Для людей
з вадами зору

    Діяльність    Міжнародні зв’язки    Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері транспорту    Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)
Версiя для друку


Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Україна є учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з 30 січня 1992 року. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), що проходила з 3 липня 1973 р. по 1 серпня 1975 р. за участю 33-х європейських держав, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного акту, який став довгостроковою програмою дій із будівництва єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.
Гельсінкський Заключний Акт 1975 року, який визначив засади співробітництва держав в Європі, став першим міжнародним документом, який визнав захист прав людини та основних свобод предметом міжнародної уваги. ОБСЄ була заснована у розпал «холодної війни» як важливий багатосторонній форум для діалогу та співробітництва між Сходом та Заходом.
Сьогодні ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об’єднує 56 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки для розвитку політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки в усіх її вимірах - військово-політичному, економіко-довкільному та гуманітарному.
Одностайно ухвалене Радою Міністрів ОБСЄ у листопаді 2010 р. рішення про головування України в ОБСЄ в 2013 році стало визнанням ролі нашої держави у зміцненні регіональної безпеки і стабільності, а також здатності української дипломатії очолити переговорний процес з питань удосконалення безпеки в регіоні її відповідальності від Ванкувера до Владивостока.
Україна як позаблокова держава й надалі відіграватиме конструктивну об’єднуючу роль у безпековому діалозі, що відбувається на платформі ОБСЄ, з урахуванням інтересів усіх держав регіону відповідальності Організації, і займатиме виважену позицію при розгляді найбільш гострих питань порядку денного Організації. Українське Головування спрямовуватиме зусилля на підвищення ефективності ОБСЄ у вирішенні найнагальніших завдань, які стоять перед цією Організацією.
У контексті підготовки до Головування, українською стороною було розпочато здійснення організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення необхідних ресурсів, професійну підготовку кадрів, налагодження механізму взаємодії з іншими причетними до головування центральними органами виконавчої влади тощо.
З входженням України з 1 січня 2012 року до Трійки ОБСЄ розпочалася активна фаза підготовки нашої держави до Головування в Організації у 2013 році і в першу чергу формування пріоритетів майбутнього Українського головування.
Протягом першого кварталу 2012 року особлива увага зосереджуватиметься на завершенні здійснення організаційних заходів у зв’язку з підготовкою до Головування в ОБСЄ, зокрема, зважаючи на додаткові функції, які було покладено на Україну із входженням до Трійки ОБСЄ. Так, із входженням до Трійки на Україну покладено функції головування протягом 2012 року в Контактній групі з питань співробітництва із середземноморськими партнерами ОБСЄ, а з 1 жовтня 2012 року до 30 вересня 2013 року - Консультативного комітету з питань менеджменту та фінансів Постійної Ради ОБСЄ (ККМФ).
Серед пріоритетів діяльності України в ОБСЄ слід відзначити:
  • зміцнення потенціалу ОБСЄ як платформи для політичного діалогу та інструменту раннього попередження, запобігання конфліктам, врегулювання кризових та конфліктних ситуацій та постконфліктного відновлення;
  • сприяння процесу пошуку моделей мирного врегулювання Придністровського конфлікту;
  • забезпечення посередницької ролі ОБСЄ у контексті зближення позицій сторін в рамках врегулювання Грузинського та Нагірно-Карабахського конфліктів;
  • посилення потенціалу ОБСЄ у боротьбі з транснаціональними викликами та загрозами безпеці (боротьба з проявами тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, протидія загрозам, що надходять з кіберпростору);
  • підвищення ефективності роботи ОБСЄ, удосконалення роботи польових операцій ОБСЄ, зміцнення аналітичного потенціалу Організації, забезпечення дотримання принципу географічної рівності у кадровій політиці.
  • подальша розбудова та зміцнення в рамках ОБСЄ діалогу з питань енергетичної безпеки на основі завдань, визначених главами держав та урядів держав – учасниць в ході Астаниського Саміту ОБСЄ.
Україна приділяє також особливу увагу питанням розвитку співробітництва між державами – учасницями у сфері захисту навколишнього середовища, протидії торгівлі людьми, просуванню терпимості і недискримінації, утвердженню свободи слова, проблемам національних меншин у міждержавних відносинах.
Важливим прикладом практичної користі участі України в ОБСЄ є реалізація спільного проекту з утилізації 16,5 тис. тонн високотоксичного компоненту рідкого ракетного палива «меланж», які залишилися у спадок від колишнього СРСР.
З серпня 1994 р. в Україні діяла Місія ОБСЄ в Україні, яка основну увагу зосереджувала на питаннях стабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим. У 1999 р. у зв’язку з виконанням свого мандата Місія ОБСЄ в Україні завершила свою роботу. Це стало першим в історії Організації випадком, коли польова операція ОБСЄ припинила своє існування саме завдяки успішному виконанню покладених на неї завдань.
У червні 1999 р. Координатор проектів ОБСЄ в Україні був створений як нова форма співробітництва між Організацією та Україною. Нормативна основа діяльності Координатора складається з його мандата, який був затверджений рішенням Постійної Ради ОБСЄ і продовжується кожні півроку, а також з Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та ОБСЄ від 13 липня 1999 року (ратифікований Верховною Радою України 10 лютого 2000 року). Діяльність Координатора полягає у адмініструванні проектів, які розробляються відповідно до пріоритетів, визначених українською стороною, і здійснюються спільно із зацікавленими державними установами і громадянським суспільством. На найближчу перспективу Координатором планується реалізація проектів в Україні за такими напрямками:
Демократизація та належне управління:
  • захист основних свобод і прав людини;
  • розвиток громадянського суспільства;
  • захист свободи ЗМІ, підтримка та покращення етичних стандартів у сфері української журналістики;
  • допомога у зміцненні виборчих процесів в Україні;
  • проблематика саморегулювання відносин між регуляторними органами та електронними ЗМІ;
  • забезпечення свободи зібрання і асоціації;
  • захист права на свободу пересування.
Верховенство права та права людини:
  • подальше зміцнення верховенства права в Україні;
  • зміцнення потенціалу державних органів і громадських організацій у сфері боротьби з торгівлею людьми;
  • допомога жертвам, постраждалим від торгівлі людьми;
  • протидія насильству в сім’ї;
  • захист прав людини в місцях обмеження/позбавлення волі;
  • запобігання та боротьба з корупцією в Україні;
  • підтримка розвитку адміністративної юстиції; удосконалення якості юридичної освіти в Україні;
  • підвищення рівня правової обізнаності стосовно прав людини та механізмів її захисту;
Економіка, довкілля та військово-політична сфера:
  • підвищення ефективності роботи Державної прикордонної служби України;
  • утилізація боєприпасів (надання допомоги Уряду України в реабілітації територій, забруднених вибухонебезпечними залишками минулих війн біля міст Керч, Севастополь і Біла Церква; проведення інформаційно-роз»яснювальної роботи серед населення з метою запобігання загибелі від впливу вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України з часів минулих війн) та охорона навколишнього середовища (утилізація рідкого ракетного палива типу «меланж»);
  • допомога у соціальній адаптації колишніх військовослужбовців; підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування України та впровадження енергозберігаючих ініціатив на регіональному рівні;
  • підтримка екологічної освіти в Україні тощо.
Україна також активно співпрацює з інститутами Організації, насамперед, з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин, Бюро демократичних інститутів і прав людини та Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.
Взаємодія з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин здійснюється в контексті розробки законодавства України в сфері захисту прав раніше депортованих осіб та мовної політики, а також питань національних меншин у двосторонніх відносинах України з іншими державами. Українська сторона підтримує конструктивний діалог з Представником ОБСЄ з питань свободи слова в процесах подальшого зміцнення свободи слова в Україні.
Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), яке, серед іншого, займається спостереженням за виборами в державах-учасницях ОБСЄ, здійснювало моніторинг виборчих процесів в Україні, починаючи з 1998 року.
Продовжується також активне співробітництво із Спеціальним представником ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми в контексті залучення ОБСЄ до реалізації державної програми боротьби з торгівлею людьми.
Українська сторона підтримує високий рівень співпраці з Координатором діяльності ОБСЄ сферах економіки та довкілля у напрямку розвитку цієї складової забезпечення регіональної безпеки.