Для людей
з вадами зору

    Галузі    Автомобільний та міський транспорт    Сертифікація транспортних засобів, їхніх складових (запасних) частин та обладнання
Версiя для друку


Сертифікація транспортних засобів, їхніх складових (запасних) частин та обладнання

Сертифікація послуг пасажирського автомобільного транспорту

ДП „ДержавтотрансНДІпроект” здійснює сертифікацію послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Сертифікація послуг пасажирського автомобільного транспорту  не входить до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, є добровільною  процедурою і оцінка відповідності перевізника вимогам законодавства про автомобільний транспорт здійснюється за процедурами і критеріями встановленими органом сертифікації виключно за ініціативною заявкою перевізника.
На підставі процедури сертифікації, у разі відповідності перевізника вимогам щодо сертифікації, видається сертифікат відповідності.
Органом сертифікації може бути організація - резидент України, яка має статус юридичної особи, відповідний атестат акредитації, виданий Національним агентством акредитації України (НААУ) та свідоцтво про призначення (уповноваження), видане Національним органом України з сертифікації.
Орган сертифікації може бути призначений на проведення сертифікації послуг за умови відповідності вимогам законодавства та досвіду з сертифікації послуг не менше трьох років.
Орган сертифікації визначає перелік документів, які повинен представити перевізник для здійснення процедури сертифікації.
Наявність у перевізника сертифіката відповідності послуг  з перевезення пасажирів підтверджує  спроможність перевізника надавати безпечні і якісні послуги пасажирського автомобільного транспорту.
 
 

Сертифікація транспортних засобів, їхніх складових (запасних) частин та обладнання

 
Стислий опис суті (процесу) надання послуги:

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію», статті 29 Закону України «Про дорожній рух» та статті 8 Закону України «Про автомобільний транспорт» сертифікація дорожніх транспортних засобів і послуг здійснюється з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції і послуги; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності у міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Об'єктами сертифікації (продукції) є:
  •  автомобілі пасажирські, вантажні (категорій М1, N), їх кузови та шасі нові та такі, що були у користуванні;
  • автобуси та тролейбуси (категорій М2, М3), їх кузови та шасі нові та такі, що були у користуванні;
  • причепи та напівпричепи (категорій О1-О4), їх шасі нові та такі, що були у користуванні;
  • мопеди, легкі мотоцикли, мотоцикли, моторолери, мототрицикли, мотоквадроцикли (категорій L1-L7) нові;
  • двигуни з іскровим запалюванням, дизелі, деталі циліндро-поршньової групи та газорозподільчого механізму, елементи системи живлення та випускної системи двигунів внутрішнього згоряння, сидіння пасажирські автобусів, тягово- і сідельно-зчіпне обладнання, елементи підвіски і рульового приводу, колеса, елементи системи запалювання, прилади зовнішні світлові, скло, вузли та деталі гальмівних систем, шини пневматичні.

 ДП «ДержавтотрансНДІпроект» визнає результати робіт з підтвердження відповідності (протоколи випробувань), виконані технічними службами країн - членів Женевської Угоди 1958р. згідно з Правилами ЄЕК ООН та Директивами ЄС. Роботи із сертифікації продукції проводяться у відповідності з «Правилами обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя» та «Переліком продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Розділ 9. «Дорожні транспортні засоби, їх складові частини та приладдя». 

Порядок проведення сертифікації передбачає (в залежності від схеми сертифікації):
  • подання заявки на проведення сертифікації;
  • розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми сертифікації;
  • укладання договору (контракту) на проведення робіт із сертифікації;
  • відбір зразків ДТЗ для випробувань;
  • ідентифікацію ДТЗ;
  • проведення сертифікаційних випробувань;
  • аналізування одержаних результатів;
  • обстеження виробництва або атестацію виробництва ДТЗ, що сертифікується, або аналіз функціонування сертифікованої системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації;
  • прийняття рішення про можливість (неможливість) видачі сертифіката відповідності;
  • підготовка сертифіката відповідності та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи сертифікації УкрСЕПРО;
  • технічний нагляд;
  • надання документів заявнику.
 ДП «ДержавтотрансНДІпроект» виконує роботи із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання відповідно до вимог Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.
 Перелік основних нормативно-правових документів, які є основою надання послуги:
  • Закон України «Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року» від 10 лютого 2000 року № 1448-ІІІ; 
  •  Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ; 
  • Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ; 
  • Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 року № 232/94-ВР; 
  • Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ; 
  • Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17 травня 2001 року № 2406-ІІІ; 
  • Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01 грудня 2005 року № 3164-IV».
  • Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10 травня 1993 року № 46-93.
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання».
  • Наказ Мінінфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 1586/21898 та 1587/21899 14.09.2012.
  • Наказ Держстандарту України від 17 січня 1997 року «Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 лютого 1997р. за № 29/1833.
  • Наказ Держспоживстандарту України від 01 лютого 2005 року № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 року за № 466/10746.
  ДП «ДержавтотрансНДІпроект» - Орган із сертифікації дорожніх транспортних засобів та систем управління якістю:
  • призначений Адміністративним органом із сертифікації дорожніх транспортних засобів та складових частин до них (ДТЗ) спільним наказом Міністерства транспорту України та Держстандарту України від 10.02.93 №23/21; 
  • вперше акредитований Держстандартом України 29 липня 1994 р. як Орган із сертифікації продукції (ДТЗ) з подальшою переакредитацією у 1997 та 2000 рр. як орган із сертифікації продукції та як орган із сертифікації систем якості;
  • акредитований Національним агентством з акредитації України, яке засвідчло компетентність ДП «ДержавтотрансНДІпроект» відповідно до вимог: ДСТУ EN 45011-2001 стосовно сертифікації продукції і послуг (атестат акредитації №1O042); та ISO/IEC 17021:2006 стосовно сертифікації систем управління якістю (атестат акредитації №8O034);
  • призначений Держспоживстандартом України на проведення сертифікації продукції та послуг і сертифікації систем управління в державній Системі сертифікації УкрСЕПРО; 
  • уповноважений Держспоживстандартом України на проведення робіт із сертифікації продукції, що імпортується у Системі УкрСЕПРО; 
  • призначений органом з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів: Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання, Технічний регламент безпеки машин та устаткування, Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, Технічний регламент безпеки низьковольтного електричного обладнання, Технічний регламент пересувного обладнання, що працює під тиском, Технічний регламент обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі (наказ Мінекономрозвитку від 23 березня 2012 року № 385);
  • є колективним членом Української асоціації якості;
  • надає послуги з оцінювання та сертифікації відповідно до законодавчих та регламентувальних вимог за умов управління згідно з ДСТУ ISO 9001:2009, що підтверджено сертифікатом на систему управління якістю.
 ДП «ДержавтотрансНДІпроект» призначений Робочим органом Міністерства інфраструктури України - Компетентного органу в Україні з питань забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 р.; здійснює офіційне представництво України у Комітеті внутрішнього транспорту ЄЕК ООН у якості органу затвердження типу та Технічної служби. Успішно співпрацює з інститутами аналогічного профілю Західної і Східної Європи, з багатьма провідними іноземними компаніями Європи, Америки, Азії, бере участь у сесіях робочих груп Комітету Внутрішнього Транспорту ЄЕК ООН в Женеві, інших міжнародних форумах. 
 

Діяльність у сфері підтвердження відповідності колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання за Європейськими вимогами

 
Приєднання України до Женевської Угоди 1958 року.

 Україна стала Договірною Стороною Женевської Угоди 1958 року згідно з Законом України від 20.02.2000р. №1448-111 "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року” і заявила про намір застосовувати на своїй території 94 Правил ЄЕК ООН що є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять згадані технічні приписи. Ці Правила регламентують питання, які стосуються колісних транспортних засобів (КТЗ), предметів обладнання та частин до них за критеріями безпеки, екологічності та енергоефективності.Україна цілеспрямовано йде шляхом гармонізації свого законодавства в галузі рухомого складу автомобільного транспорту до європейського.

Основні етапи приєднання України до Женевської Угоди 1958 року та застосування Правил ЄЕК ООН такі:

Рік
Заходи
1987
Приєднання СРСР (включно України) до Женевської Угоди 1958 року – розпізнавальний номер країни учасниці «Е22»
1993
Російська Федерація успадкувала членство СРСР у Всесвітньому форумі з погодження правил у галузі транспортних засобів (WP.29).
1993
Наказом Міністерства транспорту України та Держстандарту України ДержавтотрансНДІпроект призначено Адміністративним органом із сертифікації ДТЗ та складових частин
1993
Початок проведення робіт із сертифікації ДТЗ в Україні
1994
ДержавтотрансНДІпроект акредитований Держстандартом України як Адміністративний орган із сертифікації ДТЗ та запасних частин
1996
В Україні введена обов'язкова сертифікація ДТЗ та запасних частин
2000
Прийнято Закону України про приєднання до Женевської Угоди 1958 року.
За Україною закріплено розпізнавальний номер „Е46” для маркування продукції, який визнають усі Договірні Сторони Женевської Угоди 1958 року.
2001
Постановою КМУ від 14.02.2001 р. №143 Міністерство транспорту України призначено компетентним органом щодо забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 року, а також здійснення контролю за технічним регулюванням у сфері допуску до експлуатації, використання та ввезення колісних транспортних засобів та визначено порядок затвердження єдиних технічних приписів, що містяться у Правилах ЄЕК ООН, які будуть застосовуватись Україною.
До Організації Об’єднаних Націй (ООН) в рамках Женевської Угоди 1958 року нотифіковано (здійснено офіційне письмове повідомлення Генерального Секретаря ООН):
  •  Міністерство інфраструктури України, як компетентний орган;
  • ДП „ДЕРЖАВТОТАНСНДІПРОЕКТ”, як виконавчий орган (орган затвердження типу) та технічна служба.
  • Інформація щодо нотифікації ООН відповідальних органів Договірних Сторін Женевської Угоди 1958 року(органи затвердження типу, технічні служби) опублікована в документі ”Статус Угоди та Правил, які додають до неї” TRANS/WP.29/343.
 Ukraine (E 46)
 46/A
(a) Ministry of Infrastructure
14, Peremohy Ave.
UA-01135, Kyiv, Ukraine
Tel: (+38 044) 351-4001
Fax:(+38 044) 351-4845
E-mail:foreign@.mtu.ua
 
(b) State Enterprise
«State Road Transport Research Institute»
(Executive Body of the Ministry of Infrastructure)
57, Peremohy Ave.
UA-03113, Kyiv, Ukraine
Tel: (+38 044) 455-6778 / 455-6779
Fax:(+38 044) 455-6791
 
46/B
State Enterprise
«State Road Transport Research Institute»
(Road Vehicle Testing Centre)
57, Peremohy Ave.
UA-03113, Kyiv, Ukraine
Tel: (+38 044) 455-6775 / 455-6779
Fax: (+38 044) 455-6791
E-mail: rvtc@insat.org.ua
Homepage: http://insat.org.ua/
 
46/C
Instytut Transportu Samochodowego (Motor Transport Institute)
ul. Jagiellonska 80
PL-03-301 Warsawa
Tel:  (+48 22) 438-5311
Fax: (+48 22) 438-5312
E-mail: homologacja@its.waw.pl
2002
Прийнято до застосування в Україні Правила ЄЕК ООН №№ 1-4, 6-14, 16-20, 23-30, 34-41, 43, 46-52, 54-63, 66, 67, 69-83, 85, 86, 90, 92, 93, 96, 103-105 (наказ Мінтрансу України від 04.06.2002 № 361).
2007
Прийнято до застосування в Україні Правила ЄЕК ООН №№ 44, 77, 87-89, 91, 94, 95, 101, 106-109 (наказ Мінтрансзв’язку України від 11.09.2007 № 793).
2011
Прийнято постанову КМУ від 09.06.2011№ 738 „Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання”, яка зокрема передбачає:
  • встановлення правових підстав для пропуску транспортних засобів на митну територію України для вільного обігу та допуску їх до експлуатації;
  • визначення Міністерством інфраструктури уповноважених органів, які видають сертифікати затвердження типу транспортного засобу або обладнання;
  • призначення Міністерством економічного розвитку і торгівлі за поданням Міністерства інфраструктури органів із сертифікації, акредитованих відповідно до законодавства, для видачі сертифікатів відповідності на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні;
  • розроблення та затвердження ”Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання”, який передбачатиме запровадження безпосереднього застосування доданих до Женевської угоди 1958 року міжнародних технічних регламентів - Правил ЄЕК ООН, що містять технічні вимоги до колісних транспортних засобів за показниками безпечності, екологічності та енергоефективності;
  • перехідний період протягом трьох років від сертифікації КТЗ в рамках системи сертифікації УкрСЕПРО до процедури затвердження їх конструкції відповідно до Женевської Угоди 1958 року.
2012
Затверджено наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 „Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання” та „Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання” (наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 14.09.2012 №1586/21898 та №1587/21899).
2012
Прийнято до застосування в Україні Правила ЄЕК ООН №№ 98, 99, 112, 119, 123 (наказ Мінінфраструктури України від 17.08.2012  № 521).
2013
Мінінфраструктури України наказом від 01.03.2013 № 126 доручено ДП „ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ” акредитованому відповідно до законодавства України і нотифікованому ООН в рамках Женевської Угоди 1958 року, як уповноваженому органу затвердження типу, забезпечити видачу сертифікатів затвердження типу згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року № 738.
 
Всесвітній форум з гармонізації правил у галузі транспортних засобів (WP.29).

Методи роботи. Порядок приєднання.

Женевську Угоду 1958 року було укладено 20 березня 1958 року, яка набрала чинності 20 червня 1959 року, було змінено 10 листопада 1967 року і було знову переглянуто 16 жовтня 1995 року під егідою WP.29. Мета Женевської Угоди 1958 року - встановлення процедур для прийняття єдиних технічних приписів щодо нових колісних транспортних засобів і предметів обладнання для них за умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на підставі цих приписів – Правил ЄЕК ООН, доданих до Женевської Угоди 1958 року.
На сьогодні учасниками Женевської Угоди 1958 року є 50 країн світу , включаючи країни - члени ЄС. До Женевської Угоди 1958 року додаються (на даний час) 131 Правила ЄЕК ООН, які є міжнародними технічними регламентами. Ці правила регулюють питання, що стосуються пасажирських автомобілів, вантажних автомобілів, причепів, мопедів і мотоциклів, транспортних засобів загального користування й інших типів транспортних засобів, предметів їх обладнання і частин, і тією або іншою мірою застосовуються Договірними Сторонами Женевської Угоди 1958 року.
У ЄС реалізують положення Женевської Угоди 1958 року через Директиву2007/46/ЄС, за якою передбачено подальше підвищення вимог до транспортних засобів, зокрема запроваджено індивідуальне затвердження конструкції транспортних засобів.
 
Основні положення Женевської Угоди 1958 року
  • Договірними Сторонами Угоди 1958 року можуть стати члени ЄЕК, а також члени Організації Об'єднаних Націй і регіональних організацій економічної інтеграції, які беруть участь в діяльності ЄЕК (стаття 6).
  • Мета Угоди 1958 року полягає у встановленні правил для колісних транспортних засобів, предметів обладнання і частин, які можуть бути встановлені і/або використані на КТЗ, і умов видачі офіційних затверджень за типом конструкції та їх взаємного визнання для використання Договірними сторонами, які вирішили застосовувати Правила головним чином для цілей офіційного затвердження типу.
  • До складу Адміністративного комітету Угоди 1958 року (WP.29/АС.1) входять Договірні Сторони Угоди 1958 року. Адміністративний комітет спостерігає за процесом розробки і зміни правил і ухвалює правила або поправки до них.
  • Відповідно до цієї Угоди нові правила і поправки до чинних правил приймаються голосуванням більшістю в дві третини голосів присутніх і Договірні сторони, що беруть участь в голосуванні. Прийняті правила надсилають Генеральному секретареві ООН, а потім доводять до відома кожної Договірної сторони.
  • Нові правила або поправки до наявних правил набирають чинності для всіх Договірних Сторін, які не надіслали Генеральному секретареві заперечень протягом шести місяців після повідомлення, якщо заперечення надіслали не більше ніж третина Договірних Сторін. Якщо свої заперечення надіслали більше ніж третина Договірних Сторін, то правила або поправка не набирають чинності ні для жодної з Договірних Сторін.
  • Правила додані до Угоди 1958 року, повинні охоплювати такі аспекти: технічні вимоги і за необхідності альтернативні вимоги; методи випробувань, за допомогою яких повинні підтверджуватися вимоги, що пред'являються до експлуатаційних характеристик; умови надання офіційних затверджень за типом конструкції і їх взаємного визнання, включаючи будь-які знаки офіційного затвердження і умови забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам; дату набуття чинності (пункт 2 статті 1).
  • Договірна Сторона, що прийняла будь-які додані до Угоди правила, може надавати офіційне затвердження типу предметів обладнання і частин колісних транспортних засобів, що охоплюється даними правилами, і повинна визнавати офіційне затвердження за типом конструкції, видане будь-якою іншою Договірною Стороною, яка прийняла ці ж правила.
  • Відповідно до цієї Угоди будь-яка Договірна Сторона, може також після повідомлення почати застосовувати вже прийняті правила, додані до Угоди, або припинити застосування правил, які вона застосовувала. В останньому випадку ця Договірна Сторона, повинна за рік уперед повідомити Генерального секретаря ООН про своє рішення.
  • Договірні Сторони, що надають офіційне затвердження за типом конструкції, повинні володіти технічною компетенцією для надання офіційних затверджень і компетенцією для забезпечення відповідності виробництва. Кожна Договірна Сторона, та, що застосовує правила за допомогою офіційного затвердження за типом конструкції, може відмовитися надавати офіційні затвердження, якщо вищезазначена вимога не дотримується.
Забезпечення виконання Женевської угоди 1958 року в Україні
 
Комісія з забезпечення виконання Женевської угоди 1958 року

Для організаційного та технічного забезпечення виконання Женевської угоди 1958 року Міністерство інфраструктури України своїм наказом від 01.03.2013 року № 126 утворено Комісію з забезпечення виконання Женевської угоди 1958 року, затверджено її склад та установлено, що Комісія:

  • є консультативно-дорадчим органом;
  • її рішення приймаються більшістю голосів та оформлюються протоколом, який підписує Голова та секретар Комісії.
Основними завданнями Комісії є:
  • розгляд пропозицій щодо участі України в роботі міжнародних організацій;
  • розгляд проектів Правил ЄЕК ООН або поправок до них;
  • розгляд пропозицій щодо застосування доданих до Женевської Угоди 1958 року Правила ЄЕК ООН та поправок до них в Україні;
  • розгляд пропозицій внесення змін до переліку технічних приписів, які застосовуються в „Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання”;
  • розгляд заяв органів з оцінки відповідності (ООВ) та прийняття рішення щодо визначення уповноважених органів затвердження типу КТЗ, їх частин та обладнання, технічних служб та підготовки пропозицій для призначення органів із сертифікації - з метою виконання робіт згідно з Порядком;
  • оцінювання відповідності діяльності призначених технічних служб та органів із сертифікації;
  • розгляд інших питань, пов’язаних із забезпечення виконання положень Женевської Угоди 1958 року.
Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (“PROCEDURE FOR THE APPROVAL OF DESIGN OF VEHICLES, THEIR PARTS AND COMPONENTS”)
 
Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання(далі - Порядок) запроваджує в Україні процедури допуску КТЗ до експлуатації, адаптовані до законодавства ЄС і передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, а саме - Конвенцією про дорожній рух 1968 року та Женевською угодою 1958 року з доданими до неї аналогічними директивам ЄС технічними регламентами - Правилами ЄЕК ООН (перелік технічних приписів наведено в пункті 4.3. та додатку 4 до Порядку), що сприяє підвищенню безпечності та екологічності транспортних засобів (норми – пункт 4.4 та додаток 2 до Порядку), а також реформування системи технічного регулювання у сфері автомобільного транспорту.
Порядок визначає механізм затвердження конструкції КТЗ категорій M, N, O, L (класифікація КТЗ за категоріями – додаток 1 до Порядку), нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на них відповідно до приписів Женевської Угоди 1958 року, а також видання:

а) сертифікатів типу уповноваженим органом затвердження типу визначеним Мінінфраструктури (наказ Мінінфраструктуривід 01.03.2013 № 126);

б) сертифікатів відповідності:

  • виробником або його уповноваженим представником – резидентом України на кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання;
  • уповноваженим органом або органами із сертифікації, які акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за поданням Міністерства інфраструктури України на кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні (індивідуальне затвердження КТЗ).

Порядок не застосовується до КТЗ:

а) яких згідно із законодавством не допускають для участі у дорожньому русі: призначених для застосування винятково на будівництві, у шахтах, кар'єрах, морських чи річкових портах та аеропортах, розроблених спеціально для виконання робіт поза дорогами загального користування і/або для виконання технологічних операцій;

б) спеціальних, зокрема броньованих, призначених для експлуатації Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством оборони України, Міністерством надзвичайних ситуацій України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Службою безпеки України;

в) які належать до категорії T (колісні трактори), R (причепи до сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів), транспортних засобів з гусеничним або з комбінованим колісно-гусеничним рушієм;

г) призначених винятково для спортивних змагань;

ґ) дослідні зразки, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування з метою проведення випробовувань, передбачених з метою поставки продукції на виробництво;

д) максимальна конструктивна швидкість яких не перевищує:

25 км/год. - для категорій M, N та O;

6 км/год. - для категорії L.

Перелік Правил ЄЕК ООН і серій поправок до них, які застосовуються в Порядку, та Директиви (регламенти) ЄС, затвердження типу за якими визначають зазначені Правила ЄЕК ООН
 
Серія поправки до Правил ЄЕК ООН
Альтернативна базова Директива ЄС
Фари (ближнього і дальнього світла)
R1, 2
01
76/761/ЕЕС
Світловідбивачі
R3
02
76/757/ЕЕС
Пристрої освітлення заднього номерного знака
R4
00
76/760/ЕЕС
Покажчики поворотів
R6
01
76/759/ЕЕС
Підфарники, габаритні вогні, контурні вогні, стоп-сигнали, стоянкові вогні
R7
02
76/758/ЕЕС
Фари з галогенними лампами
R8
05
76/761/ЕЕС
Зовнішній шум
R9
06
97/24/ЕС, розд. 9
Рівень радіоелектричних завад
R10
02
72/245/ЕЕС
Замки і завіси дверей
R11
02
70/387/ЕЕС
Травмобезпечність рульового керування
R12
03
74/297/ЕЕС
Системи гальмування
R13
10
71/320/ЕЕС
 
R13-H
00
71/320/ЕЕС
Кріплення ременів безпеки
R14
04
76/115/ЕЕС
Ремені безпеки
R16
04
77/541/ЕЕС
Сидіння, їхні кріплення та підголівники
R17
07
78/932/ЕЕС, 74/408/ЕЕС
Передні протитуманні фари
R19
02
76/762/ЕЕС
Фари з галогенними лампами (Н4)
R20
03
76/761/ЕЕС
Фари заднього ходу
R23
00
77/539/ЕЕС
Димність КТЗ з дизелями
R24
03
72/306/ЕЕС, 2005/55/ЕЕС
Підголівники сидінь
R25
04
78/932/ЕЕС
Зовнішні виступи КТЗ
R26
03
74/483/ЕЕС
Попереджувальні трикутники
R27
03
-
Звукові сигнальні прилади і їх встановлення
R28
00
70/388/ЕЕС
Захисні властивості кабін КТЗ
R29
02
-
Пневматичні шини КТЗ категорій М1, О1, О2
R30
02
92/23/ЕЕС
Пожежна безпека
R34
02
70/221/ЕС
Розташування органів керування
R35
00
-
Безпечність конструкції автобусів
R36
03
-
Лампи розжарювання
R37
03
76/761/ЕЕС
Задні протитуманні ліхтарі
R38
00
77/538/ЕЕС
Спідометри та їх установлення
R39
00
75/443/ЕЕС
Викиди забруднювальних  речовин мотоциклами
R40
01
97/24/ЕС, розд. 5
Зовнішній шум мотоциклів
R41
03
97/24/ЕС, розд. 9
Безпечне скло та скломатеріали
R43
00
92/22/ЕЕС
Утримувальні пристрої для дітей
R44
03
77/541/ЕЕС
Дзеркала заднього огляду та їх установлення
R46
02
2003/97/ЕС
Викиди забруднювальних  речовин мопедами
R47
00
97/24/ЕС, розд. 5
Установлення пристроїв освітлення та світлової сигналізації
R48
03
76/756/ЕЕС
Викиди забруднювальних речовин КТЗ
R49
02, 03, 04
88/77/ЕЕС
04, 05
2005/55/ЕС
Підфарники, габаритні вогні, стоп-сигнали, покажчики повороту, пристрої освітлювання заднього номерного знака
R50
00
93/92/ЕЕС, 97/24/ЕС, розд. 2
Зовнішній шум автомобілів
R51
02
70/157/ЕЕС
Безпечність конструкції маломісних КТЗ
R52
01
-
Установлення пристроїв освітлення мотоциклів
R53
01
93/92/ЕЕС, 97/24/ЕС, розд. 2
Пневматичні шини КТЗ категорій N, М2, М3, О3, О4
R54
00
92/23/ЕЕС
Зчіпні пристрої
R55
01
94/20/ЕС
Фари ближнього світла
R56
01
97/24/ЕС, розд. 2
Фари ближнього і дальнього світла
R57
02
97/24/ЕС, розд. 2
Задні захисні пристрої
R58
01
70/221/ЕС
Глушники до КТЗ категорій M1, M2 (повною масою до 3500 кг), N1, L
R59
00
70/157/ЕЕС
Органи керування мотоциклів і мопедів
R60
00
93/29/ЕЕС
Зовнішні виступи КТЗ
R61
00
-
Зовнішній шум
R63
01
97/24/ЕС, розд. 9
Газобалонні КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ)
R67
01
70/221/ЕС (стосується тільки затвердження газових балонів)
Фари мотоциклів
R72
00
97/24/ЕС, розд. 2
Боковий захист
R73
00
89/297/ЕЕС
Встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації
R74
01
93/92/ЕЕС; 97/24/ЕС, розд. 2
Шини КТЗ категорій L
R75
00
97/24/ЕС, розд. 1
Фари ближнього і дальнього світла мопедів
R76
00
97/24/ЕС, розд. 2
Стоянкові ліхтарі
R77
00
77/540/ЕЕС
Системи гальмування
R78
03
93/14/ЕЕС
Рульове керування
R79
01
70/311/ЕЕС
Сидіння пасажирські КТЗ категорій M2, M3
R80
01
74/408/ЕЕС
Дзеркала заднього огляду
R81
01
97/24/ЕС, розд. 4
Фари мопедів із галогенними лампами
R82
01
97/24/ЕС, розд. 2
Викиди забруднювальних речовин КТЗ
R83
02, 03, 04
70/220/ЕС
05, 06
Регламент № 715/2007
Потужність двигуна
R85
00
80/1269/ЕЕС
Денні ходові вогні
R87
00
76/758/ЕЕС
Пристрої обмеження швидкості
R89
00
92/24/ЕЕС
Гальмівні накладки
R90
01
71/320/ЕЕС
Бокові габаритні ліхтарі
R91
00
76/758/ЕЕС
Змінні глушники
R92
01
-
Передні захисні пристрої
R93
00
2000/40/ЕС
Захист у разі лобового зіткнення
R94
01
96/79/ЕС
Захист у разі бокового зіткнення
R95
02
96/27/ЕС
Газорозряджувальні ліхтарі
R98
00
76/761/ЕЕС
Газорозряджувальні джерела світла
R99
00
76/761/ЕЕС
Викиди діоксиду вуглецю та витрата палива
R101
00
80/1268/ЕЕС
Змінні каталітичні нейтралізатори
R103
00
70/220/ЕС;
Регламент № 715/2007
Світловідбивне маркування КТЗ
R104
00
-
КТЗ для перевезення небезпечних вантажів
R105
04
98/91/ЕЕС
Конструкція автобусів
R107
02
2001/85/ЕЕС
Відновлені шини КТЗ
R108
00
-
Відновлені шини КТЗнеіндивідуального користування
R109
00
-
Газобалонні  КТЗ на стисненому природному газі (СПГ)
 
R110
00
70/221/ЕС
(стосується тільки затвердження газових балонів)
Стійкість проти перекидання автоцистерн
R111
00
-
Фари з асиметричними вогнями
R112
00
76/761/ЕЕС
Бокові ліхтарі
R119
00
-
Адаптивні системи переднього освітлення
R123
00
76/761/ЕЕС
 
Екологічні норми, методи випробувань, позначення рівня екологічних норм КТЗ
 
Позначення рівня екологічної норми
Код екологічної норми
Категорії КТЗ,
особливості
конструкції КТЗ
Правила ЄЕК ООН, серії поправок, Регламенти та Директиви ЄС, інші НД, що містять норми, методи випробувань та заходи забезпечення екологічного рівня КТЗ протягом всього терміну їх експлуатації
Євро-0
01
М1 та М2 (максимальною масою не більше 3,5 т), N1 з бензиновими двигунами і дизелями
Правила ЄЕК ООН № 15 або
Правила ЄЕК ООН № 83-02 (А) або
Правила ЄЕК ООН № 83-03 (А) або
Правила ЄЕК ООН № 83-04 (А) або ОСТ 37.001.054 або інші НД, які діяли до документів, зазначених для екологічних норм рівнів Євро-1 – Євро-6
 
02
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N1, N2, N3 з дизелями
Правила ЄЕК ООН № 49-01 або
ОСТ 37.001.234 або інші НД, які діяли до документів, зазначених для екологічних норм рівнів Євро-1 – Євро-6
 
03
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N2, N3 з бензиновими двигунами
СО - 85 г/кВт·год, СnНm - 5 г/кВт·год,
NOх - 17 г/кВт·год, випробовування за ОСТ 37.001.070 або інші НД, які діяли до документів, зазначених для екологічних норм рівнів Євро-1 – Євро-6
Євро-1
11
М1 та М2 (максимальною масою не більше 3,5 т), N1 з бензиновими двигунами і дизелями
Правила ЄЕК ООН № 83-02 (В, С) або
Директива 91/441/EEC (B, C)
 
12
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N1, N2, N3 з дизелями та газовими двигунами
Правила ЄЕК ООН № 49-02 (А) або
Директива 91/542/EEC (A)
 
13
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N2, N3 з бензиновими двигунами
СО - 72 г/кВт·год, СnНm - 4 г/кВт·год,
NOx–14 г/кВт·год, випробовування за ОСТ 37.001.070
Євро-2
21.1
М1 (максимальною масою не більше 2,5 т, пасажировмісністю з водієм до 6 чол.), з двигунами з примусовим запалюванням (бензиновими, газовими) і дизелями
Правила ЄЕК ООН № 83-03 (В, С, D)
або Директива 94/12/EC (В, С, D)
 
21.2
М1 та М2 (максимальною масою не більше 3,5 т), N1
з двигунами з примусовим запалюванням (бензиновими, газовими) і дизелями
Правила ЄЕК ООН № 83-04 (В, С, D) або Директива 96/69/EC (В, С, D)
 
22
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N1, N2, N3 з дизелями та газовими двигунами
Правила ЄЕК ООН № 49-02 (В) або
Директива 91/542/EEC (B)
 
23
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, МЗ, N2, N3 з бензиновими двигунами
СО – 20 г/кВт∙год, СnНm – 1,1 г/кВт∙год,
NOx– 7,0 г/кВт∙год, випробувальний цикл ESC згідно з Правилами ЄЕК ООН № 49-03
Євро-3
31
М1, М2, N1, N2  з двигунами з примусовим запалюванням (бензиновими, газовими) і дизелями
Правила ЄЕК ООН № 83-05 (А) або
Директива 98/69/EC (А)
 
32
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N1, N2, N3 з дизелями та газовими двигунами
Правила ЄЕК ООН № 49-04 (А) або
Правила ЄЕК ООН № 49-05 (А) або
Директива 1999/96/EC (A) або
Директива 2005/55/ЕС (А)
 
33
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N2, N3 з бензиновими двигунами
СО – 14,0 г/кВт·год, СnНm – 0,75 г/кВт·год, NOx – 4,0 г/кВт·год, випробувальний цикл ESC згідно з Правилами ЄЕК ООН № 49-03
Євро-4
41
М1, М2, N1, N2  з двигунами з примусовим запалюванням (бензиновими, газовими) і дизелями
Правила ЄЕК ООН № 83-05 (В) або
Директива 98/69/EC (B)
 
42
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N1, N2, N3 з дизелями та газовими двигунами
Правила ЄЕК ООН № 49-04 (В1) або
Правила ЄЕК ООН № 49-05 (В1) або
Директива 1999/96/EC (В1) або
Директива 2005/55/ЕС (В1)
 
43
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N2, N3 з бензиновими двигунами
СО – 4,0 г/кВт·год,
СnНm – 0,55 г/кВт·год,
NOx – 2,0 г/кВт·год,
випробувальний цикл ESC згідно з Правилами ЄЕК ООН № 49-03
Євро-5
51
М1, М2, N1, N2  з двигунами з примусовим запалюванням (бензиновими, газовими) і дизелями
Правила ЄЕК ООН № 83-06 або
Регламент EC 715/2007 та
Регламент EC 692/2008
 
52
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N1, N2, N3 з дизелями та газовими двигунами
Правила ЄЕК ООН № 49-04 (В2) або Правила ЄЕК ООН № 49-05 (В2) або
Директива 1999/96/EC (В2) або
Директива 2005/55/ЕС (В2)
 
53
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N2, N3 з бензиновими двигунами
Викиди забруднювальних речовин двигунами КТЗ цих категорій для Євро-5 ще не унормовано
(тільки Євро-5 EEV)
54
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N1, N2, N3 з дизелями та газовими двигунами
Правила ЄЕК ООН № 49-04 (С) або Правила ЄЕК ООН № 49-05 (С) або
Директива 1999/96/EC (C) або
Директива 2005/55/ЕС (C)
Євро-6
61
М1, М2,N1, N2  з двигунами з примусовим запалюванням (бензиновими, газовими) і дизелями
Регламент EC № 715/2007 та
Регламент EC № 692/2008
 
62
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N1, N2, N3 з дизелями та газовими двигунами
Регламент EC № 595/2009
 
63
М1 (максимальною масою понад 3,5 т), М2, М3, N2, N3 з бензиновими двигунами
Викиди забруднювальних речовин двигунами КТЗ цих категорій для Євро-6 ще не унормовано
 
Примітки:
1. СО, СnНm та NOx - умовні познаки викидів відповідно монооксиду вуглецю, вуглеводнів та оксидів азоту.
2. У дужках біля познак Правил ЄЕК ООН та Директив ЄС наведено індекси щодо рівня вимог або виду палива, для яких застосовуються відповідні процедури випробовування КТЗ та граничнодопустимі нормативи викидів забруднювальних речовин.
3. Електромобілі - КТЗ категорій М та N з електричними двигунами, які є єдиними джерелами енергії для руху КТЗ, не підпадають під дію цієї класифікації і вважаються такими, що відповідають чинним екологічним нормам, наведеним у цій таблиці.Для цих КТЗ у графах "Позначення рівня екологічної норми" та "код екологічної норми" сертифіката відповідності зазначати "ЕЛ".
 
 Затвердження типу (індивідуальне затвердження) КТЗ або обладнання в Україні

 Порядок затвердження типу (індивідуального затвердження) передбачає:

а)  подання заяви;
б)  розгляд заяви та її реєстрація;
в) укладання договору на проведення робіт;
г)  прийняття рішення та проведення робіт за заявою;
д) аналізування одержаних результатів робіт;
е) прийняття рішення про видачу/про відмову у видачі сертифіката типу (сертифіката відповідності);
ж) підготовка сертифіката типу (сертифіката відповідності)/повідомлення про відмову у видачі сертифіката типу (сертифіката відповідності), його реєстрація та передача повідомлення Адміністратору Реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання;
и) надання документів заявнику;
к) оцінювання відповідності виробництва після видачі сертифіката типу.

 Затвердження типу

Затвердження типу це сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган підтверджує, що тип продукції відповідає вимогам та технічним приписам, визначеним Порядком.
Заявником на проведення робіт із затвердження типу є виробник продукції.  Іноземний виробник діє через уповноважену ним особу – резидента України (представника виробника).Заява на затвердження типу КТЗ подається на кожний окремий тип КТЗ. Заява на затвердження типу обладнання одного найменування, яке виготовляє один виробник і яке має окремі затвердження, подають на декілька типів обладнання. У додатку до заяви зазначають відомості про кожний тип обладнання та відповідні окремі затвердження.
До заяви на проведення робіт із затвердження типу додають:
б)  інформаційний документ (додаток 3 до Порядку). Інформаційний документ повинен бути ідентифікований (ідентифікаційний номер присвоює виробник);
в)  інформаційна підшивка та комплект окремих затверджень та/або протоколів випробувань;
г)  зразки печаток чи штампів, які виробник має намір застосовувати при оформленні сертифікатів відповідності на КТЗ чи обладнання, назви посад і зразки підписів осіб, уповноважених підписувати сертифікати відповідності;
д)  офіційний перелік обладнання, каталоги тощо (у разі подання заяви на затвердження типу обладнання);
е)  сертифікати на систему управління якістю на кожне виробництво (складальний завод), зазначені в інформаційному документі для затвердження типу (за наявності);
ж)  копію технічних умов, узгоджених в установленому законодавством порядку (для суб`єктів господарювання, що поставили КТЗ або обладнання на виробництво в Україні);
и)  настанову щодо експлуатування чи користування КТЗ;
к)  інші документи: таблиці, графіки, характеристики, схеми, кресленики, фотографії, конструкторську та/або технологічну документацію, інформацію щодо застосування нових технологій, інформацію щодо виробництва продукції (у т.ч. атестат(и) акредитації заводської випробувальної лабораторії) тощо (за необхідності);
л)  згоду на збирання та обробляння персональних даних за формою (для фізичної особи).

За позитивними результатами робіт із затвердження типу оформляється сертифікат типу (форма - додаток 6 до Порядку), яким уповноважений орган підтверджує, що тип КТЗ чи обладнання затверджено відповідно до вимог технічних приписів, визначених Порядком. Строк чинності сертифіката типу не обмежується, крім випадків, передбачених Порядком.Виробник на підставі сертифіката типу оформляє на кожний КТЗ чи на партію обладнання сертифікат відповідності КТЗ або обладнання.

 Індивідуальне затвердження

Індивідуальне затвердження це сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним Порядком.Заявником щодо індивідуального затвердження  може бути будь-яка юридична чи фізична особа – виробник або власник цієї продукції (товару) або його уповноважений представник. 
Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ:
а) новий, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу КТЗ і підлягає першій державній реєстрації в Україні;
б) що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні;
в) КТЗ категорій M2 та M3, конструкцію якого змінено під час переобладнання.
 Індивідуальному затвердженню підлягає кожна партія обладнання, яка відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якої не підтверджена сертифікатом типу.
До заяви на проведення робіт із індивідуального затвердження додають:
  • технічний опис за формою зворотного боку сертифіката КТЗ відповідно до категорії згідно з додатком 9 Порядку; 
  • контpaкт (договір) на постaвку або договір купівлі-родажу;
  • технічний пaспоpт КТЗ aбо пpиймaльно-здaвaльний aкт (для виpобників КТЗ країн СНД - обов`язково); 
  • фінансовий документ (інвойс, довідкa-paхунок, рахунок-фактура тощо) крім переобладнаних КТЗ;
  • провізний документ (митна декларація, ПП, ТТН) крім переобладнаних КТЗ;
  • документи щодо підтвердження відповідності КТЗ (обладнання) та документи, що містять інформацію про конструкцію чи технічні характеристики КТЗ (за наявності);
  • копія документа про реєстрацію КТЗ, проведену раніше (тільки для КТЗ, що були в користуванні);
  • документ про реєстрацію КТЗ (тільки для переобладнаних КТЗ);
  • висновок про можливість переобладнання (у разі одиничного переобладнання);
  • нормативно-технічна документація на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (у разі переобладнання п'яти і більше КТЗ протягом року);
  • свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (тільки для юридичної особи);
  •  копія паспорта та довідка про присвоєння ідентифікаційного коду (тільки для фізичної особи);
  • згоду на збирання та обробляння персональних даних за формою (для фізичної особи).
За позитивними результатами робіт із індивідуального затвердження оформляється сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження (форма - додаток 9 до Порядку), яким уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що окремо взятий КТЗ чи партія обладнання, які не мають сертифіката типу, відповідають вимогам Порядку.
 

Перевірка відповідності конструкції і тех­нічного стану КТЗ міжнаро­дних перевізників вимогам Резолюцій Європейської Конференції Міністрів Транспорту  (ЄКМТ, нині - Міжнародний Транспортний Форум – «ITF») щодо придатності їх до експлуатації

 
Сертифікація вантажних автомобілів та сідельних тягачів категорій N2, N3 з рівнем екологічної безпеки не нижче ЄВРО-2 та вантажних причепів (напівпричепів) категорій О3, О4 , які використовуються для міжнародних комерційних вантажних перевезень за багатосторонніми дозволами ЄКМТ та іншими двосторонніми дозволами, які в частині вимог до транспортних засобів посилаються на Резолюції ЄКМТ.
Для проведення перевірки транспортний засіб повинен бути поданий у одну з регіональних випробувальних лабораторій Атестаційної служби України (АС).
Перед подачею транспортного засобу на випробування для одержання сертифіката відповідності вимогам придатності до експлуатації (термін дії – один рік від дати проходження перевірки), власник цього засобу повинен заздалегідь одержати у виробника або його офіційного представника в Україні сертифікат стосовно вимог щодо шуму, викидів забруднюючих речовин та вимог безпеки для вантажного автомобіля (сідельного тягача) та сертифікат відповідності вимогам безпечності причепа (напівпричепа)(чинні протягом всього терміну експлуатації транспортного засобу і не потребують поновлення).
Перелік основних нормативних документів, які є основою надання послуги:
 Правові підстави:
  •  Протокол Європейської Конференції Міністрів Транспорту (уста­новчий) від 17.10. 53 (Брю­ссель) - міжнародний договір України (міжурядова угода, яка не підлягає ратифікації Верховною Радою України);
  • Резолюция ITF/IRU (2014) «ECMT multilateral quota. User guide» (Багатос­тороння квота ЄКМТ. Керів­ництво користувача, далі – Резолюція ЄКМТ);
  • наказ Мінтрансу України від 10.01.99 № 7 «Про здійснення заходів щодо організації перевірки  відповідності конструкції і технічного стану ДТЗ вимогам Резолюцій ЄКМТ» (повноваження ДП "ДержавтотрансНДІпроект");
  • наказ Мінтрансу України від 20.08.2004 № 757 «Про затвердження порядку оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів Європейської Конференції Міністрів транспорту (ЄКМТ) на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами-членами ЄКМТ».
 Технічний огляд КТЗ за Віденською Угодою 1997 року
 
Відповідно до Віденської угоди 1997 року та наказу Мінтрансзв’язку України від 09.01.2009 № 8 «Про заходи щодо забезпечення виконання Віденської Угоди 1997 року» Центр технічного огляду колісних транспортних засобів – ДП «ДержавтотрансНДІпроект» забезпечує видачу українським автомобільним перевізникам Міжнародних сертифікатів технічного огляду колісних транспортних засобів (МСТО).
До переліку країн, в яких Віденська Угода 1997 року набрала чинності і які можуть вимагати наявності МСТО у перевізників-нерезидентів, входять: Королівство Нідерландів, Молдова, Республіка Албанія, Республіка Бєларусь, Республіка Болгарія, Республіка Естонія, Республіка Угорщина, Республіка Фінляндія, Російська Федерація, Румунія, Україна, Казахстан.
Вимоги Приписів №1 і №2, доданих до Віденської Угоди 1997 року, поширюються на вантажні автомобілі категорій N2, N3, автобуси категорій М2, М3, причепи О3, О4 повною масою понад 3500 кг і стосуються безпечності технічного стану колісних транспортних засобів (КТЗ), викидів забруднюючих речовин з відпрацьованими газами і шуму.
Для проведення перевірки КТЗ на відповідність вимогам Приписів, доданих до Віденської Угоди 1997 року, перевізники повинні надати КТЗ у одну із регіональних випробувальних лабораторій Атестаційної служби України. За позитивними результатами перевірки ДП «ДержавтотрансНДІпроект» оформлює МСТО.
Термін дії МСТО – 1 рік з дати перевірки КТЗ, після закінчення цього терміну сертифікат може бути продовжений на підставі чергової перевірки шляхом внесення відповідного запису у той же бланк.
Як альтернатива МСТО міжнародними перевізниками може бути застосований протокол обов’язкового технічного контролю КТЗ. Його видають акредитовані згідно із Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" виконавці із зазначенням у протоколі слів такого змісту: «Міжнародний технічний огляд проведено». 
 
Перелік основних нормативних документів, які є основою надання послуги:
  • Угода про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, вчинена у Відні 13 листопада 1997 року;
  • Указ Президента України від 28 лютого 2006 року № 159/2006 «Про затвердження Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів»;
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2007 № 1036 «Про деякі питання реформування системи державного технічного огляду колісних транспортних засобів»;
  • Тимчасовий порядок отримання Міжнародного сертифіката технічного огляду, затверджений наказом ДП "ДержавтотрансНДІпроект" від 10.12.2008 № 140.