Для людей
з вадами зору

    Євроінтеграція    Східне партнерство
Версiя для друку


Східне партнерство

Загальна інформація щодо Східного партнерства

«Східне партнерство» — ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на 28 держав-членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів ЄС – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.

Започатковано 7 травня 2009 р. на Празькому установчому саміті за пропозицією Польщі та Швеції з метою поглиблення співпраці держав Східної Європи і Південного Кавказу з ЄС та оновлення договірно-правової бази відносин шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.

Поява «Східного партнерства» призвела до розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. Це важливо, оскільки південні сусіди ЄС не є європейськими державами і тому, виходячи з формальних підстав, не можуть розглядатись як потенційні країни на членство в ЄС.

«Східне партнерство» ґрунтується на двосторонньому співробітництві Європейського Союзу з державами-партнерами та багатосторонній взаємодії. Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей «Східного партнерства» від Європейської політики сусідства.

 Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях:

- Саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.

Саміти проводилися тричі:

  • Установчий саміт – 7 травня 2009 р. у Празі;
  • другий саміт – 29-30 вересня 2011 р. у Варшаві;
  • третій саміт – 28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі;
  • четвертий  саміт – 21-22 травня 2015 р. у Ризі.

За підсумками Ризького Саміту було ухвалено Спільну заяву, у якій зокрема  надано чіткий сигнал щодо важливості якнайшвидшого підписання у цьому році Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як це передбачено Угодою про асоціацію;

- Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік в Брюсселі (останнє – 20 квітня 2015 року).

Засідання присвячені оцінці досягнутого прогресу та обговоренню перспектив подальшого розвитку відносин. Відбувається політичне схвалення основних цілей та робочих програм діяльності багатосторонніх тематичних платформ «Східного партнерства».

- Тематичні платформи «Східного партнерства».

На тематичних платформах здійснюється обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та інституційних перетворень. Діяльність платформ також сприяє налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються щонайменше двічі на рік. Платформи підзвітні засіданням міністрів закордонних справ.

Діють такі тематичні платформи:

1) Демократія, належне врядування та стабільність;

Питання демократії та прав людини; юстиції, свободи та безпеки; безпеки та стабільності. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Інтегроване управління кордонами» та «Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф».

2) Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС;

Питання торговельного та регуляторного наближення; соціально-економічного розвитку; довкілля та зміни клімату. Реалізується ініціатива-флагман «Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу».

3) Енергетична безпека;

Питання зміцнення солідарності; підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань; гармонізації політик у сфері енергетики. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів» та «Управління довкіллям».

4) Міжлюдські контакти.

Питання культури; освіти та науки; інформаційного суспільства та медіа.

 - Робочі групи (панелі) для підтримки роботи тематичних платформ у конкретних сферах.

 У рамках багатостороннього виміру також проводяться:

Неформальний діалог на рівні міністрів закордонних справ і галузевих міністрів країн-партнерів та Комісарів ЄС з питань багатостороннього секторального співробітництва та загального розвитку ініціативи;

Форум громадянського суспільства організовано для широкого залучення до роботи громадськості. Мета Форуму – розвиток контактів між неурядовими організаціями та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. Функціонує за принципом вищезгаданих тематичних платформ, отримує фінансову підтримку з боку Європейської Комісії. У кожній з країн-партнерів сформовано національні платформи Форуму. Українська національна платформа Форуму об’єднує понад 150 неурядових організацій України;

Парламентський вимір забезпечує Парламентська асамблея Євронест, в якій Україна представлена Постійною делегацією Верховної Ради України. Остання сесія відбулася 16-18 березня 2015 р. у Єревані.

Оновлення змісту Європейської політики сусідства (політики Східного Партнерства)

На початку березня 2015 року  Європейська Комісія  оголосила про спільні широкі консультації щодо перегляду Європейської політики сусідства. В контексті перегляду Єврокомісія очікує отримати бачення, у тому числі, країн-партнерів стосовно майбутньої цієї політики.

Урядовий офіс з питань європейської інтеграції спільно з українськими неурядовими експертами  та окремими органами виконавчої влади  підготував  робочі пропозиції щодо оновлення змісту вказаної політики.

Стратегічний пріоритет економічних реформ та впровадження ЗВТ – вихід українських компаній на ринок з ЄС з одночасним розвитком інвестиційних можливостей на внутрішньому ринку України для європейського бізнесу.

- Забезпечення належних базових умов ведення бізнесу: захист права власності, регуляторний клімат.

- Ефективне використання інструментів економічного регулювання (стимулювання) в рамках Угоди про асоціацію.

- Розвиток малого і середнього бізнесу.

- Політика залучення стратегічних інвесторів з урахуванням інтересів розвитку регіонів та структурної трансформації економіки України.

- Забезпечення розвитку конкуренції, особливо у стратегічних сферах – енергетика, транспорт, комунікації.

- Інтеграція української транспортної системи до європейської та світової транспортних систем.

- Модернізація моніторингу та нагляду у фінансовому секторі. Зміцнення правил прозорості, корпоративного управління та захисту прав кредиторів та інвесторів і подальша інтеграція вітчизняного фінансового сектору в міжнародну систему норм та координації.

Інформаційна довідка щодо співробітництва в рамках транспортної панелі Східного партнерства

Транспортна панель «Східного партнерства» створена у жовтні 2011 р. та діє в рамках платформи2. «Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС».

У рамках засідань Транспортної панелі ЄК інформує країни СхП про основні тенденції розвитку транспортної політики ЄС та пропонує можливі форми взаємодії у різних видах транспорту.

Концепція, шляхи досягнення мети щодо створення транспортної мережі «нового покоління», включаючи перелік конкретних заходів, викладені у стратегії ЄК «Транспорт – 2050: дорожня карта з формування Єдиного європейського транспортного простору – на шляху до конкурентоспроможної та ресурсно-ефективної транспортної системи», так звана «Біла книга - 2011».

Ухвалена ЄК Біла книга, на основі якої протягом найближчого десятиріччя будуть розроблені відповідні законопроекти, містить інициативи, реалізація яких забезпечить підвищення конкурентоспроможності європейської транспортної системи,  створення нових робочих місць, скорочення залежності Європи від імпорту енергоносіїв, кардинальне скорочення обсяги вуглецевих викидів.

Комунікацією Європейської Комісії «ЄС та сусідні регіони: оновлений підхід до співробітництва у сфері транспорту» 2011 року визначені основні напрями співробітництва ЄС з сусідніми регіонами, а саме:

  • поширення внутрішнього авіаційного ринку ЄС та єдиного європейського повітряного простору на сусідні регіони;
  • лібералізація морських транспортних перевезень. У довготерміновій перспективі планується включення країн-сусідів до «Блакитного поясу» вільного морського пересування в Європі та на європейських кордонах;
  • створення ефективної сталої системи перевезень внутрішніми водними шляхами;
  • підвищення ефективності наземних перевезень шляхом спрощення адміністративних процедур на пунктах перетину кордону, ліквідації заторів, підвищення дорожньої безпеки, дотримання міжнародних стандартів технічної безпеки та захисту навколишнього середовища;
  • врегулювання питання доступу до ринку автомобільних перевезень;
  • розбудова залізничної інфраструктури та спрощення процедур перетину кордону для залізничних перевезень, зокрема на Євразійському напрямку;
  • розбудова інфраструктурної транспортної мережі поза кордонами ЄС шляхом визначення транспортних сполучень, пріоритетних проектів та джерел фінансування.

Для просування проектів, що становлять спільний інтерес, можуть бути використані як існуючі (Neighborhood Investment Facility - NIF, Connecting Europe Facilities (CEF)), так і  нові фінансові інструменти.

У 2013 році прийнято Регламент (ЄС) 1315/2013 Європейського Парламенту і Ради від 11 грудня 2013 року про Керівні принципи Союзу для розвитку Транс'європейської транспортної мережі.

09.10.2013 у м.Люксембург прийнято спільну декларацію «Майбутнє співробітництво у сфері транспорту в рамках Східного партнерства», якою схвалено карти транспортної регіональної мережі «Східного партнерства» (далі - СхП), які демонструють поєднання країн СхП між собою та з державами-членами ЄС.

Регіональну транспортну мережу СхП  відповідно до Регламенту (ЄС) 473/2014 включено до додатку ІІІ Регламенту (ЄС) 1315/2013.

З січня 2014 року схвалені оновлені керівні принципи TEN-T, якими визначається, що «ключова» мережа розбудовуватиметься на основі визначених 9 мультимодальних коридорів.

У напрямку території України проходять 2 коридори:

  • Коридор Рейн-Дунай проходить у сполученні через водні шляхи Майну та Дунаю, з важливим відгалуженням від Мюнхена до Праги, Жиліни, Кошице та до українського кордону;
  • Середземноморський коридор, який пролягає від Піренейського півострова у напрямку Угорсько-Українського кордону.

Наразі відбулося 10 засідань Транспортної панелі (проводяться двічі на рік) та 3 зустрічі Міністрів транспорту країн-членів ЄС та країн-учасниць «Східного партнерства» (остання відбулась 21.06.2016 р., м. Роттердам).

21 червня 2016 року в Роттердамі міністрами транспорту країн Східного партнерства, країн-членів ЄС та Європейською Комісією ухвалено рішення щодо поширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T мережа) на сусідні з ЄС країни, в тому числі Україну, та поділу регіональної транспортної мережі на «ключову» та «базову».

19 липня 2016 року відбулася місія представників Європейської Комісії пана Алана Барона та пана Даніеля Жака, в рамках якої обговорено реформи у транспортному секторі та пріоритети оновленої транспортної стратегії. Відбулася дискусія щодо пріоритетних інфраструктурних проектів для розбудови регіональної «ключової» та «базової» транспортної мережі, Європейських інструментів фінансування та перспектив залучення фінансування через інструмент CEF у 2016 році.  Особливу увагу було приділено питанням стратегії розвитку внутрішніх водних шляхів в Україні, а також перспективам їх включення до регіональної мережі TEN-T.

8-9 вересня 2016 року в м. Одесі під патронатом Міністерства інфраструктури України та за підтримки Європейської Комісії заплановано проведення Міжнародної транспортної конференції 2016 «Інтегровані транспортні коридори Європа – Азія» та Круглого столу “Оновлена транспортна стратегія України – нове бачення інтегрованої національної транспортної мережі”.

Пріорітети співпраці в рамках транспортної панелі СхП:

1) розвиток транспортної мережі у форматі інтегрованих транспортних коридорів, а також «відновлення зв’язків», які фактично були втрачені у зв’язку з припиненням взаємодії в рамках Пан’європейських транспортних коридорів;

2)  аналіз «вузьких місць» національної транспортної мережі, яка поєднуються з TEN-T мережею, підготовка та пріоритизація інфраструктурних проектів, для реалізації яких будуть виділені грантові ресурси ЄС;

3) включення внутрішніх водних шляхів (ВВШ) України (р. Дніпро, р. Південний Буг та українська ділянка річки Дунай) до регіональної мережі TEN-T.

Відповідно до домовленостей, зафіксованих у Спільній декларації Міністрів транспорту країн-членів ЄС та країн Східного партнерства «Майбутнє співробітництво у сфері транспорту в рамках Східного партнерства» (09.10.2013, м. Люксембург) українською стороною проводиться робота щодо включення внутрішніх водних шляхів (ВВШ) України (р. Дніпро, р. Південний Буг та українська ділянка річки Дунай) до регіональної мережі TEN-T (пропозиція української сторони щодо включення ВВШ була підготовлена відповідно до критеріїв та вимог, визначених у розділі 2 (статті 14-16) Регламенту (ЄС) No 1315/2013 Європейського Парламенту та Ради від 11.12.2013).

В рамках 8-го засідання транспортної панелі Східного партнерства (04.03.2015, Брюссель) під час розгляду та обговорення запропонованих українською стороною ВВШ, румунська сторона висловила заперечення з приводу включення української ділянки річки Дунай, а саме від Ізмаїльського гирла Чатал до каналу Бистре, в контексті оцінки імплементації Конвенції про вплив на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо) відносно проекту Глибоководного судового ходу «Дунай-Чорне море» (ГСХ «Дунай-Чорне море»).

Генеральний Директорат з мобільності і транспорту Європейської Комісії (DG MOVE) призначив компанію «Transporto & Territorio» провести дослідження у гирлі Бистре / Кілійському гирлі річки Дунай. Мета дослідження – оцінка ситуації на вказаній частині Дунаю, враховуючи вплив на навколишнє середовище та економічне обґрунтування інфраструктури.

Результати дослідження були представлені в рамках 9-го засідання Транспортної панелі Східного партнерства (17.11.2015) а остаточний звіт про дослідження був розповсюджений Європейською Комісією у січні 2016 року.

В рамках 10-го засідання Транспортної панелі Східного партнерства  (11.05.2016, м. Брюссель)  румунською стороною був переданий робочий документ, яикй відображає позицію румунської сторонни із зазначного питання.

4) розробка покрокового механізму (дорожньої карти) щодо запровадження лібералізації автоперевезень з ЄС та його державами-членами. Першим кроком може стати укладення «рамкової угоди» між Україною та ЄС щодо спрощення дозвільної системи між Україною та державами-членами ЄС для транзитних перевезень автомобільним транспортом або досягнення домовленостей щодо внесення відповідних змін до діючих двосторонніх угод між Україною та державами-членами ЄС щодо лібералізації умов транзитних перевезень вантажів автомобільним транспортом;

5) аналіз стану імплементації Угоди про асоціацію.

 

Карта TEN-T

Люксембурзька декларація

Міністри, відповідальні за сферу транспорту країн-членів ЄС та країн-партнерів Східного партнерства, а також представники Європейської комісії (далі «Учасники») зустрілися в Люксембурзі 9 жовтня 2013 року після засідання Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики (TTE) для обговорення співробітництва в сфері транспорту та логістики, з особливим акцентом на поліпшенні транспортних сполучень між ЄС та його найближчими сусідами.

Спільна Декларація Міністрів «Майбутнє транспортного співробітництва між ЄС та країнами Східного партнерства»

Ministerial declaration Developing the external dimension of the Trans-European Transport Network (TEN-T)

Commission staff working document. The planning methodology for the Trans-European transport network (TEN-T)

The trans-European transport network (TEN-T) - methodology for the definition of the network