Для людей
з порушенням зору

    ЗМІ про нас    31 Липня 2017, 13:16
Версiя для друку


Інтерв'ю міністра інфраструктури України Володимира Омеляна німецькому виданню "OstContakt"

31 Липня 2017, 13:16

Україна бажає вигідно використовувати своє розташування з огляду на транспортні коридори і маршрути. Але є проблеми з корупцією та з війною на Донбасі. Чому країна все одно є привабливою для інвесторів, пояснив Міністр інфраструктури України В.Омелян.

Які проекти цікаві для міжнародних інвесторів?

Виходжу з того, що в поточному році HutchinsonPorts, DPWorld та інші великі компанії зайдуть в порти Чорного моря. Це буде великим успіхом для України. Ми знов відкрили регіональні аеропорти, які роками стояли зачиненими,  ввели в експлуатацію інфраструктуру, лібералізували ринок, спростили бюрократичні процедури та створили особливі умови для інвесторів. Результат: один з найважливіших світових лоукостерів Ryanair заявив про готовність в поточному році запропонувати рейси з України. Сподіваюсь, аеропорт "Бориспіль" виконає доручення Президента і Прем'єр-міністра, успішно завершить переговори і підпише контракт з авіакомпанією Ryanair. Спрямовуємо наші зусилля зараз також на те, щоб поряд з МАУ утворилась друга національна авіакомпанія. Розраховуємо, що й інші міжнародні авіакомпанії запропонують привабливі за ціною рейси. Доступна ціна - головна передумова до збільшення відсотку українців, які подорожують. 

Як конкретно Ви хочете це зробити, як виглядає графік?  

Наразі літає 4-5% з 43 млн. громадян. Хочемо цей відсоток довести до 15-20%. На ринку існує великий попит. Думаю, заходи Уряду по зниженню аеропортових зборів забезпечать привабливі ціни на авіаквитки, що призведе до зростання використання цього виду транспорту українцями. Наша стратегія передбачає, що протягом чотирьох років кількість авіапасажирів зросте з 8 до 20 млн. людей на рік. Але це також залежить від загальноекономічного розвитку. 

Які ще є проекти?  

Ми розробили стратегію сприяння розвитку ринку електрокарів. Маємо 15-річне планування. Цю галузь ми хочемо підтримати законодавчо та податковими пільгами. В 2015 році зареєстровано близько 400 електромобілів. Щорічне має бути на 50% більше. Минулі роки демонструють інтенсивний приріст.

За площею Україна є найбільшою країною Європи, не рахуючи РФ. Транспорт і логістика генерують 9% ВВП щорічно. Теоретично країна, виходячи з розмірів, могла б зробити ставку на транспорт і інфраструктуру. Чого для цього не вистачає, які причини?

Наше географічне розташування в Європі відмінне. Ми маємо дуже гарну мережу автодоріг і залізниць до морських портів. Недоліками є величезна бюрократія, дуже складні митна і податкова системи та частково дуже поганий стан нашої інфраструктури. Минулого року понад 500 млн. євро пішло на покращення доріг. Цьогоріч маємо плани на понад 1,2 млрд. євро. Сподіваюся, 2018 року ми подвоємо цю суму. 

Що ще Ви плануєте?

Через війну з Росією ми переглянули транспортні коридори і створили новий - від західного кордону у Львові до Одеси. Цей шлях продовжує транс'європейську мережу, на заході – до Гданська. У зв’язку з цим ми почали перебудову української залізниці, найбільшого транспортного перевізника країни. Через свої розміри це державне підприємство відіграє вирішальну роль на транспортному ринку. 

Важливим завданням для Уряду є створення інтермодальної транспортної мережі, інтеграція всіх видів транспорту. Ще в 2016 році ми відпрацювали маршрут, який є частиною «Старого шовкового шляху». Ним Україна через Азербайджан, Грузію, Каспійське море та Казахстан поєднується з Китаєм.  

Повернемося до модернізації УЗ, яку очолив поляк В.Балчун – один із багатьох запрошених Урядом України іноземців. Чому?    

Ми не можемо втрачати часу, тому запрошуємо компетентних іноземних фахівців, які себе вже показали. До них належить колишній Міністр транспорту Польщі С. Новак, очільник Укравтодору з 2016 року. До них також відноситься керівник АМПУ Р.Вецкаганс. У випадку Балчуна я незадоволений. Процес реформування залізниці гальмується. Ми очікували швидкого прогресу, який не настав. Ми очікували, що буде запроваджено багато нового. Балчун працює в дуже важкому середовищі. Багатьма, хто пов'язаний з компанією, він не був сприйнятий. І він пішов на багато компромісів, що теж не є добрим. В такій великій компанії, як УЗ, керівник повинен бути  сильним. Мені персонально він багато обіцяв щодо радикальних реформ галузі. На жаль, це не виконано. 

Але співпраця з іноземцями в багатьох інших державних компаніях відбувається добре.

В індексі корупції 2016 року Україна знаходиться на 131 місці – разом з РФ і Казахстаном. Це є однією з найбільших проблем держави. Як Ви боретеся з нею?       

Багато державних підприємств в минулому дуже неефективно працювали саме через корупцію. Керівництво таких підприємств ми змінили. Було таке,  що люди були не фахові і перебували на керівних посадах лише з політичних підстав, оскільки хтось цього хотів. Наприклад, державні морські порти для деяких були дійними коровами.

Як це відбувається?   

Існують різні можливості. Наприклад, хтось в компанії домовляється з постачальниками, що певна продукція буде придбана по ціні в 2-3 рази вище за ринкову. За це він вимагає великі суми готівкою. Проти цього важко боротися, оскільки це стара схема, яку важко знищити. Якби ми могли найбільших корупціонерів саджати за грати, це призвело б до сильних змін. Це було б потужним запобіжником для інших, які прийдуть після них.

Що є головною проблемою?

Фактично, я кожного дня міг би звільняти людей через корупцію. Але якщо це не призводить до карних наслідків, їх наступники через декілька місяців починають те саме. Це одне з підґрунть, чому ми залучаємо іноземців, оскільки вони не пов’язані з корупцією. Вони не мають знайомих чи друзів в Україні, яких би хотіли підтримувати. Вони концентруються лише на роботі.

Ця тема панує в міжнародній пресі коли йдеться про Україну. Як Ви намагаєтеся покращити імідж?

Найкращими речниками є міжнародні концерни, яких ми запрошуємо працювати в Україні. Якщо такі компанії як HutchisonPorts, Ryanair, Bombardier чи GeneralElectric кажуть журналістам, що в їх дочірніх структур в Україні не виникає ніяких проблем, їм вірять. Якщо ж журналіст  спілкується з політиком – віра є не завжди. 

Інша проблема війна на сході. Як вона відбивається на транспортній галузі?

На диво очікувати не варто. Говоримо відверто: протистояння дуже негативно впливає на транспортний сектор. Всі транспортні коридори мають переглядатися,  особливо ті, що вели з заходу на схід. Пошкоджена залізнична система. Російські сепаратисти захопили заводи, що виготовляли локомотиви. Обладнання пошкоджено або вивезено в РФ. Тим не менше, ми рухаємося вперед. Ми країна, що перебуває у війні. Але минулого року знову показали економічне зростання. В поточному році можемо мати приріст 3%. Особливо добре розвиваються міста і громади, що інвестували в інфраструктуру. Мова йде про суми інвестицій понад 500 млн. євро.

А як ситуація виглядає в регіонах, де ще тривають бої?  

Там ми так само відбудовуємо інфраструктуру наскільки це можливо. Додатково відбудовуємо лікарні. Це непросто, оскільки майже кожен тиждень гинуть цивільні.

Східна Україна має давно застарілу промисловість. Високим є безробіття, існує багато соціальних проблем. Відбудова цього регіону може супроводжуватися надзвичайним складнощами. Політично в Києві дійсно бажають після можливого завершення війни інтегрувати ці регіони до решти України?

Я якраз спілкувався з колишнім федеральним міністром транспорту Матіасом Віссманном про об’єднання Німеччини на початку 90-х. Він мені сказав, що це був величезний фінансовий виклик. Але була політична воля до інтеграції. Врешті, стара ФРН не мала альтернативи цьому. Подібним є і в нас ставлення України до східних регіонів, що натепер захоплені. 

Але дотепер в західній частині ФРН немало таких, які цього дотепер не хочуть. 

Звичайно, що і в нас можуть бути різні точки зору. Але політична воля Уряду України єдина. І ми, безумовно, після завершення війни хочемо  інтегрувати східні регіони, які наразі окуповані, до всієї країни. Без будь-яких «або». Особисто я бачу великий потенціал розвитку для Донбасу і Криму.

Оригінал інтерв'ю німецькою мовою



ВСІ ЗМІ про нас