Проект

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про особливості державного регулювання діяльності авіаційних перевізників, пов’язаної з перевезенням пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом

 

Цей Закон визначає особливості державного регулювання діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом.

 

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

бізнес-план – документ, що відображає детальний опис запланованої господарської діяльності авіаційного перевізника на відповідний період, зокрема, у зв’язку з очікуваним розвитком ринку та інвестиціями, що їх має бути здійснено, в тому числі фінансовими та економічними результатами такої діяльності;

локальний політ – політ, який не передбачає перевезення пасажирів та/або вантажу між різними аеропортами або злітно-посадковими майданчиками;

основне місце діяльності – головний офіс або зареєстрований офіс авіаційного перевізника, в рамках якого здійснюються основні фінансові функції та експлуатаційний контроль, включаючи постійне управління підтриманням льотної придатності;

план ліквідності – це план спроможності авіаційного перевізника швидко реалізувати високоліквідні активи (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) для оплати своїх поточних зобов’язань;

фактичний контроль – відносини, що виникають на підставі прав і зобов’язань або іншим чином, які надають можливість окремо або разом в залежності від обставин або відповідного законодавства, прямо чи опосередковано значною мірою впливати на підприємство, зокрема, на підставі:

права на використання всіх або частини активів підприємства;

прав або зобов’язань, які надають можливість значною мірою впливати на структуру, голосування або прийняття рішень органами підприємства чи іншим чином здійснювати вирішальний вплив на управління підприємством;

чистий дохід - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий капітал – величина активів авіаційного перевізника, що перевищує його поточні зобов’язання.

Інші терміни вживаються в цьому Законі в значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

 

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на всіх авіаційних перевізників незалежно від їх організаційно-правової форми, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом.

Цей Закон не поширюється на авіаційних перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, експлуатуючи виключно повітряні судна, максимальна злітна маса яких не перевищує 495 кілограмів та/або які не оснащені двигунами, або виконують виключно локальні польоти.

Цим Законом встановлюються ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на право провадження цієї господарської діяльності.

Порядок видачі, звуження, розширення та анулювання ліцензії визначено Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», крім особливостей, визначених цим Законом.

 

Стаття 3. Державне регулювання господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом

1. Ліцензування господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації (орган ліцензування).

2. Державний нагляд (контроль) за авіаційними перевізниками, що провадять господарську діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, здійснюється органом ліцензування відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

3. Органу ліцензування забороняється передавати третім особам інформацію, надану авіаційними перевізниками відповідно до цього Закону.

 

Стаття 4. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом

1. Авіаційний перевізник може провадити вид господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом повністю або частково.

2. Обов’язковими умовами провадження авіаційним перевізником господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом є:

1) основне місце діяльності авіаційного перевізника знаходиться в Україні та він зареєстрований в Україні у встановленому законодавством порядку;

2) наявність у авіаційного перевізника чинного сертифіката експлуатанта та хоча б одного повітряного судна у власності або за лізингом (крім лізингу з екіпажем);

3) здійснення повітряних перевезень окремо чи у поєднанні з будь-якою іншою комерційною експлуатацією повітряного судна та/або технічним обслуговуванням повітряних суден є основною діяльністю авіаційного перевізника;

4) більш як 50 відсотками статутного капіталу (пакета акцій) авіаційного перевізника володіють Україна, юридичні особи України та/або громадяни України та здійснюють фактичний контроль над ним прямо чи опосередковано через одне або більше проміжних підприємств, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

5) відповідність авіаційного перевізника вимогам щодо обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіаціївідповідно до законодавства України;

6) види польотів (пасажирські, вантажні), місце провадження діяльності (райони польотів: у межах України та/або міжнародні польоти) та матеріально-технічна база (засоби провадження – повітряні судна), зазначені в експлуатаційних специфікаціях, які є невід’ємною частиною сертифіката експлуатанта, відповідають заявленому виду господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом;

7) авіаційний персонал авіаційного перевізника відповідає кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою, станом здоров’я та має належним чином оформлені свідоцтва згідно з авіаційними правилами України;

8) авіаційний перевізник оформлює трудові відносини з найманими працівниками шляхом укладання трудових договорів відповідно до Кодексу законів про працю України;

9) авіаційний перевізник фінансово та економічно спроможний забезпечити свою діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом;

10) над авіаційним перевізником не здійснюється контроль у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України.

3. Авіаційний перевізник під час провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом зобов’язаний:

1) зберігати протягом строку дії ліцензії документи, копії яких подавалися до органу ліцензування, відповідно до вимог цього Закону;

2) зберігати протягом строку дії ліцензії документи (копії), які підтверджують достовірність даних, що зазначалися у документах, поданих до органу ліцензування під час отримання ліцензії, відповідно до вимог цього Закону;

3) провадити господарську діяльність виключно з використанням повітряних суден, які зазначені в експлуатаційних специфікаціях, які є невід’ємною частиною сертифіката експлуатанта, та повітряних суден відповідно до договору лізингу повітряних суден з екіпажем;

4) забезпечувати присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування в установленому порядку перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов, встановлених цим Законом.

4. Авіаційний перевізник, який отримує ліцензію вперше, повинен відповідати таким спеціальним вимогам:

1) наявність резервного фонду, достатнього для забезпечення виконання у будь-який момент своїх фактичних та планових зобов’язань (відповідно до бізнес-плану) протягом періоду не менше 24 місяців від початку здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню;

2) спроможність покриття своїх постійних та експлуатаційних витрат на заплановану господарську діяльність відповідно до бізнес-плану протягом трьох місяців від початку здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без урахування доходу від такої діяльності.

5. Ліцензіат зобов’язаний надавати органу ліцензування:

1) 1 раз на 2 роки бізнес-план на період 24 місяці (за умови, якщо бізнес-план не подавався протягом попередніх 12 місяців відповідно до частини третьої статті 6 цього Закону) із зазначенням:

детальних відомостей про організаційну структуру, бізнес-модель, маркетингову стратегію та аналіз ринку, на якому він здійснює та планує здійснювати господарську діяльність;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу перевезень;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу витрат (із врахуванням інфляції та коливання валютного курсу) за такими статтями: паливо, заробітна плата, технічне обслуговування повітряних суден, аеропортові збори, плата за аеронавігаційне обслуговування, наземне обслуговування повітряних суден, страхування, лізинг повітряних суден, адміністративні витрати тощо;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу доходу (із врахуванням інфляції та коливання валютного курсу) від авіаційної діяльності та надання додаткових послуг тощо;

докладного переліку існуючих та передбачуваних джерел фінансування;

докладний опис фінансування купівлі/оренди літаків, у тому числі у разі оренди – умови контракту;

2) щоквартально не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним періодом (для річної звітності до 01 березня наступного за звітним року):

фінансову звітність відповідно до розділу II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

відомості про кредиторську, дебіторську заборгованість із розшифровкою(при поданні річної звітності);

відомості щодо наявності в авіаційного перевізника простроченої заборгованості з оплати послуг з аеропортового обслуговування перед українськими аеропортами (при поданні річної звітності);

документи, що підтверджують відсутність (наявність) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та платежів до Державного бюджету України; відсутність (наявність) заборгованості по виплаті заробітної плати;

довідку від страхової компанії щодо відсутності (наявності) заборгованості відповідно до укладених договорів обов’язкового авіаційного страхування (при поданні річної звітності);

3) протягом 6 місяців після закінчення кожного фінансового року своєї діяльності аудиторський звіт за відповідний фінансовий рік.

6. Після розгляду документів, наданих ліцензіатом органу ліцензування відповідно до частини п’ятої цієї статті, орган ліцензування протягом 30 робочих днів приймає рішення про необхідність проведення позапланової перевірки ліцензіата.

7. Вимоги пункту 9 частини другої, частини четвертої та пункту 1 частини п’ятої цієї статті не застосовуються до авіаційних перевізників, які провадять господарську діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом або отримують ліцензію вперше, при цьому експлуатують виключно повітряні судна із максимальною злітною масою менше 10000 кілограмів та/або такі повітряні судна, що мають менше 20 пасажирських місць, крім авіаційних перевізників, які виконують польоти за розкладом, або якщо їх чистий дохід перевищує 3 млн. євро на рік.

Такі авіаційні перевізники повинні бути спроможними довести, що їх чистий капітал становить не менше 100000 євро, або надати за письмовим запитом органу ліцензування інформацію відповідно до частин четвертої та п’ятої цієї статті протягом 5 робочих днів з дати надходження такого запиту.

 

Стаття 5. Особливості порядку видачі, звуження та розширення ліцензії

1. Для отримання ліцензії здобувач ліцензії подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії в довільній формі з урахуванням вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

2. До заяви про отримання ліцензії додаються такі документи, засвідчені підписом уповноваженої особи здобувача ліцензії:

1) інформація про номер та дату видачі чинного сертифіката експлуатанта та перелік повітряних суден, які використовуватимуться для перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом (тип, державні реєстраційні номери, кількість, пасажиромісткість (вантажомісткість), максимальна злітна маса);

2) документи, які підтверджують, що Україні, юридичним особам України та/або громадянам України належить більше 50 відсотків статутного капіталу (пакета акцій) авіаційного перевізника, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

3) документи, які підтверджують, що фактичний контроль над авіаційним перевізником здійснюється Україною, юридичними особами України та/або громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

4) інформація про відсутність контролю (у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції») за діяльністю авіаційного перевізника осіб - резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України (у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про оборону України») та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України;

5) бізнес-план на період не менше 36 місяців з дати початку здійснення ліцензованої діяльності із зазначенням:

детальних відомостей про організаційну структуру, бізнес-модель, маркетингову стратегію та аналіз ринку, на якому він здійснює та планує здійснювати господарську діяльність;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу перевезень;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу витрат (із врахуванням інфляції та коливання валютного курсу) за такими статтями: паливо, заробітна плата, технічне обслуговування повітряних суден, аеропортові збори, плата за аеронавігаційне обслуговування, наземне обслуговування повітряних суден, страхування, лізинг повітряних суден, адміністративні витрати тощо;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу доходу (із врахуванням інфляції та коливання валютного курсу) від авіаційної діяльності та надання додаткових послуг тощо;

докладного переліку існуючих та передбачуваних джерел фінансування;

докладний опис фінансування купівлі/оренди літаків, у тому числі у разі оренди – умови контракту;

6) документи, складені у довільній формі, із докладним описом власників (акціонерів, учасників тощо) здобувача ліцензії, із зазначенням громадянства (країни реєстрації юридичних осіб), виду та процентного співвідношення акцій (часток, паїв) у статутному капіталі здобувача ліцензії, якими вони володіють, із наданням копій статутів (або аналогічних документів) власників, які є юридичними особами;

7) відомості про запланований рух грошових коштів та плани ліквідності;

8) копії страхових сертифікатів та договорів обов'язкового авіаційного страхування повітряних суден, відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам, відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу, страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу;

9) копії договору оренди (лізингу) у випадку, якщо ліцензіат повітряне судно орендує, з визначенням зобов'язань сторін щодо обов'язкового авіаційного страхування, реєстраційних посвідчень повітряних суден, експлуатаційних специфікацій, довідка про балансову вартість повітряних суден від власника;

10) відомості про плани щодо здійснення польотів (із зазначенням країн та пунктів виконання польотів);

11) опис документів, що подаються для одержання ліцензії, у двох примірниках.

3. Заява про отримання ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом в довільній формі з урахуванням вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», в якому орган ліцензування проставляє відмітку про дату прийняття документів органом ліцензування за підписом відповідальної особи.

4. Підстави для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду та прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії визначені Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

5. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі (з обґрунтуванням підстав відмови) протягом тридцяти робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії та документів, що до неї додаються.

6. У разі виявлення наміру щодо звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіат подає до органу ліцензування відповідну заяву, а в разі виявлення наміру щодо розширення виду такої діяльності - також документи, визначені частиною другою цієї статті.

7. Вимоги пункту 5 частини другої цієї статті не застосовуються до авіаційних перевізників, які провадять господарську діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, при цьому експлуатують виключно повітряні судна із максимальною злітною масою менше 10000 кілограмів та/або такі повітряні судна, що мають менше 20 пасажирських місць, крім авіаційних перевізників, які виконують польоти за розкладом, або якщо їх чистий дохід перевищує 3 млн. євро на рік.

Такі авіаційні перевізники повинні бути спроможними довести, що їх чистий капітал становить не менше 100000 євро, або надати за письмовим запитом органу ліцензування інформацію відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті протягом 5 робочих днів з дати надходження такого запиту.

 

Стаття 6. Зміна даних, зазначених у документах, що додавались до заяви про отримання ліцензії

1. Ліцензіат зобов’язаний повідомляти орган ліцензування про:

1) зміну найменування та/або місцезнаходження – не пізніше 10 робочих днів з дати внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) зміну основного місця діяльності – не пізніше 10 робочих днів з дня настання таких змін;

3) будь-яку зміну права власності на будь-яку окрему частку в статутному капіталі авіаційного перевізника, що становить 10 чи більше відсотків статутного капіталу авіаційного перевізника та будь-яку зміну права власності на будь-яку окрему частку в статутному капіталі юридичної особи, що становить 10 чи більше відсотків статутного капіталу цієї особи, якщо вона володіє 10 чи більше відсотками статутного капіталу авіаційного перевізника – не пізніше 14 робочих днів з дня настання таких змін;

4) реорганізацію авіаційного перевізника, що планується – за два місяці до початку її реалізації;

5) свої плани щодо початку здійснення польотів за маршрутами, які не обслуговувались авіаційним перевізником раніше, щодо будь-яких істотних змін у господарській діяльності, зокрема, змін типу та кількості повітряних суден, що використовуються – за два місяці до запланованої дати введення таких змін або початку діяльності;

6) планове або позапланове припинення (у зв’язку з неможливістю використання матеріально-технічної бази, виникненням форс-мажорних обставин тощо) провадження господарської діяльності із зазначенням причин такого припинення та заходів, вжитих для виконання взятих ліцензіатом зобов’язань щодо перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом – у день припинення діяльності (днем повідомлення є дата надіслання листа органу ліцензування);

7) відновлення провадження господарської діяльності – у день її відновлення (днем повідомлення є дата надіслання листа органу ліцензування).

2. У випадку змін, зазначених в пунктах 1, 2 частини першої цієї статті ліцензіат зобов’язаний подати до органу ліцензування відповідне письмове повідомлення у довільній формі та засвідчені уповноваженою особою ліцензіата копії документів, які підтверджують зазначені зміни.

3. До повідомлення про зміни, зазначені в пунктах 3, 4 частини першої цієї статті, ліцензіат зобов’язаний додати засвідчені підписом уповноваженої особи ліцензіата:

1) зміни до бізнес-плану або переглянутий бізнес-план на період не менше 12 місяців з дати впровадження відповідних змін, із зазначенням:

детальних відомостей про організаційну структуру, бізнес-модель, маркетингову стратегію та аналіз ринку, на якому він здійснює та планує здійснювати господарську діяльність;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу перевезень;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу витрат (із врахуванням інфляції та коливання валютного курсу) за такими статтями: паливо, заробітна плата, технічне обслуговування повітряних суден, аеропортові збори, плата за аеронавігаційне обслуговування, наземне обслуговування повітряних суден, страхування, лізинг повітряних суден, адміністративні витрати тощо;

відомостей щодо фактичного та прогнозованого обсягу доходу (із врахуванням інфляції та коливання валютного курсу) від авіаційної діяльності та надання додаткових послуг тощо;

докладного переліку існуючих та передбачуваних джерел фінансування;

докладний опис фінансування купівлі/оренди літаків, у тому числі у разі оренди – умови контракту;

2) відомості про кредиторську, дебіторську заборгованість із розшифровкою;

3) відомості щодо наявності в авіаційного перевізника заборгованості з оплати послуг з аеропортового обслуговування перед українськими аеропортами;

4) документи, що підтверджують відсутність (наявність) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування та платежах до Державного бюджету України; відсутність (наявність) заборгованості по виплаті заробітної плати;

5) перелік повітряних суден, які використовуватимуться для послуг провадження діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом (тип, державні реєстраційні номери, кількість, пасажиромісткість (вантажомісткість), максимальна злітна маса) (тільки при змінах, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті).

4. На підставі переглянутого бізнес-плану та/або документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування, орган ліцензування протягом 30 робочих днів приймає рішення про необхідність проведення позапланової перевірки ліцензіата.

5. Вимоги пунктів 3 - 5 частини першої, частини третьої цієї статті не застосовуються до авіаційних перевізників, які провадять господарську діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, при цьому експлуатують виключно повітряні судна із максимальною злітною масою менше 10000 кілограмів та/або такі повітряні судна, що мають менше 20 пасажирських місць, крім авіаційних перевізників, які виконують польоти за розкладом, або якщо їх чистий дохід перевищує 3 млн. євро на рік.

Такі авіаційні перевізники повинні бути спроможними довести, що їх чистий капітал становить не менше 100000 євро, або надати за письмовим запитом органу ліцензування інформацію відповідно до частини третьої цієї статті протягом 5 робочих днів з дати надходження такого запиту.

 

Стаття 7. Особливості анулювання ліцензії

Крім підстав, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», підставою для анулювання ліцензії є припинення авіаційним перевізником провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом на 6 місяців або відсутність початку такої діяльності протягом 6 місяців з дня прийняття рішення про видачу ліцензії.

Рішення про анулювання ліцензії, прийняте з цієї підстави, набирає чинності через 30 календарних днів з дня його прийняття.

 

Стаття 8. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через місяць після вступу в дію Угоди між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами про спільний авіаційний простір.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Повітряному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 48-49, ст.536):

у пункті 3 частини другої статті 5, пункті 14 частини першої статті 6 слова «надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів» замінити словами «перевезення пасажирів та/або вантажу»;

доповнити частину першу статті 92 абзацом другим такого змісту:

«Дія частини першої цієї статті не поширюється на авіаційних перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, експлуатуючи виключно повітряні судна, максимальна злітна маса яких не перевищує 495 кілограмів та/або які не оснащені двигунами, або виконують виключно локальні польоти.»;

викласти частину четверту статті 93 в такій редакції:

«4. Авіаційний перевізник має право отримати ліцензію за умови, що Україна, юридичні особи України та/або громадяни України володіють більш як 50 відсотками статутного капіталу (пакета акцій) авіаційного перевізника та здійснюють фактичний контроль над ним прямо чи опосередковано через одне або більше проміжних підприємств, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.»;

у частині другій статті 94 слова «пасажирів, багажу та/або вантажу, пошти» замінити словами «пасажирів та/або вантажу»;

в абзаці дванадцятому пункту 1 частини першої статті 127 слова «надання послуг з перевезення пасажирів або вантажу» замінити словами «перевезення пасажирів та/або вантажу»;

2) у Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 23, ст.158):

доповнити пункт 4 частини першої статті 1 після слова «ліцензії» словами «, якщо інше не встановлене законом»;

у частині першій статті 7:

у пункті 24 слова «та повітряним» виключити;

доповнити пунктом 33 такого змісту:

«33) перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності авіаційних перевізників, пов’язаної з перевезенням пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом»;

у статті 9:

доповнити частину другу після слів «Кабінетом Міністрів України» словами «, якщо інше не встановлене законом»;

доповнити частину дев’яту новим абзацем такого змісту:

«Вимоги Ліцензійних умов до суб’єктів господарювання з урахуванням особливостей провадження господарської діяльності можуть встановлюватись спеціальним законом.»;

у частині восьмій статті 13 після слів «заяви про отримання ліцензії» доповнити словами «, якщо інше не встановлене законом».

3. Авіаційні перевізники, які провадять господарську діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом на підставі ліцензій, отриманих до набрання чинності цим Законом, зобов’язані надати органу ліцензування документи, передбачені частиною п’ятою статті 4 цього Закону, протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом.

4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Президент України                                                                          П. Порошенко

 

Пояснювальна записка

Аналіз регуляторного впливу

Повідомлення про оприлюднення