Для людей
з порушенням зору

    Обговорення    Проект Закону України


Щоб брати участь у громадському обговоренні проектів потрібно авторизуватися, через аккаунт у соціальній мережі «Facebook»

Проект Закону України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу

 

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

В. ГРОЙСМАН

“     ”                       2018 р.

Закон України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні
з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу
__________________________________________________

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) викласти в такій редакції:

«Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, транспортного засобу, що став знаряддям вчинення правопорушення, не залежно від того, чи  перебуває він у власності правопорушника,знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, транспортного засобу, що став знаряддям вчинення правопорушення, не залежно від того, чи  перебуває він у власності правопорушника, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

2. У Законі України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1:

абзац двадцять шостий виключити;

доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

«менеджер (управитель) з перевезень — фізична особа, яка є працівником, власником, співвласником автомобільного перевізника, або якщо автомобільний перевізник є фізичною особою – підприємцем,– така особа, або, інша фізична особа, призначена виконувати відповідні обов’язки автомобільним перевізником на умовах договору, яка здійснює постійний та ефективний контроль за діяльністю з перевезень пасажирів та/або вантажів автомобільного перевізника;

свідоцтво професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень — документ установленого зразка, що засвідчує достатній рівень компетентності особи для здійснення ефективного контролю за діяльністю з перевезень пасажирів та вантажів автомобільного перевізника»;

2) частину п’ятнадцяту статті 6 виключити;

 3) статтю 9 викласти в такій редакції:

«Стаття 9. Особливості ліцензування на автомобільному транспорті

Допуск автомобільних перевізників до ринку транспортних послуг здійснюється після отримання відповідної ліцензії.

 Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і  вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

 Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:

 сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг;

підвищення ефективності використання транспортних засобів;

створення конкурентного середовища;

захист прав споживачів та ринку послуг;

забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування;

забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів;

забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування.

Господарська діяльність з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом, що підлягає ліцензуванню, здійснюється за такими видами:

внутрішні перевезення пасажирів автобусами;

внутрішні перевезення пасажирів на таксі;

внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

міжнародні перевезення пасажирів автобусами;

міжнародні перевезення пасажирів на таксі;

міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями;

міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Ліцензія на міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних вантажів, надає право автомобільному перевізнику здійснювати внутрішні перевезення пасажирів чи вантажів.

Вимога щодо отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів автобусами та (або) вантажів автомобільним транспортом, за винятком перевезення небезпечних вантажів, не застосовується до автомобільних перевізників, що здійснюють:

перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами з дозволеною максимальною масою, що не перевищує 3,5 тони;

перевезення пасажирів виключно в некомерційних цілях без отримання плати для власних потреб, що здійснюються власними транспортними засобами автомобільного перевізника з метою забезпечення виробничих  потреб, за умови що такі перевезення є супутніми до основного виду господарської діяльності автомобільного перевізника.

перевезення автомобільними транспортними засобами з максимальною конструктивною швидкістю, яка не перевищує 40 кілометрів на годину»;

 5) доповнити Закон статтями 91 - 95 такого змісту:

«Стаття 91. Особливості провадження та контролю господарської діяльності з перевезення пасажирівавтобусами та вантажів

Особливості провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів автобусами та (або) вантажів автомобільним транспортом включають умови щодо:

бездоганної ділової репутації;

належного фінансового стану;

професійної компетентності;

наявності службового приміщення на території України, у якому зберігаються документи стосовно організації та умов провадження діяльності з перевезення пасажирів  та (або) вантажів.

 Вимоги до службового приміщення та перелік документів стосовно організації та умов провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів встановлюються Ліцензійними умовами провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом.

 Автомобільний перевізник зобов’язаний негайно повідомляти орган ліцензування про невідповідність Ліцензійним умовам провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом. Порядок повідомлення органу ліцензування встановлюється Ліцензійними умовами провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом.

 Автомобільний перевізник звільняється від відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності у сфері  автомобільних перевезень пасажирів та вантажів у випадку своєчасного повідомлення органу ліцензування про невідповідність ліцензійним умовам та усунення таких невідповідностей у строки, встановлені органом ліцензування, відповідно до законодавства.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом визначаються відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням норм цього Закону.

Нагляд (контроль) за додержанням автомобільними перевізниками Ліцензійних умов провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням ступеня ризику їх діяльності, визначеного за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України.

 Анулювання ліцензії здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням норм цього Закону.

Стаття 92. Бездоганна ділова репутація

Здобувач ліцензії, автомобільний перевізник, у випадках, визначених цим Законом, а також менеджер (управитель) з перевезень повинні відповідати умові бездоганної ділової репутації.

 До втрати бездоганної ділової репутації призводять адміністративні правопорушення та злочини, вчинені автомобільними перевізниками, менеджерами (управителями) з перевезень, водіями автомобільних перевізників.

 Методи оцінки бездоганної ділової репутації, класифікацію адміністративних правопорушень, що призводять до втрати бездоганної ділової репутації, за ступенем ризику визначає Кабінет Міністрів України.

 Злочинами, які призводять до втрати бездоганної ділової репутації менеджера (управителя) з перевезень та (або)  автомобільного перевізника є:

злочини у сфері господарської діяльності;

злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

злочини у сфері службової діяльності; 

злочини проти волі, честі та гідності особи.

 Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті ухвалює рішення про оголошення невідповідності менеджера (управителя) з перевезень умові бездоганної ділової репутації.

 Перелік документів, що надаються на підтвердження або відновлення умови бездоганної ділової репутації, порядок відновлення умови бездоганної ділової репутації автомобільного перевізника та (або) менеджера (управителя) з перевезень визначаються Ліцензійними умовами провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом з урахуванням норм цього Закону.

 Стаття 93. Належний фінансовий стан

Здобувач ліцензії, автомобільний перевізник у випадках, визначених цим Законом, повинен відповідати умові належного фінансового стану.

Сума основних оборотних засобів, доходів, оборотних активів за останній звітний фінансовий рік на підтвердження належного фінансового стану автомобільним перевізником, здобувачем ліцензії на здійснення діяльності з перевезення пасажирів чи вантажів визначається Ліцензійними умовами провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом.

Автомобільний перевізник, здобувач ліцензії може підтвердити свій належний фінансовий стан шляхом надання банківської гарантії, договору страхування професійної відповідальності на суму і термін не менше ніж передбачено Ліцензійними умовами провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом.

Перелік документів, що надаються здобувачем ліцензії, автомобільним перевізником на підтвердження або відновлення умови належного фінансового стану, порядок відновлення умови належного фінансового стану визначаються Ліцензійними умовами провадження діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом з урахуванням норм цього Закону.

Стаття 94. Професійна компетентність

Здобувач ліцензії, автомобільний перевізник у випадках, визначених цим Законом, вважається таким, що відповідає умові професійної компетентності за наявності у менеджера (управителя) з перевезень свідоцтва професійної компетентності.

Свідоцтво професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень є персоніфікованим документом та видається центром з видачі свідоцтв професійної компетентності  менеджерів (управителів) з перевезень строком на десять років за результатами складання іспиту за винятками, визначеними цим Законом.

Підготовку до складання іспитів та проведення іспитів здійснюють центри з видачі свідоцтва професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень.

Порядок видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень, його форма, обсяг завдань для перевірки знань та порядок підготовки до іспитів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політики у сфері транспорту.

Свідоцтво професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень видається без складання іспиту в разі наявності у особи:

документально підтвердженого досвіду управління діяльністю з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільного перевізника протягом 10 років;

документально підтвердженого складання іспитів з дисциплін, передбачених Порядком видачі свідоцтв професійної компетенції менеджерів (управителів) з перевезень.

Перелік документів, що надають право на отримання свідоцтва професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень без складання іспиту встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політики у сфері транспорту.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті на підставі рішення про оголошення невідповідності менеджера (управителя) з перевезень вимозі щодо бездоганної ділової репутації зупиняє дію свідоцтва професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень.

Перелік документів на підтвердження або відновлення умови професійної компетентності, порядок відновлення умови професійної компетентності, визначаються ліцензійними умовами з урахуванням норм цього Закону.

Стаття 95. Державний реєстр автомобільних перевізників

Державний реєстр автомобільних перевізників є автоматизованою системою збирання, накопичення, зберігання, обліку та надання інформації про автомобільних перевізників, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом, їх транспортні засоби, менеджерів (управителів) з перевезень.

Відомості, що включаються до державного реєстру автомобільних перевізників, порядок ведення, користування та надання  відомостей з державного реєстру автомобільних перевізників визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політики у сфері транспорту.

 Ведення державного реєстру автомобільних перевізників покладається центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Забороняється використання транспортного засобу для провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів, інформація про який не внесена до державного реєстру автомобільних перевізників, та використання одного транспортного засобу що використовується для провадження господарської діяльності декількома ліцензіатами.

Для цілей цього Закону орган ліцензування користується відомостями реєстрів, які ведуть центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України.»;

 6) статтю 34 викласти в такій редакції:

«Стаття 34. Вимоги до автомобільного перевізника

Автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров’я водіїв;

організувати проведення початкового та періодичного навчання водіїв згідно з вимогами законодавства; 

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з  вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів, вантажу.

Автомобільний перевізник зобов’язаний надавати безперешкодний доступ до службового приміщення та документів, які зберігаються у такому приміщенні, особам, уповноваженим на здійснення заходів державного нагляду (контролю).»;

 7) доповнити Закон статтями 341 — 342 такого змісту:

«Стаття 341. Менеджер (управитель) з перевезень

Менеджер (управитель) з перевезень повинен мати бездоганну ділову репутацію та достатній рівень професійної компетентності, що підтверджується чинним свідоцтвом професійної компетентності.

Форму, порядок видачі, зупинення дії свідоцтва професійної компетентності менеджера (управитель) з перевезень визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Менеджер (управитель) з перевезень автомобільного перевізника:

фактично та на постійній основі керує діяльністю з перевезення пасажирів та (або) вантажів;

є керівником, власником (співвласником) автомобільного перевізника або виконує обов’язки менеджера (управителя) з перевезень на підставі трудового договору, а у випадку, коли автомобільним перевізником є фізична особа-підприємець, є цією особою.

Менеджер (управитель) з перевезень може бути фізичною особою залученою автомобільним перевізником на договірних засадах відповідно до законодавства, якщо автомобільний перевізник не відповідає умові професійної компетентності.

Договір про залучення менеджера (управителя) з перевезень окрім істотних умов повинен містити:

перелік завдань та обов’язків щодо управління діяльністю автомобільних перевезень, перевірки договорів та документів щодо транспортної діяльності, документів бухгалтерського обліку, товаросупровідних документів, документів щодо часу керування та відпочинку водіїв, технічного стану транспортних засобів;

відповідальність менеджера (управителя) з перевезень;

питання щодо охорони праці, питання пожежної безпеки, безпеки перевезень.

Менеджер (управитель) з перевезень  здійснює управління не більш як чотирма автомобільними перевізниками, із загальною максимальною кількістю автомобільних транспортних засобів, що не перевищує п’ятдесят одиниць.

Менеджер (управитель) з перевезень виконує покладені на нього обов’язки особисто в інтересах автомобільного перевізника та несе відповідальність відповідно до договору та законодавства.

Менеджером (управителем) з перевезень не може бути особа, засуджена за злочини  у сфері господарської діяльності, злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, злочини у сфері службової діяльності, злочини проти волі, честі та гідності особи, судимість з якої не знята або не погашена в установленому законом порядку.

У випадку втрати менеджером (управителем) з перевезень бездоганної ділової репутації  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, оголошує про невідповідність особи умові бездоганної ділової репутації шляхом ухвалення відповідного рішення з занесенням відомостей про втрату бездоганної ділової репутації менеджером (управителем) з перевезень до державного реєстру автомобільних перевізників. 

Стаття 342. Порядок визначення центрів видачі свідоцтв професійної компетентності  менеджерів (управителів) з перевезень

Центром видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень, уповноваженим проводити перевірку знань менеджерів (управителів) з перевезень, визначається суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності відповідно до цього Закону.

Суб’єкт господарювання, який бажає бути визначеним як центр видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень повинен мати:

матеріально-технічну базу, що використовуватиметься для забезпечення проведення підготовки, складення іспитів для отримання свідоцтва професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезення;

прийнятий на роботу викладацький склад, що відповідає освітнім вимогам, рівню кваліфікації та має досвід професійної діяльності у галузі автомобільного транспорту.

Центр видачі свідоцтв професійної компетентності менеджера (управителя) розробляє програму підготовки до складання іспитів менеджерів (управителів) з перевезень відповідно до порядку підготовки менеджерів (управителів) з перевезень до складання іспитів.

Вимоги центрів з видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень та порядок підготовки менеджерів (управителів) з перевезень до складання іспитів, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Порядок визначення та анулювання рішення про визначення центрів видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Суб’єкт господарювання, який бажає бути визначеним як центр видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень (далі — заявник), подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, разом із супровідним листом заяву, до якої додає:

копію установчого документа заявника, засвідчену підписом керівника та печаткою заявника (за наявності);

копії документів, що підтверджують право власності заявника або оренди ним приміщень, де проводитиметься підготовка, складення іспитів;

інформаційний листок з відомостями щодо матеріально-технічної бази заявника, що використовуватиметься для забезпечення проведення підготовки, складення іспитів;

інформаційний листок з відомостями про викладачів або фахівців заявника, які здійснюватимуть підготовку, прийматимуть іспити, щодо їх освіти, рівня кваліфікації та досвіду професійної діяльності у галузі автомобільного транспорту;

програми підготовки менеджерів (управителів) з перевезень до складання іспитів.

Для проведення робіт з визначення центрів видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, створює комісію з визначення центрів видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень.

Під час проведення засідання комісія за результатами розгляду поданих документів приймає рішення про визначення або відмову у визначенні заявника центром  видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень, уповноваженим проводити перевірку знань менеджерів (управителів) з перевезень.

Підставами для прийняття рішення про відмову у визначенні заявника центром видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень є:

неповний комплект документів, поданий заявником; або недостовірність даних, зазначених у документах, поданих заявником;

неможливість заявника забезпечити якісну підготовку або приймання іспитів згідно з поданими документами.

Повідомлення про прийняте рішення про визначення або відмову у визначенні заявника центром видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень, уповноваженим проводити перевірку знань менеджерів (управителів) з перевезень оформляється в письмовій формі та разом з копією відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, надсилається заявнику не пізніше десяти робочих днів з дати затвердження протоколу засідання комісії.

У разі відмови у визначенні заявника центром видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень, заявник може подати нову заяву після усунення причин, що стали підставою для відмови.

Видача рішення про визначення або відмову у визначенні заявника центром видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень, уповноваженим проводити перевірку знань менеджерів (управителів) з перевезень, в тому числі анулювання/ переоформлення рішення про визначення заявника центром видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень, уповноваженим проводити перевірку знань менеджерів (управителів) з перевезень проводиться на безоплатній основі.

Рішення про визначення заявника центром видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень, уповноваженим проводити перевірку знань менеджерів (управителів) з перевезень є безстроковим, крім випадків визначених Порядком визначення та анулювання рішення про визначення центрів видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень.

Ведення електронної бази даних про центри видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.»;

 8) часину другу статті 53 виключити.

9) статтю 59 викласти в такій редакції:

 «Стаття 59. Міжнародний автомобільний перевізник пасажирів і вантажів

          Менеджери (управителі) з перевезень автомобільних перевізників - резидентів України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, повинні мати свідоцтво професійної компетентності, видане відповідно до законодавства.

           Резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов'язкового страхування, передбачені законодавством України.

           Нерезиденти України, які здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові (човникові) перевезення пасажирів у міжнародному сполученні по території України, повинні забезпечити необхідні режими праці і відпочинку водіїв, контроль стану їх здоров’я, а також контроль технічного, санітарного та екологічного стану  автобуса перед виїздом на маршрут.

           Право на здійснення транспортними засобами міжнародних перевезень пасажирів надається водіям, яким виповнився 21 рік.

           Право на керування автобусами на міжнародних маршрутах мають водії, які останні три роки працюють водіями автобусів.»;

 10) доповнити Закон статтею 61 такого змісту:

 «Стаття 61. Відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, вантажів

 Провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом без одержання ліцензії, передбаченої законодавством, чи здійснення діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом з порушенням ліцензійних умов, -

тягне за собою накладення адміністративно - господарського штрафу на автомобільного перевізника від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією, чи без такої, транспортного засобу, що став знаряддям вчинення правопорушення, не залежно від того, чи перебуває він у власності правопорушника.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені автомобільним перевізником, якого протягом року було піддано адміністративно - господарському стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, -

тягнуть за собою накладення адміністративно – господарського штрафу на автомобільного перевізника від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією, транспортного засобу, що став знаряддям вчинення правопорушення, не залежно від того, чи  перебуває він у власності правопорушника.

Надання автомобільним перевізником органу ліцензування недостовірної інформації щодо відповідності ліцензійним умовам -

тягне за собою накладення адміністративно – господарського штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При вчиненні однією особою автомобільного перевізника двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Право складати протоколи про правопорушення, передбачені цією статтею, мають уповноважені на те посадові особи органу ліцензування на автомобільному транспорті.

Справи про правопорушення, передбачені частиною першою та другою цієї статті розглядаються виключно у судовому порядку. Конфіскація транспортного засобу, що став знаряддям вчинення правопорушення, може бути застосована за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначається цим та іншими законами України.

Справи про правопорушення, передбачені частиною третьою цієї статті, розглядають уповноважені на те посадові особи органу ліцензування на автомобільному транспорті.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються відповідно до закону центральним органом виконавчої  влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.»;

11) доповнити Закон розділом VIтакого змісту:

« Розділ VI. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Особи, що мають документально підтверджений досвід управління діяльністю з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільного перевізника протягом 10 років починаючи з 01 січня 2009 року отримують свідоцтво професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень без складання іспитів.».

 3. У Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158; 2016 р., № 4, ст. 40)

1) у частині першій статті 7 пункт 24 викласти в такій редакції:

 «24) перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, залізничним та повітряним транспортом, перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом;»;

доповнити пунктом 241 такого змісту:

«241) внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів, вантажів автомобільним транспортом з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»;

 2) статтю 20 викласти в такій редакції:

 «Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування підчас провадження господарської діяльності

1. За провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб’єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування до суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські  санкції, визначені законом.

2. У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.

3. За порушення законодавства у сфері ліцензування посадові особи органу ліцензування несуть адміністративну, матеріальну або дисциплінарну відповідальність.».

 4. Додаток до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), доповнити позицією 155 такого змісту:

 

«155.

Рішення про визначення центру видачі свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень  

Закон України  «Про автомобільний транспорт»

 ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: автомобільних перевізників, що здійснюють внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами вимога щодо ліцензування застосовується починаючи з 01 січня 2024 року, за виключенням перевезення небезпечних вантажів, що підлягають ліцензуванню з дати набрання чинності цього Закону.

2. З дня набрання чинності цим Законом всі автомобільні перевізники – ліцензіати мають бездоганну ділову репутацію.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

                Голова 

Верховної Ради України

                                                                                                                                  

Пояснювальна записка

Додаток до пояснювальної записки

Порівняльна таблиця

Аналіз регуляторного впливу

Повідомлення про оприлюднення


Обговорення

Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту:
0
Запропоновано редакцій / пропозицій:
0
Підтримка проекту: Так:0  Ні:0

Обговорення з 4 Жовтня 2018р. по 4 Листопада 2018р.

Правила громадського обговорення проектів нормативно-правових актів