Для людей
з порушенням зору

    Обговорення    Проєкт Закону України


Щоб брати участь у громадському обговоренні проектів потрібно авторизуватися, через аккаунт у соціальній мережі «Facebook»

Проєкт Закону України

Про мультимодальні перевезення

Проєкт

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мультимодальні перевезення

 

Цей  Закон визначає правові та організаційні засади  мультимодальних  перевезень і спрямований на створення умов для їх розвитку та вдосконалення, заохочення використання більш екологічно чистих видів транспорту з метою охорони довкілля, запобігання змінам клімату та надмірному споживанню енергії.

 

Стаття 1. Визначення термінів 

У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

внутрішнє мультимодальне перевезення – це мультимодальне перевезення без перетину державного кордону України;

договір мультимодального перевезення – договір між оператором мультимодальних перевезень та замовником послуги мультимодального перевезення на надання послуги  мультимодального перевезення;

документ мультимодального перевезення вантажів – перевізний документ (транспортна накладна, коносамент тощо), який підтверджує укладання договору мультимодального перевезення та прийняття вантажу під свою відповідальність оператором мультимодального перевезення від замовника, оформлюється оператором мультимодального перевезення, за яким здійснюється перевезення вантажу;

єдиний перевізний документ - документ мультимодального перевезення вантажів встановленої форми, за яким може здійснюватись мультимодальне перевезення вантажу на всьому маршруті мультимодального перевезення;

замовник послуги мультимодального перевезення –  фізична або юридична особа, яка за договором мультимодального перевезення самостійно або через представника, що діє від його імені, замовляє оператору мультимодального перевезення надати послугу  мультимодального перевезення;

комбіноване перевезення вантажів – мультимодальне перевезення вантажів однією і тією самою транспортною одиницею без перевантаження вантажу при зміні виду транспорту, де більша частина маршруту приходиться на внутрішній водний, морський або залізничний шляхи, а відрізок маршруту автомобільними шляхами є максимально коротким;

маршрут мультимодального перевезення – визначений договором мультимодального перевезення шлях перевезення вантажу;

міжнародне мультимодальне перевезення – мультимодальне перевезення з перетином державного кордону України;

мультимодальне перевезення – перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, та здійснюється за документом мультимодального перевезення;

мультимодальний термінал – виробничо-перевантажувальний комплекс будь-якої форми власності, який використовується під час мультимодального перевезення для зміни видів транспорту, виконання операцій навантаження, розвантаження, зберігання вантажів, тощо;

оператор мультимодального перевезення – суб’єкт господарювання, який укладає договір мультимодального перевезення, приймає на час перевезення під свою відповідальність вантаж, оформлює документ мультимодального перевезення та здійснює чи забезпечує здійснення перевезення вантажу до місця призначення; 

послуга мультимодального перевезення – організація та забезпечення мультимодального перевезення за договором мультимодального перевезення; 

транспортна одиниця – контейнер, знімний кузов, причіп, напівпричіп, а також вантажний автомобіль чи залізничний вагон за умови, що вони перевозяться (слідують) іншими видами транспорту, без перевантаження вантажу;

учасники мультимодального перевезення вантажів – оператори мультимодального перевезення, замовники послуги мультимодального перевезення, фактичні перевізники, власники мультимодальних терміналів або суб’єкти господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться мультимодальні термінали, треті особи, залучені до надання послуги мультимодального перевезення; 

фактичний перевізник – юридична або фізична особа, яка на добровільних засадах на договірних засадах взяла на себе зобов’язання і відповідальність за доставку до пункту призначення довіреного їй вантажу та видачу уповноваженій на одержання вантажу особі, зазначеній у документі мультимодального перевезення вантажів або договорі перевезення вантажу.

Стаття 2.  Сфера дії цього Закону

Цей Закон регулює правовідносини, що виникають між учасниками мультимодального перевезення, під час надання послуги  мультимодального перевезення.

Стаття 3.  Законодавство про мультимодальні перевезення

Відносини у сфері мультимодального перевезення регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом торговельного мореплавства України, Повітряним кодексом України, Митним кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про транзит вантажів», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», цим Законом, іншими законами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Організація мультимодальних перевезень

Організація  мультимодальних перевезень, відносини між учасниками мультимодального перевезення, а також їх права, обов’язки та відповідальність визначаються договором мультимодального перевезення та іншими договорами, укладеними відповідно до законодавства України.

Мультимодальні перевезення вантажів у режимі транзиту здійснюються відповідно до Закону України «Про транзит вантажів» у строки, визначені Митним кодексом України.

Відносини фактичних перевізників під час мультимодальних перевезень та умови роботи мультимодальних терміналів регулюються вузловими угодами.

Мультимодальні перевезення небезпечних вантажів здійснюються з урахуванням положень міжнародних договорів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», а також актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Стаття 5. Державне регулювання мультимодальних перевезень

Державне регулювання мультимодальних перевезень здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту забезпечує:

формування та реалізацію державної політики у сфері мультимодальних перевезень;

нормативно-правове регулювання у сфері мультимодальних перевезень;

визначення пріоритетних напрямів розвитку мультимодальних перевезень.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань безпеки на наземному, морському та річковому, та авіаційному транспорті:

реалізують державну політику з питань безпеки при здійсненні мультимодальних перевезень;

здійснюють державний нагляд (контроль) з питань безпеки рухомого складу при здійсненні мультимодальних перевезень на території України;

вносять пропозиції щодо формування державної політики з питань безпеки при здійсненні мультимодальних перевезень.

Державний нагляд (контроль) за дотриманням учасниками мультимодальних перевезень вантажів законодавства про мультимодальні перевезення здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Стаття 6. Державна підтримка мультимодальних перевезень

Державна підтримка мультимодальних перевезень передбачає:

заохочення конкуренції, створення рівних можливостей для суб’єктів господарювання у сфері мультимодальних перевезень;

сприяння залученню інвестицій у розвиток мультимодальних перевезень та розбудову мультимодальних терміналів;

сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері мультимодальних перевезень, адаптації законодавства України до міжнародних вимог у сфері мультимодальних перевезень;

сприяння розвитку мультимодальних перевезень, транспортно-логістичної інфраструктури, зокрема, шляхом затвердження відповідних державних програм;

надання державної допомоги для будівництва та облаштування  мультимодальних терміналів, надання послуг мультимодальних перевезень відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»;

створення умов для розвитку державно-приватного партнерства;

створення умов для зростання транзитних перевезень та залучення додаткових вантажних потоків;

удосконалення механізму державного контролю мультимодальних перевезень при перетині державного кордону України;

створення рівних умов на ринку мультимодальних перевезень вантажів та недопущення будь-якої дискримінації щодо учасників ринку;

та інші заходи надання державної підтримки комбінованих перевезень у спосіб та обсягах, передбачених законодавством України; .

Розроблення програми державної допомоги, з метою підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку мультимодальних перевезень та транспортно-логістичної інфраструктури, для забезпечення розвитку регіонів, що включатимуть заходи з надання державної допомоги у формі грантів на розробку проектної документації та фінансування будівельних робіт з будівництва мультимодальних терміналів, надання кредитів на пільгових умовах, обслуговування кредитів за пільговим тарифом, інші форми державної допомоги надаються відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Стаття 7. Комбіноване  перевезення вантажів

Комбіноване перевезення вантажів передбачає здійснення мультимодального перевезення вантажів вантажним автомобілем, причепом, напівпричепом, з або без тягача, знімним кузовом або контейнером, що має відповідне маркування згідно з міжнародними стандартами, автомобільними шляхами на початковому та (або) кінцевому відрізку маршруту мультимодального перевезення та залізницею, внутрішніми водними, морськими шляхами на іншому відрізку маршруту мультимодального перевезення.

Під час комбінованого перевезення вантажів  відрізок маршруту автомобільними шляхами  не повинен перевищувати:

150 кілометрів між точками навантаження та розвантаження вантажу.

Комбіноване перевезення вантажів здійснюється із супроводом або без супроводу.

Комбіноване перевезення із супроводом передбачає перевезення вантажних автомобілів іншими видами транспорту із супроводом водія.

Комбіноване перевезення без супроводу передбачає перевезення  автомобільних транспортних засобів іншими видами транспорту без супроводу водія.

Особливості режиму праці та відпочинку водіїв під час комбінованих перевезень визначаються відповідно до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Кодексу законів про працю України та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту.

Максимально допустимі вагові та габаритні параметри автомобільних транспортних засобів, які беруть участь у комбінованих перевезеннях вантажів визначаються відповідно до законодавства.

Комбіновані перевезення у міжнародному сполученні здійснюються відповідно до міжнародних договорів.

Стаття 8. Мультимодальні термінали

Мультимодальні перевезення вантажів здійснюються з використанням мультимодальних терміналів. 

Мультимодальні термінали перебувають у державній, комунальній та приватній власності.

Мультимодальні термінали можуть знаходитись на території залізничних станцій та інших об’єктів залізничного транспорту, аеропортів, морських та річкових портів.

Мультимодальні термінали будь-якої форми власності можуть передаватися в оренду, мультимодальні термінали державної та комунальної форми власності можуть передаватися в концесію.

Надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування мультимодальних терміналів здійснюється відповідно до Земельного кодексу України.

Технічні вимоги до організації та функціонування мультимодальних терміналів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики та з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону. 

Стаття 9. міжнародні мультимодальні перевезення

Під час міжнародного мультимодального перевезення, при ввезені на митну територію України залізничним транспортом вантажів в автомобільних транспортних засобах, у пунктах пропуску (пунктах контролю) для залізничного сполучення проводяться прикордонний контроль та заходи офіційного контролю товарів, які здійснюються митними органами шляхом попереднього документального контролю.

Закінчення заходів офіційного контролю товарів, в тому числі з розкриттям автомобільних транспортних засобів у разі необхідності для догляду, та проведення всіх інших контрольних функцій по відношенню до автомобільного транспортного засобу у порядку, передбаченому законодавством України, здійснюється у терміналах мультимодальних перевезень.

Єдиний збір за проведення заходів офіційного контролю товарів (зокрема у формі попереднього документального контролю), у разі перевезення автомобільних транспортних засобів залізничним транспортом, справляється з кожної одиниці таких транспортних засобів, який містить товари, що підлягають заходам офіційного контролю товарів, за ставкою визначеною для контейнера.

Стаття 9. Договір мультимодального перевезення

За договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу  мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Договір мультимодального перевезення укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору мультимодального перевезення вантажів є:

предмет договору;

права, обов’язки сторін;

ціна договору;

строк дії договору;

строк (термін) виконання договору;

відомості про сторони договору та замовника послуги мультимодального перевезення;

вид та найменування вантажу; 

види транспорту, які будуть використовуватися та маршрут мультимодального перевезення із зазначенням мультимодальних терміналів, де здійснюється зміна видів транспорту;  

пункти відправлення та призначення вантажу;

відповідальність сторін за неналежне виконання сторонами умов договору;

а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 10. Документ мультимодального перевезення вантажів

Документ мультимодального перевезення вантажів повинен містити інформацію про:

оператора мультимодального перевезення та замовника послуги мультимодального перевезення;

найменування, вид, кількість та вагу вантажу брутто;

види транспорту, які будуть використовуватися та маршрут мультимодального перевезення із зазначенням мультимодальних терміналів, де здійснюється зміна видів транспорту;  

пункти відправлення та призначення вантажу;

інформацію про одержувача вантажу.

Форма єдиного перевізного документа встановлюється Порядком організації та виконання мультимодальних перевезень вантажів, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень вантажів, оператори мультимодальних перевезень, фактичні перевізники використовують товарно-транспортні документи, передбачені міжнародними договорами України, як перевізний документ.

При здійсненні міжнародних мультимодальних перевезень вантажів оператори мультимодальних перевезень використовують єдиний перевізний документ на відрізку маршруту, що пролягає територією України, а також у міжнародному сполученні, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

Стаття 11. Тарифи на мультимодальні перевезення вантажів

Мультимодальні перевезення вантажів можуть здійснюватися за єдиним (наскрізним) тарифом.

Єдиний (наскрізний) тариф обчислюється оператором мультимодального перевезення. Основними складовими єдиного (наскрізного) тарифу є: вартість страхування відповідальності оператора мультимодального перевезення за вантаж; вартість перевезення вантажу видами транспорту, що задіяні у мультимодальному перевезенні; вартість основних та супутніх послуг, що надаються у терміналах під час завантаження, розвантаження та заміни виду транспорту; прибуток оператора мультимодального перевезення, вартість послуг фактичних перевізників та третіх осіб, залучених до надання послуги мультимодального перевезення.

Розрахунки за роботи та послуги,  пов'язані з мультимодальним перевезенням,  щодо яких не  здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Стаття 12. Права та обов’язки  оператора мультимодального перевезення

Оператор мультимодального перевезення має право:

обирати або змінювати вид транспорту та маршрут мультимодального перевезення, діючи в інтересах замовника послуги мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення, за згодою сторін;

здійснювати мультимодальне перевезення вантажів за одним або більше документом мультимодального перевезення вантажів;

відступати від вказівок замовника послуги мультимодального перевезення в порядку, передбаченому договором мультимодального перевезення;

не приступати до виконання обов'язків за договором мультимодального перевезення до отримання від замовника послуги мультимодального перевезення товарно-транспортних документів, документів, необхідних для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на переміщення товарів через митний кордонУкраїни та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також інформації передбаченої договором мультимодального перевезення;

залучати до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги мультимодального перевезення за результати їх роботи. У цьому випадку оператор мультимодального перевезення виступає перед іншими учасниками мультимодального перевезення вантажів, залученими до надання послуги мультимодального перевезення, як замовник.

Оператор мультимодального перевезення зобов'язаний:

надавати послугу мультимодального перевезення, передбачену договором;

відшкодувати збитки замовника послуги мультимодального перевезення;

видавати документ мультимодального перевезення вантажів;

у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються у режимі транзиту, сплатити митні платежі, установлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником установлених Митним кодексом України строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для оператора мультимодального перевезення зобов’язання щодо сплати митних платежів;

забезпечити дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи під час здійснення міжнародного мультимодального перевезення.

Законодавством та договором мультимодального перевезення можуть бути передбачені й інші права та обов'язки оператора мультимодального перевезення.

Стаття 13. Права та обов’язки замовника послуги мультимодального перевезення

Замовник послуги мультимодального перевезення має право:

вимагати від оператора мультимодального перевезення та фактичного перевізника надання інформації про хід мультимодального перевезення;

визначати маршрут мультимодального перевезення та види транспорту;

змінювати види транспорту та маршрут мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення;

давати вказівки оператору мультимодального перевезення, які не суперечать договору мультимодального перевезення та документам, наданим оператору мультимодального перевезення.

Замовник послуги мультимодального перевезення зобов'язаний:

надати оператору мультимодального перевезення повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його зберігання та перевезення, іншу інформацію, передбачену договором мультимодального перевезення;»

надати оператору мультимодального перевезення товарно-транспортні документи, необхідні для здійснення фітосанітарного контролю, ветеринарно-санітарного контролю, державного контрою за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

У разі здійснення міжнародного  мультимодального перевезення, замовник послуги мультимодального перевезення зобов’язаний надати документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного контролю. 

Законодавством та договором мультимодального перевезення можуть бути передбачені й інші права та обов'язки замовника послуги  мультимодального перевезення.

Стаття 14. Права та обов’язки фактичного перевізника

Фактичний перевізник має право:

відмовитися від  приймання  вантажу  для  перевезення,   якщо оператором мультимодального перевезення  не  підготовлено  вантаж  чи  необхідні  документи або внесені без попереднього узгодження з ним зміни до реквізитів  цих документів;

відмовитися від  перевезення вантажу,  якщо оператор мультимодального перевезення подає до перевезень  вантаж,  не  обумовлений  договором  про  перевезення, тара та (або) упаковка  вантажу   не  відповідає  встановленим законодавством вимогам тощо;

одержувати відшкодування  від  оператора мультимодального перевезення,  якщо  транспортний засіб  був  пошкоджений  під  час  вантажних  робіт  або  під  час перевезення вантажу з вини оператора мультимодального перевезення.

Фактичний перевізник зобов’язаний:

доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений договором перевезення вантажу, укладеним із оператором мультимодального перевезення;

забезпечити збереження вантажу під час мультимодального перевезення.

Законодавством та договором перевезення вантажу, можуть бути передбачені й інші права та обов'язки фактичного перевізника.

Стаття 15. Права та обов’язки власників мультимодальних терміналів або суб’єктів господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться мультимодальні термінали

Власники мультимодальних терміналів або суб’єкти господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться мультимодальні термінали, мають право:

отримувати від оператора мультимодального перевезення інформацію про вантаж та відповідні документи, передбачені законодавством, у випадку завезення небезпечного вантажу до мультимодального терміналу;

відмовитись від перевантаження, розміщення або складування вантажів  у разі:

 відсутності укладеного договору з оператором мультимодального перевезення;

відсутності технічних і технологічних можливостей мультимодального терміналу;

тимчасового припинення навантаження і перевезення вантажів відповідно до законодавства;

невиконання оператором мультимодального перевезення умов договору, укладеного із власником мультимодального терміналу або суб’єктом господарювання, у володінні та користуванні якого на законних підставах знаходиться мультимодальний термінал (не вивезення вантажу в передбачені договором строки; несплата наданих послуг тощо);

відмовитись від перевантаження, розміщення або складування вантажів в інших випадках, передбачених законодавством України та укладеним договором з оператором мультимодального перевезення.

 Власники мультимодальних терміналів або суб’єкти господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах перебувають мультимодальні термінали, зобов'язані:

надавати послуги з перевантаження, розміщення або складування вантажів за договором з оператором мультимодального перевезення;

забезпечити схоронність вантажу під час перевантаження, розміщення або складування вантажів.

Законодавством та договором з оператором мультимодального перевезення можуть бути передбачені й інші права та обов'язки власників мультимодальних терміналів або суб’єктів господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться мультимодальні термінали.

Стаття 16. Права та обов’язки інших учасників мультимодального перевезення

Права та обов’язки інших учасників мультимодального перевезення визначаються законодавством.

Стаття 17. Страхування при мультимодальних перевезеннях

Страхування вантажів та професійної відповідальності під час мультимодального перевезення здійснюється відповідно до законодавства.

Стаття 18. Відповідальність оператора та замовника послуги мультимодального перевезення

Оператор мультимодального перевезення несе відповідальність за дії та недогляд бездіяльність фактичного перевізника, власників мультимодальних терміналів або суб’єктів господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться мультимодальні термінали, та третіх осіб, залучених ним до надання послуги мультимодального перевезення, у тому ж порядку, як і за власні дії, з моменту прийняття вантажу під свою відповідальність на час перевезення до моменту видачі вантажу одержувачу вантажу.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків, передбачених договором мультимодального перевезення і цим Законом, оператор і замовник послуги мультимодального перевезення несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, Митним кодексом України, іншими законами та договором мультимодального перевезення.

Гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення визначається цим Законом.

Повідомлення оператора мультимодального перевезення про втрату або пошкодження  вантажу здійснюється в порядку, передбаченому Порядком організації та виконання мультимодальних перевезень вантажів, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень відповідальність оператора мультимодального перевезення визначається договором мультимодального перевезення, Митним кодексом України та міжнародними договорами України. 

Стаття 19. Гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення під час здійснення мультимодальних перевезень вантажів

Положення цієї статті не поширюється на обов’язок оператора мультимодальних перевезень щодо сплати митних платежів, передбачених статтею 12 цього Закону.

Межа відповідальності оператора мультимодальних перевезень під час здійснення мультимодальних перевезень вантажів визначається в розрахункових одиницях.         

Розрахунковою одиницею, зазначеною у частині першій цієї статті, є одиниця «спеціального права запозичення», визначена Міжнародним валютним фондом. Суми, визначені в одиницях «спеціального права запозичення», переводяться в національну валюту України за офіційним курсом цієї валюти до одиниці «спеціального права запозичення», що публікується Національним банком України на день створення обмежувального фонду, а якщо обмежувальний фонд не створюється – на день здійснення платежу.

Гранична межа  відповідальності оператора мультимодальних перевезень не може перевищувати граничної межі відповідальності фактичного перевізника перед оператором мультимодального перевезення, за винятком випадків, коли гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення за умовами договору мультимодального перевезення визначається заявленою вартістю вантажу.

Якщо вантаж перевозиться в контейнері, на піддоні, або на подібному, придатному для транспортування пристрої, який використовується для об'єднання вантажу, або на транспортному засобі, то місця чи транспортні одиниці, перелічені у договорі мультимодального перевезення як такі, що є упакованими, розглядаються як місця чи транспортні одиниці. За умов відсутності такого переліку, вантажі в/або на такому пристрої розглядаються як одна одиниця відвантаження.

Якщо вартість вантажу була заявлена замовником  послуги мультимодального перевезення та включена до договору мультимодального перевезення або заявлена вартість вантажу є більшою за граничний розмір відповідальності, визначений відповідно до цього Закону, гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення визначається у договорі мультимодального перевезення.

Гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень визначається договором мультимодального перевезення та міжнародними договорами України.

Стаття 20. Спори у сфері мультимодальних перевезень вантажів

Спори у сфері мультимодальних перевезень вирішуються відповідно до закону законодавства.

Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № № 47 – 52,  ст. 349; 2013 р., № 7, ст. 65;                 2014 р., № 6-7, ст. 80):

у частині четвертій статті 13 слова «перевезень у прямому змішаному і» замінити словами «мультимодальних перевезень і перевезень»;

у частині першій статті 117 слова «перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні» замінити словами «мультимодального перевезення»;

доповнити статтю 128 частиною другою такого змісту:

«Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;

у зв’язку з цим частини другу-третю вважати відповідно частинами третьою-четвертою;

 у частині четвертій статті 130 слова «а при перевезенні вантажів у прямому змішаному або прямому водному сполученні» замінити словами «а при мультимодальному перевезенні вантажів»;

статтю 137 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

«Приймання перевізником вантажу до перевезення за участю морського транспорту під час здійснення мультимодального перевезення підтверджується документом мультимодального перевезення вантажів.»;

у зв’язку з цим частини третю-четверту вважати відповідно частинами четвертою-п’ятою;

статтю 384 викласти у такій редакції:

«Стаття 384.  Заявлення претензій при мультимодальних  перевезеннях

Претензії, що виникають у замовника послуги мультимодального перевезення з морського перевезення вантажів за договором мультимодального перевезення, заявляються оператору мультимодального перевезення.

Претензії, що виникають у оператора мультимодального перевезення до фактичного перевізника з морського перевезення вантажів заявляються у порядку, передбаченому законом.;

Претензії, що виникають у фактичного перевізника до оператора мультимодального перевезення з морського перевезення вантажів заявляються у порядку, передбаченому законом.»;

2) У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3 – 4, ст. 27):

частину першу статті 67 доповнити новим абзацом другим такого змісту:

«До земель транспорту належать землі, надані під будівництво та обслуговування мультимодальних терміналів»;

абзац тринадцятий частини другої статті 134 викласти у такій редакції:

«будівництва, обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)»;

3) У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № № 40 – 44, ст. 356):

статтю 913 викласти в такій редакції:

«Стаття 913. Мультимодальні перевезення

1. Перевезення вантажу, багажу, пошти  здійснюється кількома видами транспорту з використанням документу мультимодального перевезення.

2. Відносини організацій, підприємств транспорту, що здійснюють мультимодальні перевезення, визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення» та іншими актами законодавства.»;

доповнити статтю 924 частиною третьою такого змісту:

«3. Гранична межа відповідальності оператора мультимодальних перевезень визначається Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;

4) У Господарському кодексі України  (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18, № 19 – 20, № 21 – 22, ст. 144):

статтю 312 викласти у такій редакції:

«Стаття 312. Договір мультимодального перевезення

1. За договором мультимодального перевезення – перевезення здійснюється двома або більше видами транспорту на підставі документу  мультимодального перевезення вантажів під відповідальністю оператора мультимодальних перевезень.

2. Договір мультимодального перевезення укладається між оператором мультимодальних перевезень та замовником послуги мультимодального перевезення відповідно до Закону України «Про мультимодальні перевезення».

3. Відносини фактичних перевізників під час мультимодального перевезення та умови роботи мультимодальних терміналів регулюються вузловими угодами, укладеними відповідно до законодавства України.»;

доповнити статтю 314 частиною шостою такого змісту:

«6. Гранична межа відповідальності оператора мультимодальних перевезень визначається Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;

5) Доповнити статтю 11  Закону України «Про транспорт» (Відомості Верховної Ради України,  1994 р., № 51, ст. 446; 2013 р., № 7, ст. 65) новою частиною другою такого змісту :

«До земель транспорту належать землі, надані під будівництво та обслуговування мультимодальних терміналів.»;

у зв’язку з цим частини другу-шосту вважати відповідно частинами третьою-сьомою;

6) У статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 40, ст. 183; 2012 р., № 49, ст. 554):

у частині другій слова «у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту,» виключити;

доповнити після частини другої новою частиною такого змісту:

«Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю залізничного транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;

у зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

7) Частину другу  статті 29 Закону України «Про автомобільні дороги» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 51, ст. 556) викласти у такій редакції:

«Плата за  проїзд  платними автомобільними дорогами загального користування  справляється  з  усіх транспортних   засобів,   що проїжджають такими дорогами, за винятком автомобільних транспортних засобів  із знімними кузовами, призначених для перевезення вантажів, максимальна допустима маса яких перевищує дванадцять тон, що здійснюють комбіновані перевезення вантажів відповідно до Закону України «Про мультимодальні перевезення» платними автомобільними дорогами загального користування, які не надано в концесію.»; 

8) У Законі України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273):

абзац перший частини одинадцятої статті 6 викласти у такій редакції:

«У пунктах пропуску через державний кордон України або мультимодальних терміналах при здійснення мультимодальних перевезень залізничним транспортом центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює:»;

частину тринадцяту статті 6 викласти у такій редакції:

«Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює у пунктах пропуску через державний кордон України або мультимодальних терміналах при виконанні мультимодальних перевезень залізничним транспортом документальний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень.»;

доповнити статтю 47 частиною п’ятою  такого змісту: 

«Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю автомобільного транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;

доповнити статтю 50 частиною третьою такого змісту:

«Договір мультимодального перевезення за участю автомобільного транспорту укладається відповідно до Закону України «Про мультимодальні перевезення».»

9) У законі України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 454):

частину другу статті 6 викласти у такій редакції:

«У разі перетинання державного кордону України залізничними вагонами без вантажів єдиний збір не справляється. Для автомобільних транспортних засобів без автомобіля або без тягача, які при мультимодальних перевезеннях перетинають державний кордон України залізничним транспортом, ставка єдиного збору за здійснення визначеного цим Законом контролю встановлюється за кожну одиницю автомобільних транспортних засобів у розмірі ставки, визначеної у статті 5 цього Закону для контейнера.»;

статтю 6 доповнити частиною третьою такого змісту:

«Єдиний збір за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів у разі мультимодальних перевезень залізничним транспортом  справляється на мультимодальних терміналах після закінчення залізничного перевезення.»;

статтю 6 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«Єдиний збір з автомобільних транспортних засобів не справляється у випадку транзитних мультимодальних перевезень залізничним транспортом без їх проїзду по автомобільним шляхам загального користування.»;

у зв’язку із цим частину третю – п’яту вважати частиною п’ятою – сьомою.

10) У Законі України «Про прикордонний контроль» (Відомості верховної Ради України, 201 р., № 6, ст. 46):

пункт 6 частини четвертої статті 2 викласти у такій редакції:

«перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених. При мультимодальних перевезеннях за участю залізничного транспорту така перевірка проводиться на мультимодальних терміналах перед початком або після закінчення залізничного перевезення.»;

11) У Законі України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1)

пункт 14.4 статті 14 викласти у такій редакції:

« Забороняється укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в місцях проведення реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та оформлення дозвільних документів, у місцях контролю наявності страхових полісів, крім пунктів пропуску через державний кордон України та мультимодальних терміналах.

Укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у пунктах пропуску через державний кордон України та мультимодальних терміналах здійснюється у порядку, визначеному законодавством.»;

статтю 16 доповнити частиною третьою такого змісту:

«При мультимодальних перевезеннях за участю залізничного транспорту перевірка страхового сертифіката «Зелена картка» здійснюється на мультимодальних терміналах перед початком залізничного перевезення.»;

статтю 54 доповнити пунктом 54.3 такого змісту:

«При мультимодальних перевезеннях за участю залізничного транспорту перевірка обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності при перетинанні транспортним засобом державного кордону України здійснюється на мультимодальних терміналах у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.»;

12) У Митному кодексі України (Відомості Верховної ради України, 2012 р., № 44-48, ст. 552):

статтю 2221 доповнити частиною другою такого змісту:

«При мультимодальних переезеннях за участю залізничного транспорту контроль за дотриманням законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень згідно із Законом України «Про автомобільний транспорт» митні органи здійснюють на мультимодальних терміналах у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.»;  

3. Кабінету Міністрів України протягом  шести місяців із дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно–правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова
Верховної Ради України

 

Пояснювальна записка

Аналіз регуляторного впливу

Додаток 2 до аналізу регуляторного впливу

Додаток 4 до аналізу регуляторного впливу

Повідомлення про оприлюднення


Обговорення

Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту:
0
Запропоновано редакцій / пропозицій:
0
Підтримка проекту: Так:0  Ні:0

Обговорення з 22 Квітня 2020р. по 22 Травня 2020р.

Правила громадського обговорення проектів нормативно-правових актів