Міністерство інфраструктури України


Про ремонт доріг, ринок електрокарів та лоукостери: інтерв'ю "Прямого" з Володимиром Омеляном

Міністр інфраструктури Володимир Омелян в інтерв'ю "Прямому" в ток-шоу "Ехо України" з Матвієм Ганапольським розповів про ситуацію з ремонтом доріг в Україні, авіаперевезенням та лоукостерам і ринок електрокарів
28 Лютого 2019, 09:27

– Конституційний суд на своєму сайті оприлюднив своє рішення, що переслідувати за незаконне збагачення у тому вигляді, в якому є, неможливо, неконституційно. Але ми знаємо, що вони у вашу горлянку вчепилися, і проти вас була справа. То тепер, виходить, вона анульована? Що ви думаєте про це?

 Відверто, ця ситуація мені не принесла жодної радості. Тому що тепер мені треба думати, яким чином мені виходити зі свого становища. Я сподівався, що в суді зможу довести своє чесне ім’я. А тепер у нас є просто факт, що подали до суду, і ця стаття, по якій мене звинувачують, вона просто анульована. Буду радитися з адвокатами. А загалом я вважаю, що така норма повинна бути в законодавстві. Я радий, що президент сказав публічно, що терміново буде внесено… І я сподіваюся, що буде в парламенті проголосовано.

– Попри те, що ви незадоволені, я хочу зрозуміти, що означає рішення Конституційного суду: те, що він куплений-перекуплений в олігархів, чи те, що у нас дійсно є Конституційний суд, який знайшов невідповідність цього закону Конституції?

 Ви знаєте, якщо навіть мені рішення суду не подобається як людині, я поважаю їхню роботу. І я вважаю, що суд є незалежним і відповідальним за свої рішення.

– Розкажіть щось новеньке. А потім я вас спитаю, чому квитки такі дороги на ваші славнозвісні лоукостери… Що нового в цій справі?

 З найцікавіших подій сьогоднішнього навіть дня – а він теж був багатий на події – буквально після обіду була дуже плідна зустріч прем’єр-міністра Гройсмана з президентом компанії Alstom. Це один із найбільших світових виробників електровозів, енергетичного обладнання, а також трамваїв метро у світі. Це французька компанія, яка вірить в Україну, яка готова інвестувати в Україну. І ми обговорювали питання можливої інвестиції порядка півмільярда євро, для того щоб створити нове виробництво в Україні з вироблення спільно з українськими виробниками абсолютно нової техніки – як вантажних електропотягів, так само і пасажирських електропотягів.

– Я не знаю, глядачі знають чи ні. Коли ти заходиш у французьке чи англійське метро, то ти їдеш без звуку, тому що у них гумові колеса. Немає цих стуків.

 У них трошки складніше насправді, але близько так. Для комфорту це, звичайно, дуже приємно.

І з інших приємних подій сьогоднішнього дня. Наші партнери Hyperloop Transportation Technologies фактично завершили тестову ділянку для випробовування цього потягу в Тулузі, Франція. Ми з ними працюємо. І я дуже радий, що ми праві. Тобто ця справа просовується. Ми теж не пасемо задніх. Ми фактично завершили вже технічне обґрунтування цього проекту у себе в Україні. І, я сподіваюся, як і обіцяли, наприкінці цього року розпочнемо роботи по тестовому майданчику в Дніпрі, в Україні.

– Тепер – дороги. Давайте.

 По дорогам. Я дуже щасливий, що ініціатива президента спрацювала, і що ми маємо дорожній фонд, який довів свою ефективність в минулому році. І в цьому році українські громадяни, платники податків отримають абсолютно нову якість доріг в усіх регіонах України. Ми закумулювали більше 50 мільярдів гривень…

– А тепер зупиніться. У мене до вас питання. Читаю заголовок на одному із сайтів. Славомір Новак заявив, що грошей на трасу "Київ-Одеса" більше нема, вони закінчились. Що це таке?

 Я думаю, що це або помилкове трактування його заяви, або хтось щось не зрозумів. Насправді ми інвестуємо зараз в ремонт траси "Київ-Одеса", яка була збудована понад 15 років тому. Збудована, на жаль, достатньо неякісно, бо вона не витримала передбачених параметрів експлуатації, а це дорога першої категорії. Цього року на її ремонт ми витратимо порядка 300 мільйонів гривень, які ми додатково закумулювали з державного бюджету. Плюс, будуємо дорогу в Київській області. Плюс, приступаємо до будівництва мосту в Хаджибейському лимані, що сприятиме набагато кращому трафіку до міста Одеси. І це теж є частиною дороги "Київ-Одеса".

Я сподіваюся, що цього року ми зможемо за рахунок регіональних доріг, за рахунок доріг державного значення... Наприклад, така дорога, як "Миколаїв-Кропивницький", довгостраждальна, довгоочікувана, почнеться капітально ремонтуватися саме в цьому році.

– Я повернусь до дороги "Київ-Одеси". Періодично викладають ці шматки, де ями ці… і так далі, і так далі. Скажіть, ви плануєте повністю завершити, щоб вже була нормальна траса – коли?

 Щоб ми розуміли, насправді загальна протяжність цієї траси понад 400 кілометрів. І для її повноцінного будівництва з нуля – а фактично це скоро буде необхідно – це величезні гроші. Ми сподіваємося, що в цьому році ми капітально відремонтуємо ті ділянки, які були передбачені, в Київській області і частково в Одеській області. А також ми плануємо відремонтувати поточним ремонтом ті ділянки, які викликають найбільше обурення громадян, ті, що не пережили зиму, старі, які будувались вже довгий час тому назад.

– Тобто вона більш-менш…

 Вона буде в нормальному стані, як тільки дозволять повноцінно погодні умови, щоб це не робилося з порушенням технологій.

– А взагалі ви хочете зробити, щоб повністю всі ці 400 кілометрів були впорядковані?

 Звичайно. Це наша мета – щоб впродовж п’яти найближчих років Україну поєднували якісні дороги. І ми це зробимо.

– Тепер давайте торкнемося літаків. Чому у нас на лоукостери білети дорожчі? Що це таке?

 Насправді середньозважена ставка квитка в Україні – це близько 50 євро для польотів до Європейського Союзу.

– Це коли береш квиток за два місяці. А так, вони під 100 євро.

 Неправда. Буквально нещодавно я брав квиток особисто. Відрядження було до Берліну. Я купив туди і назад за 3000 гривень. Це якраз відповідає вартості 100 євро в обидва напрямки… Але якщо ми згадаємо, якою ціна була, а ціна була від 300-400 євро, то з тим, що є, – це все-таки різниця…

– Я сьогодні прочитав новину, що "Жуляни" і "Бориспіль" хочуть знизити вартість оренди за квадратний метр… Щось таке.

 Насправді ми опублікували проект наказу Міністерства інфраструктури щодо зниження ставок "Украероруху" в аеропортовій зоні. Це передусім стосуватиметься аеропорту "Бориспіль".

– Тобто це гроші, які беруться з кого? З авіакомпаній?

 З авіакомпаній і фактично з пасажира. Тому що кожен пасажир платить більше. Ми хочемо піти шляхом подальшого здешевлення. І я вірю, що це правильна політика Міністерства інфраструктури. Бо свого часу ми прийняли аналогічний наказ по тарифах  самого аеропорту, і за рахунок цього змогли залучити лоукостери, і перельоти для українських громадян стали значно дешевші.

– Ви контролюєте авіакомпанії? Хто контролює, щоб вони не завищували ціни?

 Насправді у нас є жорсткий контроль щодо безпеки польотів і технічного стану літаків. Це те, що контролює держава, і за це передбачена кримінальна відповідальність: якщо людина допустила такий літак до польоту, а з ним щось сталося. У випадку ціноутворення ми зробили все для того, щоб працював вільний ринок, щоб не було монополії. І ми цього домоглися.

Зараз вже фактично все диктує конкуренція. Якщо літають багато і є багато маршрутів на одному напрямку, то, безумовно, компанії конкурують між собою, в першу чергу, ціною…

– А якщо це змова, картельна змова? Якщо Wizz Air домовився десь там "під пиво" з Ryanair, щоб ціна була вища?

 Насправді це неймовірна ситуація. З формальної точки зору, це має контролювати Антимонопольний комітет України, у випадку України. Але в житті такого не буває. Оскільки, якщо ми маємо велику кількість авіакомпаній, а Україна серед ТОП-20 країн світу в минулому році за ростом авіаперевезень і за ростом нових рейсів, то ми не можемо говорити, що є картельна змова на ринку.

Їм домовитись не вигідно. Насправді ринок розвивається, ринок росте. І ми переконані, що той рекорд, який в минулому році, а це понад 20 мільйонів пасажирів – абсолютний рекорд для України – буде суттєво збільшений як в цьому році, так і в подальших роках. І я для мене особисто є абсолютно очевидним, що ми можемо досягнути 40 мільйонів пасажирів по року протягом найближчих трьох років.

Але тут треба будувати аеропорти. І я дуже радий, що президент України виступив з ініціативою будівництва нового летовища в Дніпровській області, і що ми приступаємо серйозно до розвитку регіональних аеропортів. Ми цього року завершуємо одеське летовище, абсолютно нова злітна смуга. Це та нова якість, яка дозволяє розвивати авіацію, робити її дешевою і зручною для громадян.

– А до нас стукаються з різних країн такі лоукостери, що давайте і ми будемо до вас літати?

 Безумовно. Останній приклад. В лютому цього року новий лоукост – компанія Lauda. Ця компанія сімейства Ryanair почала польоти "Відень-Київ". І за рахунок цього ціна зменшилася фактично втричі одразу. І у громадян є чудовий вибір летіти компанії Lauda дешевше чи літаками класичних авіакомпаній, таких як МАУ або "Австрійські авіалінії", де дорожче, але, звичайно, більший набір послуг під час перельоту.

– Тепер трошки політики. В Одесу прибув американський есмінець Donald Cook. Він вже провів навчання з грузинськими кораблями та турецькими союзниками…

 Насправді у випадку Росії мене хвилює дуже невеликий перелік речей. В першу чергу, вони повинні Україні повернути все награбоване за століття. Друге – повернути наші землі і виплатити репарації за ті безчинства, які вони зробили на українських територіях за останні декілька років. Це крапка. Далі вони можуть робити все, що завгодно, мастити собі голову: Путін, Єльцин, цар, Горбачов… Це їхня власна історія. Мені важливо, щоб не вбивали українців.

У випадку України я переконаний, що у нас все буде гаразд. І вчорашній візит есмінця Сполучених Штатів ще раз підтвердив, що наші союзники по антиросійській коаліції з нами не тільки політично, але й військово, і що ніхто не допустить перетворення Чорного і Азовського морів на внутрішні моря Російської Федерації. Ніхто не допустить відновлення російської імперії, і Україна буде незалежною, і нас будуть підтримувати.

У нас була дуже відверта розмова не тільки з американськими чиновниками високої категорії, а й спеціально були запрошені наші друзі з Єврокомісії, з Євросоюзу, представники Румунії, яка зараз головує в Євросоюзі. Ми обговорили весь комплекс питань, які стосуються не лише політичної підтримки України і введення незабаром санкцій проти Росії за те, що вона зробила в Керченській протоці, захопила наші військові кораблі і полонила наших моряків, – але й допомога у відновленні інфраструктури Донбасу.

Готується великий пакет. І я впевнений, що в Єврокомісії і в наших партнерів з ЄС вистачить політичної волі його затвердити. І нам важливо, щоб він був втілений невідкладно. Йдеться про будівництво нових доріг, нових об’єктів соціальної інфраструктури, шкіл, лікарень, а також залізничного сполучення…

Ви знаєте, вчора мої партери, з якими ми спілкувалися, вони одразу зрозуміли і підтримали мою тезу: що справа не в Путіні, а справа в Росії. Можна міняти "путінів" до безкінечності, але нам потрібно вирішити комплексну проблему російського питання, зокрема щодо України.

– І далі "ров с крокодилами", як пише Бабченко?

 Ви знаєте, там можуть бути різні методи.

– Різні рови і різні крокодили.

 Безумовно. Але це питання – воно глобальне. І ми бачимо, що на Сході у нас немає друзів і у нас немає партнерів. Це перманентний ворог. І ці казки про "історичну дружбу", "особливі стосунки", які весь час вбивалися в голову, – це була просто окупація і стримування українців.

– Ще дві теми. Перша тема – Hyperloop. І далі – електрокари. Давайте з електрокарів…

 Про Hyperloop ми вже трошки проговорили. По електрокарах ми бачимо…

– Це які електрокари?

 Це звичайні автомобілі, до яких ми звикли на вулицях, якими ми користуємося щодня, в яких замість двигуна електродвигун.

– А… Електричні автомобілі. Тому що традиційно ми електрокарами називаємо, знаєте, ті, що перевозять вантажі, з такими штуками. Вони, до речі, електричні.

 Буває по-різному. Бувають і дизельні.

– І що електрокари?

 Насправді Україна серед ТОП-10 країн світу за ростом ринку електрокарів. І це дуже добрий показник. Як Міністерство інфраструктури ми всіляко підтримуємо цей тренд – щоб люди користувалися дешевим і екологічним транспортом. Ми бачимо, що кількість власників електрокарів в Україні росте. І це нас дуже тішить, що люди самі готові на це піти, на цей крок. І з метою стимулювання цього ринку ми прийняли відміну ПДВ при імпорті цих автомобілів, що і здешевило їхню вартість.

Ми розуміємо, що у випадку великих міст, а до них належить і Київ, це суттєвий екологічний вплив. Бо ви не дихаєте повітрям з двигунів внутрішнього згорання, а маєте машину, яка не викидає жодної емісії в навколишнє середовище.

І, безумовно, ми сподіваємося, що наступним роком буде виробництво цієї нової техніки в нашій державі. У нас є чудова інженерна школа, у нас є люди, які вміють працювати на авто виробництвах. Тепер нам дуже важливо, щоб Україна була не просто місцем, куди імпортують все старе, а місцем, де виробляють все нове та експортують. І я впевнений, що це можна зробити. Це показує ІТ-індустрія, яка з нуля ще в 13 році виросла до фактично №3 статті експорту України. І ми фактично з нуля маємо зараз 150-200 тисяч ІТ-інженерів, які самі захотіли, навчилися і побачили, що краще заробляти ІТ-інженером декілька тисяч доларів на місяць, ніж працювати звичайним двірником.

– Hyperloop Transportation Technologies закінчує будівництво повномасштабного тестового треку у французькій Тулузі. Раніше ви заявляли, що, можливо, через 5-10 років в Україні також відбудеться якийсь запуск… Що у нас з цією справою?

 Я переконаний, що в Україні повинні бути високі цілі і амбітні завдання. Для цього ми не використовуємо коштів платників податків чи державного бюджету. Ми навпаки розвиваємо приватну ініціативу і сподіваємося, що зможемо залучити талановитих людей – спершу у формі стартапів, а потім уже в формі повноцінного виробництва створити цей новий вид транспорту зокрема і в Україні.

І поки окремі держави зі скепсисом ставляться до цього питання, хтось розцінює, варто чи не варто, – ми кажемо, що варто, і ми над цим працюємо. Більше того, нас підтримує й Єврокомісія. Вони готові зокрема теж інвестувати кошти у створення центру транспортних інновацій, власне, під парасолькою якого і буде розвиватися цей проект зокрема.

– Ще раз повернемося. Про дороги хочу вас спитати. Ви знаєте про дороги по Україні. А дороги в Києві – вони також ваші?

 Для того, щоб зняти всі різночитання, що "Укравтодор" – це монстр, який продукує погані дороги по державі, – ми виступили з ідеєю децентралізації. Вона запрацювала з 1 січня 18 року. Це вже другий рік цій реформі. 47 тисяч доріг державного значення – це відповідальність уряду, відповідальність "Укравтодору". Ремонт їх і будівництво нових фінансується з державного бюджету через дорожній фонд через рахунок акцизу з палива.

123 тисячі кілометрів доріг передано на обласний рівень. Тобто з 1 січня 18 року всі дороги обласного і місцевого значення – відповідальність області. Вони теж мають відповідне фінансування з дорожнього фонду.

– А Київ – це київська справа?

 Населені пункти – повна відповідальність місцевих органів самоврядування. Те ж саме стосується сіл. В окремих випадках, коли дорога державного значення пролягає через населений пункт, – це може бути відповідальність "Укравтодору".

– Ви казали про стратегічну ідею будівництва міжнародної траси "Одеса-Гданськ"… В якому зараз стані ця ідея? Ви казали, що поляки будуть будувати свою чергу, а ми – свою чергу.

 На польській частині вона майже завершена… У нашому випадку по території України ми її завершимо у 2020 році. Цього року уряд завдяки коштам платників податків передбачив фінансування цієї стратегічної дороги 4 мільярди гривень.

– Це і є та дорога, яка частково "Одеса-Київ"?

 Частково, так. Вона з Умані йде на Вінницю, а потім – Тернопіль, Львів і до польського кордону. Що ми маємо в цьому випадку? Це абсолютно новий транспортний коридор, який поєднує наші чорноморські міста. Більше того, в цьому році ми вже завершили будівництво "Одеса-Рені", яке урочисто нещодавно відкривав президент України.

Ми хочемо за кошти Єврокомісії збудувати новий автобан, який поєднає Маріуполь і Бердянськ з Херсоном. Тоді фактично ми створимо таке коріння цих "гоу хайвей", яке поєднає всі чорноморські і азовські порти України з новим транспортним коридором, який буде йти до країн Європейського Союзу і до Балтійського моря.

– Тобто це бізнес? Тобто це вантажі туди йдуть?

 Безумовно. Тому що це швидка доставка вантажів, це величезний крок вперед. Паралельно ми зараз розробляємо… У нас колія радянського стандарту, а це буде євроколія, яка дозволить прохід потягів контейнерних чи пасажирських швидко…

– До Львова чи кудись далі?

 Ми плануємо Львів-Київ-Одеса, в першу чергу, першу гілку.

– Повністю?

 Абсолютно вірно. І електрифікована. Зі швидкістю потягів пасажирських близько 200 кілометрів на годину, вантажних – 100 кілометрів на годину. Цього року ми починаємо підготовку ТЕО (техніко-економічне обґрунтування – ред.). І я думаю, що спільно з Єврокомісією, адже це буде проект не тільки український, але й європейський, і це буде передбачено фінансування так само з бюджету Єврокомісії, і ми зможемо протягом 5-10 років збудувати.

– Це ж такий шматок. Це ж треба ці рейки… Це ж не окремо щось буде. Чи це окремо?

 У випадку "Київ-Одеса" і "Київ-Львів" це має бути окрема лінія. Бо це висока швидкість і це великі інвестиції.





Адреса цієї сторінки: http://mtu.gov.ua/news/30715.html
При використанні матеріалів посилання на джерело - обов'язкове