Про ремонт доріг, ринок електрокарів та лоукостери: інтерв'ю "Прямого" з Володимиром Омеляном
– Конституційний суд на своєму сайті оприлюднив своє рішення, що переслідувати за незаконне збагачення у тому вигляді, в якому є, неможливо, неконституційно. Але ми знаємо, що вони у вашу горлянку вчепилися, і проти вас була справа. То тепер, виходить, вона анульована? Що ви думаєте про це?
– Відверто, ця ситуація мені не принесла жодної радості. Тому що тепер мені треба думати, яким чином мені виходити зі свого становища. Я сподівався, що в суді зможу довести своє чесне ім’я. А тепер у нас є просто факт, що подали до суду, і ця стаття, по якій мене звинувачують, вона просто анульована. Буду радитися з адвокатами. А загалом я вважаю, що така норма повинна бути в законодавстві. Я радий, що президент сказав публічно, що терміново буде внесено… І я сподіваюся, що буде в парламенті проголосовано.
– Попри те, що ви незадоволені, я хочу зрозуміти, що означає рішення Конституційного суду: те, що він куплений-перекуплений в олігархів, чи те, що у нас дійсно є Конституційний суд, який знайшов невідповідність цього закону Конституції?
– Ви знаєте, якщо навіть мені рішення суду не подобається як людині, я поважаю їхню роботу. І я вважаю, що суд є незалежним і відповідальним за свої рішення.
– Розкажіть щось новеньке. А потім я вас спитаю, чому квитки такі дороги на ваші славнозвісні лоукостери… Що нового в цій справі?
– З найцікавіших подій сьогоднішнього навіть дня – а він теж був багатий на події – буквально після обіду була дуже плідна зустріч прем’єр-міністра Гройсмана з президентом компанії Alstom. Це один із найбільших світових виробників електровозів, енергетичного обладнання, а також трамваїв метро у світі. Це французька компанія, яка вірить в Україну, яка готова інвестувати в Україну. І ми обговорювали питання можливої інвестиції порядка півмільярда євро, для того щоб створити нове виробництво в Україні з вироблення спільно з українськими виробниками абсолютно нової техніки – як вантажних електропотягів, так само і пасажирських електропотягів.
– Я не знаю, глядачі знають чи ні. Коли ти заходиш у французьке чи англійське метро, то ти їдеш без звуку, тому що у них гумові колеса. Немає цих стуків.
– У них трошки складніше насправді, але близько так. Для комфорту це, звичайно, дуже приємно.
І з інших приємних подій сьогоднішнього дня. Наші партнери Hyperloop Transportation Technologies фактично завершили тестову ділянку для випробовування цього потягу в Тулузі, Франція. Ми з ними працюємо. І я дуже радий, що ми праві. Тобто ця справа просовується. Ми теж не пасемо задніх. Ми фактично завершили вже технічне обґрунтування цього проекту у себе в Україні. І, я сподіваюся, як і обіцяли, наприкінці цього року розпочнемо роботи по тестовому майданчику в Дніпрі, в Україні.
– Тепер – дороги. Давайте.
– По дорогам. Я дуже щасливий, що ініціатива президента спрацювала, і що ми маємо дорожній фонд, який довів свою ефективність в минулому році. І в цьому році українські громадяни, платники податків отримають абсолютно нову якість доріг в усіх регіонах України. Ми закумулювали більше 50 мільярдів гривень…
– А тепер зупиніться. У мене до вас питання. Читаю заголовок на одному із сайтів. Славомір Новак заявив, що грошей на трасу "Київ-Одеса" більше нема, вони закінчились. Що це таке?
– Я думаю, що це або помилкове трактування його заяви, або хтось щось не зрозумів. Насправді ми інвестуємо зараз в ремонт траси "Київ-Одеса", яка була збудована понад 15 років тому. Збудована, на жаль, достатньо неякісно, бо вона не витримала передбачених параметрів експлуатації, а це дорога першої категорії. Цього року на її ремонт ми витратимо порядка 300 мільйонів гривень, які ми додатково закумулювали з державного бюджету. Плюс, будуємо дорогу в Київській області. Плюс, приступаємо до будівництва мосту в Хаджибейському лимані, що сприятиме набагато кращому трафіку до міста Одеси. І це теж є частиною дороги "Київ-Одеса".
Я сподіваюся, що цього року ми зможемо за рахунок регіональних доріг, за рахунок доріг державного значення... Наприклад, така дорога, як "Миколаїв-Кропивницький", довгостраждальна, довгоочікувана, почнеться капітально ремонтуватися саме в цьому році.
– Я повернусь до дороги "Київ-Одеси". Періодично викладають ці шматки, де ями ці… і так далі, і так далі. Скажіть, ви плануєте повністю завершити, щоб вже була нормальна траса – коли?
– Щоб ми розуміли, насправді загальна протяжність цієї траси понад 400 кілометрів. І для її повноцінного будівництва з нуля – а фактично це скоро буде необхідно – це величезні гроші. Ми сподіваємося, що в цьому році ми капітально відремонтуємо ті ділянки, які були передбачені, в Київській області і частково в Одеській області. А також ми плануємо відремонтувати поточним ремонтом ті ділянки, які викликають найбільше обурення громадян, ті, що не пережили зиму, старі, які будувались вже довгий час тому назад.
– Тобто вона більш-менш…
– Вона буде в нормальному стані, як тільки дозволять повноцінно погодні умови, щоб це не робилося з порушенням технологій.
– А взагалі ви хочете зробити, щоб повністю всі ці 400 кілометрів були впорядковані?
– Звичайно. Це наша мета – щоб впродовж п’яти найближчих років Україну поєднували якісні дороги. І ми це зробимо.
– Тепер давайте торкнемося літаків. Чому у нас на лоукостери білети дорожчі? Що це таке?
– Насправді середньозважена ставка квитка в Україні – це близько 50 євро для польотів до Європейського Союзу.
– Це коли береш квиток за два місяці. А так, вони під 100 євро.
– Неправда. Буквально нещодавно я брав квиток особисто. Відрядження було до Берліну. Я купив туди і назад за 3000 гривень. Це якраз відповідає вартості 100 євро в обидва напрямки… Але якщо ми згадаємо, якою ціна була, а ціна була від 300-400 євро, то з тим, що є, – це все-таки різниця…
– Я сьогодні прочитав новину, що "Жуляни" і "Бориспіль" хочуть знизити вартість оренди за квадратний метр… Щось таке.
– Насправді ми опублікували проект наказу Міністерства інфраструктури щодо зниження ставок "Украероруху" в аеропортовій зоні. Це передусім стосуватиметься аеропорту "Бориспіль".
– Тобто це гроші, які беруться з кого? З авіакомпаній?
– З авіакомпаній і фактично з пасажира. Тому що кожен пасажир платить більше. Ми хочемо піти шляхом подальшого здешевлення. І я вірю, що це правильна політика Міністерства інфраструктури. Бо свого часу ми прийняли аналогічний наказ по тарифах самого аеропорту, і за рахунок цього змогли залучити лоукостери, і перельоти для українських громадян стали значно дешевші.
– Ви контролюєте авіакомпанії? Хто контролює, щоб вони не завищували ціни?
– Насправді у нас є жорсткий контроль щодо безпеки польотів і технічного стану літаків. Це те, що контролює держава, і за це передбачена кримінальна відповідальність: якщо людина допустила такий літак до польоту, а з ним щось сталося. У випадку ціноутворення ми зробили все для того, щоб працював вільний ринок, щоб не було монополії. І ми цього домоглися.
Зараз вже фактично все диктує конкуренція. Якщо літають багато і є багато маршрутів на одному напрямку, то, безумовно, компанії конкурують між собою, в першу чергу, ціною…
– А якщо це змова, картельна змова? Якщо Wizz Air домовився десь там "під пиво" з Ryanair, щоб ціна була вища?
– Насправді це неймовірна ситуація. З формальної точки зору, це має контролювати Антимонопольний комітет України, у випадку України. Але в житті такого не буває. Оскільки, якщо ми маємо велику кількість авіакомпаній, а Україна серед ТОП-20 країн світу в минулому році за ростом авіаперевезень і за ростом нових рейсів, то ми не можемо говорити, що є картельна змова на ринку.
Їм домовитись не вигідно. Насправді ринок розвивається, ринок росте. І ми переконані, що той рекорд, який в минулому році, а це понад 20 мільйонів пасажирів – абсолютний рекорд для України – буде суттєво збільшений як в цьому році, так і в подальших роках. І я для мене особисто є абсолютно очевидним, що ми можемо досягнути 40 мільйонів пасажирів по року протягом найближчих трьох років.
Але тут треба будувати аеропорти. І я дуже радий, що президент України виступив з ініціативою будівництва нового летовища в Дніпровській області, і що ми приступаємо серйозно до розвитку регіональних аеропортів. Ми цього року завершуємо одеське летовище, абсолютно нова злітна смуга. Це та нова якість, яка дозволяє розвивати авіацію, робити її дешевою і зручною для громадян.
– А до нас стукаються з різних країн такі лоукостери, що давайте і ми будемо до вас літати?
– Безумовно. Останній приклад. В лютому цього року новий лоукост – компанія Lauda. Ця компанія сімейства Ryanair почала польоти "Відень-Київ". І за рахунок цього ціна зменшилася фактично втричі одразу. І у громадян є чудовий вибір летіти компанії Lauda дешевше чи літаками класичних авіакомпаній, таких як МАУ або "Австрійські авіалінії", де дорожче, але, звичайно, більший набір послуг під час перельоту.
– Тепер трошки політики. В Одесу прибув американський есмінець Donald Cook. Він вже провів навчання з грузинськими кораблями та турецькими союзниками…
– Насправді у випадку Росії мене хвилює дуже невеликий перелік речей. В першу чергу, вони повинні Україні повернути все награбоване за століття. Друге – повернути наші землі і виплатити репарації за ті безчинства, які вони зробили на українських територіях за останні декілька років. Це крапка. Далі вони можуть робити все, що завгодно, мастити собі голову: Путін, Єльцин, цар, Горбачов… Це їхня власна історія. Мені важливо, щоб не вбивали українців.
У випадку України я переконаний, що у нас все буде гаразд. І вчорашній візит есмінця Сполучених Штатів ще раз підтвердив, що наші союзники по антиросійській коаліції з нами не тільки політично, але й військово, і що ніхто не допустить перетворення Чорного і Азовського морів на внутрішні моря Російської Федерації. Ніхто не допустить відновлення російської імперії, і Україна буде незалежною, і нас будуть підтримувати.
У нас була дуже відверта розмова не тільки з американськими чиновниками високої категорії, а й спеціально були запрошені наші друзі з Єврокомісії, з Євросоюзу, представники Румунії, яка зараз головує в Євросоюзі. Ми обговорили весь комплекс питань, які стосуються не лише політичної підтримки України і введення незабаром санкцій проти Росії за те, що вона зробила в Керченській протоці, захопила наші військові кораблі і полонила наших моряків, – але й допомога у відновленні інфраструктури Донбасу.
Готується великий пакет. І я впевнений, що в Єврокомісії і в наших партнерів з ЄС вистачить політичної волі його затвердити. І нам важливо, щоб він був втілений невідкладно. Йдеться про будівництво нових доріг, нових об’єктів соціальної інфраструктури, шкіл, лікарень, а також залізничного сполучення…
Ви знаєте, вчора мої партери, з якими ми спілкувалися, вони одразу зрозуміли і підтримали мою тезу: що справа не в Путіні, а справа в Росії. Можна міняти "путінів" до безкінечності, але нам потрібно вирішити комплексну проблему російського питання, зокрема щодо України.
– І далі "ров с крокодилами", як пише Бабченко?
– Ви знаєте, там можуть бути різні методи.
– Різні рови і різні крокодили.
– Безумовно. Але це питання – воно глобальне. І ми бачимо, що на Сході у нас немає друзів і у нас немає партнерів. Це перманентний ворог. І ці казки про "історичну дружбу", "особливі стосунки", які весь час вбивалися в голову, – це була просто окупація і стримування українців.
– Ще дві теми. Перша тема – Hyperloop. І далі – електрокари. Давайте з електрокарів…
– Про Hyperloop ми вже трошки проговорили. По електрокарах ми бачимо…
– Це які електрокари?
– Це звичайні автомобілі, до яких ми звикли на вулицях, якими ми користуємося щодня, в яких замість двигуна електродвигун.
– А… Електричні автомобілі. Тому що традиційно ми електрокарами називаємо, знаєте, ті, що перевозять вантажі, з такими штуками. Вони, до речі, електричні.
– Буває по-різному. Бувають і дизельні.
– І що електрокари?
– Насправді Україна серед ТОП-10 країн світу за ростом ринку електрокарів. І це дуже добрий показник. Як Міністерство інфраструктури ми всіляко підтримуємо цей тренд – щоб люди користувалися дешевим і екологічним транспортом. Ми бачимо, що кількість власників електрокарів в Україні росте. І це нас дуже тішить, що люди самі готові на це піти, на цей крок. І з метою стимулювання цього ринку ми прийняли відміну ПДВ при імпорті цих автомобілів, що і здешевило їхню вартість.
Ми розуміємо, що у випадку великих міст, а до них належить і Київ, це суттєвий екологічний вплив. Бо ви не дихаєте повітрям з двигунів внутрішнього згорання, а маєте машину, яка не викидає жодної емісії в навколишнє середовище.
І, безумовно, ми сподіваємося, що наступним роком буде виробництво цієї нової техніки в нашій державі. У нас є чудова інженерна школа, у нас є люди, які вміють працювати на авто виробництвах. Тепер нам дуже важливо, щоб Україна була не просто місцем, куди імпортують все старе, а місцем, де виробляють все нове та експортують. І я впевнений, що це можна зробити. Це показує ІТ-індустрія, яка з нуля ще в 13 році виросла до фактично №3 статті експорту України. І ми фактично з нуля маємо зараз 150-200 тисяч ІТ-інженерів, які самі захотіли, навчилися і побачили, що краще заробляти ІТ-інженером декілька тисяч доларів на місяць, ніж працювати звичайним двірником.
– Hyperloop Transportation Technologies закінчує будівництво повномасштабного тестового треку у французькій Тулузі. Раніше ви заявляли, що, можливо, через 5-10 років в Україні також відбудеться якийсь запуск… Що у нас з цією справою?
– Я переконаний, що в Україні повинні бути високі цілі і амбітні завдання. Для цього ми не використовуємо коштів платників податків чи державного бюджету. Ми навпаки розвиваємо приватну ініціативу і сподіваємося, що зможемо залучити талановитих людей – спершу у формі стартапів, а потім уже в формі повноцінного виробництва створити цей новий вид транспорту зокрема і в Україні.
І поки окремі держави зі скепсисом ставляться до цього питання, хтось розцінює, варто чи не варто, – ми кажемо, що варто, і ми над цим працюємо. Більше того, нас підтримує й Єврокомісія. Вони готові зокрема теж інвестувати кошти у створення центру транспортних інновацій, власне, під парасолькою якого і буде розвиватися цей проект зокрема.
– Ще раз повернемося. Про дороги хочу вас спитати. Ви знаєте про дороги по Україні. А дороги в Києві – вони також ваші?
– Для того, щоб зняти всі різночитання, що "Укравтодор" – це монстр, який продукує погані дороги по державі, – ми виступили з ідеєю децентралізації. Вона запрацювала з 1 січня 18 року. Це вже другий рік цій реформі. 47 тисяч доріг державного значення – це відповідальність уряду, відповідальність "Укравтодору". Ремонт їх і будівництво нових фінансується з державного бюджету через дорожній фонд через рахунок акцизу з палива.
123 тисячі кілометрів доріг передано на обласний рівень. Тобто з 1 січня 18 року всі дороги обласного і місцевого значення – відповідальність області. Вони теж мають відповідне фінансування з дорожнього фонду.
– А Київ – це київська справа?
– Населені пункти – повна відповідальність місцевих органів самоврядування. Те ж саме стосується сіл. В окремих випадках, коли дорога державного значення пролягає через населений пункт, – це може бути відповідальність "Укравтодору".
– Ви казали про стратегічну ідею будівництва міжнародної траси "Одеса-Гданськ"… В якому зараз стані ця ідея? Ви казали, що поляки будуть будувати свою чергу, а ми – свою чергу.
– На польській частині вона майже завершена… У нашому випадку по території України ми її завершимо у 2020 році. Цього року уряд завдяки коштам платників податків передбачив фінансування цієї стратегічної дороги 4 мільярди гривень.
– Це і є та дорога, яка частково "Одеса-Київ"?
– Частково, так. Вона з Умані йде на Вінницю, а потім – Тернопіль, Львів і до польського кордону. Що ми маємо в цьому випадку? Це абсолютно новий транспортний коридор, який поєднує наші чорноморські міста. Більше того, в цьому році ми вже завершили будівництво "Одеса-Рені", яке урочисто нещодавно відкривав президент України.
Ми хочемо за кошти Єврокомісії збудувати новий автобан, який поєднає Маріуполь і Бердянськ з Херсоном. Тоді фактично ми створимо таке коріння цих "гоу хайвей", яке поєднає всі чорноморські і азовські порти України з новим транспортним коридором, який буде йти до країн Європейського Союзу і до Балтійського моря.
– Тобто це бізнес? Тобто це вантажі туди йдуть?
– Безумовно. Тому що це швидка доставка вантажів, це величезний крок вперед. Паралельно ми зараз розробляємо… У нас колія радянського стандарту, а це буде євроколія, яка дозволить прохід потягів контейнерних чи пасажирських швидко…
– До Львова чи кудись далі?
– Ми плануємо Львів-Київ-Одеса, в першу чергу, першу гілку.
– Повністю?
– Абсолютно вірно. І електрифікована. Зі швидкістю потягів пасажирських близько 200 кілометрів на годину, вантажних – 100 кілометрів на годину. Цього року ми починаємо підготовку ТЕО (техніко-економічне обґрунтування – ред.). І я думаю, що спільно з Єврокомісією, адже це буде проект не тільки український, але й європейський, і це буде передбачено фінансування так само з бюджету Єврокомісії, і ми зможемо протягом 5-10 років збудувати.
– Це ж такий шматок. Це ж треба ці рейки… Це ж не окремо щось буде. Чи це окремо?
– У випадку "Київ-Одеса" і "Київ-Львів" це має бути окрема лінія. Бо це висока швидкість і це великі інвестиції.