Щоб брати участь у громадському обговоренні проектів потрібно авторизуватися, через аккаунт у соціальній мережі «Facebook»
Проект Закону України (доопрацьований)
Про мультимодальні перевезення
Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мультимодальні перевезення
Цей Закон визначає правові та організаційні засади мультимодальних перевезень і спрямований на створення умов для їх розвитку та вдосконалення, заохочення використання більш екологічно чистих видів транспорту з метою охорони довкілля, запобігання змінам клімату та надмірному споживанню енергії.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
внутрішнє мультимодальне перевезення – це мультимодальне перевезення без перетину державного кордону України;
договір мультимодального перевезення – договір між оператором мультимодальних перевезень та замовником послуги мультимодального перевезення на надання послуги мультимодального перевезення;
документ мультимодального перевезення вантажів – перевізний документ (транспортна накладна, коносамент тощо), який підтверджує укладання договору мультимодального перевезення та прийняття вантажу під свою відповідальність оператором мультимодального перевезення від замовника, оформлюється оператором мультимодального перевезення, за яким здійснюється перевезення вантажу;
єдиний перевізний документ - документ мультимодального перевезення вантажів встановленої форми, за яким може здійснюватись мультимодальне перевезення вантажів;
замовник послуги мультимодального перевезення – фізична або юридична особа, яка за договором мультимодального перевезення самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає оператору мультимодального перевезення надати послугу мультимодального перевезення;
комбіноване перевезення вантажів – мультимодальне перевезення вантажів однією і тією самою транспортною одиницею без перевантаження вантажу при зміні виду транспорту, де більша частина маршруту приходиться на внутрішній водний, морський або залізничний шляхи, а відрізок маршруту автомобільними шляхами є максимально коротким;
маршрут мультимодального перевезення – визначений договором мультимодального перевезення шлях перевезення вантажу;
міжнародне мультимодальне перевезення– мультимодальне перевезення з перетином державного кордону України;
мультимодальне перевезення – перевезення вантажів, що здійснюється оператором мультимодального перевезення двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, та може здійснюватися за єдиним перевізним документом;
оператор мультимодального перевезення – суб’єкт господарювання, який укладає договір мультимодального перевезення, приймає на час перевезення під свою відповідальність вантаж, оформлює єдиний перевізний документ та здійснює чи забезпечує здійснення переміщення вантажу до місця призначення;
послуга мультимодального перевезення – організація та забезпечення мультимодального перевезення за договором мультимодального перевезення;
термінал мультимодального перевезення – виробничо-перевантажувальний комплекс суб’єкта господарювання будь-якої форми власності, який використовується під час мультимодального перевезення для зміни видів транспорту, виконання операцій навантаження, розвантаження, зберігання вантажів, тощо;
транспортна одиниця – контейнер, знімний кузов, причіп, напівпричіп, а також вантажний автомобіль чи залізничний вагон за умови, що вони перевозяться (слідують) іншими видами транспорту, без перевантаження вантажу;
учасники мультимодального перевезення вантажів – оператори мультимодального перевезення, замовники послуги мультимодального перевезення, фактичні перевізники, власники терміналів мультимодального перевезення або суб’єкти господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться термінали мультимодального перевезення, треті особи, залучені до надання послуги мультимодального перевезення;
фактичний перевізник – юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до пункту призначення довіреного їй вантажу та видачу уповноваженій на одержання вантажу особі, зазначеній у документі мультимодального перевезення вантажів або договорі перевезення вантажу.
Стаття 2. Сфера дії цього Закону
Цей Закон регулює правовідносини, що виникають між учасниками мультимодального перевезення, під час надання послуги мультимодального перевезення.
Стаття 3. Законодавство про мультимодальні перевезення
Відносини в сфері мультимодального перевезення регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом торговельного мореплавства України, Повітряним кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про транзит вантажів», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», цим Законом, іншими законами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Організація мультимодальних перевезень
Організація мультимодальних перевезень, відносини між учасниками мультимодального перевезення, а також їх права, обов’язки та відповідальність визначаються договором мультимодального перевезення та іншими договорами, укладеними відповідно до законодавства України.
Відносини фактичних перевізників під час мультимодальних перевезень та умови роботи терміналів мультимодального перевезення регулюються вузловими угодами.
Мультимодальні перевезення небезпечних вантажів здійснюються з урахуванням положень міжнародних договорів України та Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», правил перевезення небезпечних вантажів, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі транспорту, а також нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів, що затверджені Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 5. Державне регулювання мультимодальних перевезень
Державне регулювання мультимодальних перевезень здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі транспорту забезпечує:
формування та реалізацію державної політики у сфері мультимодальних перевезень;
нормативно-правове регулювання у сфері мультимодальних перевезень;
визначення пріоритетних напрямів розвитку мультимодальних перевезень.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань безпеки на наземному, морському та річковому, та авіаційному транспорті:
реалізують державну політику з питань безпеки при здійсненні мультимодальних перевезень;
здійснюють державний нагляд (контроль) з питань безпеки рухомого складу при здійсненні мультимодальних перевезень на території України.
вносять пропозиції щодо формування державної політики з питань безпеки при здійсненні мультимодальних перевезень.
Державний нагляд (контроль) за дотриманням учасниками мультимодальних перевезень вантажів законодавства про мультимодальні перевезення здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Стаття 6. Державна підтримка мультимодальних перевезень
Державна підтримка мультимодальних перевезень передбачає:
заохочення конкуренції, створення рівних можливостей для суб’єктів господарювання у сфері мультимодальних перевезень;
сприяння залученню інвестицій у розвиток мультимодальних перевезень та розбудову терміналів мультимодальних перевезень;
сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері мультимодальних перевезень, адаптації законодавства України до міжнародних вимог у сфері мультимодальних перевезень;
сприяння розвитку мультимодальних перевезень, транспортно-логістичної інфраструктури, зокрема, шляхом затвердження відповідних державних програм;
впровадження податкових пільг, спеціальних податкових режимів суб’єктів господарювання у сфері мультимодальних перевезень;
надання державної допомоги для будівництва та облаштування терміналів мультимодальних перевезень, надання послуг мультимодальних перевезень відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»;
створення умов для розвитку державно-приватного партнерства;
створення умов для зростання транзитних перевезень та залучення додаткових вантажних потоків;
спрощення механізму державного контролю мультимодальних перевезень при перетині державного кордону України;
створення рівних умов на ринку мультимодальних перевезень вантажів та недопущення будь-якої дискримінації щодо учасників ринку;
та інші заходи державної підтримки.
Антимонопольний комітет України розробляє програми державної допомоги, з метою підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку мультимодальних перевезень та транспортно-логістичної інфраструктури, для забезпечення розвитку регіонів, що включатимуть заходи з надання державної допомоги у формі грантів на розробку проектної документації та фінансування будівельних робіт з будівництва терміналів мультимодальних перевезень, надання кредитів на пільгових умовах, обслуговування кредитів за пільговими тарифом, інші форми державної допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Стаття 7. Комбіноване перевезення вантажів
Комбіноване перевезення вантажів передбачає здійснення мультимодального перевезення вантажів вантажним автомобілем, причепом, напівпричепом, з або без тягача, знімним кузовом або контейнером, що має відповідне маркування згідно з міжнародними стандартами, автомобільними шляхами на початковому та (або) кінцевому відрізку маршруту мультимодального перевезення та залізницею, внутрішніми водними, морськими шляхами на іншому відрізку маршруту мультимодального перевезення.
Під час комбінованого перевезення вантажів відрізок маршруту автомобільними шляхами не повинен перевищувати:
150 кілометрів для маршрутів мультимодальних перевезень протяжністю до 750 кілометрів;
20 відсотків протяжності маршруту мультимодального перевезення для маршрутів понад 750 кілометрів.
Комбіноване перевезення вантажів здійснюється із супроводом або без супроводу.
Комбіноване перевезення із супроводом передбачає перевезення вантажних автомобілів іншими видами транспорту із супроводом водія.
Комбіноване перевезення без супроводу передбачає перевезення вантажних автомобілів іншими видами транспорту без супроводу водія.
Особливості режиму праці та відпочинку водіїв під час комбінованих перевезень визначаються відповідно до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Кодексу законів про працю України та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі транспорту.
Максимально допустимі вагові та габаритні параметри автомобільних транспортних засобів, які беруть участь у комбінованих перевезеннях вантажів визначаються відповідно до законодавства.
Стаття 8. Термінали мультимодальних перевезень
Мультимодальні перевезення вантажів здійснюються з використанням терміналів мультимодальних перевезень.
Термінали мультимодальних перевезень можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Термінали мультимодальних перевезень можуть знаходитись на залізничних станціях та інших об’єктах залізничного транспорту, у аеропортах, поблизу причальних споруд.
Термінали мультимодальних перевезень будь-якої форми власності можуть передаватися в оренду, концесію.
Надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування терміналів мультимодальних перевезень здійснюється відповідно до Земельного кодексу України.
Технічні вимоги до організації та функціонування терміналів мультимодальних перевезень визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі транспорту.
Під час міжнародного мультимодального перевезення вантажів, у терміналах мультимодальних перевезень може здійснюватися митний та інші види контролю у порядку, передбаченому законодавством України.
Стаття 9. Договір мультимодального перевезення
За договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Договір мультимодального перевезення укладається у письмовій формі.
Істотними умовами договору мультимодального перевезення вантажів є:
предмет договору;
права, обов’язки сторін;
ціна договору;
строк дії договору;
строк (термін) виконання договору;
відомості про сторони договору та замовника послуги мультимодального перевезення;
вид та найменування вантажу;
види транспорту, які будуть використовуватися та маршрут мультимодального перевезення з зазначенням терміналів мультимодальних перевезень, де здійснюється зміна видів транспорту;
пункти відправлення та призначення вантажу;
а також усі ті умови, щодо яких сторонами досягнуто згоди.
Стаття 10. Документ мультимодального перевезення вантажів
Документ мультимодального перевезення вантажів повинен містити відомості про:
оператора мультимодального перевезення та замовника послуги мультимодального перевезення;
найменування, вид, кількість та вагу вантажу брутто;
види транспорту, які будуть використовуватися та маршрут мультимодального перевезення з зазначенням терміналів мультимодальних перевезень, де здійснюється зміна видів транспорту;
пункти відправлення та призначення вантажу;
відомості про одержувача вантажу.
Форма єдиного перевізного документа встановлюється Правилами мультимодальних перевезень вантажів, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень вантажів, оператори мультимодальних перевезень, фактичні перевізники використовують товарно-транспортні документи, передбачені міжнародними договорами України, як перевізний документ.
При здійсненні міжнародних мультимодальних перевезень вантажів оператори мультимодальних перевезень можуть використовувати документ мультимодального перевезення вантажів на відрізку маршруту, що пролягає територією України, а також у міжнародному сполученні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Учасники мультимодальних перевезень вантажів вільні у виборі перевізних документів, за якими здійснюється перевезення вантажів територією України.
Стаття 11. Тарифи на мультимодальні перевезення вантажів
Мультимодальні перевезення вантажів можуть здійснюватися за єдиним (наскрізним) тарифом.
Єдиний (наскрізний) тариф обчислюється оператором мультимодального перевезення. Основними складовими єдиного (наскрізного) тарифу є: вартість страхування відповідальності оператора мультимодального перевезення за вантаж; вартість перевезення вантажу видами транспорту, що задіяні у мультимодальному перевезенні; вартості основних та супутніх послуг, що надаються у терміналах під час завантаження, розвантаження та заміни виду транспорту; прибуток оператора мультимодального перевезення, вартість послуг фактичних перевізників та третіх осіб, залучених до надання послуги мультимодального перевезення.
Розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Стаття 12. Права та обов’язки оператора мультимодального перевезення
Оператор мультимодального перевезення має право:
обирати або змінювати вид транспорту та маршрут мультимодального перевезення, діючи в інтересах замовника послуги мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення;
здійснювати мультимодальне перевезення вантажів за одним або більше документом мультимодального перевезення вантажів;
відступати від вказівок замовника послуги мультимодального перевезення в порядку, передбаченому договором мультимодального перевезення;
не приступати до виконання обов'язків за договором мультимодального перевезення до отримання від замовника послуги мультимодального перевезення всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання оператором мультимодального перевезення обов'язків, передбачених договором мультимодального перевезення;
залучати до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги мультимодального перевезення за результати їх роботи. У цьому випадку оператор мультимодального перевезення виступає перед іншими учасниками мультимодального перевезення вантажів, залученими до надання послуги мультимодального перевезення, як замовник.
Оператор мультимодального перевезення зобов'язаний:
надавати послугу мультимодального перевезення, передбачену договором;
відшкодувати шкоду заподіяну майновим інтересам замовника послуги мультимодального перевезення.
Законодавством чи договором мультимодального перевезення можуть бути передбачені й інші права та обов'язки оператора мультимодального перевезення.
Стаття 13. Права та обов’язки замовника послуги мультимодального перевезення
Замовник послуги мультимодального перевезення має право:
вимагати від оператора мультимодального перевезення та фактичного перевізника надання інформації про хід мультимодального перевезення;
визначати маршрут мультимодального перевезення та види транспорту;
змінювати види транспорту та маршрут мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення.
давати вказівки оператору мультимодального перевезення, які не суперечать договору мультимодального перевезення та документам, наданим оператору мультимодального перевезення.
Замовник послуги мультимодального перевезення зобов'язаний:
надати оператору мультимодального перевезення повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його зберігання та перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання оператором мультимодального перевезення своїх обов'язків за договором мультимодального перевезення;
надати оператору мультимодального перевезення документи, необхідні для здійснення санітарного та інших видів державного контролю і нагляду для забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.
У разі здійснення міжнародного мультимодального перевезення, замовник послуги мультимодального перевезення зобов’язаний надати документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного контролю.
Законодавством чи договором мультимодального перевезення можуть бути передбачені й інші права та обов'язки замовника послуги мультимодального перевезення.
Стаття 14. Права та обов’язки фактичного перевізника
Фактичний перевізник має право:
відмовитися від приймання вантажу для перевезення, якщо оператором мультимодального перевезення не підготовлено вантаж чи необхідні документи або внесені без попереднього узгодження з ним зміни до реквізитів цих документів;
відмовитися від перевезення вантажу, якщо оператор мультимодального перевезення подає до перевезень вантаж, не обумовлений договором про перевезення, тара та (або) упаковка вантажу не відповідає встановленим законодавством вимогам тощо;
одержувати відшкодування від оператора мультимодального перевезення, якщо транспортний засіб був пошкоджений під час вантажних робіт або під час перевезення вантажу з вини оператора мультимодального перевезення.
Фактичний перевізник зобов’язаний:
доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений договором перевезення вантажу, укладеним із оператором мультимодального перевезення;
забезпечити збереження вантажу під час мультимодального перевезення.
Законодавством чи договором перевезення вантажу, можуть бути передбачені й інші права та обов'язки фактичного перевізника.
Стаття 15. Права та обов’язки власників терміналів мультимодального перевезення або суб’єктів господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться термінали мультимодального перевезення
1. Власники терміналів мультимодального перевезення або суб’єкти господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться термінали мультимодального перевезення, мають право:
отримувати від оператора мультимодального перевезення інформацію про вантаж та відповідні документи, передбачені законодавством, у випадку завезення небезпечного вантажу до терміналу мультимодального перевезення;
відмовитись від перевантаження, розміщення або складування вантажів у разі відсутності укладеного договору з оператором мультимодального перевезення;
відмовитись від перевантаження, розміщення або складування вантажів у разі відсутності технічних і технологічних можливостей терміналу мультимодального перевезення;
відмовитись від перевантаження, розміщення або складування вантажів у випадку тимчасового припинення навантаження і перевезення вантажів відповідно до законодавства;
відмовитись від перевантаження, розміщення або складування вантажів у разі невиконання оператором мультимодального перевезення умов договору, укладеного із власником терміналу мультимодального перевезення або суб’єктом господарювання, у володінні та користуванні якого на законних підставах знаходиться термінал мультимодального перевезення (не вивезення вантажу в передбачені договором строки; несплата наданих послуг тощо);
відмовитись від перевантаження, розміщення або складування вантажів в інших випадках, передбачених законодавством України та укладеним договором з оператором мультимодального перевезення.
2. Власники терміналів мультимодального перевезення або суб’єкти господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться термінали мультимодального перевезення, зобов'язані:
надавати послуги з перевантаження, розміщення або складування вантажів за договором з оператором мультимодального перевезення;
забезпечити схоронність вантажу під час перевантаження, розміщення або складування вантажів.
Законодавством чи договором з оператором мультимодального перевезення можуть бути передбачені й інші права та обов'язки власників терміналів мультимодального перевезення або суб’єктів господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться термінали мультимодального перевезення.
Стаття 16. Права та обов’язки третіх осіб, залучених до надання послуги мультимодального перевезення
Права та обов’язки третіх осіб, залучених до надання послуги мультимодального перевезення визначаються законодавством чи договором, укладеним з оператором мультимодального перевезення.
Стаття 17. Страхування при мультимодальних перевезеннях
Страхування вантажів та професійної відповідальності під час мультимодального перевезення здійснюється відповідно до закону.
Стаття 18. Відповідальність оператора та замовника послуги мультимодального перевезення
Оператор мультимодального перевезення несе відповідальність за дії та недогляд фактичного перевізника, власників терміналів мультимодального перевезення або суб’єктів господарювання, у володінні та користуванні яких на законних підставах знаходяться термінали мультимодального перевезення, та третіх осіб, залучених ним до надання послуги мультимодального перевезення, у тому ж порядку, як і за власні дії, з моменту прийняття вантажу під свою відповідальність на час перевезення до моменту видачі вантажу одержувачу вантажу.
За невиконання або неналежне виконання обов’язків, передбачених договором мультимодального перевезення і цим Законом, оператор і замовник послуги мультимодального перевезення несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором мультимодального перевезення.
Гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення визначається цим Законом.
Повідомлення оператора мультимодального перевезення про втрату або пошкодження вантажу здійснюється в порядку, передбаченому правилами мультимодальних перевезень вантажів, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень відповідальність оператора мультимодального перевезення визначається договором про мультимодальне перевезення та міжнародними договорами України.
Стаття 19. Гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення під час здійснення мультимодальних перевезень вантажів
Межа відповідальності оператора мультимодальних перевезень під час здійснення мультимодальних перевезень вантажів визначається в розрахункових одиницях.
Розрахунковою одиницею, зазначеною у частині першій цієї статті, є одиниця «спеціального права запозичення», визначена Міжнародним валютним фондом. Суми, визначені в одиницях «спеціального права запозичення», переводяться в національну валюту України за офіційним курсом цієї валюти до одиниці «спеціального права запозичення», що публікується Національним банком України на день створення обмежувального фонду, а якщо обмежувальний фонд не створюється – на день здійснення платежу.
Гранична межа відповідальності оператора мультимодальних перевезень не може перевищувати граничну межу відповідальності фактичного перевізника перед оператором мультимодального перевезення, за винятком випадків, коли гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення за умовами договору мультимодального перевезення визначаються заявленою вартістю вантажу або іншим чином.
Якщо вантаж перевозиться в контейнері, на піддоні, або на подібному, придатному для транспортування пристрої, який використовується для об'єднання вантажу, або на транспортному засобі, то місця чи транспортні одиниці, перелічені у договорі мультимодального перевезення як такі, що є упакованими, розглядаються як місця чи транспортні одиниці. За умов відсутності такого переліку, вантажі в/або на такому пристрої розглядаються як одна одиниця відвантаження.
Якщо вартість вантажу була заявлена замовником послуги мультимодального перевезення та включена до договору мультимодального перевезення або заявлена вартість вантажу є більшою за граничний розмір відповідальності, визначений відповідно до цього Закону, гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення визначається у договорі мультимодального перевезення.
Гранична межа відповідальності оператора мультимодального перевезення під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень визначається договором мультимодального перевезення та міжнародними договорами України.
Стаття 20. Спори у сфері мультимодальних перевезень вантажів
Спори у сфері мультимодальних перевезень вирішуються відповідно до закону.
Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № № 47 – 52, ст. 349; 2013 р., № 7, ст. 65; 2014 р., №6-7, ст. 80):
у частині четвертій статті 13 слова «перевезень у прямому змішаному і» замінити словами «мультимодальних перевезень і перевезень»;
у частині першій статті 117 слова «перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні» замінити словами «мультимодального перевезення»;
доповнити статтю 128 частиною другою такого змісту:
«Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;
у зв’язку з цим частини другу-третю вважати відповідно частинами третьою-четвертою;
у частині четвертій статті 130 слова «а при перевезенні вантажів у прямому змішаному або прямому водному сполученні» замінити словами «а при мультимодальному перевезенні вантажів»;
статтю 137 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
«Приймання перевізником вантажу до перевезення за участю морського транспорту під час здійснення мультимодального перевезення підтверджується документом мультимодального перевезення вантажів.»;
у зв’язку з цим частини третю-четверту вважати відповідно частинами четвертою-п’ятою;
статтю 384 викласти у такій редакції:
«Стаття 384. Заявлення претензій при мультимодальних перевезеннях
Претензії, що виникають у замовника послуги мультимодального перевезення з морського перевезення вантажів за договором мультимодального перевезення, заявляються оператору мультимодального перевезення.
Претензії, що виникають у оператора мультимодального перевезення до фактичного перевізника з морського перевезення вантажів заявляються у порядку, передбаченому законом.;
Претензії, що виникають у фактичного перевізника до оператора мультимодального перевезення з морського перевезення вантажів заявляються у порядку, передбаченому законом.»;
2) Абзац тринадцятий частини другої статті 134 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3 – 4, ст. 27) викласти у такій редакції:
«будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, терміналів мультимодального перевезення, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);»;
3) У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № № 40 – 44, ст. 356):
статтю 913 викласти в такій редакції:
«Стаття 913. Мультимодальні перевезення
1. Мультимодальне перевезення вантажу, багажу, пошти здійснюється кількома видами транспорту з можливим використанням єдиного перевізного документу.
2. Відносини організацій, підприємств транспорту, що здійснюють мультимодальні перевезення, визначаються Законом України «Про мультимодальній перевезення» та іншими актами законодавства.»;
доповнити статтю 924 частиною третьою такого змісту:
«3. Гранична межа відповідальності оператора мультимодальних перевезень визначається Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;
4) У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18, № 19 – 20, № 21 – 22, ст. 144):
статтю 312 викласти у такій редакції:
«Стаття 312. Договір мультимодального перевезення
1. За договором мультимодального перевезення перевезення здійснюється двома або більше видами транспорту на підставі документу мультимодального перевезення вантажів під відповідальністю оператора мультимодальних перевезень.
2. Договір мультимодального перевезення укладається відповідно до Закону України «Про мультимодальні перевезення».
3. Відносини фактичних перевізників під час мультимодального перевезення та умови роботи терміналів мультимодального перевезення регулюються вузловими угодами, укладеними відповідно до законодавства України.»;
доповнити статтю 314 частиною шостою такого змісту:
«6. Гранична межа відповідальності оператора мультимодальних перевезень визначається Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;
5) У статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 40, ст. 183; 2012 р., № 49, ст. 554):
у частині другій слова «у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту,» виключити;
доповнити після частини другої новою частиною такого змісту:
«Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю залізничного транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;
у зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
6) Абзац сьомий частини другої статті 3 Закону України «Про концесії» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 372; 2010 р., № 40, ст. 524) викласти у такій редакції:
«будівництво та/або експлуатація залізниць, аеропортів, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів, інших шляхів сполучення, метрополітенів, терміналів мультимодальних перевезень, морських і річкових портів та їх інфраструктури;».
7) Частину другу статті 29 Закону України «Про автомобільні дороги» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 51, ст. 556) викласти у такій редакції:
«Плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування справляється з усіх транспортних засобів, що проїжджають такими дорогами, за винятком автомобільних транспортних засобів із знімними кузовами , призначених для перевезення вантажів, максимальна допустима маса яких перевищує дванадцять тон, що здійснюють комбіновані перевезення вантажів відповідно до Закону України «Про мультимодальні перевезення» платними автомобільними дорогами загального користування, які не надано в концесію.;
8) У Законі України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273):
доповнити статтю 47 частиною п’ятою такого змісту:
«Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю автомобільного транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».»;
доповнити статтю 50 частиною третьою такого змісту:
«Договір мультимодального перевезення за участю автомобільного транспорту укладається відповідно до Закону України «Про мультимодальні перевезення».»;
3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців із дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно–правових актів у відповідність з цим Законом.
Голова
Верховної Ради України
Додаток 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта
Додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта
Обговорення
Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту: |
0
|
Запропоновано редакцій / пропозицій: |
0
|
Підтримка проекту: | Так:0 Ні:0 |
Обговорення з 7 Листопада 2018р. по 7 Листопада 2018р.
Правила громадського обговорення проектів нормативно-правових актів