Для людей
з порушенням зору

    Обговорення    Проект Закону України


Щоб брати участь у громадському обговоренні проектів потрібно авторизуватися, через аккаунт у соціальній мережі «Facebook»

Проект Закону України

Про корпоратизацію Адміністрації морських портів України

ПРОЄКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

О. ГОНЧАРУК

“     ”                       2019 р.

 

Закон УкраЇни

 

Про корпоратизацію

 Адміністрації морських портів України
___________________________________

 

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення та діяльності акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) Підприємство – державне унітарне комерційне підприємство «Адміністрація морських портів України», що забезпечує функціонування морських портів;

2) майно Підприємства – основні фонди, обігові кошти, а також інші активи, відображені у самостійному балансі Підприємства та не заборонені до приватизації;

3) Товариство – акціонерне товариство «Адміністрація морських портів України», утворене шляхом перетворення Підприємства на Товариство з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про акціонерні товариства», Законом України «Про морські порти України» та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Розділ II

ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРИСТВА

Стаття 2. Особливості утворення Товариства

1. Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Підприємства у Товариство.

2. Засновником Товариства є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, який утворює Товариство за рішенням, погодженим з Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

3. Статут Товариства затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

4. Товариство є правонаступником Підприємства з дня його державної реєстрації.

5. Під час утворення Товариства, формування його статутного капіталу та припинення Підприємства у тому числі під час відступлення права вимоги, переведення боргу, проведення реорганізації, не застосовуються положення законодавства щодо:

необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

права кредиторів вимагати у зв’язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов’язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;

неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.

6. Оприлюднення рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту  щодо перетворення Підприємства у Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення такого суб’єкта господарювання.

7. Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна та звітом про експертну грошову оцінку земельних ділянок.

Стаття 3. Формування статутного капіталу Товариства

1. До статутного капіталу Товариства як власність вносяться:

майно Підприємства;

земельні ділянки державної власності під нерухомими об’єктами, що вносяться до статутного капіталу;

право господарського відання стратегічними об’єктами портової інфраструктури.

2. Внесення до статутного капіталу нерухомого майна та земельних ділянок під нерухомими об’єктами Підприємства, за відсутності правовстановлюючих документів, здійснюється на підставі обліку майна на балансі Підприємства.

Стаття 4. Особливості функціонування Товариства

1. Товариство провадить діяльність, у тому числі пов’язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих Підприємством, у межах строку їх дії.

2. Частина чистого прибутку Товариства, яка за підсумками календарного року має бути спрямована на виплату дивідендів, додатково зменшується на суму нарахованої за календарний рік амортизації на майно, передане Товариству на праві власності. Ця сума спрямовується на фінансування капітальних вкладень, пов’язаних з новим будівництвом, реконструкцією, технічним переоснащенням та капітальним ремонтом таких об’єктів. У випадку, якщо сума нарахованої за календарний рік амортизації на майно, передане Товариству на праві власності, більша за частину чистого прибутку Товариства, яка за підсумками календарного року має бути спрямована на виплату дивідендів, сума дивідендів до Державного бюджету України, зменшується на суму, що не перевищує частину чистого прибутку Товариства, яка за підсумками календарного року має бути спрямована на виплату дивідендів.

3. Відрахування частини чистого прибутку (доходу) на виплату дивідендів до Державного бюджету України здійснюється у розмірі не більше 30 відсотків на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, у порядку встановленому законодавством.

Стаття 5. Органи Товариства

1. Органами Товариства є:

загальні збори;

правління;

наглядова рада.

2. Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

3. Виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.

4. Контроль за діяльністю правління та захист прав акціонера Товариства здійснює наглядова рада.

Стаття 6. Обмеження обігу акцій Товариства

У державній власності перебуває 100 відсотків акцій Товариства, що посвідчують корпоративні права держави відносно об’єктів та майнових прав, що вноситься до статутного капіталу Товариства відповідно до цього Закону. Акції Товариства, що посвідчують корпоративні права держави забороняється відчужувати, передавати в управління, заставу, використовувати для формування статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання та вчиняти щодо них інші правочини, наслідком яких може бути їх відчуження з державної власності.

Стаття 7. Управління корпоративними правами держави

Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Стаття 8. Обмеження щодо розпорядження майном Товариства

1. Продаж причалів, пірсів, інших причальних споруд, залізничних та автомобільних під’їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту), ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розпорядження в інший спосіб майном, визначеним в цій частині, здійснюється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

2. Стратегічні об’єкти портової інфраструктури закріплюються за Товариством на праві господарського відання.

Товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання майно, передбачене цією частиною, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.

Таке майно не підлягає приватизації, продажу під час провадження у справі про банкрутство, на нього не може бути звернене стягнення за рішенням суду, накладено арешт.

3. Кошти, отримані Товариством від операцій з майном, спрямовуються виключно на провадження статутної діяльності Товариства.

Розділ III

ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У разі суперечності положень цього Закону та інших законів, застосовуються положення цього Закону.

3. З дня припинення Підприємства до дня оформлення Товариством права власності на земельні ділянки, Товариство зобов’язане використовувати їх згідно з цільовим призначенням в розмірах та межах, у яких вони перебували на праві користування або фактично використовувалися, і за які сплачувався земельний податок.

4. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна Підприємства, внесеного до статутного капіталу Товариства.

Передавальний акт та акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

5. Місцеві державні адміністрації надають у власність Товариства земельні ділянки, право постійного користування якими зареєстровано за Підприємством, на підставі заяви про надання земельної ділянки у власність, витягу про державну реєстрацію Товариства та документів що підтверджують право постійного користування такими земельними ділянками.

Державна реєстрація права власності Товариства на земельні ділянки здійснюється державним реєстратором за зверненням Товариства та на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права постійного користування Підприємством цими земельними ділянками та рішення місцевих державних адміністрацій про надання у власність таких земельних ділянок.

6. Майно Підприємства, яке розміщене на тимчасово окупованій території, не включається до зведеного акту оцінки майна, закріплюється за Товариством на праві господарського відання та відображається на його балансі.

Внесення до статутного капіталу Товариства майна, яке розміщене на тимчасово окупованій території та закріплене за Товариством на праві господарського відання здійснюється після завершення тимчасової окупації.

7. Земельні ділянки під нерухомими об’єктами Підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території, закріплюються за Товариством на праві постійного користування.

Після відновлення можливості провести державну реєстрацію права власності на земельні ділянки під нерухомими об’єктами Підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території, такі земельні ділянки вносяться до статутного капіталу та оформлюються на праві власності за Товариством відповідно до цього Закону.

8. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) частину першу статті 6 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646), викласти у такій редакції:

«1. Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності в Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України, крім відносин, що виникають у зв’язку з інвестуванням у об’єкти портової інфраструктури, особливості яких визначаються Законом України «Про морські порти України.»;

2) у Законі України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 15, ст. 99 із наступними змінами):

в частині другій статті 4:

в абзаці п’ятому слова «причалів морських портів» виключити;

в абзаці вісімнадцятому слова «портові системи інженерної інфраструктури і споруди зв’язку, енерговодопостачання та водовідведення, залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту),» виключити. 

3) у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 51, ст. 553)

доповнити частину першу статті 27 після пункту 14 новим пунктом такого змісту:

«14¹) рішення про надання у власність земельної ділянки, виданого розпорядником земельними ділянками державної власності суб’єкту господарювання державного сектору економіки, створеного в процесі корпоратизації;».

доповнити статтю 28 новою частиною такого змісту:

«3. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки що надані суб’єкту господарювання державного сектору економіки, створеного у процесі корпоратизації, здійснюється державним реєстратором на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права постійного користування цими земельними ділянками суб’єктом господарювання державного сектору економіки у відношенні якого проведена корпоратизація та рішення розпорядника земельних ділянок про надання їх у власність.»;

4) частину другу статті 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами) доповнити абзацом шостим такого змісту:

«Особливості управління Адміністрацією морських портів України визначаються Законом України «Про корпоратизацію Адміністрації морських портів України.»;

5) у Законі України «Про морські порти України» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 7, ст. 65):

у частині першій статті 1:

пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) адміністрація морських портів України – суб’єкт господарювання державного сектору економіки, утворений відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування та розвиток морських портів, створення умов для підвищення їх конкурентоспроможності, надання якісних послуг та виконання інших покладених на нього завдань;»

пункт 9 виключити;

пункт 14 викласти у такій редакції:

«14) стратегічні об’єкти портової інфраструктури – об’єкти права державної власності – портова акваторія, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки, розташовані в межах акваторії морського порту, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден;»;

у статті 4

пункт 1 частини першої викласти у такій редакції:

«1) об’єднання інтересів та діяльності держави в особі органів державної влади, адміністрації морських портів України, суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту;»

пункт 9 викласти у такій редакції:

«9) рівності прав усіх суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту та недопущення дискримінації;»

статтю 6 викласти у такій редакції:

« Стаття 6. Реєстр морських портів України

1. Реєстр морських портів України – електронна база даних з обліку морських портів, морських терміналів, портових операторів та інших суб’єктів господарювання (в тому числі тих, що надають послуги із постачання рідкого палива), що провадять свою діяльність на території морських портів та на підходах до них, метою якої є забезпечення даними, необхідними для виконання завдань у сферах організації судноплавства, безпеки мореплавства, охорони навколишнього природного середовища, здійснення державного нагляду (контролю), а також виконання міжнародних договорів України.

Порядок ведення Реєстру морських портів України, затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. До Реєстру морських портів України вносяться такі відомості:

1) реєстраційний номер морського порту;

2) назва морського порту та його місцезнаходження;

3) дата та підстава відкриття морського порту;

4) перелік послуг, що надаються на території морського порту;

5) перелік причалів у межах морського порту;

6) групи вантажів, що обробляються в морському порту;

7) вид та розмір суден, що обслуговуються в морському порту;

8) навігаційний період;

9) підстави та дата виключення морського порту з Реєстру морських портів України;

10) перелік морських терміналів та їх технічні характеристики;

11) перелік портових операторів (найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження портового оператора) та послуги, які вони надають;

12) інформація щодо дотримання вимог безпеки та порядку на морському терміналі (охорона праці, забезпечення безпеки мореплавства, охорони навколишнього природного середовища, морської, пожежної, техногенної та санітарно-епідемічної безпеки);

13) інформація щодо дотримання вимог безпеки та порядку у морському порту портовим оператором (охорона праці, забезпечення безпеки мореплавства, охорони навколишнього природного середовища, морської, пожежної, техногенної та санітарно-епідемічної безпеки);

14) підтвердження права власності або користування об’єктами портової інфраструктури, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів;

15) інші відомості, визначені в порядку ведення Реєстру морських портів України.

Відомості, зазначені у пунктах 10, 12 та 14 частини другої цієї статті, надаються власниками (балансоутримувачами) морських терміналів. Відомості, зазначені у пунктах 11, 13 та 14 частини другої цієї статті, надаються портовими операторами.

3. Підставою для внесення відомостей до Реєстру морських портів України про портового оператора та/або морський термінал є заява, подана суб’єктом господарювання, зареєстрованим в установленому законодавством порядку, діяльність якого пов’язана з обслуговуванням суден і пасажирів, згідно з формою, встановленою Порядком ведення Реєстру морських портів України. Відомості, визначені у частині другій цієї статті подаються відповідно до Порядку ведення Реєстру морських портів України.

4. Підставами для відмови у включенні відомостей про морський термінал та/або про портового оператора до Реєстру морських портів України є:

1) невідповідність суб'єкта господарювання ознакам портового оператора у значенні цього Закону;

2) невідповідність об’єкта, яким володіє або користується суб’єкт господарювання, ознакам морського терміналу у значенні цього Закону;

3) подання неповної або недостовірної інформації, визначеної у частині другій цієї статті.

Відмова у внесенні відомостей про морський термінал та/або портового оператора до Реєстру морських портів України з підстав, не передбачених цим Законом, не допускається.

5. Підставами для виключення відомостей з Реєстру морських портів України, є:

1) подання заяви суб’єктом господарювання про виключення з Реєстру морських портів України;

2) припинення суб'єкта господарювання − портового оператора та/або власника (балансоутримувача) морського терміналу;

3) неподання суб’єктом господарювання актуалізованих документів у строки, визначені Порядком ведення Реєстру морських портів України, у разі закінчення терміну дії документів, що стали підставою для внесення відомостей про суб’єкта господарювання та об’єкти, якими він володіє або користується до Реєстру морських портів України.

6. Відсутність в Реєстрі морських портів України відомостей, визначених частиною другою цієї статті та Порядком ведення Реєстру морських портів України є підставою для встановлення заборони обслуговування суден і пасажирів на відповідному морському терміналі.

7. Заборона обслуговування суден і пасажирів в морських терміналах встановлюється судом у місячний строк з моменту звернення адміністрації морських портів України.

8. Доступ до відомостей Реєстру морських портів України є відкритим та безоплатним.

9. Порядок ведення Реєстру гідротехнічних споруд встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. До внесення відомостей про причали до Реєстру гідротехнічних споруд та Реєстру морських портів України, крім причалів, внесених в установленому законодавством порядку до Реєстру гідротехнічних споруд до дня набрання чинності цим Законом, провадження господарської діяльності на таких причалах забороняється.»;

у статті 8

частину другу викласти у такій редакції:

«2. Межі території морського порту визначаються і змінюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту шляхом встановлення їх координат з  використанням Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000.»;

у статті 12:

у частині другій слова «закупівлю та підтримання в належному стані» замінити словами «наявність в порту та підтримання в постійній готовності спеціалізованих суден»;

у частині третій слова «за їхньою згодою» виключити;

у частині четвертій:

після слів «морських терміналів» слова «і портовими операторами» виключити;

доповнити абзацом другим такого змісту:

«Порядок взаємодії адміністрації морських портів України та суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, запобігання та ліквідації аварій на території та в акваторії морського порту доводиться до відома суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, шляхом опублікування адміністрацією морських портів України на офіційному веб-сайті.»;

частину шосту доповнити абзацом другим такого змісту:

«Про запровадження тимчасового обмеження на ввезення до окремих об’єктів (місць) на території морського порту або морського терміналу певних видів вантажів певними видами транспорту до нормалізації роботи в морському порту адміністрація морських портів України інформує суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті.»;

у статті 13

пункт 2 частини другої викласти у такій редакції:

«2) відведення акваторій морських портів;»;

частину третю доповнити новим пунктом такого змісту:

«9) визначення меж територій морських портів;»;

у статті 15:

у частині першій:

пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй відповідно до законодавства;»;

пункт 3 викласти у такій редакції:

«3) організації та забезпечення безпечної експлуатації стратегічних об’єктів портової інфраструктури та майна, переданого їй відповідно до законодавства, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих в межах  території та акваторії морського порту;»;

в абзаці другому пункту 9 після слів «морських портів» доповнити словом «України»;

частину другу викласти у такій редакції:

«2. У процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо капітального та поточного ремонту, реконструкції, технічного переоснащення та нового будівництва об’єктів портової інфраструктури, а також інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення своєї діяльності.»;

частину третю виключити;

частину другу статті 16 викласти у такій редакції:

 «2. Фінансування певних напрямів діяльності, зокрема капітального та поточного ремонту, реконструкції, технічного переоснащення та нового будівництва гідротехнічних споруд, інших об’єктів портової інфраструктури, може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України.»;

у статті 19:

пункт 2 частини другої після слів «правила надання послуг з обслуговування суден у морському порту та на підходах до них,» доповнити словами «запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин,»;

частину третю викласти у такій редакції:

«3. Виключно суб’єктами господарювання державного сектору економіки надаються послуги з:

1) регулювання руху суден;

2) навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства;

3) картографічного забезпечення мореплавства;

4) лоцманського проведення суден.»;

у пункті 5 частини першої статті 20 слова «морського порту» замінити словами «морських портів України»;

у статті 23:

абзац перший частини другої викласти у такій редакції:

« 2. Існуючі на день набрання чинності цим Законом стратегічні об’єкти портової інфраструктури не підлягають передачі в оренду, не можуть бути об’єктами державно-приватного партнерства (крім, берегоукріплювальних, берегозахисних споруд), не підлягають приватизації та/або відчуженню у будь-який інший спосіб. Об’єктами державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, можуть бути причали, пірси, берегоукріплювальні, берегозахисні споруди та інші види причальних споруд, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації, у тому числі ті, що забезпечують діяльність двох або більше портових операторів, за умови забезпечення приватним партнером/концесіонером вільного доступу таких користувачів до відповідного об’єкта на умовах, визначених договором у рамках державно-приватного партнерства/концесійним договором. Такі об’єкти передаються приватному партнеру або концесіонеру разом з підйомно-транспортним та іншим устаткуванням, що забезпечує навантаження/розвантаження та зберігання вантажів та/або обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, та прилягає до таких об’єктів та/або розташоване на них. У разі відсутності відповідного устаткування біля відповідних об’єктів портової інфраструктури такі об’єкти передаються за умови передачі в оренду приватному партнеру або концесіонеру земельної ділянки, що прилягає до відповідних об’єктів і є достатньою для реалізації проекту, що реалізується на умовах концесії. У разі якщо об’єктами концесії є стратегічні об’єкти портової інфраструктури закріплені за адміністрацією морських портів України та належать їй на праві господарського відання та/або інше майно Адміністрації морських портів України, вона набуває статусу концесієдавця в порядку, встановленому законами України «Про концесію» та «Про управління об’єктами державної власності», або бере участь у концесійному договорі відповідно до положень статті 25 Закону України «Про концесію»»;

частину третю викласти у такій редакції:

 «3. Стратегічні об’єкти портової інфраструктури, закріплені за адміністрацією морських портів України та належать їй на праві господарського відання.

Причали можуть бути об’єктами оренди строком до 49 років. Першочергове право оренди причалів, що надаються адміністрацією морських портів України на строк до 49 років портовим операторам, які є власниками морських терміналів та/або орендарями (концесіонерами) майна морських терміналів виникає за наявності наступних умов:

1) якщо такий морський термінал прилягає до причалу. У разі, якщо до частини причалу також прилягає (повністю або частково) інший морський термінал, то портовий оператор, який подав матеріали, має також отримати згоду власника такого морського терміналу або орендаря (концесіонера) майна такого морського терміналу щодо передачі в оренду причалу відповідному портовому оператору.

2) якщо причал технологічно забезпечує завершений цикл надання послуг такого морського терміналу.

Портовий оператор, який має намір укласти договір оренди причалу, направляє адміністрації морських портів України документи згідно переліку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, а у разі її утворення – наглядовою радою, а також додає документи, що підтверджують відповідність портового оператора вищезазначеним умовам.»;

у статті 24:

частину третю викласти у такій редакції:

«3. Територія морського порту може складатися із земель будь-яких категорій»;

частину четверту викласти у такій редакції:

«4. Земельні ділянки, на яких розташовані стратегічні об’єкти портової інфраструктури, не підлягають приватизації та/або відчуженню у будь-який спосіб.»;

частину першу статті 26 виключити;

назву та статтю 27 викласти у такій редакції:

«Стаття 27. Інвестування суб’єктів господарювання в об’єкти портової інфраструктури

1. Суб’єкти господарювання можуть здійснювати інвестування в капітальний ремонт, реконструкцію, технічне переоснащення та нове будівництво стратегічних об’єктів портової інфраструктури, причалів, пірсів, інших видів причальних споруд, залізничних та автомобільних під’їзних шляхів адміністрації морських портів України на компенсаційній основі. Інвестування суб’єктів господарювання у зазначені об’єкти портової інфраструктури на умовах компенсації інвестицій здійснюється на підставі договорів, що укладаються між адміністрацією морських портів України та відповідними суб’єктами господарювання в порядку на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

2. Джерелами компенсації інвестицій можуть бути портові збори, що справляються адміністрацією морських портів України, та інші джерела, не заборонені законодавством.

3. Положення вказаної статті не застосовуються, у разі інвестування у вищезазначені об’єкти портової інфраструктури суб’єктами господарювання на підставі договорів державно-приватного партнерства.»;

6) у Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна» (Відомості Верховної Ради, 2018 р., № 12, ст.68)

абзац тридцять сьомий частини другої статті 4 викласти у такій редакції:

«портова акваторія, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки, розташовані в межах акваторії морського порту, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;».

9. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

10. Місцевим державним адміністраціям за зверненням Товариства здійснювати переоформлення земельних ділянок відповідно до цього Закону.

 

              Голова
Верховної Ради України

 

Пояснювальна записка

Порівняльна таблиця

Прогноз впливу

Фінансово економічні розрахунки до прєкту акта

Додаток до фінансово-економічних розрахунків

Повідомлення про оприлюднення


Обговорення

Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту:
1
Запропоновано редакцій / пропозицій:
1
Підтримка проекту: Так:0  Ні:0

Обговорення з 12 Листопада 2019р. по 12 Грудня 2019р.

Правила громадського обговорення проектів нормативно-правових актів