Для людей
з порушенням зору

    Обговорення    Проєкт Закону України


Щоб брати участь у громадському обговоренні проектів потрібно авторизуватися, через аккаунт у соціальній мережі «Facebook»

Проєкт Закону України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу

ПРОЄКТ 

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

Денис ШМИГАЛЬ 

 «    »                    2020 р.

  

Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу
__________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Закону України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273, 2009 р., із наступними змінами) такі зміни:

1. У частині першій статті 1:

1) доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

«бездоганна ділова репутація здобувача ліцензії, автомобільного перевізника та менеджера (управителя) з перевезень (далі – бездоганна ділова репутація) – сукупність підтвердженої інформації про здобувача ліцензії, автомобільного перевізника та менеджера (управителя) з перевезень щодо відповідності їх діяльності вимогам законодавства;

Державний реєстр автомобільних перевізників – автоматизована система збирання, накопичення, зберігання, обліку та надання інформації  про автомобільних перевізників, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом, їх транспортні засоби, менеджерів (управителів) з перевезень;

електронний кабінет автомобільного перевізника (далі – електронний кабінет) – електронна система створена для забезпечення взаємодії між автомобільними перевізниками та державними органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, передбачених законодавством;

менеджер (управитель) з перевезень – фізична особа, яка є працівником, власником (співвласником) автомобільного перевізника, або якщо автомобільний перевізник є фізичною особою-підприємцем – така особа або інша фізична особа, призначена автомобільним перевізником на умовах договору, та яка перебуває в Україні не менше 185 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом року;

навчальний центр з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів – суб’єкт господарювання, який може здійснювати спеціальне навчання менеджерів (управителів) з перевезень та забезпечує проведення перевірки рівня професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень, шляхом складання письмового іспиту;

належний фінансовий стан – платоспроможність автомобільного перевізника, здобувача ліцензії, що забезпечена основними засобами та оборотними активами для створення та функціонування підприємства;

професійна компетентність – це динамічна комбінація знань, умінь та навичок, що визначає здатність менеджера (управителя) з перевезень автомобільного перевізника успішно здійснювати, відповідати за організацію діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів та постійно контролювати таку діяльність;

свідоцтво професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень – документ установленого зразка, що засвідчує кваліфікацію менеджера (управителя) з перевезень, який здійснює, відповідає за організацію діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів та постійно контролює таку діяльність;

службове приміщення – нежитлове приміщення, пристосоване для постійного зберігання документів стосовно умов провадження та організації господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів, яке знаходиться на території України;

спеціальне навчанняменеджерів (управителів) з перевезень – це організована діяльність, спрямована на повторення та усвідомлення раніше здобутих знань, удосконалення умінь та навичок менеджерів (управителів) з перевезень у сфері надання послуг з перевезень пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом, з питань організації та безпеки перевезень;»;

2) абзац двадцять сьомий виключити;

2. Частину п’ятнадцяту статті 6 виключити;

3. Статтю 9 викласти в такій редакції:

«Стаття 9. Особливості ліцензування та державного (нагляду) контролю на автомобільному транспорті

Господарська діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом здійснюється на підставі ліцензії.

Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:

сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг;

підвищення ефективності використання транспортних засобів;

створення конкурентного середовища;

захист прав споживачів та ринку послуг;

забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування;

забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів;

забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування.

Господарська діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом, що підлягає ліцензуванню, здійснюється за такими видами:

внутрішні перевезення пасажирів автобусами;

внутрішні перевезення пасажирів на таксі;

внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

міжнародні перевезення пасажирів автобусами;

міжнародні перевезення пасажирів на таксі;

міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Ліцензія на міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, у тому числі небезпечних вантажів, надає право автомобільному перевізнику здійснювати внутрішні перевезення пасажирів та/або вантажів.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом визначаються відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням норм цього Закону.

Особливості провадження господарської діяльності з внутрішніх та/або міжнародних перевезень пасажирів автобусами, внутрішніх та/або міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами, напівпричепами та/або внутрішніх та міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами включає умови щодо:

бездоганної ділової репутації;

належного фінансового стану;

професійної компетентності;

наявності службового приміщення.

Вимоги до службового приміщення та перелік документів стосовно умов провадження та організації господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів встановлюються ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Державний нагляд (контроль) за дотриманням автомобільними перевізниками ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Видача ліцензії, залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, відмова у видачі ліцензії, переоформлення ліцензії, розширення та звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом, зупинення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, анулювання ліцензії повністю або частково і строки прийняття та набрання чинності рішеннями органів ліцензування здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».»;

4. Доповнити Закон новими статтями 91 – 94 такого змісту:

«Стаття 91. Бездоганна ділова репутація

Здобувач ліцензії, автомобільний перевізник, у випадках, визначених цим Законом, а також менеджер (управитель) з перевезень повинні мати бездоганну ділову репутацію.

Особа втрачає бездоганну ділову репутацію у разі не знятої або не погашеної судимості за вчинення кримінальних правопорушень:

у сфері господарської діяльності, у тому числі пов’язані з контрабандою;

проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

проти довкілля;

проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян;

у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

у сфері службової діяльності;

проти волі, честі та гідності особи.

Особа, що вважається підданою адміністративному стягненню, втрачає бездоганну ділову репутацію за вчинення таких адміністративних правопорушень:

порушення або невиконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху;

порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами;

порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів на транспорті;

порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом;

порушення щодо допуску до руху транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, контрольних пристроїв, обмежувачів швидкості, передбачених законодавством;

порушення вимог законодавства щодо робочого часу і часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та правил використання контрольних пристроїв (тахографів) та/або обмежувачів швидкості.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті на основі Методики оцінювання ризиків втрати бездоганної ділової репутації автомобільним перевізником, менеджером (управителем) з перевезень оцінює ризики втрати бездоганної ділової репутації та ухвалює рішення про втрату або збереження автомобільним перевізником, менеджером (управителем) з перевезень бездоганної ділової репутації відповідно до порядку втрати або збереження та відновлення втраченої бездоганної ділової репутації.

Методика оцінювання ризиків втрати бездоганної ділової репутації автомобільним перевізником, менеджером (управителем) з перевезень та порядок втрати або збереження та відновлення втраченої бездоганної ділової репутації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Відомості про скоєні порушення законодавства автомобільним перевізником, менеджером (управителем) з перевезень автомобільного перевізника, перелік яких визначено Методикою оцінювання ризиків втрати бездоганної ділової репутації автомобільним перевізником, менеджером (управителем) з перевезень вносяться до Державного реєстру автомобільних перевізників.

Відомості, що надаються автомобільним перевізником, здобувачем ліцензії, менеджером (управителем) з перевезень та відомості з реєстрів органів державної влади, що сформовані відповідно до статті 94 цього Закону на підтвердження бездоганної ділової репутації визначаються ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом з урахуванням норм цього Закону.

Стаття 92. Належний фінансовий стан

Автомобільний перевізник, здобувач ліцензії у випадках, визначених цим Законом, повинен мати належний фінансовий стан.

Сума основних засобів та оборотних активів за останній звітний фінансовий рік на підтвердження належного фінансового стану автомобільного перевізника, здобувача ліцензії визначається ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Автомобільний перевізник, здобувач ліцензії може підтвердити свій належний фінансовий стан шляхом надання банківської гарантії, договору страхування професійної відповідальності на суму і строк дії не менше ніж передбачено ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Документи, що надаються автомобільним перевізником, здобувачем ліцензії на підтвердження належного фінансового стану, визначаються ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом з урахуванням норм цього Закону.

Стаття 93. Професійна компетентність

Автомобільний перевізник, здобувач ліцензії у випадках, визначених цим Законом, вважається таким, що має професійну компетентність за наявності у його менеджера (управителя) з перевезень дійсного свідоцтва професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень.

Свідоцтво професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень видається строком на десять років після успішного складання письмового іспиту в навчальних центрах з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Документи, що надаються автомобільним перевізником, здобувачем ліцензії на підтвердження професійної компетентності визначаються ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом з урахуванням норм цього Закону.

Стаття 94. Порядок ведення та користування Державним реєстром автомобільних перевізників.

Ведення Державного реєстру автомобільних перевізників покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відомості, що включаються до Державного реєстру автомобільних перевізників, порядок ведення, користування та надання відомостей з нього визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про інформацію».

Внесення (коригування) відомостей до Державного реєстру автомобільних перевізників здійснюється автомобільним перевізником в електронній формі через електронний кабінет із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Електронний кабінет складається з:

транспортного порталу електронних послуг для користувачів – автомобільних перевізників, робота в якому здійснюється онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

портального рішення для користувачів – державних органів;

програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування, введення електронного кабінету та його взаємодії з державними електронними інформаційними ресурсами визначається Кабінетом Міністрів України.

Для цілей цього Закону орган ліцензування отримує відомості та користується даними реєстрів, які ведуть: центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику; центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну митну політику; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку; центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

За відомостями з Державного реєстру автомобільних перевізників про порушення, скоєні протягом календарного року, орган ліцензування розподіляє автомобільних перевізників за низьким, середнім та високим ступенем ризику їх діяльності. Кабінет Міністрів України встановлює критерії розподілу автомобільних перевізників за ступенем ризику їх діяльності, які включають перелік категорій, типів, ступеня тяжкості та граничної частоти виникнення порушень.

Використання автомобільним перевізником транспортного засобу для провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів (крім причепів та напівпричепів), відомості про який не внесено до Державного реєстру автомобільних перевізників, та використання одного транспортного засобу для провадження цієї господарської діяльності двома та більше автомобільними перевізниками є порушенням та призводить до високого ступеня ризику діяльності автомобільного перевізника відповідно до порядку втрати або збереження та відновлення втраченої бездоганної ділової репутації.

Про досягнення високого ступеня ризику діяльності автомобільного перевізника орган ліцензування інформує цього автомобільного перевізника та призначає проведення позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом. За результатами такої перевірки орган ліцензування встановлює граничний строк для усунення автомобільним перевізником виявлених порушень відповідно до порядку втрати або збереження та відновлення втраченої бездоганної ділової репутації.

На підставі відомостей автомобільного перевізника про виконання вимог стосовно усунення виявлених порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом орган ліцензування знижує рівень ризику його діяльності.

При невиконанні вимог автомобільним перевізником стосовно усунення виявлених порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом або органом ліцензування встановлено факт подання недостовірної інформації у відомостях про виконання цих вимог, або порушено встановлений строк подання відомостей про усунення виявлених порушень, орган ліцензування виносить рішення про втрату бездоганної ділової репутації та інформує про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

На підставі рішення про втрату бездоганної ділової репутації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту анулює свідоцтво професійної компетенції менеджера (управителя) з перевезень відповідно до порядку підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту.

Відомості про втрату або відновлення бездоганної ділової репутації, встановлення строку для усунення порушень автомобільним перевізником вноситься до Державного реєстру автомобільних перевізників.»;

5. Абзац п’ятий частини другої статті 30 викласти в такій редакції:

«здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду;»;

6. Статтю 34 викласти в такій редакції:

«Стаття 34. Вимоги до автомобільного перевізника

Автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення періодичного медичного огляду стану здоров’я водіїв;

організувати проведення початкового та періодичного навчання водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів та/або вантажів.

Автомобільний перевізник зобов’язаний надавати безперешкодний доступ до службового приміщення та документів, які зберігаються у такому приміщенні, особам, уповноваженим на здійснення заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті.»;

7. Доповнити Закон новими статтями 341 — 342 такого змісту:

«Стаття 341. Менеджер (управитель) з перевезень

Менеджер (управитель) з перевезень повинен мати бездоганну ділову репутацію та достатній рівень професійної компетентності, який підтверджується дійсним свідоцтвом професійної компетентності.

Менеджер (управитель) з перевезень здійснює, відповідає за організацію діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів та постійно контролює таку діяльність як: працівник автомобільного перевізника чи власник (співвласник) автомобільного перевізника, або якщо автомобільний перевізник є фізичною особою-підприємцем – така особа або інша фізична особа, призначається автомобільним перевізником на умовах договору відповідно до законодавства.

Менеджер (управитель) з перевезень може здійснювати та відповідати за організацію діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів одночасно не більш ніж чотирма автомобільними перевізниками, із загальною максимальною кількістю автомобільних транспортних засобів, що не перевищує п’ятдесят одиниць.

Менеджер (управитель) з перевезень діє в інтересах автомобільного перевізника, виконує покладені на нього обов’язки та реалізовує свої права особисто, несе за це відповідальність, відповідно до договору та законодавства.

У випадку втрати менеджером (управителем) з перевезень бездоганної ділової репутації центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, вносить відомості про втрату бездоганної ділової репутації до Державного реєстру автомобільних перевізників та про необхідність анулювання свідоцтва професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень.

Автомобільний перевізник або менеджер (управитель) з перевезень за умови сплати усіх адміністративних та адміністративно-господарських штрафів, накладених на автомобільного перевізника та його водіїв, може вжити заходи щодо відновлення бездоганної ділової репутації, перелік яких визначено в порядку втрати або збереження та відновлення втраченої бездоганної ділової репутації.

Стаття 342. Перевірка рівня професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень

Перевірка рівня професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень здійснюється у навчальному центрі з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, призначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, шляхом складання письмового іспиту  відповідно до порядку підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту.

Порядок підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Вимоги до навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів визначаються порядком підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту.

Здійснення моніторингу за діяльністю навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»;

8. Частину другу статті 53 виключити;

9. Статтю 59 викласти в такій редакції:

«Стаття 59. Міжнародний автомобільний перевізник пасажирів та/або вантажів

Резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов'язкового страхування, передбачені законодавством України.

Нерезиденти України, які здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові (човникові) перевезення пасажирів у міжнародному сполученні по території України, повинні забезпечити необхідні режими праці і відпочинку водіїв, контроль стану їх здоров’я, а також контроль технічного, санітарного та екологічного стану  автобуса перед виїздом на маршрут.

Право на здійснення міжнародних перевезень пасажирів транспортними засобами надається водіям, яким виповнився 21 рік.

Право на керування автобусами на міжнародних маршрутах мають водії, які останні три роки працюють водіями автобусів.»;

10. У тексті Закону слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті» у всіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті» у відповідному відмінку.

ІІ. У частині першій статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158; 2016 р., № 4, ст. 40, № 51, ст. 833):

1. Пункт 24  викласти в такій редакції:

«24) перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, залізничним та повітряним транспортом;»;

2. Доповнити пунктом 241 такого змісту:

«241) внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів, вантажів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»;».

ІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців сімнадцятого та вісімнадцятого пункту 4 розділу І цього Закону, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

2. Умови щодо: бездоганної ділової репутації автомобільного перевізника; належного фінансового стану автомобільного перевізника; професійної компетентності автомобільного перевізника; наявності службового приміщення на території України, у якому зберігаються документи стосовно організації та умов провадження господарської діяльності з внутрішнього перевезення пасажирів, вантажів, які включені до особливостей провадження господарської діяльності з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами або вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами та визначені абзацами двадцять шість – тридцять один пункту 3, пунктом 4, абзацом дванадцятим пункту 6, пунктом 7 розділу І цього Закону набирають чинності через три роки після набрання чинності цього Закону.

3. Ліцензія на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, вантажів (крім небезпечних вантажів та небезпечних відходів) автомобільним транспортом, що є чинною на момент прийняття змін до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом залишається чинною за умови надання у строк протягом 1 року органу ліцензування документів на підтвердження автомобільним перевізником належного фінансового стану, свідоцтв професійної компетентності.

4. Автомобільний перевізник, який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, вантажів автомобільним транспортом на день набрання чинності цього Закону вважатиметься таким, що має бездоганну ділову репутацію.

5. Автомобільний перевізник, що має документально підтверджений досвід управління діяльністю з перевезення пасажирів та/або вантажів протягом 10 років на день набрання чинності цим Законом отримує свідоцтво професійної компетентності менеджера (управителя) з перевезень без складання іспитів.

6. Свідоцтва професійної компетенції менеджера (управителя) з перевезень, які видані та є дійсними на день набрання чинності цим Законом продовжують діяти до закінчення терміну їх дії, але не більше ніж 10 років.

7. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

 

 

Голова

Верховної Ради України

 

Пояснювальна записка

Додаток до пояснювальної записки

Порівняльна таблиця

Аналіз регуляторного впливу

Повідомлення про оприлюднення


Обговорення

Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту:
0
Запропоновано редакцій / пропозицій:
0
Підтримка проекту: Так:0  Ні:0

Обговорення з 3 Вересня 2020р. по 3 Жовтня 2020р.

Правила громадського обговорення проектів нормативно-правових актів