Побудова нової структури та принципів взаємовідносин учасників процесу залізничних перевезень з урахуванням структурних перетворень на залізничному транспорті та норм законодавства ЄС у сфері залізничного транспорту шляхом створення більш повноцінних (удосконалених) нормативних вимог для подальшого розвитку та ефективного функціонування
Удосконалення системи державного регулювання у сфері залізничного транспорту, визначення особливостей роботи суб’єктів господарювання залізничного транспорту загального та незагального користування, встановлення системи взаємовідносин з іншими суб’єктами господарської діяльності та користувачами послуг залізничного транспорту, імплементація основних положень законодавчих актів ЄС у сфері залізничного транспорту.
Адаптація умов функціонування залізничної галузі до правил Європейського Співтовариства з метою інтеграції української залізничної системи в залізничну систему Співтовариства.
Забезпечення балансу процесів оновлення і збереження якісного складу персоналу, створення кваліфікованого і високопродуктивного згуртованого колективу, відповідно до потреб ПАТ «Українська залізниця», вимог чинного законодавства та стану ринку праці. Введення залежності оплати праці від конкретних результатів роботи кожного працівника та їх вплив на фінансовий результат компанії
Реформа базується на 4 пріоритетних стратегічних фокусах майбутнього ПАТ «Українська залізниця»:
1. Зниження рівня корупції;
2. Операційна ефективність;
3. Клієнтоорієнтованість;
4. Інвестиційна привабливість
В ході реформування планується запровадити нові стандарти і механізми кадрової роботи та прийняття управлінських рішень в кадровій сфері. Дані дії необхідні для забезпечення:
• Ефективної процедури відбору та найму персоналу
• Процедури перевірки та відповідності репутаційної складової працівника
• Колегіального прийняття рішення щодо прийому на роботу, стандартизація відбору
• Функціонування системи управління за ключовими показниками (KPI’s система)
• Впровадження найкращих практик у всі бізнес-процеси
• Ефективності організаційної структури
• Високих стандартів роботи з клієнтами, контрагентами та партнерами ПАТ «Українська залізниця»
• Підтримки високої залученості співробітників в роботу з клієнтами
• Якісної співпраці з «внутрішнім» клієнтом як проекції ефективної роботи із «зовнішнім» клієнтом
• Конкурентної системи винагород і мотивації
• Швидкої реакції персоналу на зміни (гнучкість та відповідність вимогам ринку). Основні принципи даної реформи:
1. Управління персоналом в рамках загальнокорпоративних стандартів з урахуванням галузевої і регіональної специфіки, особливостей фінансово-економічного становища підприємств, їх місця в загальному виробничо-комерційному процесі
2. Соціально-відповідальний характер діяльності ПАТ «Українська залізниця», як основа для прийняття всіх рішень
3. Дотримання законодавства у всіх регіонах присутності ПАТ «Українська залізниця»
4. Облік соціальних наслідків, розвиток соціальних технологій впровадження нововведень. Планування змін з урахуванням аналізу процесів у соціально-трудовій сфері і забезпечення відповідного запасу часу для реалізації необхідних заходів
5. Прийняття рішень в галузі управління персоналом з урахуванням:
a. Поточної ситуації та прогнозів розвитку ПАТ «Українська залізниця», а також реалізації планів виробничої, комерційної та інвестиційної діяльності ПАТ «Українська залізниця»
б. Моніторингу соціально-трудових процесів у ПАТ «Українська залізниця» в регіонах розташування її підприємств.
Протягом усіх років незалежності в Україні відсутній базовий спеціальний закон щодо судноплавства на річкових водних шляхах. Це фактично позбавляє внутрішній водний транспорт можливості сталого розвитку, залучення інвестицій, забезпечення безпеки судноплавства.
Подолання комплексу законодавчих, організаційних та фінансово-економічних проблем, що заважають сталому розвитку внутрішнього водного транспорту (ВВТ) України, суб’єктів господарювання будь-якої форми власності, які на законних підставах використовують об’єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, у тому числі портів (терміналів), судновласників, інших суб’єктів та споживачів їхніх послуг (робіт). Державне регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється з метою реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики розвитку внутрішнього судноплавства за принципами пріоритетності потреб внутрішнього водного транспорту та сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у зазначеній сфері. Проектом передбачається ціла низка стимулюючих новацій для переміщення вантажопотоків з автомобільних доріг на внутрішній водний транспорт для збереження дорожнього покриття та екології, нарощування вітчизняного суднобудування, зростання конкурентоспроможності внутрішнього водного транспорту та його привабливості для іноземних інвестицій тощо. Проектом акту визначено джерела фінансування витрат на утримання, ремонт та реконструкцію судноплавних гідротехнічних споруд за рахунок власника (власників) гідроелектростанцій Дніпровського каскаду; передбачено звільнення суден від плати за шлюзування; визначено умови звільнення від сплати в морських портах портових зборів для суден, що здійснюють перевезення внутрішнім водним транспортом; визначено джерела компенсації інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти інфраструктури річкових водних шляхів; передбачено звільнення від сплати за піднімання ферм мостів; впровадження автоматичного обліку річкових перевезень. Саме така модель утримання внутрішніх водних шляхів запроваджена у країнах ЄС.
Дана реформа дозволить досягти: підвищення якості, скорочення часу та забезпечення можливості надання відповіді морякам та зацікавленим організаціям з питань наявності та легітимності кваліфікаційних документів моряків України; забезпечення прозорості в процедурі перевірки наявності та легітимності кваліфікаційних документів моряків України за рахунок аналізу накопичених даних щодо характеру, якісного складу та інтенсивності звернень.
Система призначена для автоматизації та інформаційно-технологічної підтримки основної виробничої діяльності Державного реєстру документів моряків України на основі впровадження єдиної системи збереження та обміну даними між дипломно-паспортними відділами морських портів, навчально-тренажерними закладами, державними кваліфікаційними комісіями, крюїнгами, іноземними адміністраціями та іншими ідентифікованими групами запитувачів з використанням сучасних інформаційних технологій, що є прямим виконанням Україною міжнародних зобовязань перед Міжнародною морською організацією.
Реформа передбачає розробку та впровадження інтегрованої системи реєстрації дипломів та підтверджень моряків, свідоцтв фахівця, свідоцтв про тренажерну підготовку, електронного документообігу з питань дипломування у державних кваліфікаційних комісіях та навчально-тренажерних закладах, організацію видачі кваліфікаційних документів моряків.
Дипломування моряків в Україні має надмірні регламентації відповідних процесів, які залишилися ще з часів СРСР. Так, чинний Кодекс торговельного мореплавства України зберігає систему звань осіб командного складу морських суден, а також обов’язковість іспитів в державних кваліфікаційних комісіях при їх присвоєнні. Такі норми національного законодавства не надають можливості скористатися усіма перевагами сучасних міжнародних стандартів для спрощення процедур дипломування моряків.
Дана реформа дозволить надати права на зайняття посад на морських суднах особам, які мають відповідні професійні дипломи і свідоцтва, а також скасувати ті іспити в державних кваліфікаційних комісіях, які не грунтуються на вимогах Міжнародної конвенції про підготовку і дипломуваня моряків та несення вахти 1978 р.
Реформа передбачає:
– спрощення процедури отримання випускниками вищих і професійно-технічних морських навчальних закладів перших професійних дипломів і свідоцтв;
– скасування повторних та деяких інших обов’язкових тренажерних підготовок моряків, як умови дипломування;
– зменшення частини повторної підготовки при підтвердженні кваліфікації через 5 років або заміна повторної підготовки доказом збереження стандартів професійної компетентності;
– скасування подання моряками протоколів судновласника.
Питання оцінки кваліфікації моряків стосуються інтересів близько 200 тисяч українських моряків. Головним недоліком цієї системи є громіздка і забюрократизована процедура видачі кваліфікаційних документів моряків, що створила сприятливі умови для виникнення різного роду «фінансових посередників», які пропонують «сірі» схеми отримання дипломів. Такі непрозорі схеми отримання документів знижують довіру до українського плавскладу на міжнародному ринку праці.
Дана реформа дозволить:
– усунути «посередників» в процесі підтвердження кваліфікації моряків;
– підвищити об’єктивність оцінки компетентності моряків;
– захистити моряка від суб’єктивних рішень;
– підвищити захищеність бази даних результатів тестування моряків.
Реформа передбачає запровадження дистанційного комп’ютерного тестування моряків: спочатку – на додаток до іспитів в державних кваліфікаційних комісіях, а потім – замість цих іспитів. Це має на меті суттєво підвищити рівень об’єктивності при встановленні рівня кваліфікації моряків.