Існуюча на сьогодні в Україні система контролю габаритно-вагових параметрів є неефективною, та ураженою системною корупцією, внаслідок чого вона повністю дискредитувала себе. В результаті, майже кожен третій вантажний автомобіль порушує вагові норми, що призводить до стрімкого руйнування дорожнього полотна та несучої основи. На сьогодні вже більше 97% доріг знаходяться в незадовільному стані, значна частина доріг місцевого значення є повністю зруйнованою.
Перед тим, як вкладати значні кошти у відновлення доріг, потрібно захистити їх від передчасного руйнування через порушення вантажними автомобілями норм вагового контролю. Інакше це будуть гроші, “викинуті на вітер”.
Потрібно забезпечити створення нової ефективної системи контролю, використовуючи кращий світовий досвід. А також посилити відповідальність за порушення вагових норм, встановивша справедливі штрафи, що покриватимуть шкоду, нанесену дорозі.
Для цього повинні бути вирішені наступні задачі:
- вагові обмеження на дорогах потрібно привести у відповідність з несучою здатністю, під яку вони запроектовані: 7 тонн на вісь для доріг місцевого значення (4-5 категорії), та 11 тонн на вісь для доріг державного значення (1-3 категорії)
- необхідно скасувати платні “індульгенції” на знищення доріг, заборонивши перевезення подільних вантажів понад нормативи. Дозвіл на перевезення вантажів понад встановлені вагові обмеження може видаватися лише на унікальні неподільні вантажі, та за умови, що їх неможливо перевезти річкою, залізницею чи повітрям
- необхідно ввести подвійну відповідальність за порушення вагових норм: не лише перевізника, але й компанії, яка завантажує автомобіль. Саме останні мають “на озброєнні” засоби точного вагового контролю, та будучи при цьому замовниками перевезень прагнуть перекласти відповідальність за порушення норм на перевізника
- суттєво збільшити штрафні санкції за порушення вагових норм, забезпечивши відшкодування реальної шкоди дорозі. Передбачити конфіскацію транспортного засобу при повторному порушенні на протязі кварталу чи року
- необхідно внести зміни до законодавства, що дозволить фіксувати вагові параметри автомобіля автоматичними засобами “на ходу”, що значно підвищить ефективність роботи інспекторів. Адже вони зупинятимуть лише автомобілі, які з великою долею імовірності (90%) порушують вагові норми.
- система вагового контролю повинна бути повністю реформована за прикладом нової поліції. На перехідний період потрібно залучити громадськість та волонтерів для спільного патрулюванно доріг та запобігання корупції в існуючій системі
На сьогодні в Україні дорожні роботи фінансуються за рахунок акцизів з пального, яких збирається близько 35-40 мільярдів гривень щорічно. А за умови легалізації тіньового ринку імпорту нафтопродуктів, ця сума може сягати 50-60 млрд. грн. вже сьогодні.
Проте, реально на будівництво та ремонт доріг за останні 10 років доходило не більше 20%-30% від цієї суми. Це було пов’язано з неефективною та непрозорою системою розподілу та використання цих коштів з боку державних органів та Укравтодору.
Необхідно нарешті вирішити цю проблему та забезпечити достатнє та ритмічне фінансування дорожньої галузі, а також цільове використання коштів.
Також потрібно знайти додаткові джерела фінансування, для того, щоб відремонтувати наші дороги якомога швидше. Ними можуть стати детінізація ринку імпорту нафтопродуктів, плата з вантажівок вагою більше 12 тонн та/або подальше збільшення акцизів на пальне.
Планується створити спеціалізований Державний Дорожній фонд та Територіальні Дорожні фонди, до яких будуть надходити всі акцизи та штрафи, зібрані на дорогах, та використовуватись цільовим способом лише на дорожні роботи та супутню інфраструктуру.
Для цього необхідно ухвалити необхідне законодавство “Про Дорожній фонд”, а також внести відповідні зміни до Закону про бюджет. Наразі відповідні проекти напрацьовані Міністерством інфраструктури спільно з робочою групою народних депутатів України та експертів дорожнього ринку. Законопроекти пройшли обговорення та зареєстровані в РАДІ.
Дана реформа забезпечить об’єктивний контроль якості будівництва, ремонту та утримання доріг, що дозволить суттєво підняти ефективність використання коштів, викорінити корупцію, та забезпечити гарантійні терміни служби дорожнього покриття.
Кінцева мета полягає в тому, щоб замовник (держава) платив підряднику за виконані роботи лише після того, як незалежний аудитор перевірив їх якість, або підрядник забезпечить належні фінансові гарантії на період гарантійного терміну служби дороги.
Суть реформи полягає в тому, щоб забезпечити ефективний контроль якості виконання дорожніх робіт та послуг на всіх важливих етапах, від проектування, до будівництва та фінальної прийомки.
Реформування полягатиме у запровадженні різних механізмів контролю якості, котрі довели свою ефективність та використовуються у інших країнах:
- контроль якості всіх робіт за допомогою незалежних аудиторів
- збільшення гарантійного терміну на виконані роботи з 1 (зараз) до 5-10 років
- впровадження механізмів фінансових гарантій на виконані роботи
- запровадження громадського контролю, прозорості та відкритості даних
Реформа розпочнеться із запровадження незалежного контролю якості шляхом залучення незалежних міжнародних компаній та експертів до контролю якості всіх видів дорожніх робіт, що фінансуються за рахунок держави. Так, починаючи з 2016 року, жодний контракт не буде оплачений, якщо на акті виконаних робіт не буде підпису незалежного аудитора, котрий підтвердить, що роботи виконані якісно.
На сьогодні замовником послуг з контролю якості дорожніх робіт є Укравтодор. Проте всі такі послуги він закуповує у власних структурах: контроль виконують ДП “ДорЦентр” та інженери з контролю якості, які працюють у Службах автомобільних доріг.
У процесі реформи, всі ці структури буде ліквідовано, а контроль якості буде передано незалежним експертам на аутсорсинг. На початковому етапі (2016 рік) послуги незалежних експертів будуть фінансуватись за кошти, що надаються Світовим Банком у кредит, а в подальшому, після ліквідації ДорЦентру, такі послуги будуть замовлятись за рахунок держави.
В подальшому планується також створення «Асоціації інженерів у сфері автомобільних доріг», котра візьме на себе підготовку та сертифікацію українських незалежних аудиторів, а також незалежний технічний та експертний контроль. Це дозволить здешевити дані послуги за рахунок залучення українських незалежних інженерів-експертів.
Також буде посилено громадський контроль, шляхом забезпечення повної прозорості будівельних процесів, інформування громадськості та користувачів доріг про плани та виконання робіт, та допуск їх до контролю якості разом з незалежними інженерами-аудиторами.
Також буде підвищено відповідальність підрядника шляхом збільшення гарантійного терміну з 1 до 5-10 років та страхування ризиків його банкрутства. Альтернативно, можна використовувати довгострокові (5-10 років) контракти на будівництво та подальшу експлуатацію дороги.
Дана реформа дозволить розмежувати критичні повноваження, а саме: відокремити функцію “контролю та аудиту якості” від функцій “замовника” та “виконавця” робіт, що забезпечить незалежність та неупередженість при прийманні робіт.
Також з метою виконання Коаліційної Угоди та в контексті масштабної децентралізації в країні потрібно ліквідувати монопольне положення Укравтодору на ринку (в особі його дочірньої компанії ПАТ ДАК “Дороги України”), шляхом передачі доріг місцевого значення, відповідне фінансування та експлуатаційні потужності (Облавтодори) у власність місцевим органам влади.
Це значно підвищить ефективніть та гнучкість системи управління дорожнім господарством країни, дозволить громадянам реалізувати свої повноваження місцевого самоврядування, впливаючи на стратегію розвитку дорожньої мережі на місцях.
Демонополізація, роздержавлення та стимулювання конкуренції на ринку дорожніх робіт та послуг з метою підвищення прозорості та ефективності витрачання коштів
Основою метою реформи є перехід до конкурентних ринкових стосунків на ринку дорожніх послуг. Наразі в сфері управління Укравтодору знаходиться ПАТ ДАК “Дороги України”, що є фактично монополістом на ринку експлуатаційного утримання. Також до сфери управління Укравтодору входить ДП Укрдіпродор, що в монопольному режимі надає послуги з проектування дорожніх робіт, ДП ДорІнвест, котрий займається управлінням проектами, що реалізуються на кошти МФО тощо. Всі ці структури повинні бути приватизовані, а замовлення інжинірингових, проектувальних та послуг з утримання доріг відбуватись на ринковій конкурентній основі.
Відкритість та прозорість інформації дозволяє громадськості забезпечувати ефективний контроль за роботою державних органів влади та держпідприємств. Надзвичайно важливо, щоб громадяни контролювали кожну гривню, витрачену на дороги ти приймали участь у визначенні пріоритетів дорожнього будівництва та ремонтів.
В рамках імплементації закону про відкриті та публічні дані ми забезпечимо доступ громадськості до всієї інформації, як фінансової, та і технічної, що накопичується профільним департаментом Міністерства інфраструктури, Укравтодором та його дочірніми структурами.
Також буде забезпечено верифікацію інформації на достовірність та якість, візуалізація даних з метою спрощення аналізу та сприйняття великих масивів даних тощо.