Україна інфраструктурно готується до безвізового режиму з ЄС. Про це детально розповів Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час брифінгу, який відбувся 6 червня 2017 року.

«Інфраструктура єднає! Це – мотто Міністерства інфраструктури України у 2017 році. Дорогами, мостами, поштою ми єднаємо Україну. Літаками, потягами, зручним з’єднанням на кордонах ми інтегруємо Україну до Європи. 2017 рік – рік інфраструктурної інтеграції України: внутрішньої та європейської. Ці процеси мають бути паралельними і однаково успішними», - наголосив Володимир Омелян, - «11 червня 2017 року для громадян України запрацює безвізовий режим із країнами Шенгену. Українці зможуть їздити без віз до усіх держав-членів ЄС. Загалом українцям не потрібні будуть візи для поїздок у 30 країн. Хочу наголосити, що безвізовий режим - це великий здобуток Президента України та всієї української дипломатії».

За словами Володимира Омеляна, Міністерство робить все, щоб Європа стала не тільки ближче, а й доступніше: «Лоукости, пряме залізничне сполучення, розбудова прикордонної інфраструктури – подорожі до Європи мають стати звичною справою для українських громадян. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб гідно забезпечити попит на перевезення з країнами ЄС, який прогнозовано збільшиться з 11 червня».

Очільник Міністерства акцентував увагу на тому, що пряме залізничне пасажирське сполучення з ЄС буде розширено: «23 грудня 2016 року розпочав курсування поїзд ІНТЕРСІТІ+ сполученням Київ-Львів-Перемишль. Цей напрямок виявився дуже популярним серед українських пасажирів. Укрзалізниця опрацьовує можливість призначення курсування другої пари поїздів сполученням Київ-Львів-Перемишль «Нижнім» ходом (маршрутом через ст. Вінниця, Хмельницька та Тернопіль). Сумарне населення міст Вінниця, Хмельницький та Тернопіль (з агломераціями) перевищує 1 млн. людей. Це означає, що для 1 млн. українських громадян Європа стане доступнішою».

За словами Міністра, по ст. Вінниця та Хмельницький будуть забезпечені зручні пересадки на поїзди №233/234 Хмельницький-Лисичанськ (забезпечить зручну стиковку мешканцям Північного Донбасу, Харкова, Полтави на Перемишль), №69/70 Маріуполь-Львів (забезпечить зручну стиковку мешканцям Південного Донбасу, Дніпра, Запоріжжя, Черкас  на Перемишль), інші поїзди в напрямку Миколаєва, Херсона, Одеси, Кишиніва. Тобто, фактично, всі регіони України отримають зручну стиковку в напрямку Польщі, крім того, вдасться залучити пасажиропотік з Молдови.

Також, за словами  Володимира Омеляна, з 11 червня 2017 року заплановано запуск нового сполучення між Україною і Республікою Польща за маршрутом Ковель-Хелм (з можливістю подовження маршруту по українській території до Луцька та Львова). В даний час планується експлуатації однієї пари поїздів із подальшим збільшенням до 2-3 пар залежно від пасажиропотоку. На першому етапі проходження прикордонного та митного контролю заплановано по ст. Ягодин (Україна) та ст. Дорохуськ (Республіка Польща) з подальшою організацією проведення контрольних процедур під час руху поїзда. Також з 1 серпня 2017 року планується новий маршрут Львів-Краків.

«До кінця року пасажиропотік Украна-ЄС залізничним транспоротом – не менше 100 000 пасажирів на місяць. Перемишль та Хелм утворили хаби для подальшого сполучення з іншими містами Польщі та Європи», - заявив Міністр інфраструктури.

Володимир Омелян також анонсував проект «Потяг п’яти столиць»: «Мета проекту – об’єднання залізничним сполученням п’яти європейськиї столиць: Київ (Україна) - Мінськ (Білорусь) - Вільнюс (Литва) - Рига (Латвія) - Таллінн (Естонія). Перспективне подовження до Одеси – сполучення Балтійського і Чорного морів. Все сполучення колією 1520 мм – відсутність перестановки (не потрібно змінювати колеса потягу). Такий потяг сполучить Україну з трьома країнами Європейського Союзу».

Міністр інфраструктури України також висловив сподівання, що Бескидський тунель буде завершено цього року: «Бескидський тунель – великий інфраструктурний проект, спрямований на посилення прямого залізничного сполучення між Україною та Європою.Активне будівництво тунелю ведеться з листопада 2013 року. Щоденно на об’єкті задіяно 47 одиниць спеціалізованої техніки та 510 працівників. Завершити весь комплекс робіт планується в четвертому кварталі 2017 року. Ввести в експлуатацію тунель планується  у другому кварталі 2018 року. Після завершення будівництва пропускна здатність тунелю збільшиться більше, ніж вдвічі (47 до 100 пар поїздів на добу)».

Окрему увагу Володимир Омелян приділив розвитку доріг та дорожньої інфраструктури: «Ключове для нас: людина, яка перетинає кордон, не має відчувати різниці ані в якості доріг, ані в розбудові інфраструктури, ані в загальній культурі. Україна – це Європа. І це має бути відчутно з першого кроку, яку робить людина, ступаючи на українську територію».

Детальніше міністр інфраструктури зупинився на розбудові прикордонної інфраструктури на підходах до пунктів пропуску на українсько-польському кордоні: «Мета проекту: покращення стану автомобільних доріг для сприяння розвитку соціально-економічних зв'язків з країнами ЄС. Шляхи досягнення: капітальний ремонт на 6 ділянках автодоріг на під'їздах до КПП: “Устилуг”, “Рава-Руська”, “Краковець”, “Нижанковичі-Мальховіце”, “Сміляниця” за моделлю «Проектування - будівництво». Строк реалізації проекту: 2017 – 2020 роки. Загальна вартість проекту: 68 млн EUR (кошти кредиту Уряду Республіки Польща, що надаються Україні на умовах пов'язаної допомоги). Очікувані результати:покращення транспортного сполучення на українсько-польському державному кордоні; покращення транспортно-експлуатаційного стану близько 144 км під'їзних автомобільних доріг; покращення безпеки руху».

Що стосується розбудови прикордонної інфраструктури на підходах до пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні, Володимир Омелян наголосив: «Мета проекту: покращення стану автомобільних доріг для сприяння розвитку соціально-економічних зв'язків з країнами ЄС. Шляхи досягнення: капітальний ремонт на 6 ділянках автодоріг на під'їздах до КПП: “Ужгород”, “Лужанка”, “Вилок”, “Дякове”, “Велика Паладь” та будівництва об’їзної дороги м. Берегове та с. Астей до КПП “Лужанка”. Строк реалізації проекту: 2017 – 2020 роки. Загальна вартість проекту: 50 млн. EUR (кошти кредиту Уряду Угорщини, що надаються Україні на умовах пов'язаної допомоги).

За словами очільника Міністерства, великі сподівання покладаються на Go Highway – новий стратегічний коридор, в рамках транс’європейської системи між Балтійським і Чорним морями, між Гданськом і Одесою. Укравтодор розробляє проект GO Highway, який з’єднає Одесу і Гданськ автобаном. Українська частина коридору пройде за маршрутом Одеса-Умань-Львів-Краковець. Ця дорога об’єднає порти Чорного моря з портами Балтійського моря. Для створення швидкісної магістралі не будуватиметься нова дорога – буде ремонтуватися існуюча.

«Нам необхідно цей коридор зробити дуже швидко, оскільки без з’єднання портів Чорного моря із Західною Європою розвивати економіку України буде складно. Ми починаємо розробляти цей проект вже в цьому році. Спочатку планується зробити середній ремонт ділянки траси М-12 між Львовом та Уманню. Роботи почнуться в поточному році, а завершаться – у наступному. Що стосується польської частини маршруту GO Highway, то вона вже готова. Завдяки реалізації проекту час на подолання відстані від Одеси до Гданську зменшиться з 23 годин до 15 годин», - наголосив Володимир Омелян.

Міністр інфраструктури також розповів, що Україна, Румунія, Болгарія та Греція можуть побудувати спільну міжнародну трасу: «Проект може бути реалізованим вже протягом п’яти років. Українська сторона буде організовувати міждержавні зустрічі в рамках проекту і сподівається, що будівництво магістралі буде неодмінно реалізовано».

Окремо Володимир Омелян зупинився на питаннях авіації: «Безвізовий режим відкриває нові можливості для українців подорожувати до країн ЄС. Але перепоною цьому є висока вартість авіаквитків. Населення України понад 42 млн людей,  при цьому, не зважаючи на рекордний ріст пасажирських авіаперевезень (приблизно +30%), всі аеропорти України обслужили лише близько 13 млн пасажирів у 2016. Україна повинна збільшити обсяги авіаперевезень шляхом лібералізації та створення сприятливих умов для залучення нових, а також стимулювання існуючих авіаперевізників на відкриття нових рейсів або збільшення кількості існуючих рейсів. За даними ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) у 2016 році на частку бюджетних перевізників довелося приблизно 28% загального обсягу світових регулярних пасажирських перевезень. Кількість перевезених в 2016 році перетнуло рубіж в 1 млрд людей.  Це означає, що майже 30% пасажирів у світі перевозяться авіакомпаніями-лоукостами. Частка бюджетних перевізників в Європі склала 32% від загальної кількості перевезених пасажирів. В Україні кількість бюджетних перевізників зростає. Ми повинні підтримати не лише прихід нових перевізників, а створити справжню ринкову конкуренцію, яка призведе до зменшення вартості авіаційних перевезень».

За словами Міністра, з цією метою Міністерством як перший крок і пілотний проект розроблено Зміни до Наказу щодо аеропортових зборів в ДП «МА «Бориспіль» і зменшено вартість пасажирського збору з 17 дол до 13 дол, які будуть дійсними для ВСІХ без виключення перевізників. Відповідно до Наказу керівництво аеропортів повинно розробити програму стимулювання авіаперевезень, згідно якої стимулюються відкриття нових рейсів до аеропортів країн, в тому числі країн ЄС, що забезпечить розширення географії польотів. Ці програми повинні бути прозорими і однаковими для всіх без виключення перевізників. В подальшому всі аеропорти України повинні розробити для себе програму розвитку та програму стимулювання АК, та працювати над розвитком авіасполучень між Україною та країнами ЄС. Велику роль відіграє і лібералізація повітряного сполучення між країнами ЄС та Україною. Зараз в Україні діє режим відкритого неба із 9 країнами – членами ЄС, проте до підписання Угоди про САП їх кількость повинна зрости мінімум вдвічі.

Великим інфраструктурним проектом в авіації, за словами Міністра, цьогоріч буде модернізація аеронавігаційної системи України. Загальна вартість проекту: 117,55 млн. євро (ЄБРР: 41,18 млн. євро, ЄІБ: 41,18 млн. євро, власні кошти: 35,19 млн. євро).

«Реалізація проекту модернізації аеронавігаційної системи України надасть змогу замінити фізично і морально застаріле та невідповідне обладнання на сучасні технології для зростання якості аеронавігаційного обслуговування в Україні, принесе ряд економічних переваг, дозволить досягти відповідності завданням, встановленим для України щодо реалізації Плану впровадження Єдиного європейського неба в Україні.Таким чином, впроваджуємо європейські стандарти в Україні та розвиваємо доступне авіаційне сполучення», - наголосив Володимир Омелян.

Також очільник Міністерства наголосив на тому, що Україна поступово відновлює пасажирське сполучення річкою та морем з країнами ЄС.

«Наостанок хотів би наголосити: Україна була, є і буде невід’ємною частиною Європи. Ми працюємо над тим, щоб нас споріднювали не тільки спільна історія, культура і кордон, а й спільне майбутнє. Всі дороги ведуть в Європу. І вся Європа дивиться на нас. Ми маємо щодня ставати краще. Не заради когось – заради нашої країни, заради нас самих. У нас багато сили і волі не тільки для того, щоб прокласти шлях до Європи – ми це зробимо неодмінно. Але ми маємо здивувати. Європа має подивитися в бік України і сказати: «З поверненням! Я так довго на тебе чекала!» Ми все для цього зробимо. Ми можемо!», - додав Володимир Омелян.

Довідково:

Укрзалізниця опрацьовує інші напрямки прямого пасажирського залізничного сполучення з країнами Європейського Союзу:

Залізничне сполучення України та Угорщини забезпечується курсуванням безпересадкових міжнародних вагонів сполученням Київ-Будапешт та Львів-Будапешт у складі поїздів № 81/33-34/82.

З метою впровадження пасажирського сполучення Мукачево-Чоп-Будапешт (Угорщина) Укрзалізниця опрацювала технічну можливість та різні варіанти реалізації проекту впровадження даного пасажирського сполучення (колією 1520 мм; колією 1435 мм; із курсуванням пасажирських поїздів із використанням системи автоматичного переходу рухомого складу стиків колій 1435/1520 мм.). Наразі триває робота із залучення інвестиційних коштів та міжнародних грантів для реалізації даного проекту.