Для людей
з вадами зору

    Бізнесу    Фінансовий моніторинг
Версiя для друку


Фінансовий моніторинг

З метою дотримання вимог частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб’єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Міністерство інфраструктури в разі припинення діяльності зобов’язані повідомляти Міністерство інфраструктури та Державну службу фінансового моніторингу України для вжиття відповідних заходів.

 

Інформація для суб’єктів первинного фінансового моніторингу:

 
рекомендації щодо ризиків, пов'язаних із фінансуванням сепаратистських та терористичних заходів на території України
 
У зв'язку із складною ситуацією в східних регіонах України, наслідком якої є захоплення заручників, цивільних та військових об'єктів, загострення суспільно-політичної обстановки та людські жертви, актуальним є питання позбавлення осіб, пов'язаних із терористичною та сепаратистською діяльністю, джерел фінансування.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі - Закон) суб'єкт первинного фінансового моніторингу (далі - суб'єкт) повинен:
  • виявляти фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та в день їх виявлення або спроби їх проведення інформувати про це Держфінмоніторинг України та визначені законом правоохоронні органи, зокрема Службу безпеки України;
  • здійснювати класифікацію своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом України та органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, під час проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій.
Враховуючи викладене, суб'єкт, під час встановлення ділових відносин, визначає за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг, рівень ризику клієнта.
Високий рівень ризику присвоюється клієнтам, які включені до Переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, що формується Держфінмоніторингом України, та клієнтам, стосовно яких у суб'єкта виникають підозри, що вони здійснюють або причетні до фінансування тероризму.
Особливу увагу, зокрема, слід приділяти до клієнтів:
  •  неприбуткових або благодійних організацій (крім благодійних організацій, що діють під егідою міжнародних організацій);
  • публічних діячів або пов'язаних з ними осіб, у тому числі і тих, що мають широкі владні повноваження в Україні;
  • резидентів країни, що підтримують терористичну діяльність;
  • керівників чи засновників громадської чи релігійної організації,
  • благодійного фонду, іноземної некомерційної неурядової організації, її філіалу чи представництва, які діють на території України;
  • діяльність яких пов'язана з інтенсивним оборотом готівкових коштів; 
  • які проводять операції з грошовими коштами або іншим майном виключно через представника, що діє за довіреністю;
  • які здійснюють розрахунки за операціями з використанням інтернет-технологій, електронних платіжних систем, систем грошових переказів чи інших альтернативних систем віддаленого доступу, які унеможливлюють проведення в повній мірі ідентифікації відправника/одержувача коштів);
  • які не надають суб'єкту додаткових відомостей, передбачених відповідними внутрішніми документами суб'єкта;
  • щодо яких існують сумніви у достовірності поданих ними документів або раніше наданих ідентифікаційних даних.

У відношенні таких осіб суб'єкт відповідно до статті 9 Закону:

  •  здійснює поглиблену ідентифікацію клієнта та перевіряє особу клієнта, включаючи його власників;
  • збирає інформацію з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним;
  • встановлює суть, характер та мету ділових відносин та у разі виникнення підозр здійснює посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом.

 У зв'язку із викладеним, вбачаємо за необхідне суб'єктам використовувати наступні критерії, зокрема щодо платежів від (до) клієнта:

  •  платіж надходить у банки України з країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність;
  • платіж надходить з використанням платіжних систем країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність;
  • платіж у валюті країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність;
  • платіж проводиться неприбутковими організаціями радикального або іншого спрямування;
  • платіж, що проводиться фізичними особами - громадянами країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність;
  • платіж, що проводиться юридичними особами, які зареєстровані на території країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність, а також у яких громадяни країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність, є засновниками (учасниками) або входять до складу органів управління.
З метою встановлення країн, що підтримують міжнародну терористичну діяльність, суб'єкти можуть використовувати будь-які офіційні засоби інформації (включаючи інтернет-сторінки) Кабінету Міністрів України, Національного банку України, інших державних органів, а також міжнародних та міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
Враховуючи зазначене, після проведення операцій з подібними ознаками суб'єкт забезпечує їх аналіз та приймає рішення щодо направлення інформації про них відповідно до статті 6 Закону до Держфінмоніторингу України та Служби безпеки України.
Під час аналізу фінансових операцій на наявність підозр що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму суб'єктам необхідно мати чітке розуміння того, що фінансування тероризму може здійснюватись, зокрема, як терористичними організаціями, які вдають із себе законних юридичних осіб, так і шляхом використання законних юридичних осіб, як каналів для фінансування тероризму.
Таким чином, з метою зменшення ризиків суб'єктів бути використаними злочинцями з метою фінансування тероризму рекомендуємо суб'єктам використовувати право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу, у тому числі у відношенні яких виникли підозри, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та повідомляти про це Держфінмоніторинг України протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови (стаття 10 Закону).
Також, з метою зменшення ризиків фінансування сепаратистських та терористичних заходів на території України, Держфінмоніторинг України рекомендує суб'єктам зупиняти, відповідно до статті 17 Закону, фінансові операції, які проводяться особами, що зазначені у списку українських фізичних осіб та фізичних осіб країн, що підтримують міжнародну терористичну діяльність, в частині застосування до них економічних санкцій, та повідомляти про це Держфінмоніторинг України.

Ознайомитись із переліком осіб, до яких застосовані санкції Радою Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки (в.т.ч. ОРАС), можна за посиланнями на веб-ресурси:

 
уточнення Держфінмоніторингу України для суб'єктів первинного фінансового моніторингу щодо ризиків, пов'язаних із фінансуванням сепаратистських та терористичних заходів на території України
 
З метою однозначного трактування Рекомендацій Держфінмоніторингу України щодо ризиків, пов'язаних із фінансуванням сепаратистських та терористичних заходів на території України, розміщених 21.07.2014 на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України  в частині застосування статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі - Закон) зазначаємо.
Приймаючи до уваги той факт, що Сполучені Штати Америки та Рада Європейського Союзу запровадили індивідуальні (обмеження на проведення фінансових операцій) та секторальні (обмеження фінансування на ринку капіталів) санкції щодо певного переліку фізичних осіб Російської Федерації та України, юридичних осіб Російської Федерації та юридичних осіб України, розташованих на тимчасово окупованій території, у зв'язку з діями цих осіб, що підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, Держфінмоніторинг України з метою зменшення ризиків фінансування сепаратистських та терористичних заходів на території України, рекомендує суб'єктам первинного фінансового моніторингу зупиняти, відповідно до статті 17 Закону, фінансові операції, які проводяться особами, що зазначені у списках індивідуальних санкцій, та повідомляти про це Держфінмоніторинг України.

Ознайомитись із переліком осіб, до яких застосовані санкції Радою Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки (в.т.ч. ОРАС), можна за посиланнями на веб-ресурси:

 
щодо реалізації вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо арешту активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, та визначення порядку доступу до таких активів»       
 
Відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй, Україна, як член ООН, повинна забезпечувати виконання резолюцій Ради Безпеки ООН (стаття 25 Статуту ООН). Країни повинні мати ефективні закони та процедури щодо замороження терористичних коштів або інших активів по санкціям, що визначені Комітетом ООН.
Україна, як член ООН, повинна забезпечити виконання резолюції Ради Безпеки ООН щодо замороження активів терористів «Аль-Каіди», «Талібану» та інших терористичних організацій. При цьому, таке замороження має здійснюватися негайно на невизначений строк, тобто поки особа не буде виключена із списку ООН та на підставі тільки резолюції Ради Безпеки.
Крім того, шоста Рекомендація FATF визначає, що країни повинні запровадити режим цільових фінансових санкцій з метою забезпечення виконання Резолюцій Ради Безпеки ООН щодо запобігання та протидії тероризму та фінансуванню тероризму. Резолюції встановлюють вимоги до країн негайно заморожувати кошти або інші активи та забезпечити, щоб ні кошти, ні активи не надавалися, прямо або опосередковано, на користь будь-якій фізичній або юридичній особі визначеній Радою Безпеки ООН відповідно до Розділу VII Статуту ООН такою, що може бути пов’язана з фінансуванням тероризму або відносно яких застосовано міжнародні санкції.
У зв’язку з цим, 21 квітня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо арешту активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, та визначення порядку доступу до таких активів» (далі – Закон), який набрав чинності 19 травня 2011 року.
Зазначений Закон є інструментарієм виконання міжнародних зобов’язань України щодо вдосконалення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, зокрема в частині можливості накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
Законом внесено комплексні зміни до Законів України «Про боротьбу з тероризмом», «Про Службу безпеки України», та Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), якими запроваджено процедуру арешту активів в адміністративному порядку, тобто іншу, ніж та, яка визначена Кримінально-процесуальним кодексом України.
Законодавчою новелою стало визначення терміну «активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН». Закон України «Про боротьбу з тероризмом» під такими активами розуміє кошти, майно, майнові і немайнові права, що повністю або частково, прямо чи опосередковано належать або перебувають під контролем осіб, що пов’язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та активи, які отримані або походять від таких коштів, майна, майнових і немайнових прав, а також інші активи зазначених осіб.
Законом передбачено, що накладення арешту на такі активи та зняття арешту з них здійснюється рішенням суду за ініціативи Служби безпеки України.
У свою чергу, КАСУ доповнено новою статтею 1834, яка визначає особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту та надання доступу до них.
Відповідно до нових положень КАСУ провадження у згаданих справах здійснюється на підставі адміністративного позову Голови Служби безпеки України або його заступника. Адміністративний позов подається до суду першої інстанції за підсудністю, встановленою КАСУ.
Закон передбачає, що постанова по суті заявлених вимог приймається судом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження позову, розглянутого у закритому судовому засіданні за участю тільки заявника.   При цьому, власник активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, на які накладається чи з яких знімається арешт або до яких надається доступ, не повідомляється про розгляд справи судом.
У постанові суду зазначаються:
  • дата прийняття постанови; 
  • найменування суду, прізвище та ініціали судді;
  • мотиви та висновок суду по суті виявлених вимог з посиланням на закон; порядок вчинення дій, передбачених постановою.
Ухвалу про відмову в прийнятті позову може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційний суд протягом трьох днів з дня надходження апеляційної скарги перевіряє законність ухвали суду першої інстанції та приймає рішення по суті.
Судові рішення цієї категорії справ, що набрали законної сили є остаточними та підлягають негайному виконанню.   
Водночас, Закон України «Про боротьбу з тероризмом» доповнено новою статтею 111, яка регламентує зупинення фінансових операцій з активами, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі Резолюцій Ради Безпеки ООН, та арешт таких активів.
Так, фінансова операція, учасником або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, що пов’язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, зупиняється відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
 

Нормативно-правові документи, інші документи

Публічна заява Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної боротьби з відмиванням коштів та фінансуваннятероризму(MONEYVAL) згідно з 3-м кроком щодо виконання Посилених процедур відповідності MONEYVAL по відношенню до Боснії і Герцеговини;

Наказ Міністерства інфраструктури  України від 26.11.2012  №707 "Про затвердження Положення про застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації іжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму"

Наказ Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 №708 "Про затвердження Положення про Комісію Міністерства інфраструктури України з питань застосування санкцій за порушення  вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"; 

Наказ Міністерства інфраструктури України від 03.08.2012 №156-Ґ "Про уповноваження посадових осіб Відділу внутрішніх розслідувань та запобігання корупційним та економічним правопорушенням складати протоколи про адміністративні правопорушення";

Наказ Міністерства інфраструктури України від  01.04.2013 №199 "Про затвердження Положення про здійснення  фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює  Міністерство інфраструктури України";

Наказ Міністерства інфраструктури України від 20.01.2014  №32 "Про затвердження Плану заходів щодо запобігання і протидії корупційним та економічним правопорушенням у системі Міністерства інфраструктури України на 2014 рік";

Наказ Міністерства інфраструктури України від 08.04.2014 №173 "Про затвердження Плану проведення перевірок Мінінфраструктури України суб’єктів первинного фінансового моніторингу на ІІ квартал 2014 року."