Проект

 

Закон України

 

Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. Статтю 16 Закону України “Про транспорт” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 51, ст. 446; 2010 р., № 30, ст. 394; 2014 р., № 8, ст. 88) після частини сьомої доповнити новою частиною восьмою такого змісту:

“Перевезення небезпечних вантажів на території України здійснюється відповідно до міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів, Закону України “Про перевезення небезпечних вантажів” та інших нормативно-правових актів України щодо забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів”.

 

2. У Законі України “Про перевезення небезпечних вантажів” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 28, ст. 222; 2009 р., № 10 - 11, ст. 137; 2010 р., № 30, ст. 394; 2013 р., № 48, ст. 682; 2014 р., № 8, ст. 88; 2016 р., № 4, ст. 44):

1) у статті 1:

абзаци другий, п’ятий та дев’ятий викласти в такій редакції:

“небезпечний вантаж — речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами України у сфері перевезення небезпечних вантажів або за результатами випробувань в установленому законодавством порядку залежно від виду і ступеня небезпеки для довкілля або людини віднесено до одного з класів небезпечних речовин”;

“суб’єкт перевезення небезпечних вантажів — підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять, одержують небезпечні вантажі або здійснюють інші операції, пов’язані з перевезенням небезпечних вантажів (відправники, перевізники, одержувачі, інші учасники перевезення небезпечних вантажів)”;

“перевезення небезпечних вантажів — діяльність, пов’язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, паковань, тари, транспортних засобів, цистерн, контейнерів та екіпажу, відправленням, перевезенням, одержанням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення”;

доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

“вантажі підвищеної небезпеки — небезпечні вантажі, що можуть бути використані не за призначенням, зокрема в терористичних цілях, та призвести до масової загибелі людей або значних руйнувань”;

“інші учасники перевезення небезпечних вантажів — підприємство, установа, організація або фізична особа, які заповнюють небезпечними вантажами тару, готують паковання до перевезення, здійснюють вантажні операції з небезпечними вантажами, класифікацію, маркування небезпечних вантажів, транспортних засобів, контейнерів та цистерн з такими вантажами, оформлення перевізних документів, короткострокове зберігання небезпечних вантажів на всіх етапах переміщення або виконують інші операції з такими вантажами, а також підприємство, установа, організація або фізична особа, на ім’я якої зареєстровано контейнер або цистерну, або які є власниками транспортних засобів, контейнерів та цистерн, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів”;

“уповноважений (консультант, радник) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів — особа, яка має чинне свідоцтво (сертифікат) про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів та призначається на підприємстві, в установі, організації або фізичною особою - підприємцем, які здійснюють вантажні операції з небезпечними вантажами, пакування, відправлення, перевезення або одержання небезпечних вантажів, оформлення перевізних документів, короткострокове зберігання небезпечних вантажів на всіх етапах переміщення або виконують інші операції з такими вантажами”;

2) статтю 2 викласти в такій редакції:

“Стаття 2. Законодавство з питань перевезення небезпечних вантажів

Законодавство з питань перевезення небезпечних вантажів складається з цього Закону, інших законів України, чинних міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів, а також інших нормативно-правових актів”;

3) абзац четвертий частини першої статті 4 викласти в такій редакції:

“установлення прав, обов’язків і відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів та уповноважених (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів”;

4) статтю 6 викласти в такій редакції:

“Стаття 6. Сертифікація у сфері перевезення небезпечних вантажів

Сертифікація здійснюється відповідно до законодавства України”;

5) статтю 7 викласти в такій редакції:

“Стаття 7. Права та обов'язки відправника у сфері перевезення небезпечних вантажів

Відправник небезпечних вантажів має право на:

одержання у встановленому порядку достовірної інформації про продукцію або відходи,  які належать до небезпечних вантажів і подаються ними до перевезення;

проведення передбаченої законодавством перевірки контейнера, цистерни, транспортного засобу та їх обладнання, що подаються до перевезення, та документів на них і членів екіпажу транспортного засобу, а також документів на вантаж, якщо такі документи  готуються іншими учасниками перевезення небезпечних вантажів;

передачу небезпечного вантажу перевізнику для перевезення його відповідно до встановленого порядку;

перевезення небезпечного вантажу, поданого для перевезення, у визначений договором (нормативним актом) строк;

відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження небезпечного вантажу або безпідставної відмови перевізника від прийняття небезпечного вантажу до перевезення.

Відправник небезпечних вантажів зобов'язаний:

здійснювати заходи щодо фізичного захисту, охорони і безпеки небезпечних вантажів до передачі їх перевізнику;

надавати перевізнику необхідні документи з достовірною інформацією про небезпечний вантаж;

забезпечувати підготовку вантажу до відправлення, подавати перевізнику небезпечний вантаж у відповідному пакуванні (тарі, крупногабаритній тарі, контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів), контейнері, цистерні та засобі пакування;

забезпечувати у певних випадках фізичний захист, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення;

забезпечувати проведення спеціального навчання осіб, які займаються відправленням небезпечних вантажів, та ведення обліку курсів спеціального навчання, що пройшли такі особи;

забезпечувати здійснення операцій, пов'язаних з відправленням небезпечних вантажів особами, які пройшли спеціальне навчання, або здійснення таких операцій іншими особами під безпосереднім контролем осіб, які пройшли відповідне навчання;

забезпечувати проведення навчання з питань охорони праці та цивільного захисту осіб, які займаються відправленням небезпечних вантажів,та їх медичного огляду;

подавати необхідну інформацію про відправлення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення небезпечних вантажів, а також інформацію про аварії, нещасні випадки або порушення під час відправлення небезпечних вантажів органам, зазначеним у статті 13 цього Закону;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів;

призначити уповноваженого (-их) (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів.”;

6) частину другу статті 8 викласти в такій редакції:

“Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний:

приймати небезпечні вантажі до перевезення, якщо вантаж і документи на нього відповідають встановленим вимогам;

забезпечувати розміщення та кріплення небезпечного вантажу на транспортному засобі відповідно до вимог законодавства;

забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому законодавством порядку визначеними транспортними засобами, а у разі перевезення небезпечних вантажів у цистернах – транспортними засобами, що пройшли своєчасну перевірку відповідно до вимог законодавства;

у разі дорожнього перевезення забезпечити своєчасну перевірку цистерн, установлених на колісних транспортних засобах, огляд спеціалізованих транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів та у встановлених законодавством випадках отримання свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, погодження та дотримання маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів; забезпечити членів екіпажу інструкціями, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу;

перевозити у встановлений строк небезпечний вантаж та передавати його одержувачу;

забезпечувати належне зберігання небезпечного вантажу;

у відповідних випадках здійснювати заходи фізичного захисту і охороняти небезпечний вантаж;

забезпечувати проведення спеціального навчання осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, та не допускати їх до операцій, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів, без проходження спеціального навчання, та ведення обліку курсів спеціального навчання, які пройшли такі особи, а в разі дорожнього перевезення забезпечувати одержання водіями свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів установленого зразка після навчання та складання відповідних іспитів;

забезпечувати проведення навчання з питань охорони праці та цивільного захисту осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, та їх медичного огляду;

надавати необхідну інформацію про перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення небезпечних вантажів, а також інформацію про аварії, нещасні випадки або порушення під час перевезення небезпечних вантажів органам, зазначеним у статті 13 цього Закону;

здійснювати в установленому порядку обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів;

призначити уповноваженого (-их) (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів.”;

7) частину другу статті 9 викласти в такій редакції:

“Одержувач небезпечних вантажів зобов'язаний:

своєчасно прийняти небезпечний вантаж, що надійшов на його адресу, та документи на нього;

здійснювати заходи щодо збереження та забезпечення безпеки небезпечних вантажів;

забезпечувати проведення спеціального навчання осіб, які займаються прийманням небезпечних вантажів, та ведення обліку курсів спеціального навчання, які пройшли такі особи;

забезпечувати здійснення операцій, пов'язаних з прийманням небезпечних вантажів особами, які пройшли спеціальне навчання, або здійснення таких операцій іншими особами під безпосереднім контролем осіб, які пройшли відповідне навчання;

забезпечувати проведення навчання з питань охорони праці та цивільного захисту осіб, які займаються прийманням небезпечних вантажів, та їх медичного огляду;

надавати необхідну інформацію про одержання небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення небезпечних вантажів, а також інформацію про аварії, нещасні випадки або порушення під час одержання небезпечних вантажів органам, зазначеним у статті 13 цього Закону;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок несвоєчасного прийняття небезпечних вантажів і порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів;

призначити уповноваженого (-их) (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів.”;

8) розділ ІІ доповнити статтями 9¹ і 9² такого змісту:

“Стаття 9¹. Права та обов’язки інших учасників перевезення небезпечних вантажів

Інші учасники перевезення небезпечних вантажів мають право:

на одержання в установленому законодавством порядку достовірної інформації про небезпечні вантажі та на транспортний засіб, контейнер, цистерну, що використовуються для перевезення небезпечного вантажу;

на проведення передбаченої законодавством перевірки небезпечного вантажу та документів до нього;

не виконувати свої обов’язки до отримання всіх необхідних документів щодо властивостей небезпечного вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для здійснення класифікації, маркування небезпечних вантажів, транспортних засобів, контейнерів та цистерн з такими вантажами, оформлення перевізних документів.

Інші учасники перевезення небезпечних вантажів зобов’язані:

забезпечувати проведення спеціального навчання осіб, які здійснюють операції, пов’язані з перевезенням небезпечних вантажів, та ведення обліку курсів спеціального навчання, які пройшли такі особи;

забезпечувати здійснення операцій, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів, особами, які пройшли спеціальне навчання, або здійснення таких операцій іншими особами під безпосереднім контролем осіб, які пройшли відповідне навчання;

забезпечувати проведення навчання з питань охорони праці та цивільного захисту осіб, які здійснюють операції, пов’язані з перевезенням небезпечних вантажів, та їх медичного огляду;

надавати в установленому порядку інформацію про діяльність, пов’язану з перевезенням небезпечних вантажів, відправникам, перевізникам, одержувачам, а також інформацію про аварії, нещасні випадки або порушення під час перевезення небезпечних вантажів органам, зазначеним у статті 13 цього Закону;

призначити уповноваженого (-их) (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів.

Інші учасники перевезення небезпечних вантажів зобов’язані проводити операції, пов’язані з перевезенням небезпечних вантажів, з дотриманням вимог щодо:

належного стану паковання, контейнера, цистерни, транспортного засобу та герметичності цистерн для перевезення небезпечних вантажів, відповідності їх конструкції, обладнання, випробувань та маркувань;

умов пакування та умов сумісного пакування;

відповідності нанесених на паковання, контейнери, цистерни, транспортні засоби знаків небезпеки, попереджувальних знаків властивостям небезпечних вантажів, що перевозяться;

умов наповнення транспортних засобів, цистерн і контейнерів навалочними та наливними вантажами, розміщення небезпечних вантажів у суміжних відсіках цистерн та очищення зовнішніх поверхонь транспортних засобів, цистерн і контейнерів після їх наповнення;

недопущення завантаження контейнера, цистерни, транспортного засобу несумісними небезпечними вантажами, а також відокремлення продуктів харчування, інших предметів споживання та кормів для тварин від небезпечних вантажів;

недопущення проведення вантажних операцій з небезпечними вантажами у разі пошкодження паковань, контейнера, цистерни, транспортного засобу, які можуть становити небезпеку під час здійснення вантажних операцій;

забезпечення виконання заходів з очищення та знезараження транспортних засобів, цистерн або контейнерів і зняття з них марковання після повного розвантаження;

оформлення перевізних документів.

Стаття 9². Обов’язки уповноваженого (консультанта, радника) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів

Уповноважений (консультант, радник) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів відповідно до видів діяльності підприємства, установи, організації, фізичної особи — підприємця зобов’язаний:

здійснювати нагляд за дотриманням вимог щодо перевезення небезпечних вантажів;

надавати консультації посадовим (службовим) особам та працівникам підприємства, установи, організації щодо перевезення небезпечних вантажів;

надавати інформацію про діяльність підприємства, установи, організації, фізичної особи — підприємця, пов’язану з перевезенням небезпечних вантажів, про аварії, нещасні випадки або порушення під час перевезення небезпечних вантажів органам, зазначеним у статті 13 цього Закону;

виконувати інші обов’язки, передбачені міжнародними договорами України у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Уповноваженим (консультантом, радником) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів може бути посадова (службова) особа або працівник підприємства, установи, організації з іншими обов’язками на підприємстві, в установі, організації, або особа, яка не є працівником підприємства, установи, організації, за умови виконання зазначених у цій статті обов’язків.

Уповноважений (консультант, радник) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів повинен мати чинне свідоцтво (сертифікат) про проходження спеціального навчання з питань перевезення небезпечних вантажів.

Інформація про видані свідоцтва про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів вноситься компетентним органом з перевезення небезпечних вантажів до електронної бази даних про осіб, які пройшли спеціальне навчання. Внесення інформації до електронної бази даних про осіб, що пройшли спеціальне навчання, здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, у сфері перевезення небезпечних вантажів.”;

9) абзац четвертий статті 11 викласти в такій редакції:

“встановлення порядку спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів та уповноважених (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів”;

10) частину першу статті 13 після слів “зазначені у статтях” доповнити цифрами “14¹”;

11) статті 14 і 14¹ викласти в такій редакції:

“Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, у сфері перевезення небезпечних вантажів

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, у сфері перевезення небезпечних вантажів (компетентного органу України з перевезення небезпечних вантажів) належить:

нормативно-правове регулювання з питань перевезення небезпечних вантажів, а також погодження нормативів і правил екологічної та радіаційної безпеки, захисту здоров’я людей та санітарно-епідемічного благополуччя населення під час перевезення небезпечних вантажів;

затвердження класифікації та ідентифікації небезпечних вантажів, паковань, тари (виду і типу) та їх випробовувань і допущення до перевезення небезпечних вантажів в них, типу транспортних засобів, контейнерів та цистерн, визначення тимчасових відступів відповідно до міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів;

організація проведення перевірки цистерн;

організація проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів та уповноважених (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів;

визначення та координація діяльності центрів спеціального навчання та органів, уповноважених проводити перевірку знань працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів та уповноважених (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, а також уповноваження суб’єктів господарювання на проведення перевірки цистерн, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів;

забезпечення ведення електронної бази даних про осіб, які пройшли спеціальне навчання з питань перевезення небезпечних вантажів;

прийняття в установленому законодавством порядку рішень про умови перевезення небезпечних вантажів відповідним видом транспорту (крім дорожнього перевезення небезпечних вантажів, умови здійснення якого погоджуються з уповноваженими органами Національної поліції), якщо такі умови не передбачені відповідними нормативно-правовими актами;

інформування через Міністерство закордонних справ України Комітету експертів ООН з перевезення небезпечних вантажів про результати класифікації небезпечних вантажів в Україні, які раніше не були визнані небезпечними, та про зміни у класифікації небезпечних вантажів;

забезпечення додержання вимог міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів щодо безпечного перевезення небезпечних вантажів суб’єктами перевезення небезпечних вантажів;

здійснення міжнародного співробітництва у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Стаття 14¹. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, у сфері перевезення небезпечних вантажів

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, у сфері перевезення небезпечних вантажів належить:

державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства та міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів на автомобільному, залізничному, морському та річковому транспорті;

контроль і нагляд за організацією безпечного перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом;

проведення технічного розслідування та аналізу причин аварій під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, ведення обліку таких аварій, розроблення профілактичних заходів щодо запобігання їх виникненню та контроль за проведенням таких заходів;

контроль за наявністю договорів обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом;

узагальнення практики застосування законодавства у сфері перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом з питань, що належать до його компетенції, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств у зазначеній сфері та в установленому порядку подання їх керівникові центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту”;

12) статтю 16 викласти в такій редакції:

«Стаття 16. Компетенція Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів

До компетенції Міністерства внутрішніх справ України у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів належить:

участь у розробленні нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів;

участь у здійсненні контролю за забезпеченням організації підготовки водіїв транспортних засобів та уповноважених (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів;

приймання іспитів та видача відповідних свідоцтв установленого зразка з питань безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

До компетенції Національної поліції у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів належить:

контроль за безпекою дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, додержанням законодавства у зазначеній сфері;

оформлення і видача в установленому порядку погоджень маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів»;

13) абзац другий статті 17 викласти в такій редакції:

“виконання загальнодержавних програм забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів, розроблення та виконання місцевих програм забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів”;

14) у статті 18:

третє речення частини першої виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

“Перелік вантажів підвищеної небезпеки визначається згідно з міжнародними договорами України у сфері перевезення небезпечних вантажів”;

15) статтю 19 викласти в такій редакції:

“Стаття 19. Вимоги до транспортних засобів, якими перевозяться небезпечні вантажі

Транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам законодавства, міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів, правил перевезення небезпечних вантажів, безпеки, охорони праці та екології, а також в установлених законодавством випадках пройти перевірку, мати відповідне марковання, додаткове обладнання і свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів”;

16) частину першу статті 26 викласти в такій редакції:

“Міжнародні перевезення небезпечних вантажів здійснюються відповідно до цього Закону та міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів”.

 

3. У Законі України “Про автомобільний транспорт” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273 із наступними змінами):

1) абзац сорок другій статті 1 виключити;

2) частину першу статті 2 викласти в такій редакції:

“Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України “Про транспорт”, “Про дорожній рух”, “Про перевезення небезпечних вантажів”, інших нормативно-правових актів та чинних міжнародних договорів України у сфері автомобільних перевезень”;

3) в абзаці восьмому частини другої статті 58 слово “правил” замінити словами “законодавства з питань”.

 

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Аналіз регуляторного впливу

Пояснювальна записка

Порівняльна таблиця

Повідомлення про оприлюднення