У 2018 році Укрзалізниця перевезла в далекому сполученні 55,9 млн пасажирів, що майже на 4 млн більше показника попереднього року. Збільшити обсяги перевезень пасажирів залізничникам вдалося попри зменшення кількості вагонів.
Укрзалізниця оновила капітально-відновлювальним ремонтом рекордну за останні 8 років кількість вагонів – 118 одиниць. Завдяки цим ремонтам їх термін служби продовжено на 14 років.
Розширено залізничне сполучення з ЄС, наразі 20 маршрутів. З жовтня 2018 року пасажирське сполучення з ЄС вперше переважило кількість пасажирів на східному напрямку.
23 лютого 2018 року підписано договір довгострокового партнерства з компанією General Electric для оновлення та модернізації парку тепловозів Укрзалізниці. Рамковий договір передбачає модернізацію 75 локомотивів (150 секцій), постачання 225 нових локомотивів GE серії Evolution до 2027 року, додаткових комплектів для збірки з відвантаженням у наступні 10 років, а також модернізацію наявного рухомого складу і довгострокове технічне обслуговування з метою оновлення та модернізації локомотивного парку. На сьогодні 15 нових локомотивів виробництва GE вже в Україні на доукомплектації. 8 листопада відбувся перший рейс локомотиву. Поступово рівень локалізації виробництва в Україні буде доведений до 40%. Українські підприємства, які будуть залучені в кооперацію та сертифіковані GE, отримають змогу стати постачальником товарів та послуг для GE та інших виробників під час реалізації аналогічних проектів в інших країнах.
Новий Бескидський залізничний тунель, найбільший інфраструктурний проект України, введено в експлуатацію 24 травня 2018 року. Вибухові роботи з прокладки тунелю розпочались у 2014 році. Пропускна здатність нового тунелю - понад 100 поїздів на добу, що вдвічі більше, ніж міг забезпечити старий тунель. Майже в три рази збільшилась швидкість руху поїздів, а це - зростання обсягів експортного потоку. Перший поїзд новозбудованим тунелем повіз руду до Словаччини.
Новий тунель обладнано сучасними приладами робочого та аварійного освітлення, вентиляції, відеонагляду, пристроями автоматизованої системи управління тунельними процесами, засобами автоматичного блокування та зв’язку, пожежної безпеки.
У третьому кварталі 2018 року в напрямку західного кордону дільницею Лавочне-Мукачево, на якій розташований двоколійний Бескидський тунель, перевезено 469 млн 852 тис. тонно-кілометрів брутто. Це майже на 20 млн т-км більше, ніж у першому кварталі цього року, коли рух здійснювався через старий одноколійний тунель. У зворотному напрямку у третьому кварталі двоколійним Бескидським тунелем перевезено 157 млн 282 тис. т-км брутто, що на 12 млн т-км брутто більше порівняно з перевезеннями старим тунелем у першому кварталі цього року.
Залізнична лінія проходить від вокзалу «Київ-Пасажирський» до термінала D аеропорту «Бориспіль». Розрахунковий час у дорозі – 35 хвилин. Будівельні роботи за проектом стартували навесні поточного року, вже в жовтні ПАТ «Укрзалізниця» підготувала рухомий склад – рейкові автобуси Pesa. За планом на лінії їх буде 4, ще 1 – в резерві. Вартість проекту - 580 млн грн. Сумнозвісний «Повітряний експрес» імені Бориса Колеснікова мав коштувати 11 млрд грн, роботи не було розпочато.
Ключова річ – це стратегія компанії. Я сподіваюсь, що в лютому ми нарешті її отримаємо. Правління Укрзалізниці вже її затвердило. Зараз питання за Наглядовою радою, щоб її якнайшвидше передали та затвердили на Уряді, бо це не лише розуміння нам, як акціонеру цієї компанії, але це і чіткий сигнал для бізнесу про те, які є пріоритети в розвитку. Безумовними пріоритетами для Укрзалізниці мають бути тяга та інфраструктура.
Час, коли Укрзалізниця покладалась лише на власні ресурси минув. Якщо ми хочемо зберегти 250 тисяч робочих місць і близько мільйона місць по всіх інших галузях економіки, які причетні до виробництва чи до транспортування, то маємо сформувати відповідну політику держави. Необхідно думати комплексно спільно з Урядом і парламентом, яким чином ми можемо зробити стратегічну програму розвитку цієї компанії.
У минулому році ми отримали перший грант з боку ЄС − 10 млн євро на залізничні перевезення. І я думаю за рахунок цих коштів має бути сформована чітка логічна стратегія по ключових напрямках із прогнозованим результатом їх виконання. Зокрема, транспортні коридори Львів – Київ – Одеса, Київ – Дніпро, Київ – Харків, де швидкість пасажирських потягів має бути мінімум 200-250 км/год, вантажних – 100-120 км/год. На залізниці ми повинні дивитися у перспективу так, як робимо це з дорогами, плануючи на 5 років.
Щодо капітальних інвестицій дійсно є позитивні зрушення. Ми бачимо ріст освоєння, але він ще не стовідсотковий, тому над цим нам потрібно працювати досить серйозно. Ключове питання – це залучення приватної тяги і створення конкуренції на залізничній інфраструктурі, як у сфері вантажних, так і пасажирських перевезень. Я вітаю всіляко завершення переговорів по обранню стратегічного партнера по виробництву електровозів в Україні, але закликаю на це теж подивитися ширше. Це не просто електровози для вантажних перевезень, − це так само і пасажирські потяги, а потенційно і трамваї, і метро для України, виробництва яких у нас майже немає або дуже невелике.