Для людей
з порушенням зору

    ЗМІ про нас    17 Травня 2017, 10:28
Версiя для друку


Юрій Лавренюк: «Я — чиновник, який робить свою роботу»

Інтерв'ю заступника Міністра інфраструктури Юрія Лавренюка для журналу "Українська залізниця"
17 Травня 2017, 10:28

 

Фахівців Міністерства інфраструктури України називають молодими реформаторами. Ми запропонували Юрію Федоровичу Лавренюку, заступнику Міністра інфраструктури України, відповісти на наші запитання.

— Юрію Федоровичу, Ви займаєте посаду заступника Міністра інфраструктури і займаєтеся питаннями протидії корупції, внутрішнього аудиту, безпеки на транспорті тощо. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.

— До 26 січня 2017 року мої функціональні обов’язки були визначені такі: координація роботи Управління внутрішнього аудиту та контролю, координація роботи новоствореного Управління запобігання корупції, внутрішніх розслідувань та державного фінансового моніторингу. Також я відповідаю за належну роботу Департаменту безпеки на транспорті, у сфері мого контролю знаходяться Державна служба України з безпеки на транспорті та Державна спеціальна служба транспорту України (це колишні залізничні війська).

З 26 січня 2017 року Міністр вніс зміни у розподіл обов’язків між його заступниками. Наразі, мені додатково підпорядковуються Департамент реформування та функціонування морського та річкового транспорту, Департамент державної політики в галузі залізничного транспорту, Департамент стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень тощо. Таким чином, вже 3 місяці я — куратор морської галузі, що займається впровадженням реформ в Адміністрації морських портів та в держструктурах, які належать до морського і річкового транспорту України (наприклад, державне підприємство «Адміністрація річкових портів», державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях», державна установа «Держгідрографія» та ін.).

Контроль формування державної політики на залізничному транспорті також належить до кола моїх обов’язків. 

— Юрію Федоровичу розкажіть про зміни в антикорупційних підрозділах МІУ.

— З першого робочого дня в МІУ моїм завданням було запобігання корупції. Спочатку необхідно було оцінити вже проведену роботу і проаналізувати ситуацію в цілому. Упродовж місяця ми все вивчали і після аналізу дійшли висновку: дійсно, заходи щодо запобігання корупції в МІУ були лише формальними. Діяли вони таким чином: мало бути 2 перевірки на місяць, виїхали на перевірку, написали акт, а що далі — нікого не цікавило. Підсумком деяких внутрішніх або антикорупційних розслідувань максимально було дисциплінарне стягнення, а зазвичай перевірки закінчувалися нічим: акти складались, а якщо акт направлявся до правоохоронних органів, його ніхто не супроводжував. 

Ми повністю змінили підхід. Було розроблено Антикорупційну стратегію Міністерства інфраструктури України, Антикорупційну програму МІУ на 2017 рік, де були визначені основні пріоритети боротьби з корупцією. Зазначу, що це єдина Антикорупційна програма серед державних органів, яка була затверджена Національним агентством з питань запобігання корупції без зауважень.

Згідно із Законом України «Про запобігання корупції», було прийнято рішення створити в МІУ Управління запобігання корупції, внутрішніх розслідувань та державного фінансового моніторингу, і розділити функції його працівників. Наприклад, відділ внутрішніх розслідувань зараз займається безпосереднім проведенням перевірок у підвідомчих організаціях та установах. 

Якщо ми говоримо про Укрзалізницю, після того як вона стала публічним акціонерним товариством, право перевіряти її має контрольно-ревізійна комісія, яка на сьогоднішній день ще не сформована. До складу контрольно-ревізійної комісії мають увійти фахівці Рахункової палати України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України. Контрольно-ревізійна комісія — контролюючий орган, що має проводити планові перевірки, а в разі потреби й позапланові. 

Також, в Управлінні запобігання корупції є сектор фінансового моніторингу, тому що Міністерство інфраструктури України є суб’єктом проведення фінансового моніторингу в підвідомчих установах, які здійснюють фінансові операції (наприклад, через Укрпошту проводяться грошові перекази). Працівники сектору фінансового моніторингу разом із Державною службою фінансового моніторингу України перевіряють ПАТ «Укрпошта». Робота налагоджується. 

— Вам вдалося перебудувати роботу антикорупційних підрозділів у Міністерстві інфраструктури. Чи відчуваєте Ви протидію цьому процесу? 

— Звісно, протидія шалена. Згадайте мітинг у Миколаєві в листопаді 2016 року. Прийшли на перевірку в Миколаївський морський порт. Під стінами мітинг із закликами: «Геть руки від нашого порту!», тощо. Ми не піддались тиску, перевірку було здійснено. Результат: виявлено численні зловживання, що призвели до збитків на суму понад 20 млн грн. Матеріали перевірки було передано до правоохоронних органів, і ми супроводжуємо їх до логічного завершення. Наразі, директор та колишній директор порту знаходяться під слідством. 

За результатами перевірки АМПУ маємо аналогічне: влітку 2016 року було здійснено перевірку, передано матеріали до правоохоронних органів, пан Амелін вже знаходиться під слідством, справу направлено до суду. Супровід ми здійснюємо якісно і надаємо максимальне сприяння слідству. 

Ось ще приклад: завершилася перевірка в Бердянському морському порту, в результаті якої правоохоронні органи оголосили підозру керівнику порту. Під час перевірки, в порту теж відбувалися мітинги. 

Навіть деякі депутати починають виступати, вимагаючи моєї відставки. Наприклад, я маю на меті в травні поточного року здійснити перевірку одного підприємства. Однак, група народних депутатів з 10 осіб, прийшли переконати мене, що приходити з перевіркою не потрібно. Я їм відповів, що ця перевірка має бути, бо у нас є інформація, яку потрібно підтвердити або спростувати. Шановні народні депутати оголосили мені «ультиматум»: якщо перевірка буде — вони вийдуть з фракції. Я їм відповів: «Панове, та виходьте куди хочете. Я — чиновник, який робить свою роботу». На цьому розмова завершилась.

Наш підхід до роботи багатьом не подобається, а ще більше не подобаються його результати. Тому, звісно, тиск є. 

— У МІУ визначено 10 основних кроків для зниження рівня корупції, як в самому апараті Міністерства, так і в усіх підпорядкованих підприємствах. Поділіться, будь ласка, проміжними результатами виконання цієї програми.

  — Міністерство інфраструктури України розробило глобальну стратегію, яка стала основою для створення Антикорупційної програми. 10 кроків — це пріоритет, який ми маємо на сьогодні. 

Згідно з розпорядженням Уряду № 803, кожне міністерство зобов’язане написати кроки, які будуть здійснюватися для виявлення корупції. Ці кроки будуть включені до розпорядження Кабміну і будуть відстежуватись їх виконання. Ми одразу написали 10 кроків. Кабмін відповів, що 10 — це багато, і в урядовому розпорядженні залишили 6 із 10. Можливо МІУ є єдиним міністерством, яке вже майже виконало всі 6 кроків. Наведу деякі приклади.

Перший крок — оновлення складу наглядових рад державних підприємств, які належать до сфери відання Міністерства інфраструктури. Ми вже почали їх змінювати. Наглядову раду в Укрзалізниці затверджує Кабінет Міністрів — це їхня сфера відповідальності. 

Другий крок — розмежування функцій замовника і виконавця з Укравтодору і ПАТ «Автомобільні дороги України». Було розроблено проект постанови Кабміну, який затвердили. Ми пропонуємо впровадження системи незалежного контролю FIDIC, де Укравтодор здійснює виключно нагляд за станом доріг, також він є замовником робіт, контроль же покладається на незалежні інженерні компанії. 

Раніше було так: Укравтодор замовляє послугу, проводить тендер, і сам контролює якість робіт. Зрозуміло, що все було в «ручному режимі», у результаті — ви бачите в якому стані знаходяться наші дороги. Зараз Укравтодор не має права приймати виконані роботи без висновку інженерної компанії. Інженерна компанія виїжджає, проводить експертизу і робить висновки. Якщо існують зауваження, підрядник зобов’язаний усунути їх за власні кошти, оскільки замовник не підпише акт виконання робіт. Після підписання замовником акту — підрядник дає гарантію на ці дороги. Цей крок прийнято Урядом і нами вже виконано.

Третій крок — запровадження практики з проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, яка була прийнята у профільному комітеті Верховної ради з питань запобігання і протидії корупції. Наразі в МІУ проводиться експертиза нормативно-правових актів, що готує Міністерство, тому що у кожному проекті нормативно-правового документа можуть вже міститися приховані корупційні складові тих чи інших питань. Це робота відділу із запобігання корупції у складі антикорупційного управління МІУ. Зрозуміло, що секретаріат Кабміну, юридичне управління перевіряють усі проекти документів, але ми не відправляємо до Уряду акти не перевіривши їх.

— Ви працюєте в Міністерстві інфраструктури України з травня 2016 року. Що вдалося зробити за цей час? Які найважливіші питання знаходяться у процесі вирішення і які — у найближчих планах?

— Відверто кажучи, не вдалося багато, бо, на жаль, бюрократія в нашому державному апараті не переможна. Процедури узгодження та різного роду візувань займають дуже багато часу.

Я бачу своє основне завдання в сегменті Міністерства інфраструктури — у повному переведенні в електронний формат послуг, які надають МІУ та підвідомчі Міністерству установи. Державна служба України з безпеки на транспорті, Адміністрація морських портів України, Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків мають переходити на online-сервіси. Не має бути контакту чиновника з людиною, все повинно бути дистанційно: особа в online-режимі надає документи, здійснюється перевірка повноти пакету, після стверджувальної відповіді особа поштою відправляє оригінали, чиновники відпрацьовують і цій особі в online-режимі (sms або іншим способом) має прийти повідомлення про відповідне рішення. Потім призначається дата та час, коли можливо забрати документи не стоячи у черзі. Це система «єдиного вікна», яку ми впроваджуємо на всі послуги. 

Щодо боротьби з корупцією, то вона ведеться активно. Кожен день правоохоронні органи затримують когось під час отримання неправомірної вигоди, але наша основна робота — попередження.

Результатом моєї роботи в Міністерстві інфраструктури є декілька гучних кримінальних проваджень, що стали наслідком наших перевірок. І першим з яких було розслідування на підприємстві УДП «Укрінтеравтосервіс». У нас є підприємства, які здають в оренду приміщення, де розташований Чопський митний перехід. Митники, прикордонники працюють в цих приміщеннях. Окрім здачі в оренду, підприємства також займаються наданням митно-брокерських послуг. Керівника Управління митно-брокерських послуг викрили в тому, що він, маючи певний вплив, безпардонно оформлював на родичів брокерські компанії і приймав клієнтів не на державних підприємствах, а перенаправляв до «своїх». На цьому заробляв кошти. Був суд, винний отримав покарання у вигляді позбавлення волі. Пізніше — справа пана Амеліна (АМПУ), потім — торгові порти, Державна судноплавна компанія «Укртанкер»… 

Чимало є таких справ і наразі, ще близько 14 перевірок триває. 

Згодом ми почали повертати державне майно, яке вважалося втраченим.

Наприклад, виявилось, що Чорноморське морське пароплавство є засновниками порту у В’єтнамі і зараз здійснюється активна робота з повернення майна державі. З цього приводу Міністерство інфраструктури України разом з НАБУ створили комісію. Також було знайдено українське судно в Туреччині, в Мадриді є українська будівля, в Лондоні — цілий траст, що володіє майном ЧМП, тобто, є багато що повертати. До цього часу ніхто цим не займався.

До того ж є низка антикорупційних організацій, які зараз активно нам допомагають. За їх участі при Міністерстві інфраструктури України буде створено моніторинговий комітет. Це буде громадський консультативно-дорадчий орган, який в online-режимі буде проводити моніторинг тендерів. Наприклад, якась фірма виграла тендер, і за допомогою комп’ютерної програми з системи ProZorro автоматично витягується багато інформації про цю компанію: скільки ще і де вона виграла тендерів, на які суми, який статутний капітал цієї фірми, хто кінцевий бенефіціар тощо. Коли моніторинговий комітет повноцінно запрацює, шахраям, які заробляють чималі гроші на тендерах, не буде тут спокою. Ось такі плани, якщо стисло.

— Ви пройшли курси протидії корупції, організовані офісом НАТО і навчання в США в цьому ж напрямку. Які проблеми, на Вашу думку, потрібно вирішити в Україні, зокрема в Укрзалізниці, щоб подолати корупцію?

— У кожній державі є свої проблеми щодо боротьби з корупцією. Якщо говорити про Україну, то ми маємо досить високий рівень саме політичної корупції. Але, на жаль, далеко не кожний політик та чиновник, який скоїв корупційне правопорушення несе відповідальність перед законом. Саме невідворотність покарання за будь-яке корупційне правопорушення — це основний принцип, який діє за кордоном і має діяти в Україні. 

Керівник будь-якого рівня в державі безпосередньо має нести персональну відповідальність за стан справ у очолюваній ним організації, підприємстві чи установі, і ПАТ «Укрзалізниця» не є винятком. Саме керівник має бути зацікавлений у тому, щоб повністю володіти ситуацією, яка склалася на підприємстві і прикладати чимало зусиль для того, щоб виявляти та викорінювати будь-які корупційні фактори, або ж схеми які діяли чи можуть діяти на очолюваному ним підприємстві. Це моя особиста думка.

— У січні 2017 року ПАТ «Укрзалізниця» було виведено з підпорядкування Міністерства інфраструктури. Як це вплинуло на Вашу роботу? Які важелі протидії корупції в УЗ доступні Вам зараз?

— ПАТ «Укрзалізниця» була виведена з підпорядкування Міністерства інфраструктури України частково. За Міністерством залишилася функція формування політики і тарифної політики в залізничній галузі. Повністю виведені кадрові призначення, нормативно-правове забезпечення. Тобто зараз Укрзалізниця може відправляти документи в Кабмін, минаючи МІУ, через Міністерство економічного розвиту і торгівлі України. 

Що стосується протидії корупції, то раніше у нас була повна взаємодія з відповідним підрозділом безпеки ПАТ «Укрзалізниця». Вони приходили, звітували про результати справ, їм давалися вказівки на що необхідно звернути увагу. Тим часом я знав де і що вони перевіряють, і коли було потрібно — координував їх дії. 

Однак, на жаль, зараз такого немає. 

З Укрзалізницею важко працювати, мабуть тому, що вона має чітку ієрархію і дуже обмежений витік інформації. Наразі є чимало кримінальних проваджень відносно посадових осіб Укрзалізниці, які розслідує Національна поліція України, Служба безпеки України і Національне антикорупційне бюро України. Матеріали щодо розслідувань, правоохоронні органи здобувають самі, жоден матеріал їм від профільного департаменту безпеки Укрзалізниці не надійшов. Правоохоронці звертаються до нас за допомогою, але, на жаль, це вже не наша сфера відповідальності. Проте, я впевнений, що незважаючи на певні труднощі, результат буде і ви скоро про нього дізнаєтесь. 

— Судячи з новин, відносини між керівниками МІУ та ПАТ «Укрзалізниця» досить напружені. Що Ви можете сказати з цього приводу?

— Конфлікту, як такого, не існує. Міністру не подобається імітація реформ в Укрзалізниці. Вся реформа звелась до того, що створилось чимало підрозділів, Укрзалізниця стала підприємством для працевлаштування родичів і знайомих. 

У перші дні, коли пан Балчун приступив до роботи, ми не вказували йому що робити, бо не мали такого права, лише давали рекомендації. 

МІУ формує політику, починаючи від закупівель і закінчуючи стратегією розвитку. Рекомендація Міністерства була такою: проаналізуйте бюджет закупівель на рік (це близько 6 млрд грн), віддайте цю функцію на аутсорсинг, проведіть конкурс. Знайдеться європейська або американська компанія з досвідом, яка має ім’я і дорожить ним, і буде проводити закупівлі вчасно, прозоро і більш економно, ніж це робиться зараз. Але керівництво Укрзалізниці прийняло рішення зробити навпаки.

В Укрзалізниці є проблема — незавершена корпоратизація і ми почали з цією проблемою розбиратися. Однак, це є частково і провина МІУ, оскільки той, хто відповідав за цей напрямок, недостатньо ним займався. Потрібно лише завершити питання з вирівнянням оцінки вартості майна ПрАТ «КЕЗ Транссигнал» і випущених ним акцій. Ці питання наразі ми намагаємося завершити. Коли акції Транссигналу прийме Національна комісія цінних паперів та фондового ринку — корпоратизацію буде завершено. 

— У МІУ є «гаряча лінія довіри». Якими результатами її роботи Ви могли б поділитися? Якого характеру ці дзвінки?

— Про кількість дзвінків сказати не можу, бо кожний заступник Міністра має день чергування на телефоні «гарячої лінії». Я можу назвати приблизну статистику повідомлень по електронній пошті щодо корупції — це сотні на добу. У мене Facebook «червоний» від повідомлень про можливі факти корупційних правопорушеннь. Також, я дуже активно спілкуюсь з профспілковими організаціями. 

Зокрема, в МІУ ведеться облік анонімних повідомлень, і коли їх кількість досягає пікового стану, приймаємо рішення про необхідність перевірки. Наше завдання: виїхати, фахово все перевірити та зробити висновки про використання коштів за призначенням. 

Наприклад, у порту є 7 кранів, що приносять прибуток $1000 на добу. Порт віддав їх в оренду і отримує за всі крани 25 тис. грн на місяць. То як ви вважаєте, це професійний підхід господаря-керівника? Тому ми виїжджаємо і перевіряємо, хоча мене переконували певні політичні «діячі», що цього не потрібно робити. 

Зазвичай, 70% листів ми отримуємо таких, що до корупції не мають ніякого відношення, бо в Україні дуже політизоване суспільство, наші люди у всьому, що відбувається, бачать корупцію. Воду відключили — корупція. Дорогу не зробили — корупція. 

Наведу приклад з життя: у 2012–2013 році я відвідав Швейцарію та мав нагоду поспілкуватися з керівником Європейського бюро з боротьби із корупцією та шахрайством (ОLAF) Маргарет Кофман. Під час розмови вона наголосила на тому, що відвідавши Україну виявила факт того, що наше суспільство дуже заполітизоване. В той час, коли ви запитаєте будь-якого пересічного громадянина Швейцарії: «Хто у вас прокурор міста? А хто начальник поліції?» — всі відповідають, що точно не знають прізвища, але точно це не жінка.

А у нас мають знати хто прокурор, хто начальник поліції, хто міністр. Замість того, щоб всім разом робити добру справу — всі «шукають ключики до когось». 

На сьогодні йде розбудова держави, нам потрібний посилений громадський контроль, але не потрібно плутати одне з іншим.

— У березні поточного року була розформована Громадська рада при МІУ. Що стало приводом для її розпуску? Якою, на Ваш погляд, має бути роль громадських організацій у роботі МІУ? Які критерії відбору, на Ваш погляд, мають існувати для кандидатів?

— Чому розпустили Громадську раду? 

Міністр прийняв рішення на підставі доповіді профільного підрозділу, який відповідав за роботу з Громадською радою. Фахівці, котрі працюють постійно з Громадською радою, були незадоволені їхньою роботою. 

Функцією Громадської ради є сприяння Міністерству в розвитку напрямів, в яких працює МІУ, а наша Громадська рада займалась заслуховуваннями: «Сьогодні ми хочемо заслухати директора залізничного департаменту, а завтра директора іншого департаменту…», тощо. Для чого його слухати? Адже над ним є Міністр і заступник Міністра, які його слухають постійно. Ви краще допоможіть: напишіть якийсь проект постанови Кабінету Міністрів, де пропонуєте запровадити важливі рішення, або запровадьте ініціативу, наслідком якої може бути покращення роботи тої чи іншої галузі, але, на жаль, жодної такої ініціативи не було. Я не кажу про всіх, адже там були і фахові люди. 

Ось ще один приклад: виявилось, що в портах діє ІСПС (інформаційна система портового співтовариства), яка раптово з’явилась в 2013 році в Одеському порту і почала займатися обслуговуванням митно-брокерських операцій. Пізніше виявилось що, за роботою цієї ІСПС прихована ціла схема, було прийнято рішення розпочати службове розслідування, результати якого було направлено до Антимонопольного комітету України. Після чого, в АМКУ було виявлено порушення антимонопольного законодавства (всі процедури проходили без конкурсу, ціни встановлювались самостійно). Що відбувається: жодні контейнери, які приходять в Одеський порт, людина не може забрати і розмитнити самотужки, тільки через цю систему. Схема діяла не без допомоги тодішнього керівництва АМПУ. Наразі, щодо цього керівника проводяться слідчі дії, працівників звільнили, але залишилось питання з ІСПС. 

На сьогоднішній день, ми маємо ідею щодо створення саме Державної інформаційної системи портового співтовариства, тоді лише й буде вплив на регулювання цін, оскільки наразі вони є дуже високими.

Як стало відомо, що кінцевим бенефіціаром ІСПС є особа, що була членом Громадської ради МІУ. І він «рубав» всі рішення і будь-які ініціативи стосовно цієї системи.

Громадська рада має складатися з фахових експертів, які надаватимуть саме фахову допомогу, а не лобістів власного бізнесу в різних галузях інфраструктури. За цими експертами мають стояти люди. Тому ми, при виборах нової Громадської ради МІУ, підемо шляхом створення Громадської ради Національного антикорупційного бюро України, особисто мені цей досвід дуже до вподоби. 

Його суть полягає в тому, що членів нової Громадської ради МІУ буде обрано шляхом online-голосування. Програма для голосування створена таким чином, що можна з одного комп’ютера проголосувати тільки 1 раз, це говорить про те, що Громадська рада вибрана прозоро, а самі експерти говорять не від себе, а від імені тих людей, які їх делегували. Тому подати заявку може будь-хто, але за нього мають проголосувати люди в online-режимі.

З особистого досвіду, коли я працював громадським діячем, створювалась Громадська рада при Міністерстві закордонних справ України. До цієї ради входило 146 осіб. Жодного рішення, прийнятого Громадською радою не було, ніякої корисної ідеї внесено не було, кожен хотів виговоритися та й все. 

Тому ми прийняли рішення, що кількість членів Громадської ради при МІУ має бути обмежена — до 30 осіб. Ці 30 людей мають бути обрані прозоро через online-голосування. Далі ми будемо з ними працювати і оцінювати їх фаховість. Громадська рада не має бути «ручною». Вона має працювати не в супереч органу, а в підтримку. Ми не проти критики, але «критикуй і пропонуй»: ви робите неправильно, але ми пропонуємо зробити ось так. Особисто я бачу саме таким створення нашої майбутньої Громадської ради. 

Міністр доручив вирішення цього питання мені і наразі, ініціативна група щодо створення нової прозорої Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України вже розпочала свою роботу. 

— Коло Ваших обов’язків досить широке. Скажіть, будь ласка, як складається Ваш типовий робочий день? 

— Щодо мого робочого дня, то починається він о 8:00 годині ранку. Спочатку я заслуховую звіт оперативного чергового Міністерства інфраструктури України, що доповідає про ситуацію, яка склалася на транспорті України за добу (щодо Укрзалізниці, то це випадки невиробничого травматизму, сходження вагонів, блокування колії; також про події на морському транспорті та дорожньо-транспортні пригоди за участю ліцензованих транспортних засобів тощо).

З 8:30 до 20:00 години триває звичайний робочий день: відбуваються заплановані наради в Кабінеті Міністрів України, в МІУ та інших міністерствах, у міжвідомчих комісіях, виконую доручення з порядку денного, вирішую поставлені завдання та проблеми підпорядкованих мені структурних підрозділів МІУ та підвідомчих державних підприємств.

З 20:00 починаю відповідати на поштові листи, яких за день збирається дуже багато (листи, запити і звернення, проекти, вхідні документи, які потрібно розписати до виконання). Я проти факсимільного підпису, тому завжди підписую все власноруч і обов’язково читаю те, що підписую. Тому в мене на це йде чимало часу.

Буває так що, робочий день закінчується о 00:00, буває — трохи раніше, але з першого дня, коли я прийшов працювати до МІУ, практично не було випадку піти з роботи раніше 22:00. Але я звик до такого режиму, бо з того моменту, коли я почав службу в правоохоронних органах маю такий графік, роботи завжди було багато. Треба працювати, поки є бажання і можливість, адже відпочити та виспатися ще можливість буде, рано чи пізно цей час настане і для мене (усміхається).

Оригінал: http://ukrrailways.com/intervyu/2346-yurij-lavrenyuk-ya-chinovnik-yakij-robit-svoyu-robotu.html



ВСІ ЗМІ про нас