Для людей
з порушенням зору

    Бізнесу    Фінансовий моніторинг
Версiя для друку


Фінансовий моніторинг

З метою дотримання вимог частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб’єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Міністерство інфраструктури в разі припинення діяльності зобов’язані повідомляти Міністерство інфраструктури та Державну службу фінансового моніторингу України для вжиття відповідних заходів.

Інформація для суб’єктів первинного фінансового моніторингу:

 
рекомендації щодо ризиків, пов'язаних із фінансуванням сепаратистських та терористичних заходів на території України
 
У зв'язку із складною ситуацією в східних регіонах України, наслідком якої є захоплення заручників, цивільних та військових об'єктів, загострення суспільно-політичної обстановки та людські жертви, актуальним є питання позбавлення осіб, пов'язаних із терористичною та сепаратистською діяльністю, джерел фінансування.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі - Закон) суб'єкт первинного фінансового моніторингу (далі - суб'єкт) повинен:
  • виявляти фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та в день їх виявлення або спроби їх проведення інформувати про це Держфінмоніторинг України та визначені законом правоохоронні органи, зокрема Службу безпеки України;
  • здійснювати класифікацію своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом України та органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, під час проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій.
Враховуючи викладене, суб'єкт, під час встановлення ділових відносин, визначає за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг, рівень ризику клієнта.
Високий рівень ризику присвоюється клієнтам, які включені до Переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, що формується Держфінмоніторингом України, та клієнтам, стосовно яких у суб'єкта виникають підозри, що вони здійснюють або причетні до фінансування тероризму.
Особливу увагу, зокрема, слід приділяти до клієнтів:
  •  неприбуткових або благодійних організацій (крім благодійних організацій, що діють під егідою міжнародних організацій);
  • публічних діячів або пов'язаних з ними осіб, у тому числі і тих, що мають широкі владні повноваження в Україні;
  • резидентів країни, що підтримують терористичну діяльність;
  • керівників чи засновників громадської чи релігійної організації,
  • благодійного фонду, іноземної некомерційної неурядової організації, її філіалу чи представництва, які діють на території України;
  • діяльність яких пов'язана з інтенсивним оборотом готівкових коштів; 
  • які проводять операції з грошовими коштами або іншим майном виключно через представника, що діє за довіреністю;
  • які здійснюють розрахунки за операціями з використанням інтернет-технологій, електронних платіжних систем, систем грошових переказів чи інших альтернативних систем віддаленого доступу, які унеможливлюють проведення в повній мірі ідентифікації відправника/одержувача коштів);
  • які не надають суб'єкту додаткових відомостей, передбачених відповідними внутрішніми документами суб'єкта;
  • щодо яких існують сумніви у достовірності поданих ними документів або раніше наданих ідентифікаційних даних.

У відношенні таких осіб суб'єкт відповідно до статті 9 Закону:

  •  здійснює поглиблену ідентифікацію клієнта та перевіряє особу клієнта, включаючи його власників;
  • збирає інформацію з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним;
  • встановлює суть, характер та мету ділових відносин та у разі виникнення підозр здійснює посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом.

 У зв'язку із викладеним, вбачаємо за необхідне суб'єктам використовувати наступні критерії, зокрема щодо платежів від (до) клієнта:

  •  платіж надходить у банки України з країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність;
  • платіж надходить з використанням платіжних систем країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність;
  • платіж у валюті країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність;
  • платіж проводиться неприбутковими організаціями радикального або іншого спрямування;
  • платіж, що проводиться фізичними особами - громадянами країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність;
  • платіж, що проводиться юридичними особами, які зареєстровані на території країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність, а також у яких громадяни країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність, є засновниками (учасниками) або входять до складу органів управління.
З метою встановлення країн, що підтримують міжнародну терористичну діяльність, суб'єкти можуть використовувати будь-які офіційні засоби інформації (включаючи інтернет-сторінки) Кабінету Міністрів України, Національного банку України, інших державних органів, а також міжнародних та міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
 
Враховуючи зазначене, після проведення операцій з подібними ознаками суб'єкт забезпечує їх аналіз та приймає рішення щодо направлення інформації про них відповідно до статті 6 Закону до Держфінмоніторингу України та Служби безпеки України.
 
Під час аналізу фінансових операцій на наявність підозр що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму суб'єктам необхідно мати чітке розуміння того, що фінансування тероризму може здійснюватись, зокрема, як терористичними організаціями, які вдають із себе законних юридичних осіб, так і шляхом використання законних юридичних осіб, як каналів для фінансування тероризму.
 
Таким чином, з метою зменшення ризиків суб'єктів бути використаними злочинцями з метою фінансування тероризму рекомендуємо суб'єктам використовувати право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу, у тому числі у відношенні яких виникли підозри, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та повідомляти про це Держфінмоніторинг України протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови (стаття 10 Закону).
 
Також, з метою зменшення ризиків фінансування сепаратистських та терористичних заходів на території України, Держфінмоніторинг України рекомендує суб'єктам зупиняти, відповідно до статті 17 Закону, фінансові операції, які проводяться особами, що зазначені у списку українських фізичних осіб та фізичних осіб країн, що підтримують міжнародну терористичну діяльність, в частині застосування до них економічних санкцій, та повідомляти про це Держфінмоніторинг України.

Ознайомитись із переліком осіб, до яких застосовані санкції Радою Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки (в.т.ч. ОРАС), можна за посиланнями на веб-ресурси:

 

Роз’яснення

щодо застосування окремих норм Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України

До Міністерства інфраструктури України надійшов лист ПАТ «Укрпошта» від 05.02.2018 № 116-195 щодо надання роз’яснень практичного застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу деяких норм Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.09.2017  № 321, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.12.2017 за № 1482/31350 (далі - Положення).

З метою однакового застосування Положення суб’єктами первинного фінансового моніторингу, відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон), Міністерство інфраструктури України надає роз’яснення щодо правозастосування окремих норм Положення.

Щодо практичного застосування пункту 6 розділу ІV Положення, зокрема норми: «Уповноважений працівник Суб’єкта в присутності особи, яка укладає договір про надання послуг (представника особи), знімає копії відповідних документів, на підставі яких здійснюються ідентифікація та верифікація клієнта (особи), та договорів з клієнтом. Зазначені копії засвідчуються підписами уповноваженого працівника Суб’єкта та клієнта (особи), який укладає договір про надання послуг, як такі, що відповідають оригіналу, і зберігаються у суб’єкта в порядку, визначеному у Правилах.», зазначаємо таке.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до статті 9 Закону зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Відповідно до пункту 6 розділу ІV Положення, уповноважений працівник Суб’єкта в присутності особи, яка укладає договір про надання послуг (представника особи), знімає копії відповідних документів, на підставі яких здійснюються ідентифікація та верифікація клієнта (особи), та договорів з клієнтом. Зазначені копії засвідчуються підписами уповноваженого працівника Суб’єкта та клієнта (особи), який укладає договір про надання послуг, як такі, що відповідають оригіналу, і зберігаються у суб’єкта в порядку, визначеному у Правилах проведення фінансового моніторингу в ПАТ «Укрпошта».

Статтею 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) передбачено укладання публічних договорів. Так, відповідно до частини першої статті 633 ЦКУ публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до статті 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі статтею 206 ЦКУ усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Враховуючи наведене, з аналізу норм законодавства випливає, що вимога пункту 6 Положення щодо обов’язку Суб’єкта в присутності особи, яка укладає договір про надання послуг (представника особи), знімати копії договорів з клієнтом поширюється виключно на договори, укладені суб’єктом первинного фінансового моніторингу з відповідним клієнтом у письмовій формі.

Щодо практичного застосування пункту 9 розділу ІV Положення, зокрема норми: «При вивченні клієнта Суб’єкт: досліджує зміст діяльності клієнта; оцінює фінансовий стан клієнта; аналізує відповідність фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;…», зазначаємо таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону вивчення клієнта - процес отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та/або в процесі обслуговування клієнта інформації щодо фінансового стану клієнта та змісту його діяльності; проведення оцінки фінансового стану клієнта; визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб; з’ясування місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні (усіх даних щодо адреси місця проживання (перебування): назва країни, регіону (області), району, міста (села, селища), вулиці (провулку), номера будівлі (корпусу), номера квартири).

Пунктом 2 частини другої статті 6 Закону для суб’єкта первинного фінансового моніторингу встановлено обов’язок здійснювати вивчення клієнта у випадках, встановлених законом. Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 9 Закону інформація, яка необхідна для вивчення клієнта, встановлюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

Тобто Законом передбачається, що вивчення клієнта може здійснюватися не тільки на підставі офіційних документів, а й на підставі інших джерел: інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою). Це є основною відмінністю вивчення клієнта від його ідентифікації та верифікації, оскільки ідентифікація (верифікація) може здійснюватися тільки на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачене цим Законом).

Одночасно слід підкреслити, що згідно з абзацом сьомим частини першої статті 10 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей.

Закон не обмежує державних регуляторів щодо встановлення специфічних особливостей здійснення ідентифікаційних процедур клієнтів, враховуючи специфіку їх діяльності та/або ризики клієнтів.

Задля цього частиною сімнадцятою статті 9 Закону передбачено, що суб’єкти державного фінансового моніторингу, які відповідно до Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, можуть встановлювати для відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу особливості:

а) ідентифікації та/або верифікації клієнтів (представників клієнтів);

б) вивчення клієнтів;

в) уточнення інформації про клієнтів.

Наведені в Положенні інструменти вивчення клієнта є загальними та обов’язковими для використання з урахуванням визначеного Законом та внутрішніми правилами проведення фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу порядку здійснення ідентифікації та верифікації клієнта.

Дослідження змісту діяльності клієнта - проведення порівняльного аналізу інформації, отриманої під час здійснення аналізу фінансових операцій цього клієнта, з інформацією, отриманою під час установлення ділових відносин, оформлених у письмовій формі (у тому числі в процесі уточнення інформації з питань ідентифікації, змісту діяльності, фінансового стану), та з інформацією, отриманою за час обслуговування за попередній період (зокрема квартал, півріччя), з метою переоцінки рівня ризику клієнта. Вказаний інструмент доречно використовувати для клієнтів, що систематично користуються послугами з переказу коштів.

Оцінка фінансового стану  - вивчення сукупності показників, що відображають фактичну наявність, розміщення та/або використання активів клієнта, а також його реальні фінансові можливості, розпорядження якими згідно із законодавством України дає змогу проводити або ініціювати проведення фінансової(-их) операції(-й) на відповідні суми. Оцінку фінансового стану доречно проводити до осіб, що є ініціаторами переказу коштів, та з урахуванням розміру суми переказу коштів.

Операції з отримання коштів у вигляді соціальних виплат з боку держави не є високо ризиковими та не потребують окремого вивчення змісту діяльності отримувача та оцінки його фінансового стану, водночас використовуються для вивчення під час надання послуг з переказу коштів такому клієнту з іншою метою.

У ході обслуговування клієнта, що систематично користується послугами з переказу коштів, суб’єкт первинного фінансового моніторингу аналізує відповідність фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності.   

Безпосередньо під час ідентифікації та верифікації клієнта Суб’єкт первинного фінансового моніторингу:

- визначає належність клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, які виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб;

- з’ясовує усі дані щодо адреси місця проживання або місця його перебування (тимчасового перебування) в Україні:

- встановлює мету ділових відносин із Суб’єктом первинного фінансового моніторингу;

- з’ясовує інформацію про наявність клієнта в переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Щодо практичного застосування пункту 11 розділу ІV Положення, зокрема норми: «Якщо під час здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта (особи, яка діє від його імені) було встановлено, що клієнт має відношення до публічних діячів, або пов’язаних з ними осіб, або до благодійної або неприбуткової організації, відповідальний працівник Суб’єкта (відокремленого підрозділу) повинен:…» (в частині критеріїв належності клієнта до благодійних або неприбуткових організацій), повідомляємо.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону неприбуткові організації – юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

Проблемою світового масштабу є використання неприбуткових організацій для фінансування тероризму.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу щодо неприбуткових організацій, у тому числі благодійних, зобов’язаний вживати заходів для обмеження ризику їх використання з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, зокрема, на підставі рекомендацій відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

Міжнародна практика та оцінка міжнародних експертів свідчить про численність випадків залучення неприбуткових організацій до фінансування тероризму. При цьому неприбуткові організації можуть використовуватися як пряме джерело прибутку або як прикриття для діяльності з відмивання грошей чи фінансування тероризму.

Тобто використання неприбуткових організацій для фінансування терористичної діяльності може мати різні форми.

Однією з них є створення неприбуткових організацій із заявленими благодійними цілями, які, однак, насправді існують лише для переведення коштів на користь терориста або терористичної організації.

Іншою формою є проникнення терористів чи їх прибічників у неприбуткову організацію, створену для цілком законних гуманітарних чи благодійних цілей. Після того, як такі особи обіймуть провідні посади в неприбутковій організації, вони можуть переказати частину коштів, зібраних на благодійні цілі, для прямої чи непрямої підтримки терориста або терористичної організації. Іноді це робиться без відома вкладників та в деяких ситуаціях - без відома працівників і керівництва самої неприбуткової організації. Трапляється також, що неприбуткова організація є посередником або прикриттям руху коштів, як правило, з однієї країни до іншої, чи функція підтримки неприбутковою організацією реалізується у вигляді переміщення самих терористів та їх організаційної підтримки. Отже, неприбуткові організації є «чутливими» з точки зору відмивання коштів та фінансування тероризму.

В Україні відсутній реєстр неприбуткових організацій для цілей боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Відповідний реєстр створено щодо тих неприбуткових організацій, які є неприбутковими в контексті підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 № 37, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за № 267/22799.

Абзац другий частини другої статті 11 Закону (управління ризиками та оцінка ризиків) передбачає критерії, за якими здійснюється оцінювання ризиків клієнтів суб’єктом первинного фінансового моніторингу, одним з яких, зокрема, є критерій за типом клієнта. До ризиків типу клієнта, як правило, відносять такі: якщо клієнт включений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції; є публічним діячем (національним, іноземним, міжнародним) або пов’язаною з ним особою; не відповідає вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, що встановлюються Нацкомфінпослуг; є неприбутковою або благодійною організацією (крім благодійних організацій, що діють під егідою міжнародних організацій); є суб’єктом господарювання, що проводить лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино; має структуру, яка ускладнює процес ідентифікації кінцевого бенефіціарного власника (контролера); є іноземною юридичною особою, контроль та керівництво яким здійснюється за довіреністю, та ін.

Так, Положенням передбачено, що, якщо під час здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта (особи, яка діє від його імені) було встановлено, що клієнт має стосунок до публічних діячів, або пов’язаних з ними осіб, або до благодійної або неприбуткової організації, відповідальний працівник Суб’єкта (відокремленого підрозділу) повинен здійснити додаткові заходи.

Тобто йдеться про винятки, коли такий стосунок буде встановлено під час здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта (особи, яка діє від його імені).

Міністерство інфраструктури України, враховуючи відсутність реєстру осіб, що мають стосунок до благодійної або неприбуткової організації, наразі розробило проект змін до Положення в частині виключення зазначеної норми. Проект відповідного акта буде попереднього погоджено з Державною регуляторною службою України та Державною службою фінансового моніторингу України.

Щодо практичного застосування норм розділу ІІ та VІІІ Положення, зазначаємо таке.

Виходячи з розділу ІІ Положення, за наявності в суб’єкта первинного фінансового моніторингу відокремлених підрозділів у таких відокремлених підрозділах можуть призначатися працівники, відповідальні за проведення фінансового моніторингу.

Відповідальний працівник є особою, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення Суб’єктом (відокремленим підрозділом) фінансового моніторингу.

Враховуючи вищевикладене, вимоги розділу ІІ Положення застосовуються до працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу суб’єктів первинного фінансового моніторингу та їх відокремлених підрозділів.

Дія пункту 6 розділу VIII Положення також поширюється на відповідальних працівників з питань фінансового моніторингу відокремлених підрозділів суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Відповідно проведення кожного навчального заняття підтверджується записом у журналі освітніх заходів, який підписує відповідальний працівник Суб’єкта (відокремленого підрозділу Суб’єкта).

Нормативно-правові документи, інші документи:

Наказ Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Плану перевірок філій АТ «Укрпошта» з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на 2020 рік»

Публічна заява FATF від 19 жовтня 2018 року

Публічна заява FATF від 29 червня 2018 року

Підвищення відповідності глобальної системи ПВК/ФТ: безперервний процес – 29 червня 2018 року

Наказ Міністерства інфраструктури України від 28.09.2017 №328 «Про завтердження Порядку проведення Міністерством інфраструктури України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу»

Наказ Міністерства інфраструктури України від 28.09.2017 №327 «Про затвердження Порядку розгляду Міністерством інфраструктури України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій»

Наказ Міністерства інфраструктури України від 26.09.2017 №321 «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України»

Публічна заява FATF – 3 листопада 2017 року

Підвищення відповідності глобальної системи ПВК/ФТ: безперервний процес – 3 листопада 2017 року

Публічна заява Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної боротьби з відмиванням коштів та фінансуваннятероризму(MONEYVAL) згідно з 3-м кроком щодо виконання Посилених процедур відповідності MONEYVAL по відношенню до Боснії і Герцеговини

Наказ Міністерства інфраструктури  України від 26.11.2012  №707 "Про затвердження Положення про застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації іжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму"

Наказ Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 №708 "Про затвердження Положення про Комісію Міністерства інфраструктури України з питань застосування санкцій за порушення  вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"

Наказ Міністерства інфраструктури України від 03.08.2012 №156-Ґ "Про уповноваження посадових осіб Відділу внутрішніх розслідувань та запобігання корупційним та економічним правопорушенням складати протоколи про адміністративні правопорушення"

Наказ Міністерства інфраструктури України від  01.04.2013 №199 "Про затвердження Положення про здійснення  фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює  Міністерство інфраструктури України"

Наказ Міністерства інфраструктури України від 20.01.2014  №32 "Про затвердження Плану заходів щодо запобігання і протидії корупційним та економічним правопорушенням у системі Міністерства інфраструктури України на 2014 рік"

Наказ Міністерства інфраструктури України від 08.04.2014 №173 "Про затвердження Плану проведення перевірок Мінінфраструктури України суб’єктів первинного фінансового моніторингу на ІІ квартал 2014 року.


{#HTML_FILES#}