На порталі Світового Банку опубліковано оголошення про міжнародний тендер – «Проектування, постачання та встановлення пілотної системи зважування в русі». Про це заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час брифінгу в Міністерстві інфраструктури, який відбувся 27 липня 2018 року.

У заході взяв участь очільник «Укравтодору» Славомір Новак, керівник «Укртрансбезпеки» В’ячеслав Дідківський, фахівець Світового банку з питань транспорту Євген Булах та керівник Офісу підтримки реформ при міністерстві інфраструктури Олександра Клітіна.

Володимир Омелян повідомив, що максимальна очікувана сума заявок складає 4,9 мільйонів доларів США: «Очікується, що учасниками торгів будуть консорціуми з іноземних та українських компаній. Переможець повинен бути визначений у вересні 2018 року, а роботи розпочатись в жовтні 2018 року. Проект розроблений спільними зусиллями Міністерства інфраструктури України, Світового Банку, Укравтодору, Уктрансбезпеки та міжнародних консультантів».

За словами очільника Міністерства, зміст проекту полягає в наступному: WiM-комплекси, яких буде збудовано 10 одиниць, виявлятимуть серед потоку перевантажені вантажівки і передаватиме інформацію про них інспекторам “Укртрансбезпеки” на мобільні пункти контролю, розташовані далі по дорозі. Локацій всього шість. З них на чотирьох вимірювання буде здійснюватись в двох напрямках руху, і на двох - лише в одному напрямку, в сторону Києва. Отримавши деталізовану інформацію, інспектори здійснюють зупинку автомобіля та його контрольне зважування. В разі підтвердження порушення воно документується і накладаються відповідні санкції.

«Системи будуть розташовані на автодорогах М-01, М-03, М-05, М-06, М-07. Тобто, на початковому етапі WiM-комплекси працюватимуть у так званому режимі преселекції, а пізніше – в автоматичному режимі накладання санкцій», - наголосив Міністр інфраструктури.

Стратегічні цілі застосування технології WiM: зберегти дороги від передчасного руйнування, зменшити ймовірність і тяжкість наслідків дорожніх аварій за участі вантажівок, створити невідворотність контролю та покарання за порушення вимог законодавства стосовно вагових обмежень.

Практичні цілі проекту: випробувати технологію в реальних умовах України, налагодити адміністративні та технічні процеси й сприяти прискоренню розробки та імплементації законодавчих змін, що є необхідними для ефективного і всеосяжного вагового контролю.

За словами очільника міністерства, проект передбачає спорудження опорних конструкцій для розміщення обладнання на ключових підходах до міста Києва, постачання та монтаж сучасних електронних систем зважування, ідентифікації та габаритного контролю автомобілів, монтаж та інтеграцію електронного обчислювального та комунікаційного обладнання, створення та запуск центру обробки даних, а також навчання українських фахівців роботі з новими системами та обслуговування цих систем протягом перших двох років експлуатації.

Чому проект реалізується на підходах до Києва: проект є пілотним, його мета – перевірити технології, відпрацювати адміністративні та юридичні нюанси роботи нових систем.

Над проектом тісно співпрацюють ключові державні органи – Міністерство інфраструктури, Укравтодор, Укртрансбезпека, а також Київська міська державна адміністрація, яка вже облаштовує за свій кошт стаціонарні вагові комплекси на автотрасах.

«Після успішної реалізації пілотного проекту навколо Києва планується розгортання аналогічних систем в інших областях, в першу чергу Одеській, Миколаївській та Херсонській», - розповів Володимир Омелян.

Також він назвав основні переваги технології WiM:

1. Відсутність потреби в зупинці транспортних засобів чи зменшення їхньої швидкості руху для контролю;
2. Виключення людського фактору, а отже й корупційних ризиків;
3. Охоплення усіх 100% вантажних автомобілів, що проходять через ділянку дороги;
4. Можливість збору “великих даних” (big data) про транспортний потік, які можуть використовуватись для аналітики та прийняття рішень.

«Потреба законодавчих змін: паралельно з пілотним проектом Міністерство інфраструктури України проводить роботу з парламентськими комітетами та іншими зацікавленими сторонами для прийняття законопроектів 7318 та 7319, які мають відкрити шлях до запровадження автоматичного габаритно-вагового контролю та заочного застосування санкцій до компаній-порушників», - наголосив Міністр інфраструктури України.

Принагідно він звернувся до:

1. Компаній сектору інтелектуальних транспортних систем з України та країн Європейського Союзу – запрошуємо до формування консорціумів, участі в цьому тендері, та подальших аналогічних закупівлях.

Тендер      відбувається за процедурами Світового Банку, уряд України розраховує на перемогу найкращого учасника і на швидке втілення проекту.

Це – «перша ластівка» після якої будуть інші закупівлі такого обладнання у найближчі 10 років, вже за кошти державного бюджету. Зараз саме час входити на цей ринок, який починає формуватися;

1. Народних депутатів України – з проханням якнайскоріше внести законопроекти 7318 та 7319 до порядку денного профільних комітетів, провести роботу з внесення правок за прийняти ці законопроекти вже у 2018 році, щоб відкрити шлях для автоматичного контролю та заочного накладання штрафів на недобросовісних перевізників;
2. Автомобільних перевізників – з проханням будувати бізнес-процеси таким чином, щоб не порушувати вагових обмежень, які існують в Україні та які є стандартними для країн Європи.

Очільник «Укравтодору» Славомір Новак зазначив, що запровадження автоматичного вагового контролю в Україні відповідає європейським практикам: «На початку цього року ми сказали, що це буде важливий рік - рік запуску інтелектуальних транспортних систем (ІТС). ІТС включає у себе Weight in motion, автоматичний контроль швидкості, збір даних по трафіку, який потрібен для планування робіт в майбутньому. Це важливий крок. Ми імплементуємо Директиви ЄС щодо втілення у життя інтелектуальних транспортних систем. Україна - єдина країна в Європі, де ваговий контроль в русі і елементи ІТС досі не працюють. Ми реформуємо дорожню галузь, починаємо імплементувати Директиви ЄС, ІТС і таким чином рухаємось вперед. Наступний крок - залучення системи по збору даних трафіку. Таким чином, ми покращуємо безпеку руху на дорогах, і найважливіше - захищаємо дороги. Ця система мінімізує корупційну складову».

Євген Булах: «Хочу відмітити, що спільний проект Світового банку та України має інвестиційний компонент щодо будівництва та реконструкції доріг загального значення. І для того, щоб захистити такі інвестиції, ми включили компонент щодо розробки системи зважування в русі. Така система дозволить змінити ситуацію на дорогах щодо безпеки руху та захистити інвестиції, які Україна вкладає в дорожню галузь. Головне - це прийняти ті законопроекти, про які казав Міністр, і таким чином, щоб система працювала в абсолютно автоматичному режимі. Ми маємо надію, що цей пілот стане першим кроком для розгортання такої системи на всіх дорогах державного значення». 

Керівник «Укртрансбезпеки В’ячеслав Дідківский наголосив: «Ми розглядаємо три стадії цього процесу: перша – фіксація, визначення порушення; друга – його оформлення; третя – притягнення до відповідальності. Це важливо, необхідно і це буде зроблено. Автоматизуємо всі процеси, зекономимо ресурси. Ми почнемо з того, що в місцях дислокації стаціонарних комплексів на певній відстані будуть розташовані наші майданчики, де ми будемо працювати по тим транспортним засобам, які будуть перевантажені. Всі ті, які не будуть мати перевантаження – будуть продовжувати рух. Важливим аспектом діяльності для нас є внутрішній аудит, контроль та ефективність прийняття рішення кожним інспектором. Якщо транспортний засіб через рампу пройшов з перевантаженням, але не зафіксований інспекторським складом – його буде притягнуто до відповідальності».

«Отже, наша мета - щоб з наступного року кожна вантажівка, яка має вагу понад  40 тонн, не змогла заїхати чи виїхати з Києва. Також наша мета - щоб впродовж найближчих трьох років загальна вага транспорту, який пересувається українськими автошляхами, не перевищувала 40 тонн. Автоматичний ваговий контроль буде запроваджено по всій Україні», - додав, підсумовуючи,  Міністр інфраструктури, - «Це величезна робота, і я вдячний усім за співпрацю. Це тривало понад півтора роки, але в результаті ми дали готове рішення «під ключ»: законопроекти розроблені, вони в парламенті, як щодо автоматичної фіксації, так само і щодо посилення санкцій за перевантаження транспорту і щоб відповідальність розповсюджувалась не тільки на перевізника, а й на компанії, яка відправляє вантаж і яка отримує. Щоб це було справедливо. Тому я сподіваюсь, що разом із Урядом ми досягнемо поставленої мети. Адже ці елементи також є важливими для подальшого розвитку інфраструктури».