1. Вид та назва регуляторного акта, результативність якого відстежується, дата його прийняття та номер

Наказ Міністерства інфраструктури України від 27.12.2017 № 474 «Про зниження ставок портових зборів» (далі – Наказ № 474). 

2. Назва виконавця заходів з відстеження

Міністерство інфраструктури України.

3. Цілі прийняття акта

Метою прийняття Наказу № 474 є забезпечення виконання Закону України «Про морські порти України», функцій Міністерства інфраструктури України в частині оптимізації ставок портових зборів, зростання конкурентоздатності вітчизняних морських портів та українських виробників на світовому ринку товарів та послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 990 «Деякі питання підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних виробників та морських портів», Мінінфраструктури разом з Мінфіном, Мінекономрозвитку, ДРС та Мін’юстом доручено вжити заходів до зниження ставок корабельного, канального, маякового, санітарного, якірного, причального, адміністративного портового збору починаючи з 01.01.2018.

На виконання зазначеної постанови прийнято наказ Міністерства інфраструктури України № 474, який набрав чинності 30.01.2018 та запровадив застосування з 01.01.2018 коефіцієнту 0,8 до ставок портових зборів (крім маякового), встановлених Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 червня 2013 року за № 930/23462 (далі – Порядок справляння).

Згідно Наказу № 474 коефіцієнт 0,8 не застосовується:

під час суднозаходу у морські порти України для виконання операцій навантаження та (або) розвантаження вантажів, які прямують транзитом між кінцевими пунктами відправлення та призначення, розташованими поза межами території України;

для пасажирських суден групи Б, визначених у додатку 1 до Порядку справляння;

під час суднозаходу у морські порти України, розташовані в усті та на р. Дунай;

для нафтоналивних суден у закордонному плаванні, які здійснюють перевезення (транспортування) транзитних нафтопродуктів за варіантом «море - берег - море» (завезення/вивезення вантажів виключно водним транспортом, вивантаження/навантаження з використанням причалів, розташованих у межах морських портів Чорноморськ, Миколаїв, Одеса, Южний), та для нафтоналивних суден у закордонному плаванні, які здійснюють перевезення (транспортування) транзитної нафти з використанням морського нафтового термінала «Південний», розташованого у межах морського порту Южний.

4. Строк виконання заходів з відстеження

Заходи з відстеження результативності регуляторного акта здійснювались з 11.02.2019 по 11.03.2019.

5. Тип відстеження

Базове відстеження.

6. Методи одержання результатів відстеження

Відстеження результативності цього акта здійснювалось шляхом збору та аналізу статистичних даних.

7. Дані та припущення, на основі яких відстежувалась результативність, а також способи одержання даних

Відстеження результативності цього регуляторного акта проводилось за показниками:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акта;

кількість суднозаходжень до морських портів України;

розмір надходжень від портових зборів, що справляються у морських портах України.

8. Кількісні та якісні значення показників результативності акта

Слід зазначити, що відповідно до статті 16 Закону України «Про морські порти України» фінансування діяльності адміністрації морських портів України здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до цього Закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел.

Навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства організовується і проводиться державною установою «Держгідрографія» (далі – ДУ «Держгідрографія» та фінансується згідно законодавства, а саме за рахунок маякового збору.

Як вбачається із відомостей, наведених у Таблицях 1 – 3 (додаються), показник кількості суднозаходів у 2018 році скоротився порівняно із показником 2017 року на  370 одиниць, а показник нарахування портових зборів у 2018 році скоротився порівняно із показником 2017 року на 936,4 млн грн. Відповідно, скоротились показники бюджетних відрахувань ДП «АМПУ» та ДУ «Держгідрографія».

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 158 «Про відновлення єдиної системи пошуку та рятування на морі» ДП «АМПУ» фінансуються заходи з функціонування та розвитку системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі шляхом перерахування коштів у розмірі 10 % корабельного збору казенному підприємству «Морська пошуково-рятувальна служба» (далі –  КП «МПРС»). Зниження портових зборів відповідно до Наказу № 474 призвело у 2018 році до зменшення цільового фінансування КП «МПРС» на 55,3 млн грн.  

Порівняльний аналіз показників структури вантажообігу за напрямками та регіонами дислокації морських портів України та сум нарахування портових зборів у 2017 та 2018 наведено у таблиці 4 (додається) та свідчить про наступне.

Загальні обсяги вантажопотоків, які проходили через морські порти (із урахуванням вантажів, які проходили через причали суб’єктів господарювання недержавної форми власності) за 2018 рік зменшились порівняно із 2017 роком на 0,9 % або на 1244,46 тис тонн. При цьому, саме у портах Чорного та Азовського морів, де морськими адміністраціями на виконання Наказу № 474 було застосовано коефіцієнт 0,8 до ставок портових зборів, спостерігається зменшення обсягів проходження експортних вантажів. Одночасно, у портах р. Дунай, які не застосовують відповідно до Наказу № 474 коефіцієнт 0,8, досягнуто зростання експорту на 8,7 %.

Чинниками певної стабілізації виступили обсяги імпортних вантажопотоків, які у періоді збільшились на 7,3 %. Також, значні темпи росту виявили каботажні перевезення, які збільшились на 15,6 %, зокрема, у портах Чорного моря на 54,8 %.

Таким чином, спостерігалось зростання імпортних вантажів випереджальними темпами порівняно до експортних (тобто товарів вітчизняного виробництва).

При цьому зростання обсягів експортних вантажів у окремих морських портах не забезпечило компенсації втрат обсягів портових зборів, які скоротились на 909,0 млн грн або на 17,6 %. Тобто темпи скорочення нарахування портових зборів були значно вищими за уповільнені темпи росту експорту вантажів у окремих морських портах.

 За 2018 рік обсяг нарахування портових зборів ДП «АМПУ» за проходження вантажів через морські порти (за умов врахування виключень застосування коефіцієнту 0,8 за Наказом № 474) порівняно до аналогічного періоду попереднього року зменшився на 909,0 млн грн, зокрема за рахунок фактору об’єму знижено на 42,1 млн грн, за рахунок фактору ціни (коефіцієнт 0,8) знижено на 871 млн грн та збільшено за рахунок фактору зміни курсу валют на 3,9 млн грн.

9. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей

На підставі базового відстеження результативності регуляторного акта можна зробити висновок, що реалізація регуляторного акта дало змогу оптимізувати ставки портових зборів шляхом їх зменшення.

Деякі морські порти України через об’єктивні чинники не мають змоги досягти покращення фінансових результатів діяльності їх адміністрацій.

Так, наприклад, залученню нових вантажів до Скадовського порту перешкоджає недостатня механізація, відсутність критих складських майданчиків та залізничного сполучення з портом, недотримання паспортних глибин у порту та на підхідному каналі.

Основним негативним чинником, який зумовлює погіршення фінансових показників роботи порту Білгород-Дністровський є заборона на десять років починаючи з 01.01.2017 експорту необробленої деревини відповідно до статті 2¹ Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

Зниження доходів портів, розташованих в Азовському морі, спричинене протиправними діями Російської Федерації, які створюють додаткову напругу в регіоні, дестабілізують ситуацію в морських портах України, заважають мирному судноплавству в північно-східній частині Чорного моря та в Азовському морі.

Так, не пояснюючи причин, Російська Федерація збільшила кількість безпідставних перевірок суден незалежно від їх прапора, які прямують до портів Маріуполь і Бердянськ через Керченську протоку, при цьому огляд одного судна може здійснюватися двічі або навіть тричі.

Вартість простою суден залежно від їх параметрів коливається від 5 до 15 тис. доларів США на добу, як наслідок деякі судновласники, побоюючись санкцій, відмовляються від проходу Керч-Єнікальським каналом, що тягне за собою підвищення ставок іншими учасниками фрахтового ринку.

Ескалація конфлікту в Керченській протоці може призвести до блокади морських портів, які розташовані в Азовському морі.

Унаслідок уповільнення руху суден Керченською протокою виникла загроза припинення діяльності морських портів Азовського регіону, що призведе до втрати робочих місць багатьма працівниками, а це вкрай негативно вплине на економічну та соціальну складову регіону.

Суттєвим чинником, який негативно впливає на роботу ДП «АМПУ» та інших державних комерційних підприємств, є також відрахування вказаними підприємствами частини чистого прибутку до державного бюджету, що передбачено статтею 29 Бюджетного кодексу України.

Відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету суттєво обмежує можливості підприємств та установ щодо інвестування в проведення реконструкції та будівництва причалів, виконання днопоглиблювальних робіт, розвиток інфраструктури 13 морських портів України, розширення власного флоту, розвиток навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства.

Збільшення до 90 % частини чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету ДП «АМПУ», значно зменшить рівень інвестицій ДП «АМПУ» і, як наслідок, погіршить його фінансовий стан.

Разом з тим, впровадження знижувального коефіцієнту 0,8 до ставок портових зборів, крім випадків, передбачених Наказом № 474, не стало інструментом очікуваного підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних виробників та морських портів, засобом залучення додаткових обсягів вантажопотоків, позитивного ефекту у вигляді зростання бюджетних відрахувань, а лише спричинило зменшення суми коштів, отриманих від портових зборів, невиконання Стратегічних планів підприємств в частині освоєння капітальних інвестицій.

Це в черговий раз доводить, що рівень ставок портових зборів не є головним чинником, який визначально впливає на розвиток чи стагнацію вантажопотоків. Портові збори є лише однією із складових витрат, яка не створює основного вартісного навантаження на одиницю вантажу при формуванні вартості його транспортування.

Отже, регуляторний акт не досяг поставленої мети.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3