Успішне «зелене відновлення» можливе лише за умови об’єднання зусиль державних інститутів, регіональних та місцевих органів влади. Про це заявила заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна під час конференції «Угода мерів в Україні: Працюємо разом над зеленим відновленням», яка проходить у Львові. 

Європейська ініціатива Угода мерів (УМ) об’єднує понад 11 тисяч місцевих та регіональних органів влади в 55 країнах світу задля досягнення цілей ЄС щодо клімату та енергії. Конференція покликана підбити проміжні підсумки в реалізації Угоди в Україні, обговорити основні виклики, з якими стикаються міста-підписанти під час масштабної війни, а також окреслити перспективи підтримки ЄС для українських громад у контексті післявоєнного відновлення, Зеленої угоди та інших європейських ініціатив. 

В рамках конференції представники Міністерства відновлення та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження розповіли про зусилля держави щодо «зеленого відновлення», зокрема, у частині імплементації євроінтеграційних законів «Про енергоефективність» та «Про енергетичну ефективність будівель»:

- прийнято Національний план дій з енергоефективності, яким встановлено національну ціль України на 2030 рік,

- підготовлено проєкт Стратегії термомодернізації будівель до 2050 року (декарбонізація сукупно покриває близько 40% енергетичного балансу України),

- працює Фонд енергоефективності, у тому числі по програмі «ВідновиДІМ» за підтримки ЄС,

- стартував конкурсний відбір громад на участь у програмі Європейського інвестиційного банку «Енергоефективність громадських будівель в Україні»,

- готується запуск Фонду декарбонізації для підвищення енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії в громадах.

Розуміючи глобальні екологічні виклики, Україна поділяє амбітні завдання Енергетичного Співтовариства щодо зменшення викидів до 2030 року, а саме: підвищити долю відновлюваної енергії до 31%, скоротити споживання первинної енергії та обсяг кінцевого споживання до 130 млн та 80 млн тонн нафтового еквівалента відповідно, обмежити викиди парникових газів на 60,9% відносно рівня 1990 року тощо.

«Успішна, стала та людиноцентрична відбудова можлива лише за умови, якщо планування та пріоритезація будуть ґрунтуватися на достовірних та верифікованих даних, а також керуватись принципами Зеленого переходу. Команда Міністерства відновлення вже втілює ці принципи на практиці: у межах роботи Фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф, в розробці методології пріоритезації проєктів відбудови та у перегляді Державної стратегії регіонального розвитку», – підкреслила Олександра Азархіна.

Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва, своєю чергою, окреслила заплановані спільні із Мінвідновлення ініціативи, які націлені на підтримку громад, населення і бізнесу у сфері енергоефективності та декарбонізації.

«Держенергоефективності є генеральним енергоменеджером країни і наша принципова позиція: варто не будувати те, що хотілося вчора, а проєктувати та зводити майбутні об’єкти з врахуванням усіх найпрогресивніших технологій, зокрема й енергоефективних. На енергоефективність треба дивитися широко – як на драйвер модернізації економіки! Це інструмент, який допоможе не просто заощаджувати ресурси, а дасть імпульс для відновлення та розвитку регіональних економік. Тому у короткий термін, за 3 тижні, спільно з депутатами і командою Мінвідновлення на чолі із Олександром Кубраковим ми зробили вагомий крок – створити Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації», – наголосила Ганна Замазєєва.

Вона розповіла, що фонд буде наповнюватися за рахунок податку на викиди СО2 і стане постійним джерелом фінансування програм з енергоефективності. Також, за її словами, зараз вже розроблений порядок використання коштів фонду та ціла низка додаткових інструментів для стимулювання розвитку енергоефективності. Це комплексні інструменти, які допоможуть на місцях отримати доступ до енергоефективних рішень – впровадити як міжнародний досвід, так і наш український у різні сектори економіки.