Наведу тезово відповіді щодо головного питання до мене як до віцепремʼєр-міністра з відновлення України – що відбувається із захистом енергетики?

 

У підпорядкуванні міністерства – майже 4 000 обʼєктів критичної інфраструктури: від тягових підстанцій залізниці та водоканалів до шляхопроводів та портової інфраструктури. Для кожного з них профільне підприємство знаходить різні типи захисту – від найпростішої – габіонів та бігбегів до складної і дороговартісної – як-то встановлення засобів радіоелектронної боротьби.

 

Водночас, у вересні минулого року відповідно до рішення Уряду, наша команда взяла на себе зобовʼязання звести фізичних захист 22 розподільчих підстанціях НЕК “Укренерго”. Тільки на 22 з існуючих 90-та магістральних та ще тисяч менших підстанцій.

 

Рішення, яким саме має бути такий захист, ухвалювали спільно з інженерами Генерального Штабу ЗСУ, військовими інженерами з США, Британії, Японії та Німеччини.

 

На всіх 22 обʼєктах, за які відповідає наша команда, робота по зведенню захисту ІІ рівня завершена або знаходиться на фінальних стадіях. У деяких областях збережено розподілення енергії саме завдяки цим укриттям.

 

Захист обʼєктів генерації енергії, таких як ТЕЦ, ТЕС або ГЕС ніколи не відносився до відповідальності міністерства. Очевидно, що захистити статичні обʼєкти розміром в кілька гектарів неможливо жодним саркофагом – це надто довго і дорого. Єдине можливе рішення – засоби ППО. Ми залежні від ритмічних поставок озброєння від країн-партнерів.

 

Водночас, я вдячний парламентарям за можливість прозвітувати за зроблену роботу. Важливо спілкуватися напряму, слухати і чути одне одного, щоразу підвищуючи фаховість дискусії. Від цього залежить наша спільна робота на перемогу України.