ПРОЄКТ

 

  

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

 

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1.У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) у статті 121:

у частині першій:

в абзаці першому слова «і стандартів» замінити словами «, нормативів і технічних приписів»;

в абзаці другому слово «двадцяти» замінити словом «двохсот»;

частину другу виключити;

частини третю та четверту викласти в такій редакції:

«Керування водієм транспортним засобом, що підлягає перевірці на придатність до експлуатації, але своєчасно її не пройшов, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою та третьою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

2) доповнити статтею 121³ такого змісту:

«Стаття 121³. Порушення вимог законодавства щодо робочого часу і часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та правил використання контрольних пристроїв (тахографів) та/або обмежувачів швидкості

Керування транспортним засобом з вимкненим, чи несправним контрольним пристроєм реєстрації режимів праці та відпочинку водія (тахографом) та/або обмежувачем швидкості, чи без таких пристроїв, якщо їх використання (наявність) передбачено законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом з карткою водія, власником якої водій не є, або з карткою, яку було отримано на основі недостовірної інформації, або з карткою водія, яка занесена до переліку загублених або викрадених карток, -

тягне за собою конфіскацію такої картки водія та накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом із застосуванням незаконного пристрою, що здатний змінювати записи тахографа, та/або обмежувача швидкості або підроблення, приховування, ненадання чи знищення інформації, записаної за поточний день та за останні попередні 28 днів на тахокартах або завантаженої з тахографа (цифрового) та/або картки водія, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом без використання картки водія до тахографа (цифрового), та/або без протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що стосуються налаштувань тахографів та/або обмежувачів швидкості, якщо їх використання (наявність) передбачено законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбачене частинами першою - четвертою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом із застосуванням контрольного пристрою реєстрації режимів праці та відпочинку водія (тахографом) та/або обмежувачем швидкості, що не пройшли перевірку суб’єктом господарювання, який здійснює установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в автомобільних транспортних засобах, та якого включено до переліку таких суб’єктів господарювання, а також наявність та/або використання більше ніж однієї особистої картки водія, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбачене частиною шостою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевищення щоденного періоду керування у 9 годин (якщо використана можливість продовжити тривалість керування до 10 годин) на час:

до шістдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від шістдесяти до ста двадцяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від ста двадцяти до двохсот сімдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж двісті сімдесят хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Перевищення щоденного періоду керування у 10 годин (якщо передбачена можливість продовжити тривалість керування до 10 годин) на час:

до шістдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від шістдесяти до ста двадцяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від ста двадцяти до трьохсот хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж триста хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Перевищення щотижневого періоду керування у 56 годин на час:

до двохсот сорока хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від двохсот сорока до п’ятисот сорока хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від п’ятисот сорока до восьмисот сорока хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж вісімсот сорок хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Перевищення максимального загального періоду керування (90 годин) впродовж двох послідовних тижнів на час:

до шестисот хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від шестисот до дев’ятисот хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від дев’ятисот до однієї тисячі трьохсот вісімдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж одна тисяча триста вісімдесят хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Перевищення безперервного періоду керування у 4,5 години на час:

до тридцяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від тридцяти до дев’яносто хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж дев’яносто хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Скорочення щоденного 11-годинного періоду відпочинку (якщо використана можливість скоротити тривалість відпочинку до 9 годин) на час:

до шістдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від шістдесяти до ста п’ятдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж сто п’ятдесят хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Скорочення щоденного розподіленого періоду відпочинку (3 години +
9 годин) або щоденного скороченого 9-годинного періоду відпочинку (якщо не використана можливість скоротити тривалість відпочинку до 9 годин) або щоденного 9-годинного періоду відпочинку у складі екіпажу на час:

до шістдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від шістдесяти до ста двадцяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж сто двадцять хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Скорочення щотижневого скороченого 24 - годинного періоду відпочинку на час:

до ста двадцяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від ста двадцяти до двохсот сорока хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж двісті сорок хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Скорочення щотижневого 48 - годинного періоду відпочинку на час:

до ста вісімдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від ста вісімдесяти до п’ятисот сорока хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж п’ятсот сорок хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Затримка початку відпочинку, передбаченого по завершенню шести послідовних 24 - годинних періодів після попереднього щотижневого відпочинку, на час:

до ста вісімдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від ста вісімдесяти до семисот двадцяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж сімсот двадцять хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Затримка початку відпочинку, передбаченого по завершенню дванадцяти послідовних 24 - годинних періодів після попереднього регулярного щотижневого відпочинку, на час:

до ста вісімдесяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

від ста вісімдесяти до семисот двадцяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж сімсот двадцять хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Скорочення щотижневого періоду відпочинку, передбаченого по завершенню дванадцяти послідовних 24 - годинних періодів після попереднього регулярного щотижневого відпочинку, на час:

до ста двадцяти хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж сто двадцять хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.

Збільшення 3-годинного періоду керування в нічний час перед перервою, якщо транспортний засіб не укомплектовано екіпажем, на час:

до дев’яноста хвилин включно - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів;

більше ніж дев’яносто хвилин - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен з таких фактів.»;

3) статтю 127¹ викласти в такій редакції:

«Стаття 127¹. Порушення порядку оформлення результатів проведення перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Оформлення результатів проведення перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації, з порушенням вимог законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видача спеціального знака державного зразка з порушенням встановленого Законом порядку укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають перевірці на придатність транспортного засобу до експлуатації, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

4) доповнити статтею 127³ такого змісту:

«Стаття 127³. Порушення порядку проведення перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації

Порушення порядку проведення перевірки на придатність транспортного засобу до експлуатації експертом з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбачене частиною першою цієї статті, -

тягне за собою позбавлення експерта з питань перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації права проводити перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації протягом наступних п’яти років.»;

5) статтю 128 викласти в такій редакції:

«Стаття 128. Допуск до руху транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, контрольних пристроїв, обмежувачів швидкості, передбачених законодавством

Допуск до руху транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам безпеки дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли перевірку на придатність транспортних засобів до експлуатації або без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія під час здійснення пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п’ятсот кілометрів, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів господарської діяльності в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів господарської діяльності в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Допуск до руху транспортного засобу, що підлягає перевірці на придатність транспортного засобу до експлуатації, але своєчасно її не пройшов, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, які не є водіями цього транспортного засобу, у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Допуск водія до керування транспортним засобом без свідоцтва про професійну компетентність водія, якщо таке свідоцтво передбачене законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, які не є водіями цього транспортного засобу, у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбачені частинами третьою, четвертою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, які не є водіями цього транспортного засобу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом без підтвердження професійної компетентності водія, якщо така вимога передбачена законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбачене частиною шостою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

6) у статті 133¹:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

«тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

«тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів у розмірі тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності - у розмірі двохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«Відсутність на автовокзалах та інших об’єктах дорожньо-транспортної інфраструктури, призначених для обслуговування пасажирів, безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення згідно з державними будівельними нормами та правилами, а також відсутність зовнішніх звукових інформаторів номера і кінцевих зупинок маршруту, текстових та звукових систем для оголошення зупинок, іншого спеціального обладнання, визначеного законодавством, у салоні автобуса, тролейбуса та трамвая, -

тягне за собою накладення штрафу на керівника суб’єктів господарювання, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

частини шосту та десяту виключити;

у частині одинадцятій слова «шостою», «або десятою» виключити;

7) доповнити статтею 188⁵² такого змісту:

«Стаття 188⁵². Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, щодо усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків тягне за собою накладення штрафу в розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

8) у статті 221:

слова та цифри «частинами четвертою та сьомою статті 121» замінити словами та цифрами «частиною сьомою статті 121»;

доповнити після цифр «188⁵⁰,» цифрами «188⁵²,»;

9) у частині першій статті 222 слова та цифри «частини третя,шоста, восьма,дев’ята, десята і одинадцята статті 133¹» замінити словами та цифрами «частини третя, сьома, восьма, дев’ята статті 133¹»;

10) у статті 229:

у частині першій слова та цифри «правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п’ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133¹» замінити словами та цифрами «правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки експлуатації транспортних засобів, господарської діяльності (статті 119, частини перша - четверта статті 121, статті 121³, 127³, 128, частина п’ята статті 133, статті 133¹»;

у пункті 1 частини другої слова та цифри «(частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133¹, стаття 133²)» замінити словами та цифрами
«, уповноважені на те посадові особи (державні інспектори) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини перша - четверта статті 121, статті 121³, 127³, 128, 133¹, 133²)»;

11) у пункті 1 частини першої статті 255:

в абзаці другому слова та цифри «частини четверта, сьома - дев’ята статті 121» та «статті 127¹» замінити відповідно словами та цифрами «частина сьома статті 121» та «частини третьої статті 127¹»;

абзац восьмий викласти в такій редакції:

«центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини перша - четверта статті 121, статті 121³, 127³, 128, 133¹, 133², 136, 164, 188⁵²);».

2. У Законі України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 4:

абзац тринадцятий викласти в такій редакції:

«визначення порядку здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, що призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування;»;

після абзацу тринадцятого доповнити новими абзацами такого змісту:

«визначення порядку здійснення придорожньої перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації;

визначення умов допуску до участі у дорожньому русі транспортних засобів, які належать до предметів колекціонування та антикваріату;».

У зв’язку з цим, абзаци чотирнадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами шістнадцятим - дев’ятнадцятим;

2) абзац п’ятий частини другої статті12викласти в такій редакції:

«не допускати до руху транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам законодавства, правилам, нормам та технічним приписам, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли перевірку на придатність транспортних засобів до експлуатації, чи за результатами такої перевірки через виявлені невідповідності недопущені до дорожнього руху.»;

3) у статті 16:

у частині другій:

в абзаці третьому після слова «поліцейського,» доповнити словами
«посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті,»;

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

«на вимогу посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, пред’являти для перевірки: посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, свідоцтво про придатність транспортного засобу до експлуатації, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, свідоцтво про професійну компетентність водія або кваліфікаційну картку водія, протокол перевірки та адаптації тахографа та/або обмежувача швидкості, картку водія до цифрового тахографа, заповнені тахокарти за поточний день та попередні 28 календарних днів, або роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, документи на вантаж, передбачені законодавством, дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, якщо наявність у водія таких документів передбачено законодавством.».

У зв’язку з цим абзаци четвертий - тринадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим - чотирнадцятим;

частину третю доповнити пунктом такого змісту:

«в) на вимогу посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті для проведення придорожньої перевірки придатності транспортного засобу до експлуатації.»;

4) у статті 29:

частину першу викласти в такій редакції:

«До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам законодавства, правилам, нормам та технічним приписам, що мають сертифікат відповідності цим вимогам, укомплектовані в установленому законодавством порядку, пройшли перевірку на придатність до експлуатації та за результатами такої перевірки їм дозволена участь у дорожньому русі (якщо транспортний засіб підлягає перевірці на придатність до експлуатації відповідно до цього Закону).»;

у частині другій слова «З метою» замінити словом «Для»;

5) статтю 30 викласти в такій редакції:

«Стаття 30. Основні вимоги до виробництва і торгівлі транспортними засобами їх системами та складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери

Конструкція транспортних засобів, що вводиться в обіг на території України, повинна відповідати законодавству, правилам, нормам та технічним приписам, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Перед початком серійного виробництва транспортних засобів, їх систем та складових частин, виробник таких транспортних засобів та/або їх складових частин забезпечує затвердження конструкції транспортних засобів та/або їх складових частин відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, а також відповідність цієї продукції правилам, нормам, нормативам і технічним приписам протягом усього періоду виробництва.

Виробник розробляє і надає споживачу експлуатаційну документацію, інформаційне забезпечення, якими, зокрема встановлює вимоги для безпечної експлуатації транспортних засобів відповідно до законодавства.

Якщо конструкція транспортного засобу не підлягає затвердженню, його виробник зобов’язаний узгодити нормативно-технічну документацію на конструкцію такого транспортного засобу з уповноваженими державними органами відповідно до порядку узгодження нормативно-технічної документації на конструкцію колісного транспортного засобу, який затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.

На транспортний засіб наноситься ідентифікаційний номер (VIN), а на його складові частини - марковання, достатнє для їх однозначної ідентифікації відповідно до правил, норм, нормативів і технічних приписів.

Забороняється введення в обіг транспортних засобів, виготовлених (складених) із використанням складових частин, що перебували в експлуатації.

Підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які мають право здійснювати оптову або роздрібну торгівлю та оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, зобов'язані вести облік реалізованих транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Порядок оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, визначається Кабінетом Міністрів України.

Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.

Облік підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється територіальними органами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів господарювання.»

6) у частині першій статті 31 слова «діючим стандартам» замінити словами «правил, норм та технічним приписам»;

7)  статтю 32 викласти в такій редакції:

«Стаття 32. Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів

Переобладнання транспортних засобів, що полягає у зміні типу, призначення, складу чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на цей транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормам та технічним приписам.

Не дозволяється переобладнання транспортного засобу, зазначене в частині першій цієї статті, без згоди виробника транспортних засобів, або без документа про технічну можливість та умови безпечного переобладнання транспортного засобу, виданого спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України організаціями з питань переобладнання.

У разі переобладнання п’яти і більше транспортних засобів протягом року суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання транспортних засобів, повинні мати узгоджену з уповноваженими державними органами нормативно-технічну документацію на переобладнання у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Допуск до експлуатації таких переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише в разі проведення спеціальних випробувань у частині виконаного переобладнання та оформлення сертифіката відповідності правилам, нормам та технічним приписам.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

8) частину першу статті 33 викласти в такій редакції:

«Технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, повинен відповідати вимогам встановленим законодавством, правилам, нормам та технічним приписам.»;

9) у статті 34:

частину першу викласти в такій редакції:

«Державна реєстрація транспортного засобу полягає у: здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації; звірянні і, в разі потреби, дослідженні ідентифікаційних номерів складових частин та огляді транспортного засобу; занесенні інформації про характеристики транспортного засобу, а також показів одометра до відповідних баз даних; оформленні, видачі реєстраційних документів та номерних знаків.»;

частину другу викласти в такій редакції:

«Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає процеси реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, інформації про придатність транспортних засобів до експлуатації.»;

у частині восьмій:

абзац перший викласти у такій редакції:

«Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів здійснюють:»;

в абзаці дев’ятому слова «у сфері транспорту» замінити словами «з питань безпеки на наземному транспорті»;

10) статтю 35 викласти в такій редакції:

«Стаття 35. Перевірка придатності транспортних засобів до експлуатації

Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України підлягають перевірці на придатність до експлуатації з такою періодичністю:

для транспортних засобів, які спроектовані і побудовані для перевезення осіб та їх багажу, що містять не більше восьми місць для сидіння, крім сидіння водія, - через чотири роки від дати виготовлення транспортного засобу, надалі кожні два роки;

для транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів із кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять, з місцем водія включно, що використовуються як таксі, - через один рік від дати виготовлення транспортного засобу, надалі щорічно;

для транспортних засобів, які спроектовані і побудовані для перевезення пасажирів та їх багажу, що мають більше восьми сидячих місць, крім сидіння водія, - через один рік від дати виготовлення транспортного засобу, надалі кожні шість місяців;

для транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів із максимальною допустимою масою до 3,5 тонн включно, - через чотири роки від дати виготовлення транспортного засобу, надалі кожні два роки;

для транспортних засобів, які спроектовані і побудовані переважно для перевезення вантажів, максимальна маса яких перевищує 3,5 тонни, - через один рік від дати виготовлення транспортного засобу, надалі щорічно;

для транспортних засобів, які спроектований і побудовані для перевезення пасажирів або вантажів, а також для проживання людини, з максимальною масою понад 3,5 тонни, - через один рік від дати виготовлення транспортного засобу, надалі щорічно;

для колісних тракторів, які використовують на дорогах загального користування для перевезення вантажів з максимальною проектною швидкістю, що перевищує 40 кілометрів на годину, - через чотири роки від дати виготовлення транспортного засобу, надалі кожні два роки;

для транспортних засобів, призначених для перевезення небезпечних вантажів, - через один рік від дати виготовлення транспортного засобу, надалі кожні шість місяців;

для транспортних засобів спеціалізованого призначення, - через один рік від дати виготовлення транспортного засобу, надалі щорічно;

для двоколісних або триколісних транспортних засобів з об'ємом двигуна внутрішнього згоряння 125 кубічних сантиметрів і більше або електродвигуна потужністю 4 кВт і більше, - через два роки від дати виготовлення транспортного засобу, надалі кожні два роки;

для мототранспортних засобів із чотирма колесами, споряджена маса яких перевищує 425 кілограмів, у разі використання електродвигуна потужністю
4 кВт і більше, - через два роки від дати виготовлення транспортного засобу, надалі кожні два роки.

Перевірці на придатність до експлуатації не підлягають:

транспортні засоби з конструкційною швидкістю не більше 25 кілометрів на годину;

транспортні засоби, які належать до предметів колекціонування та антикваріату і не використовуються на вулично-дорожній мережі;

транспортні засоби, які використовуються на спортивних змаганнях та не використовуються на вулично-дорожній мережі;

транспортні засоби, на які поширюється дипломатична недоторканність;

спеціалізовані транспортні засоби, якими здійснюють перевезення обладнання цирків і атракціонів з максимальною конструктивною швидкістю не більше 40 кілометрів на годину;

транспортні засоби з об’ємом двигуна, що не перевищує 50 кубічних сантиметрів;

колісні трактори, використання яких здійснюється на дорогах загального користування, максимальна конструктивна швидкість яких не перевищує
40 кілометрів на годину;

транспорті засоби, що за результатами перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації, яку проведено відповідно до міжнародних договорів України, придатні до експлуатації;

технічні транспортні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Перевірка транспортних засобів на придатність до експлуатації, незалежно від дати проведення останньої перевірки, проводиться в разі:

перереєстрації транспортного засобу в разі зміни власника;

зміни типу, призначення, складу чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб;

дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено елементи, що впливають на безпечність руху транспортного засобу (системи підвіски, системи керування, системи подушок безпеки, системи гальмування, деформації кузова).

Перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації, які належать військовим формуванням, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, кіберзахисту телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, покладаються на ці формування та органи.

Забезпечення проведення перевірок транспортних засобів на придатність до експлуатаціїзареєстрованих іншими уповноваженими державними органами покладається, на ці органи. Порядки таких перевірок затверджуються цими органами.»;

11) у статті 37:

у частині першій слова «стандартів» та «обов’язковому технічному контролю, але не пройшли його» замінити відповідно словами «правил, норм та технічним приписам» та «перевірці на придатність до експлуатації, але своєчасно або через виявлені недоліки її не пройшли»;

в абзаці четвертому частини другої слово «стандартів» замінити словами «технічних приписів»;

12) у статті 52¹:

у частині першій:

абзац дев’ятий виключити;

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

«формування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, загальнодержавної бази даних про відомості, що вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України на підставі інформації про придатність транспортних засобів, що надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, та інформації про укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають перевірці на придатність до експлуатації, що надається страховиками.»;

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

«Автоматизований (цифровий) доступ до Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті на безоплатній основі.»;

13) розділ X доповнити статтями 52⁴ - 52¹⁶ такого змісту:

«Стаття 52⁴. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту належить:

затвердження порядку проведення перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації;

затвердження переліку, обсягів, методів контролю та оцінки невідповідностей транспортних засобів під час перевірки та придорожньої перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації;

затвердження переліку устаткування пунктів перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації;

затвердження вимог до пунктів проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації;

затвердження вимог до розміщення пунктів проведення перевірки транспортних засобів щодо придатність до експлуатації в населених пунктах та за їх межами;

призначення центрів з атестації експертів з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації та посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, які здійснюють придорожні перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації;

затвердження порядку підготовки та атестації експертів з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації та посадових осіб органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, які здійснюють придорожні перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації;

затвердження порядку про затвердження конструкції транспортних засобів, їх складових частин та обладнання;

затвердження єдиних вимог щодо конструкції, технічного стану та класифікації транспортних засобів, що експлуатуються в Україні;

затвердження вимог до проведення початкової і поглибленої придорожньої перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації;

затвердження порядку ведення Єдиного державного реєстру результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації;

затвердження порядку ведення реєстру Виконавців, які здійснюють перевірку придатності транспортних засобів до експлуатації;

затвердження порядку ведення реєстру діючих пунктів проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації;

затвердження порядку ведення відкритого реєстру атестованих посадових осіб, які здійснюють придорожні перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації;

затвердження порядку ведення реєстру працівників наземного транспорту, які підтвердили свою професійну компетентність та/або пройшли перевірку знань у сфері перевезень небезпечних вантажів.

Власником і розпорядником відкритого реєстру атестованих посадових осіб, які здійснюють придорожні перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації, а також реєстру працівників наземного транспорту, які підтвердили свою професійну компетентність та/або пройшли перевірку знань у сфері перевезень небезпечних вантажів є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Стаття 52⁵. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті належить:

здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням суб'єктами проведення перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації, вимог законодавства;

ведення Єдиного державного реєстру результатів перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації.

Власником і розпорядником Єдиного державного реєстру результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Стаття 52⁶. Діяльність з перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації

Діяльність щодо перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації (у тому числі перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, які здійснюються відповідно до міжнародних угод України) має право здійснювати суб’єкт господарювання (далі - Виконавець) за умови, якщо він:

1) є учасником (членом) Бюро з безпеки експлуатації колісних транспортних засобів;

2) має на правах власності або користування пункт(и) проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації;

3) має не менш як одного експерта з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації, який працює за трудовим договором на постійній основі у кожному пункті проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації;

4) має технічні можливості для щоденної передачі відомостей про результати перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації в Єдиний державний реєстр результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації;

5) має призначення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту щодо перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, які здійснюються відповідно до міжнародних угод України.

Умова визначена у пункті 5 частини першої цієї статті застосовується до суб’єкта господарювання, який здійснює перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації на виконання міжнародних угод України.

Стаття 52⁷. Бюро з безпеки експлуатації колісних транспортних засобів

Бюро з безпеки експлуатації колісних транспортних засобів (далі – Бюро) є єдиним об'єднанням суб’єктів господарювання, що здійснюють перевірку придатності транспортних засобів до експлуатації (у тому числі перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, які здійснюються відповідно до міжнародних угод України).

Бюро є непідприємницькою організацією та здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Бюро може бути створено лише суб’єктами господарювання, які внесені до Реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів.

Статут Бюро затверджується загальними зборами засновників (членів) Бюро та реєструється відповідно до законодавства.

Бюро не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю. Бюро може вступати до галузевих, міжгалузевих міжнародних об’єднань з метою досягнення статутних цілей.

Власником і розпорядником Реєстру Виконавців, які здійснюють перевірку придатності транспортних засобів до експлуатації, а також Реєстру діючих пунктів проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації є Бюро.

Основними завданнями Бюро є:

1) розроблення та затвердження правил підприємницької та професійної діяльності, обов'язкові для виконання всіма членами Бюро;

2) організація взаємодії між Виконавцями;

3) захист прав та законних інтересів Виконавців, представництво їх інтересів перед органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

4) підвищення відповідальності Виконавців перед споживачами;

5) підвищення якості і конкурентоспроможності робіт, послуг, що здійснюють Виконавці;

6) забезпечення відкритості та доступності інформації про роботи (послуги) і умови їх виконання (надання) Виконавцями;

7) забезпечення економічної конкуренції у сфері діяльності Виконавців;

8) захист ринку від недобросовісних і некваліфікованих дій Виконавців;

9) збір відповідної інформації про діяльність Виконавців для її узагальнення та внесення на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, пропозицій щодо удосконалення механізму виконання робіт та надання послуг Виконавцями;

10) співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі професійної діяльності Виконавців;

11) співробітництво з центральними органами державної влади з питань, що відносяться до професійної діяльності Виконавців;

12) контроль за професійною діяльністю Виконавців щодо відповідності встановленим цим Законом, та законодавством України вимогам;

13) ведення реєстру Виконавців;

14) ведення реєстру діючих пунктів проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації;

15) формування відкритого та загальнодоступного інформаційного ресурсу, що містить відомості з Єдиного державного реєстру результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації;

16) ведення обліку бланків свідоцтва про придатність транспортних засобів до експлуатації і бланків міжнародних документів придатності транспортних засобів до експлуатації;

17) забезпечення підготовки експертів з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації.

Стаття 52⁸. Органи управління та контролю Бюро

Органами управління та контролю Бюро є:

1) загальні збори членів Бюро;

2) президія;

3) дирекція;

4) апеляційна комісія;

5) інші визначені Статутом Бюро органи.

Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю Бюро визначаються Статутом Бюро з урахуванням положень цього Закону.

Стаття 52⁹. Загальні збори членів Бюро

Загальні збори членів Бюро складаються з усіх членів Бюро та є вищим колегіальним органом управління Бюро.

Загальні збори членів Бюро скликаються президією Бюро не менше двох разів на рік та вважаються повноважними, якщо на них присутні не менш ніж ½ загальної кількості членів Бюро.

У разі, якщо повноважне засідання загальних зборів членів Бюро не скликається протягом 120 днів або скликані загальні збори членів Бюро не спроможні прийняти рішення, відповідні повноваження загальних зборів членів Бюро, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

До виключної компетенції загальних зборів членів Бюро належить вирішення таких питань:

1) визначення основних напрямів діяльності Бюро;

2) прийняття Статуту Бюро, внесення змін та доповнень до Статуту Бюро;

3) обрання членів президії Бюро;

4) розгляд та прийняття рішень за заявами кандидатів у члени Бюро;

5) перевірка кандидатів у члени Бюро на відповідність вимогам, встановленим цим Законом та законодавством України;

6) виключення Виконавців з членів Бюро;

7) затвердження річних результатів діяльності Бюро;

8) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських внесків;

9) затвердження положення про фонд компенсації витрат Виконавців за проведення поглибленої придорожньої перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації;

10) інші повноваження відповідно до Статуту Бюро.

Для прийняття рішень з питань, зазначених у пунктах 1 - 6 частини четвертої цієї статті, необхідна більшість у 2/3 голосів членів Бюро, присутніх на загальних зборах членів Бюро. Рішення з інших питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів членів Бюро, приймаються простою більшістю голосів членів Бюро присутніх на загальних зборах членів Бюро.

Кожен член Бюро під час голосування на загальних зборах членів Бюро має один голос, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 52¹⁰. Президія Бюро

Президія Бюро здійснює загальне керівництво діяльністю Бюро відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів, Статуту Бюро, рішень загальних зборів членів Бюро.

Президія Бюро складається з представників семи Виконавців - членів Бюро, які обираються терміном на один рік з правом переобрання на наступні терміни, у такому порядку:

1) представники трьох Виконавців, які мають найбільшу кількість пунктів проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації, затверджуються загальними зборами членів Бюро за поданням голови загальних зборів членів Бюро;

2) представники інших чотирьох Виконавців за відповідними поданнями таких Виконавців обираються загальними зборами членів Бюро, причому кожен член Бюро під час голосування має один голос.

Президія Бюро очолюється президентом, який обирається президією Бюро з числа її членів.

До компетенції президії Бюро належить:

1) вирішення будь-яких питань діяльності Бюро, крім тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів членів Бюро, і тих, які належать до компетенції дирекції Бюро;

2) призначення генерального директора та інших членів дирекції Бюро;

3) скликання чергових та позачергових засідань загальних зборів членів Бюро.

Засідання президії Бюро скликаються президентом не рідше одного разу на місяць. Позачергове засідання президії скликається у будь-який час на вимогу будь-яких двох членів президії Бюро. У разі, якщо повноважне засідання президії Бюро не скликається протягом 45 днів або президія Бюро не спроможна прийняти рішення, відповідні повноваження президії Бюро, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Засідання президії Бюро вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше п'яти членів президії. Рішення президії Бюро приймаються не менш як п’ятьма голосами присутніх на засіданні членів президії Бюро.

Стаття 52¹¹. Дирекція Бюро

Дирекція Бюро здійснює оперативне керівництво діяльністю Бюро і очолюється генеральним директором. Генеральний директор призначається президією Бюро. Генеральний директор пропонує кандидатури своїх заступників, які призначаються президією Бюро.

Генеральний директор може бути у будь-який час відкликаний із своєї посади, або відсторонений від виконання своїх обов'язків президією Бюро у разі встановлення загальними зборами членів Бюро фактів невідповідності його дій вимогам цього Закону, законодавства України, Статуту Бюро, рішень загальних зборів членів Бюро або президії Бюро.

Структура, функції, компетенція, порядок роботи дирекції Бюро визначаються Статутом Бюро.

Стаття 52¹². Апеляційна комісія

Апеляційна комісія Бюро є постійно діючим колегіальним органом управління Бюро, що діє з метою прийняття Бюро кінцевого рішення щодо рішення, прийнятого будь-яким органом управління Бюро щодо члена Бюро або кандидата в члени Бюро.

Рішення Апеляційної комісії Бюро є обов’язковим для виконання всіма органами управління та членами комісії Бюро. Рішення Апеляційної комісії Бюро може бути оскаржено зацікавленою особою в судовому порядку згідно вимог законодавства України.

Апеляційна комісія Бюро створюється та виконує свої повноваження згідно зі Статутом Бюро.

Стаття 52¹³. Пункти проведення перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації

Пунктом проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації є сукупність споруд і засобів технічного діагностування, необхідних для такої перевірки, які знаходяться за однією адресою.

Стаття 52¹⁴. Експерт з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації

Експертом з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації є особа, яка пройшла відповідну підготовку та за результатами атестації отримала посвідчення експерта з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації.

Вимоги до експертів з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації, порядок їх підготовки та атестації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Експерт з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації перевіряє транспортні засоби відповідно до порядку проведення перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації за винятком випадків, у яких експерт з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації має або може мати конфлікт між своїми приватними та професійними інтересами, включаючи, але не обмежуючись, наступні випадки перевірки:

транспортних засобів Виконавця, з яким він перебуває у договірних відносинах, а також власника, співвласника, посадової особи, працівника пункту проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації;

транспортних засобів, що перебувають у власності або користуванні членів родини такого експерта;

транспортних засобів осіб, які можуть вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час проведення перевірки.

Експерт з перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації не має права працювати одночасно за трудовим договором (угодою, контрактом) в двох і більше пунктах проведення перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації.

Стаття 52¹⁵. Оформлення результатів проведення перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації

За результатами проведеної перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації власнику (користувачу) транспортного засобу Виконавцем формується електронне свідоцтво про придатність транспортного засобу до експлуатації з можливістю його видачі у паперовій формі.

Форма, технічний опис, зразки та порядок складання відповідного електронного свідоцтва на придатність транспортного засобу до експлуатації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

За результатами проведеної перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації, що здійснювалась відповідно до міжнародних угод України, власнику (користувачу) транспортного засобу видається документ визначений у відповідній міжнародній угоді України (далі - документ придатності транспортних засобів до експлуатації).

Інформація про результати перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації (у тому числі перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, які здійснюються відповідно до міжнародних угод України) заноситься Виконавцем до Єдиного державного реєстру результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації.

У разі наявності не виконаних у визначений термін приписів, розпоряджень щодо порушень законодавства у сфері діяльності Виконавця, доступ такого Виконавця до Єдиного державного реєстру результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації обмежується розпорядником такого реєстру.

Свідоцтво про придатність транспортного засобу до експлуатації або документ придатності транспортних засобів до експлуатації, який виданий Виконавцем без внесення інформації про результати перевірки транспортного засобу в Єдиний державний реєстр результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації, є недійсним.

Відомості, що зазначаються в свідоцтві про придатність транспортного засобу до експлуатації або вдокументі придатності транспортних засобів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Стаття 52¹⁶. Придорожня перевірка транспортних засобів на придатність до експлуатації

Придорожня перевірка транспортних засобів на придатність до експлуатації є несподівана перевірка придатності до експлуатації транспортного засобу, яка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті або під його безпосереднім наглядом.

Посадова особа органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, яка здійснює придорожні перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації є особа, яка пройшла відповідну підготовку та за результатами атестації отримала відповідний атестат.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, веде відкритий реєстр атестованих посадових осіб органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, які здійснюють придорожні перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації та забезпечує розміщення такого реєстру на офіційному вебсайті.

Придорожня перевірка транспортних засобів на придатність до експлуатації спрямована на виявлення невідповідностей у транспортних засобів, що експлуатуються на вулично-дорожній мережі загального користування.

Придорожня перевірка транспортних засобів на придатність до експлуатації включає в себе початкову і поглиблену придорожню перевірку транспортного засобу придатності до експлуатації та перевірку розміщення і закріплення вантажу на транспортному засобі.

У разі незгоди водія транспортного засобу на проведення придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації свідоцтво про придатність транспортного засобу до експлуатації або документ придатності транспортних засобів до експлуатації такого транспортного засобу, скасовується  рішенням посадової особи органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, яка зупинила такий транспортний засіб.

За результатами придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, оформлює протокол за формою, визначеною порядком проведення початкової і поглибленої придорожньої перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації. Протокол реєструється у Єдиному державному реєстрі результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації та надається водієві.

Загальна кількість придорожніх перевірок на придатність до експлуатації транспортних засобів протягом календарного року повинна становити не менше п’яти відсотків від загальної кількості зареєстрованих в Україні транспортних засобів. У такому ж співвідношенні придорожній перевірці підлягають транспортні засоби, що зареєстровані та допущені до дорожнього руху в інших державах, але експлуатуються в Україні.

Під час початкової придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації посадова особа органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті:

1) перевіряє у водія або в Єдиному державному реєстрі результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації наявність останнього оформленого протоколу перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації та свідоцтва про придатність транспортного засобу до експлуатації або документу про придатність транспортного засобу до експлуатації;

2) проводить візуальну оцінку стану транспортного засобу;

3) здійснює технічні дослідження, використовуючи засоби технічного діагностування (у тому числі засобів вимірювальної техніки);

4) перевіряє чи були усунені невідповідності виявлені під час попередніх придорожніх перевірок транспортного засобу на придатність до експлуатації.

За результатами початкової придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації, посадова особа органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті визначає, на підставі невідповідностей транспортних засобів, що експлуатуються на вулично-дорожній мережі загального користування України, чи необхідно проводити поглиблену придорожню перевірку транспортного засобу на придатність до експлуатації або приймає рішення щодо усунення невідповідностей такого транспортного засобу.

Поглиблена придорожня перевірка транспортного засобу на придатність до експлуатації проводитися за рішенням посадової особи органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, яка безпосередньо здійснювала початкову придорожню перевірку транспортного засобу на придатність до експлуатації.

Поглиблена придорожня перевірка транспортного засобу на придатність до експлуатації здійснюється у пункті перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації Виконавців, який знаходиться найближче до місця проведення початкової придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації позачергово.

Витрати, пов’язані з проведенням поглибленої придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації у пунктах перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації Виконавців, здійснюються за рахунок Бюро.

Якщо під час поглибленої придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації встановлено, що транспортний засіб має невідповідності, посадова особа органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті скасовує свідоцтво про придатність транспортного засобу до експлуатації або документ придатності транспортних засобів до експлуатації шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру результатів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації.

У разі коли підтверджено придатність транспортного засобу до експлуатації під час проведення поглибленої придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації, такий транспортний засіб не підлягає такій перевірці протягом трьох місяців від дати останньої.

Під час придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації здійснюється перевірка розміщення і закріплення вантажу на транспортному засобі посадовою особою органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті на відповідність правилам розміщення і закріплення вантажу для того, щоб переконатися, що вантаж розміщений і закріплений таким чином, що не створює загроз безпеці дорожнього руху, життю і здоров'ю людей, цілісності майна та довкіллю.

У разі встановлення посадовою особою органу виконавчої влади, яка реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті під час придорожньої перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації, що вантаж розміщений та/або закріплений на транспортному засобі з порушенням правил розміщення і закріплення вантажу подальший рух такого транспортного засобу забороняється до повного усунення таких порушень.»;

14) у статті 53 слова «нормативів і стандартів» замінити словами «норм та технічних приписів»;

 

3. У Законі України «Про автомобільний транспорт» ( Відомості Верховної Ради України 2006, № 32, ст.273 із наступними змінами ):

1) у статті 1:

доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

«документ придатності транспортних засобів до експлуатації - документ, про результати проведеної перевірки транспортного засобу на придатність до експлуатації, що здійснювалась відповідно до міжнародних угод України;»;

«нічний час - період часу з 22:00 однієї доби до 06:00 наступної доби;»;

«кваліфікаційна картка водія - документ установленої форми, що засвідчує кваліфікацію водія, який залучається до надання послуг перевезення пасажирів та/або вантажів транспортним засобом;»;

«член екіпажу транспортного засобу - водій або будь-яка фізична особа, яка знаходиться в межах транспортного засобу під час його руху (рейсу, перевезень, тощо) та незалежно від стану трудових відносин (згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону чи за відсутності такого), безпосередньо власною працею виконує будь-яку трудову функцію пов'язану з експлуатацією цього транспортного засобу чи обслуговуванням на ньому:

а) помічник водія - особа, яка супроводжує водія для надання йому допомоги під час виконання певних маневрів і яка зазвичай бере фактичну участь у транспортних операціях, хоча й не є водієм у значенні цієї статті;

б) кондуктор - особа, яка супроводжує водія транспортного засобу, та бере участь у перевезенні пасажирів, зокрема, відповідає за видачу або перевірку квитків чи інших документів, що дають право пасажирам на проїзд у цьому транспортному засобі.»;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

«автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який за своєю конструкцією та/або обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння понад дев’ять (з місцем водія включно) або для перевезення вантажів, як за винагороду, так і за власний кошт, а також колісний транспортний засіб, який за своєю конструкцією та/або обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять (з місцем водія включно), який використовується, як таксі (далі -транспортний засіб);»;

абзац двадцятий викласти в такій редакції:

«автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб’єкт господарювання, яка здійснює за винагороду перевезення пасажирів або вантажу без застосування праці найманих водіїв;»;

в абзаці шістдесят першому слова «перевірка транспортних засобів суб’єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури» замінити словами «перевірка транспортних засобів автомобільного перевізника на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури»;

абзац шістдесят четвертий виключити;

2) у статті 6:

частину третю доповнити абзацами п’ятим - сьомим такого змісту:

«ведення реєстру працівників наземного транспорту, які підтвердили свою професійну компетентність та/або пройшли перевірку знань у сфері перевезень небезпечних вантажів;

призначення центрів з підготовки та підтвердження професійної компетенції водіїв транспортних засобів;

призначення центрів з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту.»;

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

«Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, затверджує:

вимоги до тахографів, пристроїв обмеження швидкості руху;

інструкцію з використання тахографів, обмежувачів швидкості на транспортних засобах;

критерії до суб’єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування тахографів, пристроїв обмеження швидкості руху;

перелік транспортних засобів, водії яких повинні підтвердити свою професійну компетентність, а також періодичність підтвердження професійної компетентності;

порядок ведення реєстру працівників наземного транспорту, які підтвердили свою професійну компетентність або пройшли перевірку знань у сфері перевезень небезпечних вантажів;

порядок визначення класу комфортності автобусів, сфери їх використання за видами сполучень та режимами руху;

порядок визначення типу тахографів;

порядок затвердження та визначення типу обмежувачів швидкості;

порядок підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів, а також призначення центрів з підтвердження професійної компетенції водіїв транспортних засобів, вимоги до них, форми свідоцтва професійної компетентності та кваліфікаційної картки водія;

порядок призначення центрів, що здійснюють підготовку та підтвердження професійної компетенції водіїв транспортних засобів, а також вимоги до них;

порядок ведення переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування тахографів, пристроїв обмеження швидкості руху.».

У зв'язку з цим частини четверту - вісімнадцяту вважати відповідно частинами п’ятою - дев’ятнадцятою;

в абзаці третьому частини шостої слова «стандартизації та» виключити;

у частині сьомій:

в абзаці другому слова «норм та стандартів» замінити словами «правил, норм та технічних приписів»;

в абзаці чотирнадцятому після слів «контрольних пристроїв (тахографів)» доповнити словами «, обмежувачів швидкості»;

після абзацу шістнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«контроль за дотриманням водіями транспортних засобів вимог законодавства щодо забезпечення безпеки та перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом;».

У зв’язку з цим абзаци сімнадцятий - дев’ятнадцятий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим - двадцятим;

абзац шостий частини одинадцятої викласти в такій редакції:

«контроль за дотриманням водіями транспортних засобів вимог законодавства щодо забезпечення безпеки та перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом;»;

3) статтю 17 викласти в такій редакції:

«Стаття 17. Вимоги до персоналу автомобільного транспорту

Персонал автомобільного транспорту повинен відповідати визначеним законодавством вимогам, зокрема:

мати необхідний рівень професійної кваліфікації та компетенції;

забезпечувати якісне та безпечне надання послуг автомобільного транспорту з перевезення пасажирів чи вантажів;

ввічливо та уважно реагувати на звернення і скарги споживачів послуг автомобільного транспорту.

Підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до порядку визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Підтвердженням того, що водій підтвердив свою професійну компетентність є кваліфікаційна картка водія або інформація в реєстрі працівників наземного транспорту, які підтвердили свою професійну компетентність або пройшли перевірку знань у сфері перевезень небезпечних вантажів.»;

4) у статті 18:

у частині першій:

абзац другий викласти в такій редакції:

«організовувати роботу членів екіпажів транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) та законодавства України;»;

доповнити абзацом шостим такого змісту:

«забезпечувати своєчасну перевірку на придатність транспортних засобів до експлуатації.»;

частину другу доповнити новим абзацом другим такого змісту:

«Члени екіпажу транспортного засобу, які перебувають у трудових відносинах або відносинах на підставі цивільно-правового, господарського договору з кількома автомобільними перевізниками одночасно, мають надавати  таким автомобільним перевізникам інформацію про час керування транспортним засобом та час відпочинку.»;

5) статтю 19 викласти в такій редакції:

«Стаття 19. Класифікація транспортних засобів за конструкцією і призначенням

Транспортні засоби за призначенням поділяють на транспортні засоби загального, спеціалізованого та спеціального призначення, які виконують спеціальні робочі функції.

Класифікація, визначення категорій та позначення транспортних засобів за конструкцією здійснюється з урахуванням норм Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, підписаної 20 березня 1958 року в м. Женеві, з поправками 1995 року, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

6) у статті 20:

у назві слова «і частин до них» замінити словами «їх частин та обладнання»;

частину десяту викласти в такій редакції:

«Транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять (з місцем водія включно) або перевезення вантажів автомобілем максимальною допустимою масою понад 3,5 тонни, мають бути обладнані контрольними пристроями, призначеними для відображення, запису, друку, зберігання та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів, режими праці та відпочинку водіїв (тахографами) за винятком транспортних засобів, зазначених у цій статті.»

після частини десятої доповнити новими частинами одинадцятою і дванадцятою такого змісту:

«Не обладнуються тахографами транспортні засоби:

1) які використовуються для регулярних перевезень пасажирів на маршруті, протяжність якого не перевищує 50 кілометрів;

2) з максимальною дозволеною швидкістю, що не перевищує 40 кілометрів на годину;

3) які використовуються для некомерційних перевезень гуманітарної допомоги у період воєнного (надзвичайного) стану чи під час проведення рятувальних операцій;

4) спеціалізованого призначення, такі як спеціалізовані санітарні автомобілі екстреної медичної допомоги, що використовуються в медичних цілях;

5) які використовуються для здійснення аварійних чи відновлювальних робіт у зоні радіусом 100 кілометрів від своєї бази;

6) які проходять дорожні випробування з метою технічного удосконалення, ремонту або обслуговування, та новими або відбудованими транспортними засобами, які ще не було введено в обіг;

7) максимальною допустимою масою, що не перевищує 7,5 тонн, які використовуються для некомерційного перевезення вантажів (у тому числі автопоїзди);

8) які згідно із законодавством мають статус об’єктів культурної спадщини та не використовуються для перевезень пасажирів та/або вантажів у комерційних цілях.

Пристроями для обмеження швидкості повинні бути обладнані транспортні засоби, призначені та/або обладнані для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять (з місцем водія включно) або перевезення вантажів автомобілем максимальною допустимою масою понад 3,5 тонни за винятком:

1) транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння понад дев’ять з місцем водія включно, у тому числі з максимальною допустимою масою понад 5 тонн та з максимальною конструктивною швидкістю менше ніж 100 кілометрів на годину (крім автобусів, призначених для перевезення школярів);

2) транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів з максимальною допустимою масою понад 3,5 тонни та з максимальною конструктивною швидкістю менше ніж 90 кілометрів на годину;

3) транспортних засобів, які використовуються як громадський або комунальний транспорт виключно в умовах та на території населеного пункту;

4) транспортних засобів, які використовуються на дорогах для наукових досліджень.»;

7) статтю 23 виключити;

8) у статті 53:

у частині третій:

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

«документ придатності транспортних засобів до експлуатації;»;

доповнити абзацом сьомим такого змісту:

«кваліфікаційну картку водія.»;

частину четверту після абзацу третього доповнити новими абзацами такого змісту:

«свідоцтва на придатність транспортного засобу до експлуатації;

кваліфікаційну картку водія;».

У зв’язку з цим абзаци четвертий - шостий вважати відповідно абзацами шостим - восьмим;

абзац п'ятий частини п'ятої викласти у такій редакції:

«документ придатності транспортних засобів до експлуатації;»;

частину сьому після слова «тахографи» доповнити словами «та, у випадках передбачених законодавством, обмежувачі швидкості.»;

9) у статті 60:

у частині першій:

абзац перший після слів «автомобільних перевізників» доповнити словами «- суб’єктів господарювання»;

абзаци восьмий і одинадцятий виключити.

4. Абзац четвертий частини другої статті 10 Закону України «Про міський електричний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 51, ст.548) виключити.

5. Статтю 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити частиною восьмою такого змісту:

«Державний нагляд (контроль) на автомобільному транспорті в частині проведення рейдових перевірок та придорожніх перевірок транспортних засобів на придатність до експлуатації здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законами України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух».».

6. У Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію» (Офіційний вісник України від 25.10.2019 р., № 82):

1) у розділі І:

підпункти 1, 6, 7 та 9 пункту 14 виключити;

підпункт 2 пункту 95 виключити.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинність з дня наступного за днем його опублікування, крім підпунктів 10 і 12 пункту 2 розділу І цього Закону, які набирають чинності через 365 діб з дня набрання чинності цим Законом, а також абзац сто двадцять третій підпункту 13 пункту 2 розділу І цього Закону щодо придорожнього огляду, які набирають чинності через 547 діб з дня набрання чинності цим Законом.

2. У разі не створення Бюро з безпеки експлуатації колісних транспортних засобів до моменту набрання чинності статі 35 Закону України «Про дорожній рух», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту здійснює уповноваження суб’єктів господарювання, що відповідають пунктам 2-4 частини першої статті 52⁶ Закону України «Про дорожній рух» на здійснення перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації у порядку визначеному ним. 

3. Після державної реєстрації  Бюро всі суб’єкти господарювання, які були внесені до реєстру суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю на день реєстрації Бюро, набувають статус учасника (члена) Бюро.

4. Установити, що впродовж 365 діб з дня набрання чинності цього Закону транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, незалежно від дати проведення останнього обов’язкового технічного контролю, а також транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до статі 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» підлягають обов’язковому технічному контролю у разі:

реєстрації/перереєстрації транспортного засобу;

зміни або модифікації систем чи їх складових, що впливають на безпеку дорожнього руху або навколишнього природного середовища;

дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено елементи, що впливають на безпечність руху транспортного засобу (колеса, підвіска, зони деформації, системи подушок безпеки, системи керування або гальмування).

5. Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, повинні бути обладнані пристроями для обмеження швидкості через рік з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

6. Транспортні засоби, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів та вантажів, повинні бути обладнані пристроями для обмеження швидкості через два роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

7. Водії транспортних засобів, які станом на день опублікування цього Закону, повинні підтвердити свою професійну компетентність та мають посвідчення водія відповідної категорії, вважаються такими, що підтвердили свою професійну компетентність водія транспортного засобу відповідної категорії та повинні пройти періодичну підготовку і підтвердити професійну компетентність у продовж наступних п’яти років.

8. Через 365 діб з дня опублікування цього Закону транспортні засоби, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів та вантажів, повинні бути обладнані тахографами:

аналоговими або цифровими – транспортні засоби, зареєстровані
до 16 червня 2010 року;

цифровими - транспортні засоби, зареєстровані після 16 червня 2010 року.

9. Кабінету Міністрів України протягом 365 діб  з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та прийняти акти необхідні для реалізації цього Закону;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

 

Пояснювальна записка

Аналіз регуляторного впливу

Додаток до аналізу регуляторного впливу

Порівняльна таблиця

Повідомлення про оприлюднення