ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Кодексі адміністративного правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток № 51, ст. 1122):

 1) статтю 110 доповнити статтею 110¹ такого змісту:

«Стаття 110¹. Відсутність договору добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб

Відсутність у залізничного перевізника договору добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб,-

тягне за собою накладення штрафу на залізничного перевізника  - від ста до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

 2) статтю 116 доповнити статтею 116⁴ такого змісту:

«Стаття 116⁴. Відсутність договору добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб

Відсутність у морського перевізника та перевізника на внутрішніх водних шляхах договору добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб, -

тягне за собою накладення штрафу на морського перевізника та перевізника на внутрішніх водних шляхах - від ста до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

 3) статтю 128 доповнити статтею 128² такого змісту:

«Стаття 128². Відсутність договору добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб

Відсутність у автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника договору добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб, -

тягне за собою накладення штрафу на автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника - від ста до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».

 2. У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради  України, 1995 р., № 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст. 349):

 статтю 191 викласти у такій редакції:

«Стаття 191. Страхування відповідальності перевізника

Перевізник зобов'язаний укласти договір добровільного страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

При наданні послуг з перевезення пасажирів у перевізника протягом всього строку перевезень повинен бути діючий договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

Контроль за укладенням договорів добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб здійснюється відповідними територіальними підрозділами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.».

 3. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40, 41, 42, 43, 44, ст. 356):

 статтю 927 викласти у такій редакції:

«Стаття 927. Страхування відповідальності перевізника

1. Перевізник зобов'язаний укласти договір добровільного страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

При наданні послуг з перевезення пасажирів у перевізника протягом всього строку перевезень повинен бути діючий договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.».

 4. У Законі України «Про транспорт» (Відомості Верховної Ради України 1994 р., № 51, ст. 446; 2007 р., № 33, ст. 440; 2013 р., № 7, ст. 65):

 1) доповнити статтю 6 новими частинами першою – третьою такого змісту:

«Підприємства транспорту – суб’єкти господарювання, які проводять діяльність у сфері авіаційного, автомобільного, залізничного, міського електричного, морського та внутрішнього водного транспорту.

Перевізник (авіаційний, автомобільний, автомобільний самозайнятий перевізник, міський електричний, залізничний, морський, а також перевізник на внутрішніх водних шляхах) – суб’єкт господарювання, який здійснює за публічним договором перевезення пасажирів та їх майна, вантажів, багажу, пошти авіаційним, автомобільним, міським електричним, залізничним, морським та внутрішнім водним транспортом.

Страхування відповідальності автомобільного, автомобільного самозайнятого перевізника, міського електричного, залізничного, морського перевізника та перевізника на внутрішніх водних шляхах за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб є обов'язковим для перевізників зазначеними видами транспорту.

У зв’язку з цим частини першу - четверту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою;

 2) у статті 12:

доповнити назву статті після слова «транспорту» словами «та перевізника»;

доповнити після частини першої новою частиною такого змісту:

«Перевізник зобов'язаний укласти договір добровільного страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.»;

доповнити в абзаці першому частини другої після слів «Підприємства транспорту» словами «та перевізники».

У зв’язку з цим частину другу вважати відповідно частиною третьою.

 3) у статті 13:

доповнити назву статті після слова «транспорту» словами «та перевізника»;

частини першу, другу, третю, четверту після слів «підприємства транспорту» у всіх відмінках доповнити словами «та перевізники» у відповідних відмінках;

доповнити після частини третьої частиною четвертою такого змісту: Підприємство транспорту та перевізник, які не виконали обов'язки по страхуванню відповідальності і здійснюють перевезення пасажирів без договору добровільного страхування,  відповідають за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб, у порядку, передбаченим законодавством України».

У зв’язку з цим частину четверту вважати відповідно частиною  п’ятою;

 4) абзац п’ятий статті 16² викласти у наступній редакції:

«здійснює контроль за укладенням договорів добровільного страхування відповідальності автомобільного, залізничного, міського електричного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб;»;

 5) абзац п’ятий статті 16³ викласти у наступній редакції:

«здійснює контроль за укладенням договорів добровільного страхування відповідальності морського перевізника та перевізника на внутрішніх водних шляхах за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб;»;

 6)  статтю 19 викласти у такій редакції:

«Стаття 19. Страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб

Перевізник здійснює страхування своєї відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

При наданні послуг з перевезення пасажирів у перевізника протягом всього строку перевезень повинен бути діючий договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

Порядок та правила страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб, форми типового договору, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків встановлює Кабінет Міністрів України».

 5. У Законі України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50):

 пункт 6 частини першої статті 7 виключити.

 6. У Законі України «Про залізничний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 40, ст. 183):

 1) статтю 1 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

«перевізник – суб’єкт господарювання, який здійснює за публічним договором перевезення пасажирів та їх майна, вантажів, багажу, пошти залізничним транспортом;».

У зв’язку з цим, абзаци четвертий - тринадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим - чотирнадцятим;

 2) доповнити статтю 22 після частини четвертої новими частинами такого змісту:

«Страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та майну пасажирів та третіх осіб є обов'язковим.

При наданні послуг з перевезення пасажирів у перевізника протягом всього строку перевезень повинен бути діючий договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

Перевізники, які не виконали обов'язки по страхуванню відповідальності та здійснюють перевезення пасажирів без договору добровільного страхування, відповідають за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб, у порядку та на умовах страхування такої відповідальності.».

У зв’язку з цим частини п’яту та шосту вважати відповідно частинами восьмою та дев’ятою;

7. У Законі України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273):

1) абзац вісімнадцятий статті 1 викласти у наступній редакції:

«автомобільний перевізник - суб’єкт господарювання, який здійснює за публічним договором перевезення пасажирів та їх майна, вантажів, багажу, пошти автомобільним транспортом;»;

 2)    у статті 12:

доповнити назву статті після слова «Страхування» словами «відповідальності перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника»;

доповнити після частини першої новими частинами такого змісту:

«Для здійснення перевезення пасажирів автомобільний перевізник  та автомобільний самозайнятий перевізник зобов’язаний укласти договір  добровільного страхування своєї відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

При наданні послуг з перевезення пасажирів у автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника протягом всього строку перевезень повинен бути діючий договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

Автомобільний перевізник та автомобільний самозайнятий перевізник, який не виконав обов'язки по страхуванню відповідальності і здійснює перевезення пасажирів без договору добровільного страхування,  відповідає за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб, у порядку та на умовах страхування такої відповідальності.».

У зв’язку з цим частину другу вважати відповідно частиною четвертою.

У частині другій виключити слово «обов’язкового»;

 3) у статті 39:

у абзаці другому частини другої після слів «чи їх дозвіл» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб»;

в абзаці другому частини третьої після слів «транспортних послуг» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб»;

в абзаці другому частини четвертої після слів «на законних підставах» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб»;

в абзаці другому частини п’ятої після слова «ліцензія» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб»;

в абзаці другому частини шостої після слова «ліцензія» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб»;

в абзаці другому частини сьомої після слів «із замовником послуги» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб»;

в абзаці другому частини восьмої після слів «транспортного засобу» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб»;

в абзаці другому частини дев’ятої після слів «із замовником послуги» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб»;

в абзаці другому частини десятої після слів «завірений підписом перевізника» доповнити словами «договір добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб».

 8. У Законі України «Про міський електричний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 51, ст. 548):

 у статті 13:

доповнити після абзацу шостого частини першої новим абзацом такого змісту:

«укладати договори добровільного страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб;».

У зв’язку з цим абзаци сьомий - дев’ятий вважати відповідно абзацами восьмим – десятим;

частину третю доповнити абзацом такого змісту:

«за невиконання обов’язку по страхуванню відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб у порядку та на умовах страхування такої відповідальності.».

 ІІ. Прикінцеві положення

 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

 2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний термін забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України                                           В.Б. Гройсман  

Пояснювальна записка

Порівняльна таблиця

Аналіз регуляторного впливу

Повідомлення про оприлюднення