Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

у зв’язку з ратифікацією Конвенції Міжнародної організації праці

2006 року про працю в морському судноплавстві

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №  47, ст. 349):

 

1)    у статті 3:

частину другу викласти у такій редакції:

«Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади забезпечує нормативно-правове регулювання торговельного мореплавства і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України у сфері торговельного мореплавства, а також виконує функції компетентного органу з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 2006 року про працю в морському судноплавстві.»;

частину третю виключити;

 

2) пункт 1 частини першої  статті 14 після слів «Екіпаж судна» доповнити словами «(за винятком статей 48, 52 цього Кодексу)»;

 

3) статтю 35 викласти у такій редакції:

«Стаття 35. Суднові документи

На морському судні або судні змішаного плавання повинні бути такі суднові документи:

свідоцтво про право власності на судно або його нотаріально засвідчена копія;

свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент);

класифікаційне свідоцтво;

обмірне свідоцтво – на судні довжиною 24 м і більше;

свідоцтво про відповідність трудовим нормам в морському судноплавстві;

свідоцтво про мінімальний склад екіпажу;

пасажирське свідоцтво (для пасажирських суден);

суднова роль (список осіб суднового екіпажу);

список пасажирів, що перебувають на судні (за наявності);

судновий журнал;

машинний журнал (для суден з механічним двигуном);

санітарний журнал;

дозвіл на право користування судновою радіостанцією;

свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 цього Кодексу;

журнали та (або) інші документи, що стосуються операцій зі шкідливими речовинами.

Суднова роль, список пасажирів, судновий і машинний журнали ведуться за формою і правилами, установленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, а на риболовних суднах – центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Реєстрація операцій зі шкідливими речовинами на суднах ведеться
за правилами, установленими центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, з урахуванням вимог міжнародних договорів України.

Санітарний журнал ведеться за формою і правилами, установленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Судна, зареєстровані в Судновій книзі України, замість документів, зазначених у абзацах другому і третьому частини першої цієї статті, повинні мати судновий білет.

Судно, що здійснює закордонне плавання, повинно також мати документи, передбачені міжнародними договорами України.»;

 

4) у статті 38:

у частині першій після слів «видаються капітаном» доповнити словом «морського»;

частину другу викласти у такій редакції:

«Класифікаційне свідоцтво, обмірне свідоцтво, свідоцтво про відповідність трудовим нормам в морському судноплавстві, пасажирське свідоцтво, свідоцтво про вантажну марку для суден, які не здійснюють міжнародних рейсів, видаються класифікаційним товариством на вибір судновласника.»;

після частини третьої доповнити новими частинами четвертою – шостою такого змісту:

«Суднові свідоцтва, що передбачені міжнародними договорами України у сфері торговельного мореплавства, видає визнана організація, яка також здійснює огляд суден і надає послуги від імені держави прапора згідно з обов’язковими документами Міжнародної морської організації. Визнана організація діє на підставі двостороннього договору, який укладає з нею центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Свідоцтво про звільнення судна від виконання вимог міжнародних договорів України у сфері торговельного мореплавства визнана організація видає за окремим рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Частину І Декларації про дотримання трудових норм в морському судноплавстві, яка додається до Свідоцтва про відповідність трудовим нормам, заповнює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.».

У зв’язку з цим частини четверту – п’яту вважати відповідно частинами сьомою – восьмою;

 

5) у статті 40:

частину першу викласти у такій редакції:

«Визнання суднових документів іноземного судна, яке заходить
у територіальне море, внутрішні води та морські порти України, здійснюється на підставі міжнародних договорів України.»;

у частині другій слова «з визначенням місткості, пасажиромісткості, найменшої висоти надводного борту та огляду його радіостанцій» виключити;

частину третю виключити;

 

6) статтю 48 викласти у такій редакції:

«Стаття 48. Правове становище і права членів екіпажу судна

Правове становище екіпажу судна, що плаває під прапором України, відносини між членами екіпажу, а також між членами екіпажу цього судна і судновласником регулюються законодавством України.

Відносини, зазначені у частині першій цієї статті, що виникають на іноземному судні, яке знаходиться в територіальному морі та внутрішніх водах України, регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває судно, договорами між судновласником і членами екіпажу судна, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Кожний член екіпажу має право на:

1) безпечне й надійне робоче місце, яке відповідає нормам техніки безпеки;

2) справедливі умови зайнятості;

3) гідні умови праці й життя на борту судна;

4) охорону здоров’я, медичне обслуговування, соціально-побутове обслуговування та на інші форми соціального захисту.»;

                                                                      

7) статтю 52 викласти у такій редакції:

«Стаття 52. Вимоги до віку, стану здоров’я, медичного обслуговування членів екіпажу

До роботи на судні допускаються особи, визнані придатними для цього за віком і станом здоров’я.

Забороняється приймати на роботу, залучати до роботи або використовувати працю на борту судна осіб віком до 18 років. Особи віком
від 16 до 18 років, які навчаються у навчальних закладах, під час проходження виробничої практики (виробничого навчання) можуть залучатися до роботи на судні у денний час на період не більш як 4 години. Забороняється прийом на роботу, залучення до роботи або використання праці осіб віком до 18 років
як суднового кухаря.

Висновок про придатність особи для роботи на судні за станом здоров’я (медичне свідоцтво моряка) надається визнаним закладом охорони здоров’я. Якщо термін чинності медичного свідоцтва завершився під час рейсу, то свідоцтво продовжує залишатися чинним до наступного порту заходу, де член екіпажу судна може одержати медичне свідоцтво у кваліфікованого практикуючого лікаря або у визнаному закладі охорони здоров’я за умови,
що цей період часу не перевищує трьох місяців.

Правила визнання закладів охорони здоров’я та видачі медичних свідоцтв моряка встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Члени екіпажу судна повинні мати доступ до невідкладного та належного медичного обслуговування як на борту судна, так і на березі.

Членам екіпажу судна, які потребують невідкладної медичної допомоги, повинен бути наданий доступ до розташованих на березі медичних установ без будь-яких ускладнень та незалежно від їх національності або релігійних переконань.

Порядок медичного обслуговування членів екіпажу на борту судна та на березі затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Усі судна повинні мати повний та постійно оновлюваний список радіостанцій, за допомогою яких можна одержати медичну консультацію. Судна, обладнані системою супутникового зв'язку, повинні мати повний та постійно оновлюваний список берегових наземних станцій, за допомогою яких можна одержати медичну консультацію.

Члени екіпажу, які відповідають на борту судна за медичне обслуговування або за надання першої медичної допомоги, повинні бути навчені користуванню медичним посібником судна й медичним розділом останнього видання Міжнародного кодексу сигналів, з тим, щоб розуміти, яка саме інформація потрібна лікарю, який надає консультацію, а також розуміти одержувану консультацію.»;

 

8) статтю 54 викласти у такій редакції:

«Стаття 54. Наймання членів екіпажу і трудові відносини на судні

Порядок прийняття на роботу членів суднового екіпажу, їх права і обов'язки, умови роботи на судні та оплати праці, соціально-побутового обслуговування на морі та в порту, а також порядок і підстави звільнення регулюються законодавством України, цим Кодексом, генеральними та галузевими угодами, колективними і трудовими договорами (контрактами).

Судновласник приймає на роботу членів суднового екіпажу безпосередньо або за допомогою служб найму та працевлаштування членів екіпажів. При прийнятті на роботу членів екіпажу за допомогою служби найму та працевлаштування судновласник зобов’язаний перевірити наявність у неї відповідної ліцензії, якщо її отримання передбачено законом.

Використання будь-яких механізмів або списків, спрямованих на те, щоб перешкодити або завадити морякам отримати робоче місце, на яке вони мають право відповідно до своєї кваліфікації, забороняється.»;

 

9) доповнити статтями  54¹–54⁴ такого змісту:

«Стаття 54¹. Трудовий договір (контракт) члена екіпажу

Члени екіпажу повинні мати трудовий договір (контракт) із судновласником чи його представником.

Трудовий договір (контракт) укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник передається члену екіпажу, другий – судновласнику. Трудовий договір (контракт) має бути погоджено з членом екіпажу за умови обов’язкового надання члену екіпажу можливості вивчити й отримати консультації щодо умов його підписання.

У трудовому договорі (контракті) зазначаються:

1) повне ім'я члена екіпажу, дата народження або вік, місце народження;

2) найменування (прізвище) та адреса судновласника;

3) місце й дата укладення трудового договору (контракту) члена екіпажу;

4) посада, на яку наймається член екіпажу;

5) розмір заробітної плати члена екіпажу або, залежно від обставин, формула, що використовується для її обчислення;

6) тривалість оплачуваної щорічної відпустки або, залежно від обставин, формулу, що використовується для її обчислення;

7) строк і умови припинення дії договору (контракту), у тому числі:

а) якщо договір (контракт) укладено на невизначений строк – умови, що надають право кожній із сторін розірвати його, а також установлений строк повідомлення про намір розірвати його, який повинен бути однаковим для судновласника і для члена екіпажу;

б) якщо договір (контракт) укладено на певний строк – точна дата закінчення строку дії договору (контракту);

в) якщо договір (контракт) укладено на один рейс – порт призначення й час, що повинен минути після прибуття до порту, перш ніж член екіпажу буде списаний із судна;

8) обов’язок судновласника надавати члену екіпажу допомогу з медичного обслуговування та соціального забезпечення;

9) право члена екіпажу на репатріацію;

10) посилання на колективний договір, якщо він укладений.

Копія трудового договору (контракту) члена екіпажу повинна бути доступною для перевірки посадовими особами, яким надано повноваження здійснювати перевірки судна в портах його заходу.

Якщо колективний договір повністю або частково входить у трудовий договір (контракт) члена екіпажу, то на борту судна повинна зберігатися копія цього договору.

Якщо трудовий договір (контракт) члена екіпажу та будь-які положення чинного колективного договору складено не англійською мовою, то на борту судна повинні бути в наявності складені англійською мовою (за винятком суден, що здійснюють тільки внутрішні рейси) такі документи:

копія стандартної форми договору (контракту);

ті положення колективного договору, які підлягають інспектуванню під час здійснення контролю державою порту.

Стаття 54². Дострокове припинення трудового договору (контракту) члена екіпажу

Трудовий договір (контракт) члена екіпажу може бути достроково розірваний судновласником за умови попереднього інформування члена екіпажу не пізніше ніж за один місяць з підстав, що визначені законодавством про працю.

Трудовий договір (контракт) може бути достроково розірваний членом екіпажу за умови попереднього інформування судновласника у строки та з підстав, що визначені законодавством про працю.

Трудовий договір (контракт) може бути розірваний у строк, про який просить член екіпажу, у разі загибелі судна, або якщо судно прямує в зону воєнних дій, куди член екіпажу не згоден відправлятись, або у зв’язку з неможливістю для члена екіпажу продовжувати роботу на судні через захворювання, травму чи з інших медичних показань.

 Стаття 54³. Оплата праці членів екіпажу

Усі члени екіпажу повинні регулярно та повністю одержувати плату за свою працю згідно з трудовим договором (контрактом).

Заробітна плата членам екіпажу виплачується в робочі дні у строки, установлені колективним договором або нормативним актом судновласника, але не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує
16 календарних днів.

Інформація про суму (ставку) заробітної плати, а також про передбачені законодавством відрахування повинна надаватися кожному членові екіпажу шляхом видачі йому підписаного примірника з відповідною інформацією, складеною мовою, яка йому зрозуміла, або шляхом розміщення примірника колективного договору в доступному для екіпажу місці.

Стаття 54⁴. Послужна книжка моряка

Члени екіпажу повинні мати послужну книжку моряка, що містить відомості про їх роботу на борту судна.

Судновласникам забороняється вносити до послужної книжки моряка будь-яку інформацію, що містить оцінку якості роботи  члена екіпажу або відомості про розмір заробітної плати.

Форма послужної книжки моряка, відомості, що підлягають занесенню до неї, та спосіб їх занесення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.»;

 

10) статтю 55 викласти у такій редакції:

«Стаття 55. Репатріація членів екіпажу

Репатріація за рахунок судновласника здійснюється у випадках, якщо:

1) строк дії трудового договору (контракту) члена екіпажу закінчується під час перебування судна за кордоном після завершення терміну дії повідомлення, наданого відповідно до вимог трудового договору (контракту) члена екіпажу;

2) трудовий договір (контракт) члена екіпажу розривається з ініціативи судновласника або за ініціативою члена екіпажу судна у випадках, передбачених цим Кодексом;

3) член екіпажу судна не може більше виконувати свої обов’язки відповідно до трудового договору.

Судновласник репатріює члена екіпажу в порт, зазначений у трудовому договорі (контракті) члена екіпажу, колективному договорі, а у разі їх відсутності – у порт, у якому члена екіпажу було прийнято на роботу.

Член екіпажу судна має право вибору місця, до якого він повинен бути репатрійований.

Судновласник несе відповідальність за організацію і витрати на репатріацію, такі як:

1) витрати на проїзд (як правило, літаком) до місця призначення, обраного для репатріації;

2) плата за проживання і харчування з моменту коли член екіпажу сходить з борту судна, та до моменту, коли він прибуває до місця репатріації;

3) оплата праці та допомога з моменту, коли член екіпажу сходить з борту судна, та до моменту, коли він прибуває до місця репатріації (якщо це передбачено колективним договором);

4) витрати наперевезення багажу в кількості, передбаченій договором (контрактом), але не менше наж 30 кг;

5) оплата лікування (до того часу, поки член екіпажу не буде транспортабельним).

Час, витрачений на очікування репатріації, і час у дорозі під час репатріації не повинен включатися до часу оплачуваної щорічної відпустки, накопиченої членом екіпажу.

Судновласники повинні продовжувати покривати витрати на репатріацію доти, доки член екіпажу, який репатріюється, не прибуде у погоджене місце призначення або не одержить роботу на борту судна, що прямує до одного з цих місць призначення.

Забороняється вимагати від члена екіпажу внесення авансу (передплати)
в рахунок відшкодування витрат судновласника або служби найму та працевлаштування членів екіпажу на репатріацію до початку його роботи
та (або) утримувати із заробітної плати члена екіпажу кошти на компенсацію таких витрат, за винятком випадків порушення членом екіпажу обов’язків, визначених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Якщо судновласник не може організувати репатріацію або оплатити витрати, пов’язані з репатріацією членів екіпажу судна, ці обов'язки виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин України, з подальшим стягненням із судновласника витрачених коштів у безакцептному порядку.

Витрати на репатріацію за жодних обставин не повинні покриватися за рахунок члена екіпажу, за винятком випадку, зазначеного в частині сьомій цієї статті.

На борту українського судна, яке здійснює міжнародні рейси, повинні бути в наявності положення законодавства України з питань репатріації, викладені українською, англійською та робочою мовою судна.»;

 

11) статтю 56 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:

«Судновласник забезпечує цілісність особистого майна, залишеного на борту судна хворими, травмованими або загиблими членами екіпажу судна, з метою передачі його їм або їхнім родичам.».

У зв’язку з цим частини другу – четверту вважати відповідно частинами третьою – п’ятою;

 

12) статтю 57 викласти у такій редакції:

«Стаття 57. Обов’язки і відповідальність судновласника

Судновласник повинен забезпечити безпечні умови і режим праці на судні, належні суднові приміщення, умови для відпочинку, харчування та столового обслуговування членів екіпажу суден.

Вимоги до житлових приміщень та умов для відпочинку на борту судна встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Судновласник повинен забезпечувати судно харчовими продуктами та питною водою належної якості, поживної цінності в кількості, щоб належним чином задовольнити потреби судна, враховуючи різні культурні та релігійні особливості членів екіпажу та пасажирів судна.

У період роботи на судні члени екіпажу на борту судна забезпечуються харчуванням безкоштовно.

Судновласник повинен забезпечити проведення капітаном судна або іншими уповноваженими на це особами під керівництвом капітана судна регулярних документально оформлених перевірок:

1) постачання продуктів харчування та питної води;

2) усіх приміщень і устаткування, що використовуються для зберігання та оброблення продуктів харчування й питної води;

3) камбуза та обладнання, що використовується для готування й подавання їжі.

Судновласник зобов’язаний розробити та впровадити процедуру розгляду скарг на борту суден, яка повинна гарантувати членам екіпажу право на звернення з будь-якого питання, що може стосуватися соціальних гарантій, передбачених законодавством України.

Кожний член екіпажу повинен отримати примірник тексту процедури розгляду скарг на борту судна.

Судновласник зобов'язаний виплачувати заробітну плату члену екіпажу
в порядку, установленому цим Кодексом та законодавством України.

Судновласники українських суден відповідають за охорону здоров’я
й медичне обслуговування членів екіпажів цих суден.

Судновласники зобов’язані покривати витрати членів екіпажу, пов’язані з хворобою та травмуванням, що трапилися в період часу між датою початку виконання ними своїх обов'язків і датою, коли вони повинні бути належним чином репатрійовані, або які виникають у зв'язку з їхньою роботою за наймом у період між цими датами.

Судновласники надають фінансове забезпечення виплати компенсації
у випадку смерті члена екіпажу або довгострокової втрати ним працездатності
внаслідок професійної травми, хвороби або іншого ризику, відповідно до законодавства України, трудового договору (контракту) члена екіпажу або колективного договору.

Судновласники відповідають за покриття витрат, пов’язаних із медичним обслуговуванням, включаючи лікування, забезпечення необхідними ліками,
 терапевтичними засобами, а також харчування та проживання не вдома доти, доки хворий або травмований член екіпажу не видужає або доки не буде оголошено про постійний характер захворювання чи втрати працездатності.

Судновласники відповідають за оплату витрат на поховання у випадку смерті члена екіпажу, що відбулася на борту судна або на березі в період роботи за найманням.

Відповідальність судновласника за покриття витрат, пов’язаних із медичним обслуговуванням, харчуванням і проживанням екіпажу може бути обмежена періодом часу, що становить не менше ніж 16 тижнів від дня заподіяння травми члену екіпажу або початку його хвороби.

У разі якщо хвороба або травма члена екіпажу спричиняють втрату його працездатності, судновласник відповідає за виплату йому заробітної плати:

1) у повному розмірі протягом усього часу перебування хворого або травмованого члена екіпажу на борту судна або доти, доки він не буде репатрійований згідно з цим Кодексом;

2) у повному або частковому розмір, згідно з вимогами статті 352 цього Кодексу або колективного договору з моменту репатріації члена екіпажу або списання його на берег і до його видужання або (якщо це настане раніше) до моменту, коли він отримає право на одержання грошової допомоги згідно із законодавством України.

Відповідальність судновласника за виплату члену екіпажу, який уже покинув борт судна, заробітної плати в повному або частковому розмірі також може бути обмежена періодом часу, який становить не менше ніж 16 тижнів
від дня заподіяння травми або початку захворювання.

Судновласник не несе відповідальності у випадках, якщо:

1) травма члена екіпажу не пов’язана з роботою на судні;

2) травму або хворобу заподіяно навмисною неправомірною дією хворого, травмованого або загиблого члена екіпажу;

3) хвороба або фізична неповноцінність була навмисно прихована членом екіпажу в момент прийняття його на роботу.»;

 

13) пункт «а» частини другої статті 91 викласти у такій редакції:

«а) непридатності судна до плавання, порушення встановлених законодавством та міжнародними договорами України вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу, умов праці та життя членів екіпажу і наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров’ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;»;

 

14) у статті 242:

у частині третій слова «і є членами Морського страхового бюро» виключити;

частину четверту виключити.

 

2. Статтю 26 Закону України «Про транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 51, ст. 446; 2014 р., № 8, ст. 88) виключити.

 

3. Частину першу статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 11, с. 75; 2015 р., № 17, с. 123) доповнити абзацами такого змісту:

«Якщо документи, що підтверджують право на виплати у зв’язку зі смертю годувальника, складено пізніше ніж через шість місяців з дня смерті, то компетентний орган (комісія, що розслідує страховий випадок, спеціальна комісія з питань розв’язання спорів Фонду, суд, інший компетентний орган, повноваження якого визначено законодавством), вирішуючи питання про право на виплати, повинен установити дату, з якої починає діяти право на страхові виплати.

Роботодавець, з вини якого документи, що підтверджують право на виплати у зв’язку зі смертю годувальника, складено з порушенням установленого строку, самостійно розраховує і здійснює грошові виплати особам, які мають право на страхову виплату в разі смерті годувальника, у сумі, рівнозначній виплатам Фонду за весь період з дати настання страхового випадку до дати підписання відповідного акта розслідування страхового випадку, але не більше ніж за шість місяців.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду після надходження документів, що дають підстави для призначення страхової виплати, перевіряють дотримання роботодавцем вимог, викладених в абзаці третьому частини першої цієї статті. Якщо встановлюється невиконання цих вимог, робочий орган виконавчої дирекції Фонду призначає страхову виплату з дати, з якої почало діяти право на страхову виплату, і звертається до роботодавця з вимогою про стягнення в регресному порядку грошових виплат, належних до сплати роботодавцем особам, які мають право на страхову виплату в разі смерті годувальника.».

 

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

 

     Голова

Верховної Ради України                                                   А. ПАРУБІЙ

 

 

Пояснювальна записка

Порівняльна таблиця

Повідомлення про оприлюднення