Задачі міністерства в рамках галузі морського та річкового транспорту
Основними завданнями в галузі морського транспорту є:
1. Підвищення конкурентоспроможності портової галузі шляхом:
- підвищення ефективності, якості і швидкості обробки вантажів;
- модернізації і розвитку об’єктів портової інфраструктури загального користування, зокрема автомобільних та залізничних під’їзних шляхів;
- забезпечення ефективного державного регулювання спеціалізованих послуг, що надаються в морському порту суб’єктами природних монополій, та послуг, плата за надання яких включається до складу портових зборів;
- удосконалення системи документообігу, спрощення дозвільних процедур, зменшення часу обробки вантажів;
- створення умов для розвитку добросовісної конкуренції між вітчизняними морськими портами;
- забезпечення створення рівних і конкурентних умов для провадження господарської діяльності та отримання послуг у морському порту;
- узгодженості дій щодо завантаженості та нарощування перевантажувальних потужностей в морських портах;
- забезпечення технологічного розвитку портової галузі та підготовки спеціалістів портової галузі шляхом:
- впровадження сучасних технологій виконання навантажувально-розвантажувальних робіт;
- удосконалення навчальної бази для підготовки спеціалістів портової галузі;
2. Створення мережі кластерів шляхом:
- визначення переліку морських портів і типів кластерів;
- розширення переліку послуг, що надаються в морських портах;
- залучення приватних інвестицій для розвитку морських портів, передачі підприємств портової галузі та частини об’єктів портової інфраструктури, зокрема, в концесію;
3. Активна участь у міжнародних організаціях з метою створення умов для транскордонних перевезень вантажів;
4. Приведення стандартів роботи морських портів у відповідність з європейськими;
5. Взаємодія з морськими портами країн Чорноморського басейну (розроблення та виконання програм залучення вантажопотоків тощо);
6. Інші завдання
- створення сприятливих умов для залучення приватних інвестицій для розвитку об’єктів портової інфраструктури;
- забезпечення державних гарантій та захисту прав інвесторів;
- забезпечення створення достатніх глибин на підхідних шляхах та в акваторіях морських портів для обслуговування великих суден типу “Кепсайз” біля причалу;
- модернізація та оновлення портового та допоміжного флоту;
- забезпечення ефективного функціонування системи проведення моніторингу надводної обстановки в територіальних водах України, оптимізації регулювання руху суден, ефективного і своєчасного пошуку і рятування на морі;
- забезпечення розвитку системи управління рухом суден;
- забезпечення розвитку інформаційної системи портового співтовариства, інформатизації технологічних процесів у морських портах;
- удосконалення процедури оформлення вантажів, транспортних засобів та перевезення пасажирів;
- укладення міждержавних договорів щодо пошуку і рятування на морі;
- придбання та оновлення аварійно-рятувальних засобів;
- забезпечення ефективного функціонування та розвитку систем технічного та інформаційного забезпечення безпеки судноплавства;
- підвищення рівня кадрового потенціалу, оновлення та удосконалення навчально-методичної та програмно-технічної бази для підготовки фахівців портової галузі;
- розроблення програм підвищення кваліфікації працівників морських портів для обслуговування нових технологічних комплексів;
- підтримка навчальних закладів з підготовки спеціалістів портової галузі;
- підвищення рівня охорони праці;
- забезпечення належних санітарно-побутових умов праці в морських портах;
- забезпечення використання об’єктів соціальної інфраструктури портової галузі за цільовим призначенням;
- впровадження стандартів ЄС щодо роботи з небезпечними вантажами;
- приведення стандартів екологічної безпеки роботи морських портів у відповідність з міжнародними.
Стратегічний план розвитку морського транспорту на період до 2020 року
Основними завданнями в галузі річкового транспорту є:
- Створення нової організаційно-правової та економічної моделі управління внутрішнім водним транспортом;
- Розвиток конкуренції на ринку річкових перевезень, створить передумови для утворення нових суб'єктів господарювання різних форм власності, що здійснюватимуть вантажні та пасажирські перевезення;
- Підвищення конкурентоспроможності внутрішнього водного транспорту на внутрішньому і зовнішньому ринку транспортних послуг;
- Підвищення інвестиційної привабливості галузі;
- Створення передумов для модернізації та будівництва річкового флоту, а також оновлення і модернізації технічного та спеціального флоту;
- Задоволення потреб національної економіки і населення у перевезеннях;
- Підвищення рівня провізної спроможності внутрішнього водного транспорту шляхом збільшення навігаційного періоду, застосування криголамів, створення безпечних умов для цілодобового руху суден;
- Підтримку гарантованих габаритів суднових ходів на всій протяжності транзитних водних шляхів;
- Удосконалення системи навігаційного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах та оперативного технологічного зв'язку;
- Забезпечення сталого функціонування річкової інформаційної системи та її функціонування у взаємодії із системою моніторингу надводної обстановки;
- Підвищення рівня використання транзитного потенціалу держави;
- Прискорення інтеграції вітчизняного річкового транспорту в європейську транспортну систему;
- Підвищення рівня безпеки перевезень, експлуатаційної надійності судноплавних гідротехнічних споруд (шлюзів), проведення їх планово-попереджувальних ремонтів;
- Зменшення технологічного навантаження на інфраструктуру залізничного та автомобільного транспорту за рахунок переорієнтації частини вантажопотоків на внутрішній водний транспорт;
- Скорочення обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.